КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Категорія: КАЛЕНДАР ДАТ

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ХВОРОБОЮ ДЕНГЕ

 

26 серпня проводиться Міжнародний день боротьби з хворобою денге. Ці серпневі заходи у третій декаді місяця мають традиційний характер. 

Нині більше половини населення Землі схильні до ризику зараження цим захворюванням. Щорічно у світі реєструється понад  390 мільйонів випадків захворювання, 500 000 з яких припадає на найважчий різновид – геморагічну лихоманку денге, від якої помирає  25 000 осіб. 

26 серпня в усьому світі відзначається Міжнародний день боротьби з хворобою денге, що передається через укус заражених комарів, яка не передається від людини до людини. 

Це гостра інфекція, що викликається вірусом, яка може вразити будь – яку вікову групу.  Існує чотири штами денге, причому геморагічна лихоманка денге є найважчою. 

В однієї й тієї самої людини хвороба може розвинутися чотири рази, щоразу від різних штамів вірусу. 

Денге викликає грипоподібні симптоми, як – от лихоманка, болі в м’язах і головні болі, озноб, нудота і блювота. Іноді вона може перейти в небезпечний для життя стан, званий геморагічною або важкою формою денге.

Гарячка денге  (часто просто Денге, англ.denguefever, breakbonefever, seven day fever) – костоломна гарячка, суглобова гарячка, гарячка жирафів, п’ятиденна гарячка, семиденна гарячка, фінікова хвороба.  Денге відносять до арбовірусних хвороб, трансмісивних зоонозів.

Гарячку денге, як окрему хворобу, було помічено багато років тому. У китайській медичній енциклопедії, написаної за часів династії Цзінь, є начебто припис про людину, яка, ймовірно, мала гарячку денге. У книзі хворобу названо «водною отрутою», виникнення якої, однак, пов’язали з літаючими комахами. Однак є свідчення, що перший опис гарячки денге був зроблений значно пізніше, в 992 році, теж у китайській медичній енциклопедії, але за часів династії Сун у період Північної Сун. 

Епідемії гарячки, яка нагадує денге, були відзначені у Французькій Вест – Індії у 1635 р. і в Панамі у1699 р. У 1771 р. Хосе Сабатер, лікар військового госпіталю у Сан – Хуані, Пуерто – Рико, рекомендував лікування гарячки денге, яку він називав «костоломкою гарячкою», невеликою кількостю рому. 

Вважають, що не менше, ніж три епідемії гарячки денге мали місце наприкінці ХVІІІ століття. Дві з цих епідемій хвороби з симптомами, що дуже нагадували такі у сучасному клінічному перебігу гарячки денге, відбулися у 1779 р. – одна в Каїрі, друга у Батавії у голландській  Ост – Індії (нині Індонезія), про яку повідомив голландський лікар Давід Білон. 

Сама назва «гарячка денге» була вперше використана Бенджаміном Рашем, лікарем і одним із «батьків – засновників» США. У 1789 р. Раш використав цю назву у звіті про третю епідемію гарячки денге ХVІІІ ст., яка виникла у Філадельфії у 1780 році. Під час самої епідемії Раш користувався іншою назвою «жовчна ремітентна (та, що послаблює) гарячка». Раш вперше докладно описав усі  прояви цієї хвороби.

У листі, написаному у 1801 р. іспанською королевою Марією Луїзою Бурбон – Пармською під час її видужання після гарячки денге, було сказано: «Я відчуваю себе краще, тому що пройшло те, що мені було холодно навіть в одежі, що називають денге, вчора у мене була кровотеча, мені було незручно, тому що я не могла розмовляти, бо боліло горло». 

У 1818 р. відбулась серйозна епідемія денге в Перу – 50 тисяч людей  захворіли. Про пандемію гарячки денге заговорили між 1827 – 1828рр., коли хвороба охопила Віргінські острови, Ямайку, Кубу, Венесуелу, США, Мексику та Бразилію.

У 1906 – 1907 рр. австралійський натураліст Томас Лейн Бенкрофт визначив комара  Aedes aegypti як носія гарячки денге і зробив висновок, що хворобу спричинює мікроорганізм, відмінний від бактерії й найпростішого. 

Під час Другої світової війни флавівірус – збудника денге виділили  і культивували незалежно одне від одного японські лікарі Сусуму Хотта і Рен Кімура в Японії (1943р.) та американський мікробіолог Альберт Себін у Калькутті (1944р.) з крові хворих солдат. Потім стало відомо, що існує 4 різні генотипи вірусу денге.

Гарячка денге почала поширюватися набагато більше під час і після Другої світової війни. Вважають, що це сталося через те, що війна внесла різноманітні зміни у довкілля. Різні типи вірусу денге також поширювалися у нових регіонах. Є думка, що це напряму пов’язано із формуванням різних генотипів вірусу денге. Найбільше широке поширення гарячки денге наприкінці ХХ ст. пов’язують з появою геморагічних проявів. Вперше епідемія геморагічної гарячки денге відмічена у 1953 р., в столиці Філіппін Манілі. Епідеміологами зроблена була модель поширення хвороби, яка підтвердила думку, що перебіг із геморагічним компонентом є основою поширення гарячки денге в світі. Нині кожного року відбуваються епідемії денге, а раз на три роки – епідемії гарячки денге з геморагічними проявами. 

