Категорія: – Page 9 of 11

Страсна свічка (або як казали громова, громничка, громниця) мала особливе значення для українців. Таку свічку святили на вечірній у Чистий четвер. Повернувшись із церкви з нею обходили все своє господарство: стайню, клуню, комору, скрізь накопчували хрести при вході та на вікнах, що мало би оберігати від нечистої сили.

Цю ж саму свічку брали наступного дня у Страсну п’ятниця, коли виносили плащаницю. Тоді вона набувала магічної сили: запалюючи її, згідно з уявленнями, можна було уникнути згубних наслідків грози, повені, пошесті, землетрусу, загасити пожежу, припинити епілептичний напад.

Тож традиційно напередодні Чистого четверга у Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці відбувся майстерклас із виготовлення та прикрашання страсних свічок.

Кожен учасник мистецького заходу виготовив  та задекорував свічку із запашної вощини на свій смак, у кожного вона вийшла унікальною.

Отож вже завтра ми понесемо до церкви власноруч прикрашену страсну свічку, яка з вірою та молитвою стане оберегом сімейної злагоди, благополуччя, захистом від злих сил і хвороб.

Щорічно 25 квітня в різних країнах світу відзначають незвичайне свято – Міжнародний День ДНК (DNA Day), який визнає важливість генетики і наукових досягнень, зроблених в цій області.

Генетика являється фундаментальною дисципліною, яка все більше і більше впливає на розвиток біологічної науки. Оскільки людина стоїть на вершині філогенетичної драбини, природнім є бажання генетиків розширити діапазон знань в області спадковості та мінливості homo sapiens.  Визначення та детальне вивчення структури людського гену – це одне з найважливіших питань охорони здоров’я.

Що таке ДНК?

ДНК – це дезоксирибонуклеїнова кислота, що зберігає нашу генетичну інформацію. Виявлення ДНК сприяло розкриттю коду спадковості та ідентифікації генетичного ризику. Розпочалось створення технологій генної інженерії та здійснення оздоровлення спадковості. Отже, відкриття спіралі ДНК можна сміливо називати революційним.

Цікаві факти про ДНК:

1. Одна молекула ДНК щодня отримує близько мільйона ушкоджень. Проте, молекула має здатність швидко відновлюватись, інакше клітини б загинули.
2. Якщо перевести у цифровий вигляд інформацію, яку містить людський геном, то вона зайняла би близько трьох тисяч носіїв, (по 100 Гб кожен).
3. На Міжнародній космічній станції знаходиться «Безсмертний диск» – це жорсткий диск, що містить ДНК всесвітньовідомих та впливових людей, таких як Стівен Хокінг, Стівен Колбрет та Ленс Армстронг. Його мета – продовжити життя людства у разі всесвітньої катастрофи.
4. Вся світова цифрова інформація може поміститись у двох грамах ДНК
5. ДНК усіх людей збігається на 99,9%. Решти – 0,01 % буде достатньо для побудови нового коду людини.
6. У разі трансплантації кісткового мозку кров реципієнта отримує частину ДНК донора і, як результат, кров, слина та волосся однієї людини можуть показувати різні ДНК.
7. Приблизно 8% нашого ДНК займають віруси, через які відбулись певні мутації клітин людського тіла.
8. ДНК людини на 50% схожа із РНК (рибонуклеїнова кислота) банана.
9. У ДНК є властивість зберігатись надзвичайно довго. Термін напіврозпаду ДНК становить 521 рік.
10. Якщо розгорнути спіраль ДНК всього однієї людини, то це займе відстань від Землі до Плутона і назад.

Отже, ДНК є життєво важливою молекулою не тільки для людей, але й для більшості інших організмів. ДНК містить спадковий матеріал і наші гени – саме це робить нас унікальними.

