КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Категорія: Статті Page 1 of 9

Auto Added by WPeMatico

ДЕНЬ ГРЯЗЕЛІКУВАННЯ

Грязелікування ( пелоїдотерапія ) є ефективним засобом профілактики та
зміцнення імунітету.
Застосування грязі в лікувальних та косметичних цілях можна відстежити
ще з ХVI століття, в епоху Відродження. Тодішні лікарі обмащували хворих у
лікувальну грязь, а потім відправляли у ванну, щоб змити.
Лікувальні грязі утворюються в озерах, морях та лиманах. Це продукт
складних багаторічних фізичних, хімічних та біологічних процесів.
В Україні існує багато природних родовищ в Дніпропетровській, Донецькій,
Миколаївській, Одеській, Херсонській областях.
Грязі мають гарний тепловий, протизапальний, розсмоктуючий ефекти –

прискорюють обмін речовин в організмі, лікують майже всі захворювання опорно-
рухового апарату, широко застосовуються в гінекології.

ЛЮДИНА ЯК СУКУПНІСТЬ СУБОСОБИСТОСТЕЙ

Кожна людина — це складний всесвіт, у якому взаємодіють різноманітні субособистості. Ці субособистості можуть проявлятися в різних ситуаціях і впливати на наші рішення, емоції та поведінку. Розглянемо, як відбувається ця взаємодія і які субособистості можуть існувати в кожному з нас.

Що таке субособистості?

Субособистості — це різні частини нашої особистості, які можуть мати власні цінності, переконання та інтереси. Вони формуються під впливом досвіду, виховання, культурного середовища та багатьох інших факторів. Субособистості можуть бути як позитивними, так і негативними, і часто взаємодіють між собою, утворюючи складну мережу нашої внутрішньої психології.

Приклади субособистостей

  1. Раціоналіст: Ця субособистість ґрунтується на логіці та розумі. Вона допомагає приймати виважені рішення, аналізувати ситуації та вирішувати проблеми.

  2. Творець: Відповідає за нашу креативність і уяву. Творець шукає нові ідеї, експериментує та створює щось нове.

  3. Захисник: Піклується про безпеку та захист. Ця субособистість допомагає уникати небезпек та ризиків.

  4. Емпат: Відповідає за емоційну чутливість та співчуття. Емпат допомагає розуміти почуття інших людей та підтримувати їх.

  5. Критик: Постійно оцінює наші дії та рішення. Хоча критик може бути корисним для самовдосконалення, іноді його голос може бути занадто суворим.

16 ВЕРЕСНЯ — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ОЗОНОВОГО ШАРУ

Щороку 16 вересня світ відзначає Міжнародний день охорони озонового шару — важливу дату, що нагадує про необхідність дбайливого ставлення до природи та збереження нашої планети для майбутніх поколінь.

Цей день було офіційно встановлено Генеральною Асамблеєю ООН у 1994 році на згадку про підписання Монреальського протоколу у 1987 році. Цей документ став переломним моментом у глобальній боротьбі за збереження озонового шару: країни-учасниці погодилися обмежити, а згодом — повністю припинити виробництво речовин, які руйнують озоновий шар атмосфери.

Що таке озоновий шар і чому він важливий?

Озоновий шар — це тонкий, але надзвичайно важливий газовий прошарок у стратосфері, що діє як природний щит. Він поглинає більшість шкідливого ультрафіолетового випромінювання (UV-B), яке надходить від Сонця. Без цього захисту життя на Землі опинилося б під загрозою — зростання рівня ультрафіолету призводить до ракових захворювань шкіри, катаракти, зниження імунітету, а також негативно впливає на екосистеми, зокрема океани.

ГАЄНТО ДОНІЦЕТТІ: ЗРУЙНОВАНИЙ ТАЛАНТ

🎼 Гаетано Доніцетті: зруйнований талант

Видатний італійський музикант, один із найвідоміших оперних композиторів першої половини ХІХ століття, Гаетано Доніцетті (1797–1848), залишив світові справжні шедеври музичного мистецтва. Його творчість вражає надзвичайною плідністю та легкістю, з якою він створював довершені твори.

Вже у молодому віці Доніцетті здобув загальноєвропейське визнання. Його опери «Лючія ді Ламмермур», «Любовний напій», «Дон Паскуале», «Анна Болейн» та багато інших і сьогодні з успіхом виконуються на провідних оперних сценах світу.

Та життя маестро було сповнене не лише тріумфів. Після сорокаріччя його наздогнали численні родинні трагедії, депресія та тяжка хвороба — сифіліс, що перейшов у третинну стадію. Це спричинило ураження центральної нервової системи, важкі психічні розлади та, зрештою, передчасну смерть композитора.

Трагедія Доніцетті нагадує, що навіть геніальність і талант безсили перед підступними хворобами, які можуть зруйнувати життя. Його спадщина, проте, продовжує жити у музиці, яка надихає та захоплює мільйони слухачів.

📖 Джерело: Нейроnews. – 2025. – №6. – С.44–50

МАГНІТНІ БУРІ У ВЕРЕСНІ

Магнітні бурі у вересні. За даними центру прогнозування космічної погоди NOAA, у вересні 2025 року ймовірні кілька хвиль геомагнітнолї активності. Згідно з попередніми розрахунками, критичними можуть стати 14 та 26 вересня – саме на ці дати припадаєпвдвищення Кр-індексу до рівня 5-6 балів, що відповідала помірним бурям. Також незначні коливання геомагнітного поля можливі у проміжках між основними сплесками, зокрема 10-11 вересня та наприкінці місяця. Це може викликати легке погіршенння самопочуття у людей, чутливих до змін атмосферного тиску та сонячної активності.

