28 вересня відзначається Всесвітній день боротьби проти сказу.

Сказ – гостра інфекційна хвороба з групи вірусних зоонозів, розвивається внаслідок укусу або ослинення хворою твариною, характеризується енцефаломієлітом, що призводить до смерті, проявами різкого збудження рухових центрів, судорогами м’язів глотки і дихальних м’язів з наступним їх паралічом, слинотечею.

Основним і сталим джерелом інфекції для людини є бродячі собаки, а з диких тварин – лисиці, вовки. Можливе зараження людини і від інших тварин – корів, овець, кіз,  свиней, коней, віслюків, щурів, кажанів. Основним резервуаром вірусу в природі є вовки,
лисиці, шакали.

На островах ( Англія, Австралія, скандинавські країни, Нова Зеландія ), де вдалося винищити цих хижаків, сказу більше не існує. У світі щорічно від сказу вмирає біля 50 тис. людей і понад 1 млн. різних тварин. Близько 10 млн. людей  щороку отримують курс профілактичних щеплень.

Зараження людини настає під час укусу хворою твариною, а також внаслідок ослинення свіжих поранень шкіри або слизових оболонок. Особливо небезпечні укуси в голову, обличчя, кисті рук. На загрозу захворювання людини впливають такі фактори, як глибина рани, число укусів, місце укусу, вид тварини. Найбільша захворюваність на сказ спостерігається в літньо-осінні місяці, що зумовлено інтенсивнішими контактами з бродячими собаками.

Інкубаційний період у людини триває від 7 діб до 1 року . На тривалість інкубаційного періоду впливають локалізація укусу , а також розмір і глибина рани, вік хворого ( у дітей коротша, ніж у дорослих ).

У перебігу хвороби розрізняють 3 стадії: передвісників, збудження і паралічів. У стадії передвісників, що триває 1-3 доби, у місці укусу з’являються біль, печія, свербіння, почервоніння і набряк. В цей час хворий відчуває тугу і страх смерті. У зв’язку з цим  хворий пригнічений, відмовляється від їжі, погано спить,  прагне усамітнитись.

Стадія збудження характеризується розвитком приступів гідрофобії  (водобоязні ) – дуже болючих спазмів глотки та гортані з шумним диханням.  Можуть приєднуватися слухові  та зорові галюцинації. Періодично виникають  приступи збудження, під час яких хворий зривається з ліжка, кричить, може проявити агресивність. Обличчя його виражає жах. Хворий виділяє дуже багато слини. Приєднуються гикавка і блювання.

Через 2-3 дні стадія збудження змінюється на стадію паралічів. Тривалість її 12-20 годин.

Хворий нерухомо лежить у ліжку. Падає артеріальний тиск. Паралічі починаються з нижніх кінцівок або із сечового міхура, після чого вони розповсюджуються вгору ( на обличчя, язик ). Смерть настає від зупинки дихання і серцевої діяльності. Загалом хвороба триває 3-7 діб. Лікування спрямоване на полегшення страждань.

Прогноз несприятливий, усі хворі гинуть.

Профілактичні заходи полягають у боротьбі з епізоотіями і запобіганні захворюванням людей. У природних осередках необхідно регулювати чисельність лисиць і вовків. У містах і селах систематично відловлюють бродячих собак і котів, імунізують домашніх і службових собак проти сказу.

Рану від укусу негайно промивають водою з милом, обробляють етиловим спиртом або розчином йоду спиртовим, накладають  стерильну пов’язку. Хірургічна обробка рани протипоказана, оскільки призводить до вкорочення інкубаційного періоду внаслідок додаткової травматизації.

За показаннями проводять вакцинацію.  Своєчасна вакцинація запобігає виникненню сказу.

Дана інформація взята з фонду нашої медичної бібліотеки, в якій є багато цікавої інформації, книг та журналів.

Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:

1. Барштейн В.Ю. Відзеркалення проблеми сказу в настільних медалях ( до 150-річчя від народження Луї Пастера) / В.Ю. Барштейн // Інфекційні хвороби. -2022. – №4. – С.35-48
2. Варяниця В.В. Вплив температурних режимів зберігання та складу захисних середовищ на збереженість вірусу сказу штаму CVS / В.В. Варяниця // Проблеми кріобіології і кріомедицини. – 2020. – №2. – С.148-157
3. Копча В.С. Екстрена профілактика сказу та її ускладнення / В.С. Копча // Інфекційні хвороби. – 2023. – №1. – С.57-65
4. Малий В.П. Сказ / В.П. Малий // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектотлогія. – 2016. – №3. – С.26-33
5. Михайлеко М. Сказ як особливо небезпечне захворювання: що потрібно знати / М.Михайленко // Журнал головної медичної сестри. – 2017. – №1. – С.56-66
6. Морочковський Р.С. Захворювання на сказ у Волинській області / Р.С. Морочковський // Інфекційні хвороби. – 2015. – №1. – С.97-99
7. Троць А.В. Досвід інтенсивної терапії сказу / А.В. Троць // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2016. – №3. – С.34

Збереження жестових мов як однієї з передумов реалізації прав людей із вадами слуху є однією з головних ці­лей Всесвітньої федерації глухих, а відповідна резолюція Генасамблеї ООН 2017 року підтверджує, що ранній доступ до мови жестів і послуг мовою жестів, включаючи якісну освіту, має життєво важливе значення. Крім того, цей документ визнає важливість збереження жестових мов як елемента мовного та культурного розмаїття.

Міжнародний день жестових мов має на меті – підвищення обізнаності суспільства про жестові мови та посилення їх статусу. Саме в цей день, люди з порушенням слуху з усього світу доносять інформацію про те, що хочуть бути почутими.

У цей день варто приділити увагу користувачам жестових мов, адже жестова мова – це про повагу до всіх і про рівні можливості. Люди з порушенням слуху або мовлення в українському суспільстві часто потерпають від нетактовності чи прямих образ, тому для них надзвичайно важливо відчувати підтримку і доброзичливе ставлення.

17 вересня у  світі відзначають День безпеки пацієнтів

Рішення про схвалення відзначати щорічно 17 вересня День безпеки пацієнтів з метою підвищення обізнаності та залучення населення, актуалізації проблеми в світовому масштабі, сприяння глобальній солідарності та зусиллям держав-членів щодо підвищення безпеки пацієнтів було прийнято 28 травня 2019 року на 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я.

Визнаючи забезпечення безпеки пацієнтів одним із важливих елементів надання якісної медичної допомоги та підтримуючи рішення 72-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я Президент України підписав 4 вересня 2019 року Указ №648/2019 про встановлення в Україні Дня безпеки пацієнтів.

Це рішення говорить про те, що питання безпеки пацієнтів є одним з пріоритетних у державі, особливо в умовах запровадження змін під час надання первинної, вторинної та третинної медичної допомоги. Також це стосується інших видів медичної допомоги таких як екстрена, паліативна та медична реабілітації. І це також означає, що повинні оцінюватися ризики, помилки, несприятливі події та шкода для здоров’я пацієнтів на всіх рівнях надання медичних послуг, в тому числі за допомогою надання інформації, навчання та зворотного зв’язку з урахуванням думки пацієнтів та їх сімей. Особливого значення ця дата в календарі набула під час повномасштабного вторгнення та воєнного стану в країні.

Мета цього дня – підвищення поінформованості про безпеку пацієнтів і заохочення  загальної спільності дій, як медичного співтовариства, так і самих пацієнтів.

Якщо ви – пацієнт, при отриманні медичної допомоги займайте активну позицію, порушуйте питання, що турбують вас, адже  безпека медичної допомоги починається саме  з ефективної комунікації!

Якщо ви – медичний працівник, розглядайте пацієнтів як партнерів у справі надання їм медичної допомоги, постійно підвищуйте свою кваліфікацію та поглиблюйте знання з питань безпеки пацієнтів!

29 серпня –  День пам’яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Саме 29 серпня 2014 року стався один із найтрагічніших епізодів російсько-української війни – вихід українських воїнів з оточення під Іловайськом. Коли українські військові колонами виходили «зеленим коридором», росіяни порушили домовленості та розстріляли їх.

Ті трагічні події розгорталися саме на полях соняхів, які вже дозрівали. І саме під цими соняхами сотні Захисників України в боротьбі з ворогом поклали своє життя за незалежність нашої країни.

Щорічно в цей день ми згадуємо не лише тих, хто загинув під Іловайськом, а й вшановуємо пам’ять усіх полеглих Захисників і Захисниць України в сучасній російсько-українській війні, починаючи з 2014 року.