Список використаної літератури

1. Бочков Н.П. Клиническая генетика / Н. П. Бочков, В. П. Пузырев, С. А. Смирнихина. – Москва: ГЭОТАР – Медиа, 2011. – 590 с.
2. Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики / Т. І. Бужієвська. – Київ: Здоров’я, 2001. – 135 с.
3. Заяц Р.Г. Основы общей и медицинской генетики / Р. Г. Заяц, И. В. Рачковская. – Минск: Вышейшая школа, 2003. – 239 с.
4. Основы медицинской и клинической генетики / [А. Ю. Савченко, А. С. Рождественский, Е. Ф. Литвинович та ін.]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 412 с.
5. Путинцева Г.Й. Медична генетика:підручник / Г. Й. Путинцева. – Київ: Медицина, 2008. – 391 с
6. Цитологія і генетика // Інститут клітинної біології і генетичної інженерії НАН України. – 2021. – №1. – С. 1–98.

Щорічно 25 квітня відзначається Всесвітній день боротьби проти малярії.

Ціль проведення дня боротьби з малярією – роз’яснення громадськості необхідності профілактики, пояснення того, що малярія – це виліковна хвороба, а також залучення уваги як експертів, так і науково-дослідних і навчальних інститутів, компаній та фондів до пошуку варіантів розв’язання цієї проблеми.

За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією захворює більш 500 мільйонів чоловік, а більш одного мільйона чоловік помирає від цієї хвороби. Найбільший відсоток захворюваності припадає на  країни Африки (південь від Сахари), але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході і навіть у деяких частинах Європи.

Що варто знати про малярію?

Малярія – це  гостре інфекційне захворювання, яке передається людині при укусах комарів роду Anopheles (“малярійних комарів”). Слово”малярія” перекладається з італійської як “погане повітря”, оскільки лікарі давно помітили, що зазвичай поширена ця хвороба в спекотних місцях планети, де присутній запах болота, твані і постійний гул від комариних хмар.

!До речі, відрізнити “малярійного комара” дуже легко: вони завжди сідають на стіну вниз головою та тримають черево і лапи доверху, а не горизонтально, як звичайні комари.

Симптоматика, лікування і прогноз захворювання залежить від виду плазмодія, який є збудником данної форми хвороби

1. Збудник тропічної малярії – P. falsiparum. Викликає найбільш небезпечну форму, яка часто протікає з ускладненнями і має високий показник смертності. Ця форма хвороби є найпоширенішою.
2. Збудник чотириденної малярії – Plasmodium malariae. Приступи повторюються через 72 години.
3. Збудник триденної та схожої на неї овале-малярїї – відповідно, Plasmodium vivax та Plasmodium ovale. Приступи через кожні 40-48 годин.

При тропічній малярії інкубаційний період тримає близько місяця, при триденній може тривати і до року, при чотириденній – від 14 днів до місяця. Першими симптомами є нездужання , сонливість, головний біль, ломота в тілі. Через 3-4 дні наступає приступ, в період протікання якого виділяють три фази: озноб, жар, потовиділення. Кінець приступу характеризується критичним зниженням температури та сильним потовиділенням, після чого наступає глибокий сон. Далі, в залежності від збудника, декілька днів зберігається нормальна температура та задовільне самопочуття, після чого приступ повторюється. Якщо вчасно не почати лікування, хворий на малярію може загинути від ускладнень (порушення функції печінки та селезінки, анемія, жовтяниця і т.д.)

Лікування малярії

Перш ніж приступати до лікування малярії, лікар обов’язково бере кров на аналіз для виявлення  збудника захворювання.

Лікування відбувається за допомогою спеціальних протималярійних препаратів ( “Хінгамін”, “Делагіл”, “Хлороквін”).

Малярія лікується тільки в умовах стаціонару під постійним спостереження медичного персоналу.

Як попередити захворювання?

На сьогоднішній день існує єдиний спосіб уникнути зараження малярією в несприятливих місцях – це вакцинація. Зазвичай, курс вакцин призначають за два тижні до поїздки в країну з небезпекою епідемії малярії, і продовжується протягом усього часу перебування і ще 4 тижні після повернення назад. Крім цього, слід завжди користуватися препаратами, що захищають від укусів москітів і комарів та використовувати москітні сітки.