📌 Для людей, чутливих до змін атмосферного тиску та сонячної активності, це може проявлятися у вигляді:
– головного болю;
– втоми;
– коливань тиску;
– зниження концентрації.

Будьте уважні до свого самопочуття, дбайте про здоров’я та плануйте дні з підвищеною активністю з урахуванням можливих змін у космічній погоді.

Джерело: «Народна медицина: поради лікарів», №9, вересень 2025.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МНОЖИННОЇ МІЄЛОМИ

Кожного року саме в цей день 5 вересня світ відзначає Всесвітній день
множинної мієломи – нагода звернути увагу на цю важку, але водночас таку
цікаву з медичної точки зору хворобу крові. Чому саме множинна мієлома? І
чому про неї важливо говорити?
Що таке множинна мієлома?
Це злоякісне захворювання крові, яке виникає через неконтрольоване
розмноження плазматичних клітин у кістковому мозку. Найчастіше вона
вражає людей віком понад 65 років, але буває і молодших.
За статистикою, в Іспанії щороку виявляють понад 2 000 нових випадків,
що відповідає приблизно 40 випадкам на мільйон населення. А чи знали ви, що
множинна мієлома – друга за поширеністю форма раку крові після лейкемії?
Цей факт підкреслює її значимість у світі онкології.

З ЛЮБОВ’Ю ДО ПРОФЕСІЇ ТА ЛЮДЕЙ: ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНАТОЛІЯ МЕЛЬНИЧУКА

👨‍⚕️ Мельничук Анатолій Володимирович
Народився у 1956 році. Закінчив Тернопільський медичний інститут у 1979 р. за спеціальністю лікувальна справа.

🔹 1979–1980 рр. – проходив інтернатуру на базі Рівненської обласної лікарні за фахом хірургія.
🔹 1979–1990 рр. – працював лікарем-анестезіологом у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Рівненської обласної лікарні.
🔹 У 1990 році був обраний колективом на посаду завідувача відділення.

💡 Під його керівництвом у Рівненській області була створена мережа відділень анестезіології та інтенсивної терапії, впроваджено сучасний підхід до ведення анестезіологічного простору.

🚑 З 1980 року бере участь у виїзній консультативній допомозі на складні випадки, щороку здійснює близько 30 виїздів, а також організовує евакуацію тяжких хворих до обласної лікарні.
Активно займається санітарно-просвітницькою роботою серед пацієнтів та населення Рівного й області.

🚐 Анатолій Володимирович став ініціатором і виконавцем створення першого в Україні спеціалізованого реанімобіля за європейськими стандартами, який успішно пройшов усі випробування та був високо оцінений у МОЗ України.

👨‍⚕️ Як завідувач відділення, він бере участь у лікуванні реанімаційних хворих, забезпечує анестезіологічний супровід операцій та процедур.
Під його керівництвом реалізується сучасна стратегія анестезіології та інтенсивної терапії:

  • впроваджено понад 40 методик,

  • розроблено методичні рекомендації,

  • опубліковано більше 60 наукових статей.

🎓 З його ініціативи у Рівненській обласній клінічній лікарні ім. Ю. Семенюка відкрито Рівненську філію кафедри анестезіології та інтенсивної терапії факультету післядипломної освіти ЛНМУ ім. Д. Галицького, де щорічно проводяться цикли тематичних удосконалень для лікарів.

🌟 За 45 років медичної практики Анатолій Мельничук пройшов шлях від лікаря-анестезіолога до завідувача відділення анестезіології та інтенсивної терапії. За його плечима – сотні врятованих життів і заслужене визнання:

  • Заслужений лікар України,

  • голова правління Рівненської обласної громадської організації «Асоціація анестезіологів Рівненської області»,

  • нагороджений Орденом Святого Пантелеймона.

👨‍⚕️ Це лікар, для якого медицина – не лише професія, а й щоденне служіння людям.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ХВОРОБОЮ ДЕНГЕ

Міжнародний день боротьби з хворобою денге, що відзначається 26
серпня, має на меті привернути увагу до цієї небезпечної хвороби, що передається
через укус заражених комарів. Цікаво, що денге не передається від людини до
людини, а її поширення залежить від комарів, зокрема Aedes aegypti i Aedes
albopictus. За рік у світі фіксується понад 390 мільйонів випадків захворювання, і
приблизно 500 000 з них мають важку форму – геморагічну лихоманку денге, яка
щороку забирає близько 25 000 життів.
Ключові моменти:
– Поширеність: Більше половини населення Землі перебуває під
ризиком зараження.
– Чотири штами вірусу: Існує чотири різних штами денге, і кожен
з них може спричинити хворобу навіть у людини, яка вже перехворіла.
– Геморагічна лихоманка: Це найважча форма денге, яка може
стати смертельною.
Факти:
1. Підвищення числа випадків: Останнім часом денге стає
все більш поширеною в міських районах, що раніше не були схильні до
такої інфекції. Тепер великі міста, такі як Маніла або Бангкок,
переживають епідемії денге.
2. Історія захворювання: Вірус денге був вперше виявлений
ще в 1950 – х роках, але на сьогодні він став однією з найбільших
проблем для охорони здоров’я в тропічних і субтропічних країнах.
3. Можливість зараження кілька разів: Унікальність вірусу
полягає в тому, що одна й та сама людина може захворіти до чотирьох
разів через різні штами. В результаті цього збільшується ймовірність
розвитку важкої форми захворювання.
4. Цікава причина інтенсивного поширення: Зміна клімату і
урбанізація сприяють поширенню комарів – переносників. Вони люблять
жити в містах, особливо в районах з поганим водовідведенням, де
можуть розмножуватися в калюжах і залишках води.
5. Незвична боротьба: У деяких країнах, таких як Таїланд,
для боротьби з денге використовують генетично модифікованих комарів,
які передають стерильність своїм нащадкам, що зменшує кількість
заражених комарів.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПОШИРЕННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ШИЗОФРЕНІЮ