Українські воїни – більшість з яких добровольці – 18 серпня увійшли в Іловайськ у боротьбі з проросійськими бойовиками. Вони зуміли взяти під контроль частину міста, проте на допомогу сепаратистам відправили регулярні війська РФ і через кілька днів українські воїни опинились в оточенні ворога.

Цей день затвердив Президент України Володимир Зеленський указом від 24 серпня 2019 року.

 Щорічно Всесвітній день москіта відзначається 20 серпня, ініціатором якого є сер Рональд Росса, індійський лікар і паразитолог шотландського походження, який відкрив переносника малярії – комарів роду Anopheles.

Москіти з’явились на Землі майже 175 мільйонів років тому. Відомо понад 3000 видів москітів, що живуть в арктичній тундрі і в тропічних лісах. Приблизно 90 з них зустрічаються на території нашої країни. Головною небезпекою москітів є ті збудники інфекційних та паразитарних захворювань, які ці комахи передають під час укусу.

До вивчення причини малярії  Р. Росса спонукало поширення цієї хвороби в Індії, де він працював і проводив свої дослідження. У 1897 році вчений експериментально довів, що малярія передається саме при укусах комарів. За це відкриття в 1902 році Росс став лауреатом Нобелевської премії з фізіології і медицини і на згадку про це запропонував щорічно відзначати Всесвітній день москіта.

Основне завдання цього дня – підвищити обізнаність громадськості про малярію, методи її профілактики та інші хвороби, переносниками яких є москіти та комарі.  Щорічно в світі реєструється 350 – 500 мільйонів випадків зараження малярією, з них до 3 мільйонів закінчуються летально. Заходи, присвячені Всесвітньому дню москіта щорічно організовує Лондонська школа гігієни і тропічної медицини і цій традиції вже майже 90 років.

Хвороби, які переносять москіти:

Малярія. Основним клінічним проявом малярії є напади гарячки, які являють собою періодичне підвищення температури тіла до високих цифр із ознобом, жаром та надмірним потовиділенням. На початку гарячки на тлі різкого підвищення температури тіла до 39 – 41 C виникає сильний озноб, який вже через годину змінюється на жар. Гарячка та відчуття жару утримується до 12 годин, після чого температура тіла різко, за годину – дві, знижується до норми, що супроводжується рясним потовиділенням. Уже після першого нападу гарячки збільшується печінка та селезінка, виникає і поступово наростає анемія. Зазвичай без лікування у гострій фазі малярії виникає 10 – 14 нападів гарячки, які знову повторюються через 2,5 – 3 місяці.

На сьогодні показник смертності від малярії є одним із найвищих серед інфекційної патології.

За даними Центру громадського здорові’я за 6 місяців 2022 р. в Україні зареєстровано 2 випадки захворювання на малярію.

Якщо ви вирушаєте в країну, де захворюваність на малярію поширена та є високий ризик заразитись цією недугою, то варто заздалегідь проконсультуватись зі своїм сімейним лікарем стосовно хіміопрофілактики. Основним заходом профілактики малярії безпосередньо в ендемічному регіоні є запобігання укусам комарів (обробка приміщень інсектицидами, використання анти москітних сіток на дверних та віконних рамах, просочування одягу та на нанесення на шкіру засобів, які відлякують комарів).

Особам, у яких підвищилась температура тіла після повернення із ендемічного щодо малярії регіону, необхідно негайно звернутися до лікаря!

Лихоманка паппатачі – це гостре арбовірусне, антропонозне, трансмісивне ендемічне захворювання, яке переносять саме москіти. Характерними є короткочасна (триденна) гарячка, генералізований м’язовий біль, кон’юнктивіт, ураження ЦНС. У ХІХ ст.  хвороба часто вражала солдат і була об’єктом дослідження саме військових лікарів. Оскільки описувалася різними дослідниками, тому спершу мала різні назви – «середземноморська гарячка», «епідемічний гастроентерит», «собача хвороба», «хвороба акліматизації», доки у 1886 р. військовий лікар А. Пікне об’єднав їх в одну самостійну нозологічну форму.  У 1905 р. австрійський мікробіолог С. Тауссіг довів взаємозв’язок з укусами москітів, а згодом експериментально на волонтерах довів, що хвороба має вірусну природу та передається саме через укуси москітів.