Список використаної літератури:

1. Андрейчин М.А. Медсестринство при інфекційних хворобах: підручник / М.А.Андрейчин, О.Л. Івахів. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Тернопіль : ТДМУ, 2011. – 472 с.
2. Атлас інфекційних хвороб [М.А. Андрейчин, В.С. Копча, С.О. Крамарьов та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. — 3-тє вид., випр. і допов. — Львів: Магнолія, 2019. — 296 с.
3. Бодня К. І. Малярія і паразитологія, епідеміологія, імунітет, діагностика та лікування: Навч. посіб. / К. І. Бодня, В. Г. Марченко, К. І. Колесник, Л. В. Холботіна; Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти, Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х., 2003. – 124 c.
4. Голубовская О. А. Малярия / О. А. Голубовская, А. В. Шкурба Л. А. Колос. – Київ: Медицина, 2015. – 288 с.
5. Малый В. П. Малярия: диагностика, лечение, профилактика / В. П. Малый. – Харковь: Щедрая усадьба плюс, 2015. – 324 с.
6. Протималярійні лікарські засоби: хінін та його аналоги за фармакологічною дією :навч.-метод. посіб. для студ. вищ. мед. закл. IV рівня акредитації / [С. І. Коваленко, О. В. Кривошей, О. Ю. Воскобойнік та ін.]. – Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет, 2014. – 322 с.
7. Шостакович-Корецька Л.Р. Кабінет інфекційних захворювань: структура, функції та організація роботи: навч. посібник / Л.Р. Шостакович-Корецька, І.А. Андрєєва, О.П. Шевченко. – Дніпропетровськ: Відар ТД, 2013. – 175 с.

Психологія – це прикладна й академічна наука, що вивчає поведінку, психіку і психічні процеси людини. Наукова психологія постійно розвивається і є система теоретичних, експериментальних і методичних властивостей пізнання. Дослідження психічних явищ є фундаментальною основою сучасної психології.

Всім нам відомо, що психологія — це наука про сукупність психологічних явищ та поведінку людини, вищих тварин, яка пояснюється на основі цих явищ. Отже, об’єктом науки є людина, істота наділена свідомістю та внутрішнім суб’єктивним світом.

Психологію можна віднести до одної з найцікавіших наук. Ось 20 найцікавіших фактів з галузі психології.

№1: Мозкова діяльність продовжується навіть тоді, коли ми відпочиваємо. У цей момент відбувається фільтрація того, що дійсно потрібно відкласти в пам’яті, а що прибрати «про запас». Прокинувшись вранці ви ніколи не забудете те, що дійсно важливо для вас, але і не згадайте того, на чому не зупинили свою увагу вчора.

№2: Людина відчуває себе більш успішною та щасливим тільки тоді, коли її мозок чимось зайнятий. Більш того, сіра речовина не цікавить монотонна робота – мова йде як раз про постійну метушню концентрації та перемикання з однієї роботи на іншу. Тільки в такі моменти людина відчуває себе щасливою.

№3: Дослідники довели, що якщо в юності людина вміла відмовлятися від того, чого сильно бажала, їй даються життєві випробування простіше та з мінімальними втратами.

№4: Для того, щоб до чогось звикнути необхідно трохи більше 2-х місяців, а точніше – 66 днів. Саме такий період знадобиться людині для того, щоб сформувати та довести до автоматизму будь-яку дію. Наприклад, якщо ви хочете перейти на правильне харчування, то вам може знадобитися трохи менше – приблизно 55 днів. А ось до спорту доведеться звикати довше – до 75 днів.

№5: Якщо ви думаєте, що можете мати безмежну кількість друзів, ви глибоко помиляєтеся. Виявляється, що людина за все своє життя може дружити до 150 разів.

№6: Якщо вас мучать кошмари по ночах, можливо, ви мерзнете уві сні. Науковий факт – чим холодніше в спальні, тим більше шансів побачити поганий сон.

№7: Кращим засобом від турбот, тривожності і стресу є читання. Це заняття надає більш швидкий ефект на організм. Дивно, але цей спосіб багато краще прийому алкоголю, набагато ефективніше прогулянкам, чаювання або прослуховування музики.

№8: У психології є принцип: чим більше очікувань з приводу якоїсь події, тим вище ймовірність нищівної розчарування. Більше чекаєш – менше отримуєш, менше чекаєш – більше отримуєш.