16 серпня проводиться Міжнародний день поширення інформації про
шизофренію. Розвінчуємо міфи та відкриваємо правду. Ці серпневі заходи у
другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Шизофренія – це не просто медичний термін. Це захворювання, яке змінює
спосіб, яким людина мислить, відчуває і сприймає світ. Воно ніби розриває тонку
грань між реальністю та уявою, що робить життя тих, хто з ним живе, надзвичайно
складним.
Сьогодні, 16 серпня, у Міжнародний день поширення інформації про
шизофренію, ми маємо можливість не лише краще зрозуміти це захворювання, а й
підтримати тих, хто щодня з ним бореться.
Що таке шизофренія? Це хронічне психічне захворювання, яке впливає на
здатність людини:
– Мислити логічно
– Відчувати емоції
– Поводитися адекватно

ДЕНЬ МЕДИЧНОГО ПРАЦІВНИКА УКРАЇНИ

27 липня – День медичного працівника України. Ці липневі

заходи у третій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Професія медичного працівника – це не лише технічний навик, але й
цілий комплекс людських цінностей. Співчуття, увага, відповідальність і
добросердечність – це основні риси, які вирізняють медичних працівників. І навіть
коли вони стикаються з важкими ситуаціями, їхня етика та внутрішня культура
залишаються незмінними. Лікарі та медичні сестри повинні володіти високою
внутрішньою етичною культурою, а чесність є однією з головних рис, які
визначають характер медпрацівника.

Метою Дня медика є подяка усім медичним фахівцям (лікарям,
медсестрам, санітарам, лаборантам, фельдшерам тощо) за їхню відповідальну й
незамінну працю, підвищення ініціативи медичних працівників.

Перші карети для переміщення людей в тяжкому стані виникли у кінці
19 століття. Батьком медицини вважають Гіппократа. ДНК винайшли у 1953 році.
У нейрохірурга Клаудіо Вітале стався інфаркт прямо під час проведення операції,
проте лікар завершив операцію. Носіння білих лікарняних халатів розпочалося з 19
століття.

ПЕТРО ШЕПЧЕНКО – ЛІКАР-ХІРУРГ,ЯКИЙ ПРАЦЮВАВ У РАДИВИЛОВІ

Петро Дмитрович Шепченко (1870–1931) — видатний лікар-хірург, активний діяч товариства «Просвіта», друг письменника і лікаря Модеста Левицького.

За рішенням української громади Києва Петро Шепченко був направлений до Радивилова на зміну Модесту Левицькому, що стало визначною подією для розвитку хірургічної справи на Рівненщині. У березні 1907 року він оселився в Радивилові, розпочавши хірургічну практику в місцевій лікарні на 30 ліжок, заснованій коштом мецената Гінсбурга.

Доктор Шепченко здобув славу висококваліфікованого фахівця широкого профілю, якого шанували не лише в Радивилові, а й у навколишніх селах. У 1912 році 44,4% хворих лікарні становили пацієнти хірургічного профілю; тоді ж хірург виконав 269 операцій.

У 1920 році, під час польсько-радянської війни, Петра Шепченка було заарештовано й ледь не страчено; врятували його місцеві єврейські мешканці. Ця подія спричинила у лікаря нервове потрясіння, після чого він змушений був полишити активну хірургічну практику. Згодом працював залізничним лікарем на маршруті Здолбунів — Львів.

Активно займався просвітницькою діяльністю у галузі медицини. У 1923 році видав книгу «Тяжке лихо, або Що таке пранці та як від них боронитися», присвячену профілактиці венеричних захворювань, а також працю «Страшне лихо».

Його діяльність високо оцінювали сучасники. Найближчий друг, письменник Модест Левицький, писав про нього:

«Він робив багато добра, а завжди так, що ліва рука не знала, що робить права. Він ніколи не перся на авансцену, а тихо робив своє висококультурне діло»
(Наріжний С., “Українська еміграція”, Прага, 1942; Лікарський Вісник, Львів, 1933).

Петро Дмитрович Шепченко похований у місті Радивилів Рівненської області.

