Народився 6 серпня 1913 р. Медичну освіту отримав у Познанському медичному інституті. Обрав спеціалізацію “хірургія”. Практику проходив у лікарні в Тютьковичах. Напередодні Другої світової війни 26-річний лікар Борис Квашенко починає працювати в Рівному в пологовому будинку на вулиці Бандурського (нині Драгоманова, 9). У 1939 році Квашенка
мобілізували до польського війська, як лікаря, і направили спочатку в Люблін, а згодом у військовий шпиталь до Луцька. У повоєнному 1946 році Квашенко організував у Рівному пологовий будинок на 60 ліжок, де він був головним лікарем і ординатором одночасно. Борис Костянтинович 36 років працював головним акушером-гінекологом Рівненської області, залишаючись безпартійним, що на той час було рідкістю. Рівненський лікар-практик збагачував науку своїми досягненнями і відкриттями в галузі гінекології та акушерства. У 1968 році він став першим доктором медичних наук на Рівненщині. Він проводив унікальні операції, рятуючи жінок, повертаючи їм повноцінне життя. Ним опубліковані понад 60 наукових робіт, три монографії, він брав участь у різноманітних наукових конференціях і симпозіумах. Ім’я Бориса Квашенка було відоме не лише в Україні, але й за кордоном. Помер 5 травня 2008 року.
Категорія: Проєкт Спадщина Рівненської медицини Page 1 of 8
Сьогодні й нашому проєкті “Спадщина Рівнекнської медицини” пропонуємо вам, наші любі читачі, знайомство із Миколою Васильовичем Сюдмаком (1923-2000). Микола Васильович народився в селянській сім’ї в селі Вищани Люблінського повіту в Польщі. Продовжив навчання в Холмській гімназії. Під час Другої світової війни отримав поранення.
З 1947 року навчався у Львівському медичному інституті на лікувальному факультеті. Після закінчення інституту працював рядовим лікарем на Рівненщині в міській лікарні, а згодом завідував терапевтичним відділенням лікарні.
1965 року переведений в обласну лікарню. Працював черговим терапевтом санітарної авіації, терапевтом консультаційної комісії (ЛКК), профпатологом, згодом – ординатором терапевтичного відділення Рівненської обласної лікарні, головним терапевтом XII Армії, а пізніше – головним терапевтом Рівненського обласного відділу охорони здоров’я. Через погіршення стану здоров’я залишив обласний відділ охорони здоров’я. Продовжував працювати ведучим нефрологом в урологічному відділенні обласної лікарні аж до переводу на інвалідність І групи через ускладнення від поранень.
Лікарську справу Миколи Васильовича продовжили його діти: Роман Миколайович – науковий працівник Київського НДІ урології та Наталія Миколаївна – ординатор ревматологічного відділення Рівненської обласної лікарні.
За бездоганну працю нагороджений багатьма медалями, а також присвоєно звання «Відмінник охорони здоров’я».
Петро Дмитрович Шепченко (1870–1931) — видатний лікар-хірург, активний діяч товариства «Просвіта», друг письменника і лікаря Модеста Левицького.
За рішенням української громади Києва Петро Шепченко був направлений до Радивилова на зміну Модесту Левицькому, що стало визначною подією для розвитку хірургічної справи на Рівненщині. У березні 1907 року він оселився в Радивилові, розпочавши хірургічну практику в місцевій лікарні на 30 ліжок, заснованій коштом мецената Гінсбурга.
Доктор Шепченко здобув славу висококваліфікованого фахівця широкого профілю, якого шанували не лише в Радивилові, а й у навколишніх селах. У 1912 році 44,4% хворих лікарні становили пацієнти хірургічного профілю; тоді ж хірург виконав 269 операцій.
У 1920 році, під час польсько-радянської війни, Петра Шепченка було заарештовано й ледь не страчено; врятували його місцеві єврейські мешканці. Ця подія спричинила у лікаря нервове потрясіння, після чого він змушений був полишити активну хірургічну практику. Згодом працював залізничним лікарем на маршруті Здолбунів — Львів.
Активно займався просвітницькою діяльністю у галузі медицини. У 1923 році видав книгу «Тяжке лихо, або Що таке пранці та як від них боронитися», присвячену профілактиці венеричних захворювань, а також працю «Страшне лихо».
Його діяльність високо оцінювали сучасники. Найближчий друг, письменник Модест Левицький, писав про нього:
«Він робив багато добра, а завжди так, що ліва рука не знала, що робить права. Він ніколи не перся на авансцену, а тихо робив своє висококультурне діло»
(Наріжний С., “Українська еміграція”, Прага, 1942; Лікарський Вісник, Львів, 1933).