Поширеність лихоманки паппатачі в південних регіонах України незначна, хоча не виключно, що вона зустрічається значно частіше, ніж її реєструють, тому що там є всі умови для перебування москітів.

Не нехтуйте правилами та бережіть себе!

 Список рекомендованої літератури:

1. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейної медицини: навч. посіб. для лікарів – інтернів і лікарів загальної практики та сімейної медицини / За ред. проф. М. А. Андрейчина. – Т.:»Укрмедкнига», 2007. – 500 С.
2. Інфекційні хвороби: підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. ІV рівня акредитації / За ред. О. А. Голубовської. – К.ВСВ «Медицина», 2012. – С. 495 – 500.
3. Питання профілактики окремих тропічних захворювань: (гігієнічні аспекти): навч. посібник для студентів міжнародного мед. факультету вищих мед. навч. закладів ІV рівня акредитації / Авт.: Ю. М. Талакін та ін. ; Донецький держ. мед. ун – т. – Донецьк, 2006. – 104 С.
4. Ющенко Н. В. Обережно, комахи! / Н. В. Ющенко // Вісник Медсвіт, 2011. – №4. – С. 27.

19 серпня  – Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Щороку 19 серпня з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Метою Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших міжнародних  організацій є розширення знань про гуманітарну спільноту, про те, що роблять гуманітарні працівники та з якими труднощами вони стикаються, демонстрація своєї гуманітарної діяльності для неурядових та міжнародних організацій, спогади про тих, хто загинув або отримав травми під час гуманітарних операцій, а також привернення уваги світу до конфліктів і криз, які досі тривають.

Важко точно дізнатися щорічний обсяг наданої гуманітарної допомоги, тому що немає єдиної бази даних для цієї звітності. Крім того, жодна організація не зобов’язана оприлюднювати точну суму тієї допомоги, яку вони надають. Іноді це просто не можливо. При цьому, тільки за деякими оцінками 2013 року, загальний обсяг гуманітарної допомоги у всьому світі склав приблизно 22 млрд. доларів США. У 2015 ця сума наблизилася до 28 млрд. доларів. США.

Близько 78% міжнародної гуманітарної допомоги надходять через офіційні урядові організації, в кінцевому рахунку від платників податків. Решта від приватних і благодійних організацій, від благодійних фондів та від корпорацій.

Найбільшим урядовим донором є США, за якою слідує Великобританія. Приблизно одна шоста частина прямих іноземних інвестицій уряду Великобританії (не включаючи вклади, зроблені через Організацію Об’єднаних Націй і Європейський союз) використовується на гуманітарну допомогу.

У 2014 році майже дві третини фінансування міжнародної гуманітарної допомоги всіх урядів були спрямовані через шість установ Організації Об’єднаних Націй.

За даними ООН, за минуле десятиліття число людей, які постраждали від гуманітарної кризи, подвоїлася. У 2015 році більш ніж 76 мільйонів осіб з 31 країни потребували такої допомоги.

Згідно з даними двох недавніх досліджень, кожен витрачений долар, особливо у відповідь на ранній кризовий випадок, дуже ефективний і дозволяє скоротити від 4 до 5 доларів, які необхідно буде виділити для подолання повномасштабної катастрофи.

Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.

Через російську збройну агресію в Україні гуманітарні потреби мешканців нашої країни постійно зростають. Війна загрожує життю та здоров’ю багатьох мільйонів людей. Тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусиль для надання допомоги нашої країни.

Масштабно виріс й український волонтерський рух. До гуманітарної діяльності долучились десятки благодійних організацій і волонтери з усієї держави.

Всесвітній день гуманітарної допомоги заснований Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я та іншими міжнародними організаціями, які привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих з них, хто загинув або отримав травми під час виконання своїх життєво важливих обов’язків.

Список рекомендованої літератури:

•      Абанкіна А. За яким алгоритмом мед закладу отримувати гуманітарну допомогу / А. Абанкіна // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – №5/6. – С. 54 – 61.
•  МОЗ затвердило порядок знищення й утилізації гуманітарних ліків і медвиробів // Довідник головної медичної сестри. – 2024. – №3. – С. 6
• Оформлюємо гуманітарну допомогу: запитання – відповідь // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – №5/6. – С. 78
• Чи може КНП надавати пацієнтам ліки, що надійшли як гуманітарна допомога: запитання – відповідь // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – №8. – С. 79.