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ПРОТИ МАЛЯРІЇ

25 квітня кожного року відзначаємо важливу подію – Всесвітній день
боротьби проти малярії. Урочистий день започаткувала Всесвітня організація
охорони здоров’я у 2007 році. Дата святкування обрана на честь Дня боротьби з
малярією в Африці, який святкується цього ж дня.
Малярія – це тяжке інфекційне паразитарне захворювання, що передається
через самок малярійних комарів. Симптоматика: нудота, лихоманка, головний
біль, кривава діарея, анемія тощо. Малярія згадується ще у пам’ятках давніх
часів.
За даними ВООЗ заразитися малярією можна у 87 країнах світу, в
основному це країни Африки, Південної Азії та Америки. В Україні передача
малярії комарами не відбувається і наразі усі зареєстровані випадки
захворювань знаходяться на рівні 0,07 – 0,17 на 100 тис. населення.
Діагноз малярії ставиться на основі клінічної картини, епідеміологічних та
бактеріологічних досліджень, які не тільки можуть встановити діагноз, але й
з’ясувати форму захворювання. Сприйнятливість людей до малярії загальна,
особливо часто хворіють діти.

МЕДИК, ЩО НЕ ЗНАЄ ВТОМИ

У білому халаті, бадьора, весела, життєрадісна з проникливим поглядом і турботою про кожного пацієнта. Так відгукуються рідні та колеги про лікарку-фтизіатра Надію Максимівну Гречинську. Вона повністю  присвятила себе служінню медицині та боротьбі з невидимим ворогом – хворобами, що крадуть у людини найдорожче: подих, силу, майбутнє. Надія Гречинська понад півстоліття не лише лікувала, але й запобігала, навчала, підтримувала та вселяла надію на одужання сотням пацієнтів.

Народилася Гречинська Надія Максимівна 1920 року в  селі Кислівка Київської області. Після закінчення восьми класів навчалася в Миронівському медучилищі та працювала медичною сестрою в районній лікарні.

На початку Другої світової війни була мобілізована в медичний ешелон, який евакуйовував поранених з фронту в глиб тилу. Таким чином, вона опинилася на Далекому Сході в місті Іркутськ, де працювала в госпіталі. Там їй доводилося робити навіть операції через брак медичних працівників.

Поряд з роботою навчалася в Іркутському медичному інституті, але після закінчення війни і звільнення Батьківщини, повернулася в Україну та продовжила навчання у Львівському медичному інституті. Поєднувала навчання з роботою медичної сестри.

Після закінчення інституту за направленням  приїхала до Рівного. З 1950 року працювала на посаді лікаря-фтизіатра в Рівненському обласному туберкульозному диспансері аж до 1991 року.

Вона прийшла у медицину ще тоді, коли туберкульоз здавався вироком, коли страх перед ним був сильнішим за знання, а ліки не завжди встигали врятувати. Але вона не здавалася. Кожен день, кожен пацієнт, кожен рентгенівський знімок були її полем бою. Вона навчала колег, працювала над методиками лікування, впроваджувала нові підходи, не припиняючи вірити, що хворобу можна здолати.

АВІТАМІНОЗ, ГІПОВІТАМІНОЗ: ЯК ЇХ НЕДОСТАТНІСТЬ ВПЛИВАЄ НА ЗДОРОВ’Я

 

Вітамінна недостатність – захворювання, що виникає під час дефіциту
вітамінів у їжі, а також якщо вітаміни, що надходять з їжею, не всмоктуються
з кишечнику, або інтенсивно руйнуються в організмі. В залежності від
ступеню вітамінної недостатності розрізняють авітамінози та гіповітамінози.
Авітамінози – тяжка форма вітамінної недостатності, що розвивається  при
довгій відсутності витамінів в їжі або порушенні їх засвоєння. Гиповітаміноз
– захворювання, що виникає при неповному задоволенні потреб організму у
вітамінах. З метою профілактики витамінної недостатності, потрібно знати
причини її розвитку.
По-перше, низький вміст вітамінів у раціоні і неправильне харчування. Так,
наприклад, відсутність в раціоні овочів, фруктів та ягід приводить до
дефіциту в організмі вітамінів С і Р.

ЗАБУТІ ІМЕНА

Продовжуємо знайомити вас, наші читачі, із особистостями, які були нашими земляками та присвятили себе служінню медицині.

В рамках реалізації проєкту “Спадщина Рівненської медицини” представляємо Ірину Прісневську-Зощук.

Варто виокремити й діяльність Ірини Прісневської-Зощук. Народилася 26 березня 1903 р. у м. Здолбунові. Медичні студії розпочала у Празі, а завершила
у Познані, де захистила наукову роботу з акушерства. Повернувшись на Волинь, розпочала лікарську практику в Рівному. Брала активну участь у
жіночому русі в товаристві «Союз українок». У 1939 р. вийшла заміж за лікаря Степана Зощука й переїхала до нього у Познань. У період Другої світової війни
в 1943 р. подружжя переїхало до Відня. В Австрії 1956 р. очолила Українську жіночу службу, а 1959 р. брала участь у роботі Конгресу міжнародної ради
жінок. Померла в 1986 р. й похована у Відні.