Петро Дмитрович Шепченко похований у місті Радивилів Рівненської області.
🎙️ 16 квітня — Всесвітній день голосу
Сьогодні світ відзначає Всесвітній день голосу — подію, яка щороку привертає увагу до цього унікального й надзвичайно важливого інструменту людського спілкування.
📌 Цей день започатковано у 1999 році завдяки ініціативі американських та європейських отоларингологів і логопедів. Вперше його відзначили як національний день у Бразилії, а згодом — у багатьох країнах світу.
🔊 Голос — основний засіб комунікації, поряд зі слухом і зором. Це не лише інструмент мовлення чи співу, а й важливий елемент нашої ідентичності. Його тембр, висота, сила й діапазон роблять кожен голос унікальним.
Голос може бути: 🎭 мовним — у викладача, юриста, актора, лектора чи диктора;
🎶 співочим — у оперного співака, хориста, священика чи артиста естради.
Цей день об’єднує лікарів-фоніатрів, логопедів, вокальних педагогів, акторів, співаків — і всіх, хто цінує силу й красу голосу.
🔬 У межах заходів до Дня голосу по всьому світу проходять концерти, телепрограми, медичні обстеження, лекції та воркшопи. Це чудова нагода дізнатися більше про здоров’я голосового апарату, профілактику захворювань та розвиток голосових навичок.
🗣️ Пам’ятаймо: голос — це дар, який потребує дбайливого ставлення. Бережімо його, тренуймо, розвиваймо й не забуваймо про його силу впливу.
#ВсесвітнійДеньГолосу #WorldVoiceDay #Голос #Комунікація #Фоніатрія #Мовлення #ЗдоровийГолос #16квітня
У білому халаті, бадьора, весела, життєрадісна з проникливим поглядом і турботою про кожного пацієнта. Так відгукуються рідні та колеги про лікарку-фтизіатра Надію Максимівну Гречинську. Вона повністю присвятила себе служінню медицині та боротьбі з невидимим ворогом – хворобами, що крадуть у людини найдорожче: подих, силу, майбутнє. Надія Гречинська понад півстоліття не лише лікувала, але й запобігала, навчала, підтримувала та вселяла надію на одужання сотням пацієнтів.
Народилася Гречинська Надія Максимівна 1920 року в селі Кислівка Київської області. Після закінчення восьми класів навчалася в Миронівському медучилищі та працювала медичною сестрою в районній лікарні.
На початку Другої світової війни була мобілізована в медичний ешелон, який евакуйовував поранених з фронту в глиб тилу. Таким чином, вона опинилася на Далекому Сході в місті Іркутськ, де працювала в госпіталі. Там їй доводилося робити навіть операції через брак медичних працівників.
Поряд з роботою навчалася в Іркутському медичному інституті, але після закінчення війни і звільнення Батьківщини, повернулася в Україну та продовжила навчання у Львівському медичному інституті. Поєднувала навчання з роботою медичної сестри.
Після закінчення інституту за направленням приїхала до Рівного. З 1950 року працювала на посаді лікаря-фтизіатра в Рівненському обласному туберкульозному диспансері аж до 1991 року.
Вона прийшла у медицину ще тоді, коли туберкульоз здавався вироком, коли страх перед ним був сильнішим за знання, а ліки не завжди встигали врятувати. Але вона не здавалася. Кожен день, кожен пацієнт, кожен рентгенівський знімок були її полем бою. Вона навчала колег, працювала над методиками лікування, впроваджувала нові підходи, не припиняючи вірити, що хворобу можна здолати.
deadline До 21 березня 2025 року очікуємо на ваші відоматеріали
У рамках соціокультурної діяльності бібліотек РОНМБ оголошує про старт проекту “Слова мужності: поезія війни”.
Продовжуємо знайомити вас, наші читачі, із особистостями, які були нашими земляками та присвятили себе служінню медицині.
В рамках реалізації проєкту “Спадщина Рівненської медицини” представляємо Ірину Прісневську-Зощук.
Варто виокремити й діяльність Ірини Прісневської-Зощук. Народилася 26 березня 1903 р. у м. Здолбунові. Медичні студії розпочала у Празі, а завершила
у Познані, де захистила наукову роботу з акушерства. Повернувшись на Волинь, розпочала лікарську практику в Рівному. Брала активну участь у
жіночому русі в товаристві «Союз українок». У 1939 р. вийшла заміж за лікаря Степана Зощука й переїхала до нього у Познань. У період Другої світової війни
в 1943 р. подружжя переїхало до Відня. В Австрії 1956 р. очолила Українську жіночу службу, а 1959 р. брала участь у роботі Конгресу міжнародної ради
жінок. Померла в 1986 р. й похована у Відні.