№9: Більшість людей в незнайомому місці тримається праворуч. Якщо ви не хочете бути в натовпі або простояти довго в черзі, то знаючи цей факт, сміливо йдіть ліворуч або займайте чергу, яка лівіше.

№10: Цікаво те, що хороші оцінки людина запам’ятовує у багато разів краще, ніж погані. З імовірністю 89% люди згадають позначку «5» і лише 29% – оцінку «3». Як наслідок, здається, що оцінка була вище, ніж насправді.

№11: Цікаво, що судді в спорті карають частіше ті команди, форма яких чорного кольору. Це підтверджує статистика, яку ведуть НХЛ, ФІФА.

№12: Відомий факт, що жінки, перебуваючи в магазині одягу, більше акцентують увагу на полиці та вішалки, на яких панує безлад. Підсвідомо їм здається, що саме там знаходиться щось краще, цікавіше.

№13: Цілу сферу психологічних факторів та прийомів використовують на собі магазини. Наприклад, повторювані товари на касі, акції та спеціальні цінники різних кольорів. Якщо на ціннику написати замість «Шкарпетки – 2 грн.» – «АКЦІЯ! 5 пар носків – 10 грн.» продажі можна збільшити рівно наполовину.

№14: Люди неохоче суперечать спокійній, врівноваженій людині. Навпаки, коли хтось люто і агресивно відстоює свою думку – йому чинитимуть опір та будуть з ним сперечатися.

№15: Ті, хто спить 6-7 годин, менше схильні до ризику передчасної смерті, ніж ті, хто спить по 8 годин. Варто відмітити, що ті, хто спить менше 5 годин – в три рази частіше страждають психічними розладами, ніж ті, хто спить по 8-9 годин.

№16: Немає для людини кращого слова, ніж її ім’я. Перше, що треба запам’ятовувати при знайомстві – ім’я. Не посаду, не професію, а ім’я. Це основне правило встановлення хороших відносин.

№17: Якщо людина намагається щось пригадати, але при цьому продовжує дивитися вам в очі, будьте упевнені, вас обманюють.

№18: Згідно психологам, всі ми любимо мріяти. Дослідники стверджують, що люди, які люблять мріяти, як правило, більш винахідливі та краще вирішують різні проблеми.

№19: Найвідоміший приклад «обману через чесність». Людина, яка озвучить свої нечисті наміри, буде виглядати в очах оточуючих більш чесною, ніж людина, у якої ці наміри повністю відсутні або вона їх приховує.

№20: Ви можете запам’ятати тільки 3-4 елементи одночасно. Існує правило «магічного числа 7 плюс-мінус 2», згідно з яким людина не може зберігати більше 5-9 блоків інформації одночасно. Більша частина інформації в короткочасній пам’яті зберігається 20-30 секунд, після чого ми її швидко забуваємо, тільки якщо не повторюємо знову і знову.

Якщо Ви бажаєте дізнатися більше про науку психологія, завітайте до нас, у РОНМБ, тут Ви знайдете безліч літератури з даної галузі, а також зможете відвідати цікаві заходи з психологом, які відбуваються у нашій бібліотеці.

Список літератури:

1. Ассанджоли Р. Психосинтез: теория и практика. – М.: REFL-book, 1994. – 320 с.
2. Дубравська Д.М. Основи психології: Навчальний посібник. – Львів: Світ, 2001. – 280 с.
3. Загальна психологія: Підручник / О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: Либідь, 2005. – 464 с.
4. Загальна психологія. / За заг. ред. С. Д. Максименка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 704 с.
5. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і згода. – К.: Наукова думка, 1996. – 190 с.
6. Кириленко Т.С. Психологія: емоційна сфера особистості: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2007. – 256 с.
7. Клименко В.В. Психологія творчості.: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2006. – 480 с.
8. Корнелиус Х., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. – М.: Стрингер, 1992. – 116 с.
9. Леонгард К. Акцентуированые личности. – К.: Эксмо-Пресс, 2001. – 544 с.
10. Ликсон Ч. Конфликт: семь шагов к миру. – М. – СПб.: Питер, 1997. – 149 с.
11. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навчальний посібник. – К.: “ЕксОб”, 1999. – 303 с.
12. Маслоу А. Психология бытия. – М.: “Ваклер”, 1997. – 300 с.
13. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 272 с

26 березня, на базі Рівненського обласного фтизіопульмонологічного медичного центру РОР відбулося відкриття “Тренінгового центру професійного розвитку лікарів”.