ІСААК НЬЮТОН

Видатний англійський вчений Ісаак Ньютон (1643–1727) зробив величезний внесок у розвиток математики, фізики й астрономії та став легендою ще за життя. Тому в його біографії важко відокремити реальні факти від численних міфів. І якщо його наукова діяльність усебічно вивчена й гідно оцінена, то сама його особистість потребує окремого висвітлення. Адже Ньютон був украй непростою людиною — замкнутою, підозріливою, гнівливою, мстивою і самозакоханою. Це наштовхнуло сучасних дослідників на думку про наявність у нього певних психічних розладів. Серед імовірних діагнозів називають синдром Аспергера, манію величі, параною, біполярний афективний розлад, шизофренію тощо.
У журналі Нейроnews, з яким ви можете ознайомитися у нашій книгозбірні, описано хвороби відомих людей, роль різних психічних, нервових і соматичних патологій в житті геніальних осіб.
Однак принагідно хочемо зауважити, що хвороба будь-якої людини є інтимною, особистою стороною її біографії, і публічне обговорення будь- якого захворювання справедливо вважається неетичним.

ПРО БЛАГОДІЙНІСТЬ АБО ДОБРОЧИННІСТЬ

День благодійності в Україні відзначається щороку у другу неділю
грудня. Це національне свято впроваджено з метою підтримки милосердя на
різних рівнях відповідальності. Людина може займатися благодійністю
особисто, також існує багато громадських організацій та благодійних фондів,
які здійснюють допомогу нужденним. Принцип милосердя має також
підтримуватися і на державному рівні.
Благодійність – це різнопланова допомога тим людям, які її
потребують. Це не обов’язково фінансова підтримка чи дарування майна.
Окрема людина чи благодійна організація може підтримати людину
морально, надати їй безоплатну фахову допомогу, спрямувати її до людей чи
організацій, які нададуть фахову допомогу з потрібного питання.
Це свято було впроваджене в 2007 році. В указі стверджується, що
державні органи сприятимуть підтримувати ініціативи та справи, виявлені та
впроваджені з боку благодійних організацій.
Здійснювати акти милосердя, виявляючи чуйність та турботу до інших
людей необхідно не тільки в день благодійності. Навіть маленька справа,
зроблена від щирого серця, викличе вдячність чи усмішку у того, хто
потребував допомоги, це означає, що життя не прожите марно, отже:
1. Поділитися своїми речами. Якщо ви певні речі вже давно не носите, не
викидайте їх. Існує багато благодійних організацій, що збирають одяг для
бідних людей. Непотрібні для вас книги та іграшки можуть принести радість
комусь іншому, а старий столик чи крісло – створять затишок у домі бідних
людей.
2. Поділитися кров’ю. В кожному місті є центри переливання крові, які
роблять забори крові у донорів.
3. Не бути байдужими до людей. Можна бідній людині чи безхатченку купити
пиріжок чи іншу їжу у закладі харчування.
4. Допоможіть нужденним людям, яких знаєте. Якщо у вас є хворі чи бідні
родичі, дізнайтесь, як ви можете їм допомогти.
5. Станьте волонтером. Є багато можливостей для доброчинності в медичних
закладах, дитячих будинках, будинках для людей похилого віку.
6. Пожертвуйте на лікування. Є безліч історій дітей та дорослих, що мають
серйозні захворювання та потребують коштовного лікування. Навіть 10
гривень, пожертвуваних у фонд допомоги такій людині, може врятувати їй
життя.
7. Взяти опіку над твариною. Можна вуличну собаку чи кішку підгодовувати.
Також можна встановити опіку над якоюсь твариною з притулку. Відвідувати
її, приносити їжу, брати на прогулянку.

День благодійності в Україні – це можливість привернути увагу
можновладців до труднощів, з якими стикаються благодійники та покращити
умови їхньої роботи. Не має значення, що ми робимо, чи скільки ми
жертвуємо, навіть добрі слова підтримки – це вже благодійність. Однак
серйозну допомогу, яка може змінювати долі нужденних, можуть надати
заможні люди, компанії та організації, яким не байдужа доля інших.
Добрі справи можуть покращувати та рятувати життя мільйонів. День
благодійності в Україні має покликати кожного українця приєднатися до
милосердних справ.
Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка нараховує понад
100000 книг, де можна отримати відповіді на медичні вузькогалузеві
запитання.

Список рекомендованої літератури:

1. Благодійний проєкт центру нейрореабілітації ” НОДУС ” для учасників
АТО/ООС // Приватний лікар. – 2020. -No6. – С.42-44
2. Власенко Н. 10-річний шлях на ниві благодійності заради людей з
діабетом / Н. Власенко // Диабетик. – 2003. – No6. – С.9-11
3. Гуторова Н. Безоплатне донорство крові та її компонентів як
благодійність роботодавців / Н. Гуторова // Український медичний
часопис. – 2020. – No4. – С.8-10
4. Зразок Порядку отримання та використання благодійних внесків //
Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – “5-6. – С.50-51
5. Сошинський С. Антикорупційне законодавство і благодійність / С.
Сошинський // Практика управління медичним закладом. – 2011. – No9. –
С.89-95
6. Чіпко М. Благодійна акція “Медичний центр” / М. Чіпко // Довкілля та
здоров’я. – 2011. – No3. – С.76

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГІНІЄНИ

 

3 вересня відзначається Всесвітній день гігієни. Гігієна як наука є дуже
широким поняттям, що охоплює практично всі сторони життя людей. Це
гігієна для вагітних жінок, гігієна післяпологового періоду, гігієна дитини, гігієна
харчування, праці, ротової порожнини, особиста гігієна і миття рук.
Гігієна – це сукупність знань і навичок, які люди повинні застосовувати
для того, щоб контролювати чинники, які можуть чинити шкідливий вплив на
здоров’я.