12 березня виповнюється 162 роки від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863 – 1945)
12 березня 1863 року в сім’ї професора політичної економії Івана Васильовича Вернадського народився син Володимир, якому судилося стати видатним вченим кінця ХІХ – початку ХХ століття. Дослідження науковця випередили свій час, а його ідеї багато в чому були пророчими. Нам він відомий як філософ, мислитель, основоположник геохімії, радіології та біогеохімії, перший президент Української академії наук.
За його участі у 1920-х роках було створено біогеохімічну лабораторію Російської академії наук, Державний радієвий інститут та Комісію з історії знань. Володимир Вернадський став основоположником теорій біосфери та ноосфери. Він також є автором понад 700 наукових статей і монографій, серед яких: «Собрание сочинений в 24 томах», «Биосфера и ноосфера», «Научная мысль как планетное явление» та багато інших.
Вернадський є основоположником сучасного вчення про біосферу. Сукупність живих організмів у біосфері він назвав живою речовиною. Згідно з ученням Вернадського, жива речовина, трансформуючи сонячне випромінювання, залучає неорганічну матерію у безперервний кругообіг. У своїх працях він довів, що вона є головною рушійною силою біосфери, і забезпечує безперервний кругообіг речовин на Землі. Величезну роль вчення Вернадського про біосферу та її розвиток почало відігравати у другій половині ХХ ст. Цьому сприяли, з одного боку, розвиток екології, в якій поняття біосфери є одним з основоположних, а з другого — розвиток сучасної науково-технічної революції, яка висунула в якості однієї з першочергових завдань проблему впливу людства на природу. Біосфера під впливом наукових досягнень і людської праці поступово переходить у новий стан — ноосферу — сферу розуму. Ідеї Вернадського про ноосферу, що являють велике філософське узагальнення, виникли на стику двох основних напрямів його наукової діяльності — біогеохімії та історії наук. Останній Вернадський приділяв особливу увагу, вказуючи на те, що в моменти вибуху наукової творчості, науково-технічної революції «наукова думка є знаряддям досягнення нового».
Одна з найвідоміших та найуспішніших французьких письменниць ХХ століття Франсуаза Саган (1935–2004),
авторка романів «Здрастуй, печаль!», «Чи любите ви Брамса?», «Трохи сонця в холодній воді» та ін., завжди була уособленням безтурботності та нескінченного свята. В одному з інтерв’ю вона назвала свої головні пристрасті: «швидкість, море, ніч — усе, що яскраве, усе, що чорне, усе, що призводить до втрати себе і в такий спосіб дає змогу себе віднайти». І справді, її життя являло собою шалений коктейль з алкоголю й наркотичних препаратів, азартних ігор і марнотратства, аварій і шпиталізацій, поспішних шлюбів і нетрадиційних стосунків, штрафів і судимостей, депресій і суїцидальних настроїв тощо.
Доклалніше можна дізнатися з журналу НЕЙРОньюс, 2024, №10
Тренінг з онлайн-покупки ліків відбувся у нашій бібліотеці!
Цей тренінг зібрав усіх тих, хто хоче навчитися безпечно та зручно купувати ліки через Інтернет. Він став корисним для літніх людей, зайнятих користувачів, які цінують свій час, а також для тих, хто прагне уникати черг в аптеках.
Що дізналися слухачі?
- Як вибирати перевірені онлайн-аптеки та уникати шахрайства.
- Які правила діють при онлайн-замовленні ліків в Україні.
- Як перевіряти сертифікати та ліцензії аптеки.
- Як правильно оформлювати замовлення та користуватися знижками.
- Як отримувати консультації від фармацевтів онлайн.
Кожен учасник тепер знає, як замовляти ліки швидко, безпечно та вигідно. Ми розвіяли всі страхи перед новітніми технологіями та допомогли зробити перший крок до зручності!
Дякуємо всім, хто приєднався!
📩 Пишіть у коментарях ваші враження від тренінгу 🗣️
Триває відкритий перегляд літератури в читальному залі РОНМБ. Просто на столах викладено книги та періодичні журнали з різних галузей медичних знань.Так, що кожен користувач може підійти до столу і взяти до рук та переглянути те видання, яке його цікавить найбільше.
28 вересня відзначається Всесвітній день боротьби проти сказу.