Як розповів директор медичного центру Федір Аврука, – головне завдання, яке вони поставили в рамках даного проєкту — це організаційний супровід безперервного навчання фтизіатрів, лікарів загальної практики — сімейних лікарів та лікарів. Медики матимуть можливість не покидаючи межі області взяти участь у тренінгах, курсах, науково-практичних конференціях і т.д. Учасники занять отримуватимуть сертифікати затвердженого зразка.

У відкритті “Тренінгового центру професійного розвитку лікарів” взяли участь керівники та спеціалісти Центрів первинної медико-санітарної допомоги та закладів охорони здоров’я м. Рівне. Бібліотекарі Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки також були присутні та надали учасникам інформаційні матеріали та видання для фтизіатрів.

Після офіційного відкриття у Тренінговому центрі відбувся семінар «Діагностика туберкульозу в сучасних умовах. Лікування та супровід хворих на туберкульоз на амбулаторному етапі лікування». Спікери розповідали слухачам про етіологію та епідеміологію туберкульозу, його діагностику, методи обстеження, класифікацію, принципи лікування, профілактику та вакцинацію.

За словами  Федора Авруки, – у Рівненській області лише 170 ліжкомісць готових до прийому хворих на туберкульоз. Всього за один рік (березень 2020-2021) кількість виявлених хворих збільшилася з 65 до 149 чоловік. За 2020 рік смертність від туберкульозу в області склала: 27 випадків.

До групи ризику зараження туберкульозом входять: люди, які знаходяться в тісному контакті з хворим на туберкульоз (члени однієї сім’ї, студенти гуртожитків і т.д.); особи, які вживають наркотики, зловживають алкоголем та нікотином (коли людина викурює понад 1 пачки цигарок на добу); люди з супутніми захворюваннями (цукровий діабет, психічні захворювання, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, хронічні запальні захворювання легень); хворі на ВІЛ/СНІД; ув’язнені або працівники пенітенціарних установ; люди без постійного місця проживання; медичні працівники.

Інкубаційний (від моменту потрапляння палички Коха до появи перших ознак захворювання) період туберкульозу, становить в середньому – 6-8 тижнів, іноді рік і більше.

Нерідко туберкульоз деякий час протікає безсимптомно або «ховається» під маскою інших захворювань (наприклад, ГРВІ) – перші симптоми захворювання часто нагадують гостру респіраторну інфекцію або хронічну втому. Початок туберкульозу може супроводжуватися одним із симптомів або відразу декількома ознаками. Все залежить від локалізації патологічного процесу, віку хворого, стану загального здоров’я і ряду інших особливостей.

Туберкульоз виліковний, якщо виявлений своєчасно! Необхідно серйозно поставитися до перших ознак хвороби, щоб своєчасно почати лікування на ранніх стадіях, та домогтися максимально позитивних результатів в плані одужання!

На епілепсію страждає 1% людства. Проте, за словами експертів, не набагато більше відсотків знає, як себе поводити, коли вони бачать напад у людини. А от усі жахливі розповіді про піну з рота, конвульсії, крики – це більше стереотип та картинка з кіно, ніж реальність.

Коротенька історія цього дня.

Одного разу дев’ятирічна дівчинка Кессіді Меган (Cassidy Megan), яка страждає від епілепсії, вирішила показати іншим людям, що вона нічим не відрізняється від них. За свої дев’ять років дитина вже встигла відчути на собі певне нехтування з боку дорослих і однолітків, які сприймали її захворювання не зовсім адекватно, вважаючи його чимось на зразок легкої форми божевілля. Щоб розвіяти міфи про хвороби, Кессіді в 2008 році придумала «Фіолетовий день» (Purple Day). У цей день, 26 березня, всі охочі можуть висловити підтримку людям, які живуть з діагнозом «епілепсія».