З дитинства нас вчать дотримуватися правил гігієни. Нас привчають
мити руки, чистити зуби, прибирати нашу кімнату, парту, робочий стіл.
Підтримка тіла та навколишнього середовища в чистоті – це та необхідність,
яка захищає нас від шкідливих бактерій і від деяких захворювань.
В епоху науково- технічного прогресу, який супроводжують хімічні й
фізичні забруднення навколишнього середовища, особиста гігієна стає
вагомим чинником запобігання серцево- судинним та іншим поширеним
захворюванням. Вона дозволяє ефективно боротися з нервово-психічним
перенапруженням, послаблює несприятливі наслідки впливу різних
професійних шкідливостей та чинників навколишнього середовища.
Як свідчать дані ВООЗ, велика частина населення в усіх країнах світу
серйозно порушує правила особистої гігієни, курить, зловживає алкогольними
напоями, не приділяє належної уваги фізичній культурі, загартуванню та
іншим елементам здорового способу життя.
Суспільне значення особистої гігієни визначається тим, що
недотримання її вимог у повсякденному житті може негативно впливати і на
здоров’я інших людей ( пасивне куріння, поширення інфекційних захворювань
і гельмінтозів ). Щоб запобігти такому становищу, знання та навички
особистої гігієни потрібно прищеплювати дітям з раннього віку.
До сфери особистої гігієни входять гігієна тіла і порожнини рота,
фізична культура, загартування, запобігання шкідливим звичкам, гігієна одягу
і взуття, гігієна відпочинку і сну.
Людське тіло покривають кілька мільйонів потових залоз. Коли бактерії
руйнують піт, як наслідок виникає характерний запах. Регулярне миття тіла
запобігає роздратуванню шкіри. Миття волосся видаляє жир і забруднення.
Часте миття рук – один з кращих способів уникнути розповсюдження
інфекційних захворювань.
Стоматологічна гігієна – це більше, ніж гарна посмішка і білі зуби. Вона
допоможе запобігти появі таких проблем, як захворювання ясен, карієс і
поява неприємного запаху з рота.
Крім дотримання правил особистої гігієни та підтримання чистоти в
будинку, важливою частиною культури є шанобливе ставлення до
громадських місць.

Список рекомендованої літератури:

1. Антибактериальные и антисептические свойства вагинального душа
Дреагин бакт в эксперименте // Жіночий лікар. – 2019. No4. – С.32-37
2. Асмолова А.А. Состояние гигиены ротовой полости больных с
верхнечелюстным посимплантационным синдромом при лечении
мебифоном / А.А.Асмолова // Вісник стоматологіі. – 2018. – No 1. –
С.26-28
3. Внесок науковців ДУ “ІГЗ ім. О.М.Марзєєва НАМНУ” у вирішення
актуальних питань гігієни водопостачання та якості питної води в
Україні // Довкілля та здоров’я. -2018. – Спецвипуск 86. – С.30-37
4. Де Лео Винченцо. Фармакологическая, микробиологическая и
клиническая эффективность средств для интимной гигиены женщин
на основе растительных экстрактов / Винченцо Де Лео //
Репродуктивное здоровье. Восточная Европа. – 2021. -No1. -С.124-
142
5. Особенности индивидуальной гигиены у пациентов, находящихся на
ортодонтическом лечении. // Стоматология. Эстетика. Инновации.
-2021 – No1. – С.8-16
6. Особенности профессиональной гигиены у пациентов, находящихся
на ортодонтическом лечении. // Стоматология.Эстетика.
Инновации. – 2021. – No3. – С.245-259
7. Ридный С. Проблемные вопросы гигиены рук медицинского
персонала / С.Ридный // Журнал головної медичної сестри. – 2018. –
No5. – С.10-14
8. Характеристика состояния тканей пародонта и гигиены полости рта
у лиц старшего возраста при коморбидной патологии и пути ее
улучшения // Сучасна стоматологія. -2021. – No5. – С.52-56

ВСЕСВІТНІЙ МІСЯЦЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО ХВОРОБУ АЛЬЦГЕЙМЕРА

 


«Чума ХХІ сторіччя» – так називають хворобу Альцгеймера.
Саме вересень місяць за ініціативою ВООЗ було визначено Всесвітнім
місяцем обізнаності про хворобу Альцгеймера. В світі на неї страждають
більше 50 мільйонів людей. Це захворювання є найбільш розповсюдженою
формою втрати пам’яті або деменції.

Щороку дедалі більше країн беруть участь у заходах Всесвітнього дня
поширення інформації щодо хвороби Альцгеймера, і в багатьох сферах
сучасного життя зростає усвідомлення тягаря деменції. З 2018 року
запроваджено кампанію під назвою «World Alzheimer’s Month».
Вересень став місяцем, протягом якого запропоновано не лише
обговорювати проблеми, пов’язані з деменцією, в колі сім’ї, друзів, колег, а й
бути активним учасником акцій із привернення уваги до зазначеної проблеми.
Деменція – хронічний прогресуючий синдром, який викликаний
захворюваннями головного мозку, з деградацією когнітивних функцій (пам’ять,
мислення, мовлення, здатність до орієнтації, контроль над поведінкою,
виконання повсякденних функцій) більшою мірою, ніж це притаманно
фізіологічному.