Сказ – гостра інфекційна хвороба з групи вірусних зоонозів, розвивається внаслідок укусу або ослинення хворою твариною, характеризується енцефаломієлітом, що призводить до смерті, проявами різкого збудження рухових центрів, судорогами м’язів глотки і дихальних м’язів з наступним їх паралічом, слинотечею.
Основним і сталим джерелом інфекції для людини є бродячі собаки, а з диких тварин – лисиці, вовки. Можливе зараження людини і від інших тварин – корів, овець, кіз, свиней, коней, віслюків, щурів, кажанів. Основним резервуаром вірусу в природі є вовки,
лисиці, шакали.
На островах ( Англія, Австралія, скандинавські країни, Нова Зеландія ), де вдалося винищити цих хижаків, сказу більше не існує. У світі щорічно від сказу вмирає біля 50 тис. людей і понад 1 млн. різних тварин. Близько 10 млн. людей щороку отримують курс профілактичних щеплень.
Зараження людини настає під час укусу хворою твариною, а також внаслідок ослинення свіжих поранень шкіри або слизових оболонок. Особливо небезпечні укуси в голову, обличчя, кисті рук. На загрозу захворювання людини впливають такі фактори, як глибина рани, число укусів, місце укусу, вид тварини. Найбільша захворюваність на сказ спостерігається в літньо-осінні місяці, що зумовлено інтенсивнішими контактами з бродячими собаками.
Інкубаційний період у людини триває від 7 діб до 1 року . На тривалість інкубаційного періоду впливають локалізація укусу , а також розмір і глибина рани, вік хворого ( у дітей коротша, ніж у дорослих ).
У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів. У стадії передвісників, що триває 1-3 доби, у місці укусу з’являються біль, печія, свербіння, почервоніння і набряк. В цей час хворий відчуває тугу і страх смерті. У зв’язку з цим хворий пригнічений, відмовляється від їжі, погано спить, прагне усамітнитись.
Стадія збудження характеризується розвитком приступів гідрофобії (водобоязні ) – дуже болючих спазмів глотки та гортані з шумним диханням. Можуть приєднуватися слухові та зорові галюцинації. Періодично виникають приступи збудження, під час яких хворий зривається з ліжка, кричить, може проявити агресивність. Обличчя його виражає жах. Хворий виділяє дуже багато слини. Приєднуються гикавка і блювання.
Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів. Тривалість її 12-20 годин.
Хворий нерухомо лежить у ліжку. Падає артеріальний тиск. Паралічі починаються з нижніх кінцівок або із сечового міхура, після чого вони розповсюджуються вгору ( на обличчя, язик ). Смерть настає від зупинки дихання і серцевої діяльності. Загалом хвороба триває 3-7 діб. Лікування спрямоване на полегшення страждань.
Прогноз несприятливий, усі хворі гинуть.
Профілактичні заходи полягають у боротьбі з епізоотіями і запобіганні захворюванням людей. У природних осередках необхідно регулювати чисельність лисиць і вовків. У містах і селах систематично відловлюють бродячих собак і котів, імунізують домашніх і службових собак проти сказу.
Рану від укусу негайно промивають водою з милом, обробляють етиловим спиртом або розчином йоду спиртовим, накладають стерильну пов’язку. Хірургічна обробка рани протипоказана, оскільки призводить до вкорочення інкубаційного періоду внаслідок додаткової травматизації.
За показаннями проводять вакцинацію. Своєчасна вакцинація запобігає виникненню сказу.
Дана інформація взята з фонду нашої медичної бібліотеки, в якій є багато цікавої інформації, книг та журналів.
Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:
- Барштейн В.Ю. Відзеркалення проблеми сказу в настільних медалях ( до 150-річчя від народження Луї Пастера) / В.Ю. Барштейн // Інфекційні хвороби. -2022. – №4. – С.35-48
- Варяниця В.В. Вплив температурних режимів зберігання та складу захисних середовищ на збереженість вірусу сказу штаму CVS / В.В. Варяниця // Проблеми кріобіології і кріомедицини. – 2020. – №2. – С.148-157
- Копча В.С. Екстрена профілактика сказу та її ускладнення / В.С. Копча // Інфекційні хвороби. – 2023. – №1. – С.57-65
- Малий В.П. Сказ / В.П. Малий // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектотлогія. – 2016. – №3. – С.26-33
- Михайлеко М. Сказ як особливо небезпечне захворювання: що потрібно знати / М.Михайленко // Журнал головної медичної сестри. – 2017. – №1. – С.56-66
- Морочковський Р.С. Захворювання на сказ у Волинській області / Р.С. Морочковський // Інфекційні хвороби. – 2015. – №1. – С.97-99
- Троць А.В. Досвід інтенсивної терапії сказу / А.В. Троць // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2016. – №3. – С.34
Бібліотекарі Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки відвідали Дубенську міську лікарню, де провели День інформації для медичних працівників. Під час заходу бібліотекарі розповіли про нові надходження книг, спеціалізовану літературу та доступ до інформаційних ресурсів, які можуть бути корисними для професійного розвитку та підвищення кваліфікації лікарів.