Ініціативу дівчинки підтримала спочатку Асоціація епілепсії Нової Шотландії, а потім й інші організації світу. Вже в 2009 році до Фіолетового дня приєдналися 100 тисяч студентів, близько 100 громадських об’єднань і понад 100 відомих політиків, а телевізійна вежа в Торонто на один вечір забарвилася у фіолетовий колір.

Що треба знати про епілепсію

Епілепсія вважається одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються.

Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу. Іноді людина може зомліти чи втратити контроль за функціями кишечника або сечового міхура.

Напади спричинені надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитись за частотою, трапляючись як менше разу на рік, так і до декількох випадків у день.

Один-єдиний напад іще не свідчить про епілепсію, 5-10% людей мали протягом життя один напад.

Ознаки нападів мінливі та залежать від того, в якій ділянці мозку починаються порушення. Можуть виникати тимчасові симптоми, наприклад, втрата орієнтації або свідомості, порушення рухових функцій, органів відчуття (зір, слух та смак), зміни настрою та інші.

Люди з епілепсією, як правило, частіше мають інші проблеми фізичного характеру – переломи та забої, а також такі психологічні стани як тривожні розлади та депресія.

У 60% випадків епілепсії неможливо встановити причину виникнення, це так звана – первинна або ідіопатична епілепсія.

Причинами вторинної епілепсії (40% випадків) найчастіше є:

• пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди внаслідок травми, гіпоксії (нестачі кисню);
• вроджені відхилення від норми або генетичні стани при наявності вад розвитку головного мозку, які зумовлені цими факторами;
• важка травма голови;
• інсульт, в результаті якого до мозку не надходить достатньо кисню;
• інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз);
• деякі генетичні синдроми;
• пухлини.

Як надати допомогу людині з епілепсією під час нападу

Правильна перша допомога – це дві прості дії: достатньо перевернути людину на бік та покласти щось м’яке під голову, щоб уникнути травми.

При цьому НЕ варто:

• класти що-небудь у рот: тверді предмети можуть травмувати, пошкодити зуби та ясна, а інколи навіть існує ризик зламати щелепу; під час нападу в людини НЕ може запасти язик;
• намагатися зупинити напад – напад повинен пройти сам, але обов’язково телефонуйте 103, якщо:

напад триває п’ять хвилин або довше;

• напади повторюється настільки часто, що у проміжках між ними у людини не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів);
• коли у людини стається перший напад;
• коли людина отримує травму під час нападу (наприклад, внаслідок падіння);
• напад стається, коли людина перебуває у воді;
• людина вагітна або хвора на діабет.

Список використаної літератури:

Гузева В. И. Эпилепсия и неэпилептические пароксизмальные состояния у детей : руководство / В. И. Гузева. – Москва : Медицинское информационное агенство, 2007. – 568 с. (Шифр 616.853-053.2 Г 93)

Неврология. Стандарты медицинской помощи / сост. А. С. Дементьев [и др.]. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 784 с. (Шифр 616.8(035) Н 40)

Дзяк Л. А. Эпилепсия (руководство для врачей) / Л. А. Дзяк, Л. Р. Зенков, А. Г. Кириченко. – К. : Книга-плюс, 2001. – 168 с.

Диагностика и лечение эпилепсии, отягощенной органической энцефалопатией (биопсихосоциальная модель) : пособие для врачей / С. А. Громов, С. К. Хоршев, О. Н. Якунина [и др.]. – СПб. : Изд-во СПб. НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2008. – 19 с

Дубенко А. Е. Варианты трансформации эпилептических приступов / А. Е. Дубенко, О. А. Васильева, Д. П. Коваленко // Укр. вісник психоневрології. – 2011. – Т. 19, вип. 4. – С. 17–21

Дубенко А. Е. Мигрень и эпилепсия: дифференциальная диагностика, коморбидность и сочетанная терапия / А. Е. Дубенко, И. В. Реминяк // НейроNews. – 2009. – № 7. – С. 49–56.