Перші згадки про цю хворобу зустрічаються у стародавніх джерелах.
Але детально дав їй визначення німецький психіатр Алоїс Альцгеймер на
прикладі своєї підопічної лише 1907 року. Ця форма недоумства отримала
назву синильна деменція альцгеймерівського типу або хвороба Альцгеймера. Її
все ще вивчають, намагаючись знизити ймовірність нових захворювань та
покращити життя хворих.

Зазвичай хворобу Альцгеймера діагностують у людей старше 65 – ти
років, нажаль, останнім часом спостерігається все більше її поширення і
«помолодшення» (серед осіб у віці 45 – 65 років).
Хвороба Альцгеймера уражає людей незалежно від освіти, рівня життя
та країни проживання. Серед відомих людей, які страждали на цю хворобу, –
президент США Рональд Рейган, перший виконавець ролі Джеймса Бонда сер
Шон Коннері, прем’єр – міністр Великої Британії Маргарет Тетчер.
Початкові симптоми хвороби Альцгеймера часто помилково
приймаються за нормальні ознаки старіння.

Короткочасна втрата пам’яті – найбільш поширений ранній симптом,
який виражається в тому, що хворому важко запам’ятовувати останні події. У
третині випадків захворювання можна розпізнати по змінам поведінки.
Симптоми хвороби Альцгеймера спочатку зазвичай легкі, але в міру
того, як з часом пошкоджується все більше клітин мозку, симптомами стають
більш вираженими і починають заважати повсякденному життю людини. Це
відрізняє їх від змін, які у нормі відбуваються у багатьох людей у міру старіння,
наприклад, коли вони трохи повільніше обмірковують звичайні побутові справи
або іноді щось забувають.

Існують деякі загальні симптоми хвороби Альцгеймера, але у кожної
людини прояви хвороби унікальні. Для більшості людей першими ознаками
хвороби Альцгеймера є проблеми з пам’яттю, зокрема, труднощі із
запам’ятовуванням недавніх подій і засвоєнням нової інформації. Це пов’язано
з тим, що на ранній стадії хвороби Альцгеймера зазвичай уражається частина
мозку, яка називається гиппокампом. Він важливий для моментальної павм’яті.
Однак пам’ять людини на події, що відбулися давним – давно, зазвичай не
змінюється на ранніх стадіях.

Попри сенсаційні заяви науковців, сьогодні ліків для радикальної
боротьби із цією хворобою не знайдено. Наразі доступні лише методи, які
можуть частково скоригувати стан хворого, сповільнити прогресування
деменції та пом’якшити симптоми захворювання.
Як метод профілактики хвороби Альцгеймера вчені рекомендують
підтримувати інтелектуальну активність до глибокої старості, вчитися,
вирішувати логічні задачі, вести здоровий спосіб життя.

Найчастіше захворювання починається з розладу короткочасної пам’яті,
тобто людина легко забуває отриману нещодавно інформацію, і в той же час
легко відтворює факти і події, що відносяться до далекого минулого.
Потім довготривала пам’ять розладжується, з’являються поведінкові
відхилення, які зазвичай загострюються ввечері: плаксивість, роздратованість,
агресія, може навіть з’явитись тяга до бродяження.

Останньою стадією хвороби є тяжка деменція. В цей період людина вже
повністю залежить від сторонньої допомоги, вона не може виконувати
елементарні побутові функції (одягатися, виконувати гігієнічні процедури),
приймати їжу, її мова складає з уривчастих фраз, словниковий запас зводиться
до мінімуму. Хворого не покидає апатія, його м’язова маса виснажується,
застійна пневмонія часто стає причиною смерті.

Метою такого місяця є посилення пріоритетів і поінформованості
суспільства про деменцію та асоційовані з нею проблеми; зниження ризику
розвитку слабоумства; поширення інформації щодо діагностики, лікування та
догляду таких пацієнтів; підтримка відповідних досліджень та інновації.
Тож всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера – гарна
нагода для розповсюдження інформації про це важке захворювання та
усвідомлення його тягаря. Щороку все більше країн приєднується до заходів
Всесвітнього місяця поширення інформації щодо хвороби Альцгеймера.
Отже, у разі появи одного або більше симптомів у себе чи своїх
близьких, необхідно звернутися до сімейного лікаря, якомога раніше.

Список рекомендованої літератури:

1. Лікування і реабілітація хворих на деменцію при хворобі
Альцгеймера і членів їхніх родин (нові технології): методичні
рекомендації / Міністерство охорони здоров’я. – Донецьк, 2001. – 19 С.
2. Судинна деменція в практиці сімейного лікаря: сучасні
підходи до діагностики та лікування: методичні рекомендації. / МОЗ
України, Укр. Центр наук. мед. інформ. та патент. – ліценз. роботи,
Запорізька мед. академія післядипломної освіти; сост.: В. І. Кошля, О. А.
Левада, І. Я. Пінчук. – К., 2010. – 27 С.
3. Судинна деменція: етіопатогенез, діагностика, сучасні
стратегії лікування / МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформ. та
патент. – ліценз. роботи, Запорізька мед. академія післядипломної освіти;
Уклад.: О. А. Левада та ін., 2009. – 24 С.