Особлива увага була приділена новим виданням з медичної науки, практики лікування, а також книгам, які можуть допомогти в самоосвіті та вдосконаленні навичок. Лікарі мали змогу ознайомитися з бібліотечними каталогами та отримати консультації щодо вибору літератури для різних спеціалізацій.
Бібліотекарі заохочували присутніх користуватися послугами бібліотеки та відкривати для себе нові знання.
Такий День інформації спрямований на те, щоб сприяти інтеграції сучасних медичних знань у щоденну роботу лікарів, а також популяризувати читання серед усіх верств населення.
Часовий портал — це рубрика Рівненської обласної наукової бібліотеки, яка запрошує читачів у захопливу подорож крізь час через старі книги. У цій рубриці ми досліджуємо твори, що залишили слід в історії, їхній контекст та вплив на культуру. Кожна публікація відкриває нові горизонти знань і дозволяє зануритися в атмосферу минулих епох, знайомлячи з авторами, їхніми ідеями.
Долучайтеся до нашої спільноти, щоб разом відкрити магію старовини та вічну мудрість, приховану на сторінках класики!
Навчально-методичний семінар з підготовки магістерських робіт провели у Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці для студентів спеціальності «Громадське здоровʼя».
24 вересня 2024 року у РОНМБ відбувся навчально-методичний семінар, присвячений підготовці магістерських робіт для студентів Національного університету «Острозька Академія».
У рамках семінару бібліотекарі РОНМБ провели майстер-клас, під час якого студенти дізналися, як ефективно шукати наукову літературу в мережі. Особливу увагу було приділено роботі з відкритими академічними базами даних, науковими журналами та електронними бібліотеками.
Для якісної підготовки магістерської роботи студентам необхідно опрацювати не менше 100 джерел наукової інформації. Своєчасне використання сучасних інструментів пошуку допоможе підвищити якість досліджень та забезпечить ґрунтовну теоретичну базу для успішного захисту магістерських робіт.
“Семінар став важливим кроком у підготовці студентів до успішного завершення навчання та підвищення їхньої професійної компетентності в галузі громадського здоров’я”, – підсумував Ігор Гущук, завідувач кафедри громадського здоров`я та фізичного виховання.
Збереження жестових мов як однієї з передумов реалізації прав людей із вадами слуху є однією з головних цілей Всесвітньої федерації глухих, а відповідна резолюція Генасамблеї ООН 2017 року підтверджує, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення. Крім того, цей документ визнає важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.
Міжнародний день жестових мов має на меті – підвищення обізнаності суспільства про жестові мови та посилення їх статусу. Саме в цей день, люди з порушенням слуху з усього світу доносять інформацію про те, що хочуть бути почутими.
У цей день варто приділити увагу користувачам жестових мов, адже жестова мова – це про повагу до всіх і про рівні можливості. Люди з порушенням слуху або мовлення в українському суспільстві часто потерпають від нетактовності чи прямих образ, тому для них надзвичайно важливо відчувати підтримку і доброзичливе ставлення.
Щиро вітаємо Рівненську міську лікарню з нагоди її дня народження! Це визначна подія для всієї громади, адже ваша лікарня щодня професійно, відданно та турботливо надає допомогу тисячам людей. Особливі слова подяки адресуємо усьому колективу — лікарям, медсестрам, адміністративному персоналу — кожен з вас щодня робить неоціненний внесок у збереження здоров’я мешканців міста.
Висловлюємо глибоку повагу директору лікарні, Юрію Ординському, за його мудре керівництво, невпинне прагнення до покращення умов та розвитку медичного закладу. Завдяки вашій наполегливій праці лікарня продовжує впевнено йти вперед, впроваджуючи сучасні методи лікування та нові технології.
Бажаємо усім міцного здоров’я, професійних успіхів і натхнення! Нехай лікарня процвітає, даруючи пацієнтам надію, зцілення і впевненість у завтрашньому дні, а ваша згуртованість і відданість своїй справі продовжують слугувати прикладом для всіх.
З повагою колектив РОНМБ