МЕД. ДИВОВИЖНІ ВЛАСТИВОСТІ

Бджолиний мед – один з складних природних продуктів, у складі якого виявлено більше чотирьохсот різних компонентів. Бджолиний мед – ні з чим не зрівняний за харчовим та цілющими властивостями продукт, це справжнє диво природи, її великодушний дарунок. Він вміщує більшість елементів таблиці Менделєєва, насичений амінокислотами і багатьма іншими біологічно активними сполуками, незмінний продукт харчування. Слід зазначити, що хімічний склад меду непостійний і залежить від виду медоносних рослин, з яких зібраний нектар; грунту, на якому вони виростають; погодних і кліматичних умов; часу, що пройшов від збору нектару до витягання меду із стільників; термінів зберігання меду.

Ще в стародавні часи Авіцена досить широко застосовував у своїй лікарській практиці мед і віск. У його книзі “Канон лікарської науки” є багато рецептів, до складу яких входить мед. Авіцена вважав, що людям після 45 років треба систематично вживати мед. Особливо з товченими ядрами горіхів, які містять багато жирів. Це йому належить вислів: “Якщо хочеш зберегти молодість, обов’язково їж мед”.

У міфології Стародавньої Індії бджоли займали виключно почесне місце. Досить сказати, що головний індійський бог Вішна зображувався у вигляді бджоли, яка відпочиває у чаші квітки лотоса. У стародавній індійській медичній книзі “Аюрведа” (“Книга життя”) говориться, що подовжити життя людини можна тільки еліксирами та дієтою, до складу якої входять мед і молоко. Відомий індійський лікувальний засіб “альтерація”, що зберігає молодість і забезпечує приємне самопочуття людини, готується переважно з меду.

Цілительниця Євпраксія-Зоя — дочка великого князя Мстислава Володимировича і онука Володимира Мономаха у своєму трактаті, “Алімма” (“Мазі”), розділі “Гігієна харчування” велику увагу приділила застосуванню меду.

У науковій літературі описаний випадок, коли в одній з єгипетських пірамід був виявлений збережений труп дитини, поміщений у посудину з медом. Древні єгиптяни, як виявилося, нерідко використовували властивості меду консервувати, при бальзамуванні трупів фараонів і членів їхніх родин.

Лікувальні властивості меду.

 

Бджолиний мед з давніх часів застосовували з лікувальною метою багато народів. У старовинних росіянах рукописних лікарських порадниках є немало рецептів, до складу яких входить мед. В даний час лікувальні властивості меду почали вивчатися більш поглиблено, і накопичений матеріал дає право поставити мед в ряд найбільш активнодіючих природних ліків. Проте слід враховувати, що мед в основному засіб неспецифічної терапії, нормалізуючий фізіологічні функції організму, тому його необхідно рекомендувати при комплексному лікуванні різних захворювань.

Використання меду як ефективного лікарського засобу ґрунтується на багатьох його властивостях, зокрема антибактеріальній, бактерицидній, протизапальній і протиалергічній дії. Лікувальному ефекту меду сприяють склад сахарів, мінеральні речовини, мікроелементи, вітаміни, ферменти, біологічно активні речовини. Мед використовують як загальнозміцнюючий, тонізуючий, відновлюючий сили засіб. Його застосовують для лікування ран і опіків, при захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, печінки жовчних шляхів, шлунково-кишкового тракту.

Мед добре пом’якшує шкіру, підвищує її тонус, усуває сухість і лущення, завдяки чому він широко використовується в косметиці. Для лікувальної мети мед рекомендується в основному приймати розчиненим, оскільки у такому вигляді полегшується проникнення його складових частин в кров’яне русло, а потім в клітки і тканини організму. При призначенні лікування медом потрібні строго індивідуальний підхід до кожного хворого, підбір відповідного виду меду і його строга індивідуальність дозувань щоб уникнути несприятливої дії великої кількості легкозасвоюваних вуглеводів на вегетативну нервову систему і загальний обмін речовин.

При використанні в їжу мед швидко засвоюється організмом (засвоюваність меду складає 97-98 %) і сприяє кращому травленню. Крім того, мед містить велику кількість ароматичних речовин, які покращують смакові якості різних продуктів при додаванні в них меду.

Мед – концентрований високоживильний продукт. Основні живильні речовин меду – вуглеводи, білки, мінеральні речовини, вітаміни, ферменти і ін. При розщеплюванні глюкози і фруктози виділяється велика кількість енергії, необхідної для життєвих процесів організму. 100 г меду забезпечують 1/10 добовій потребі дорослої людини в енергії; 1/25 – в міді і цинку, 1/15 -в калії, залозі, марганці, 1/4 – в кобальті; 1/25 – у вітаміні В (пантотеновій кислоті) і С, 1/5 – у вітаміні В6 і біофлавоноїдах. Поживність меду дуже висока і складає близько 1379Дж на 100 г продукту. По поживності він дорівнює пшеничному хлібу, баранині, в’яленій яловичині, телячій печінці, білій рибі і ін. Живильна цінність 200 г меду рівна 450 г риб’ячого жиру, або 180 г вершкового масла, або 8 апельсинам, або 240 горіховим ядерцям, або 350 г подрібненого м’яса.

Хімічний склад меду змінюється і залежить від того, з яких квітів, в якій місцевості і в яку пору року він зібраний. Залежно від того, з яких рослин зібраний нектар, мед набуває тих або інших цілющих властивостей.

Page 1 of 9

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Rivne Design. 2020.