Нині ВООЗ вважає необхідним виділити гарячку денге (класичну) і тяжку гарячку денге, відносячи до останньої геморагічну гарячку денге і шоковий  синдром. Легкість зараження людей, швидкість поширення, тяжкий перебіг, висока летальність – особливості, які дозволяють віднести гарячку денге до тих інфекційних захворювань, які виявили здатність чинити серйозний вплив на здоров’я населення, можуть швидко поширюватися в міжнародних  масштабах та увійшли до переліку подій, які можуть зумовлювати надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я. Гарячку денге відносять до тих хвороб, що їх регулюють сучасні Міжнародні медико – санітарні правила 2005 року.

Збудника гарячки денге віднесено до тих біологічних агентів, які офіційно визнано чинниками біологічної зброї.

Це широко поширене захворювання в тропічних районах світу. Останнім часом вона дедалі частіше розвивається в міських районах і стала серйозною проблемою громадської охорони здоров’я, поряд  із лихоманкою Зіка та чикунгунья.

Список рекомендованої літератури:

 

  • Скрипник Л. М. Клинический случай микст – инфекции лихорадки денге и вирусного гепатита Е / Л. М. Скрипник, Е. В. Павленко, А. Л. Роганкова // Актуальтна інфектологія. – 2020. – Том 8, №1. – С. 113 – 114.
  • Клінічно підозрюваний міокардит, що ускладнює синдром шоку денге: Клінічний випадок та огляд літератури щодо  серцевих ускладнень у дитини із дихоманкою денге / D. A. Rachmi и др. // Здоровье ребенка. – 2021. – Т.16, №4. – С. 67 – 71.
  • Тюпа В. В. Нові аспекти патогенезу тяжкої гарячки денге / В. В. Тюпа, О. А. Герасименко // Медицина невідкладних станів. – 2022. – Т.18, №4. – С. 87.   

 

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ МОСКІТІВ

 Щорічно Всесвітній день москіта відзначається 20 серпня, ініціатором якого є сер Рональд Росса, індійський лікар і паразитолог шотландського походження, який відкрив переносника малярії – комарів роду Anopheles.

Москіти з’явились на Землі майже 175 мільйонів років тому. Відомо понад 3000 видів москітів, що живуть в арктичній тундрі і в тропічних лісах. Приблизно 90 з них зустрічаються на території нашої країни. Головною небезпекою москітів є ті збудники інфекційних та паразитарних захворювань, які ці комахи передають під час укусу.

До вивчення причини малярії  Р. Росса спонукало поширення цієї хвороби в Індії, де він працював і проводив свої дослідження. У 1897 році вчений експериментально довів, що малярія передається саме при укусах комарів. За це відкриття в 1902 році Росс став лауреатом Нобелевської премії з фізіології і медицини і на згадку про це запропонував щорічно відзначати Всесвітній день москіта.

Основне завдання цього дня – підвищити обізнаність громадськості про малярію, методи її профілактики та інші хвороби, переносниками яких є москіти та комарі.  Щорічно в світі реєструється 350 – 500 мільйонів випадків зараження малярією, з них до 3 мільйонів закінчуються летально. Заходи, присвячені Всесвітньому дню москіта щорічно організовує Лондонська школа гігієни і тропічної медицини і цій традиції вже майже 90 років.

Хвороби, які переносять москіти:

Малярія. Основним клінічним проявом малярії є напади гарячки, які являють собою періодичне підвищення температури тіла до високих цифр із ознобом, жаром та надмірним потовиділенням. На початку гарячки на тлі різкого підвищення температури тіла до 39 – 41 C виникає сильний озноб, який вже через годину змінюється на жар. Гарячка та відчуття жару утримується до 12 годин, після чого температура тіла різко, за годину – дві, знижується до норми, що супроводжується рясним потовиділенням. Уже після першого нападу гарячки збільшується печінка та селезінка, виникає і поступово наростає анемія. Зазвичай без лікування у гострій фазі малярії виникає 10 – 14 нападів гарячки, які знову повторюються через 2,5 – 3 місяці.

На сьогодні показник смертності від малярії є одним із найвищих серед інфекційної патології.

За даними Центру громадського здорові’я за 6 місяців 2022 р. в Україні зареєстровано 2 випадки захворювання на малярію.

Якщо ви вирушаєте в країну, де захворюваність на малярію поширена та є високий ризик заразитись цією недугою, то варто заздалегідь проконсультуватись зі своїм сімейним лікарем стосовно хіміопрофілактики. Основним заходом профілактики малярії безпосередньо в ендемічному регіоні є запобігання укусам комарів (обробка приміщень інсектицидами, використання анти москітних сіток на дверних та віконних рамах, просочування одягу та на нанесення на шкіру засобів, які відлякують комарів).

Особам, у яких підвищилась температура тіла після повернення із ендемічного щодо малярії регіону, необхідно негайно звернутися до лікаря!

Лихоманка паппатачі – це гостре арбовірусне, антропонозне, трансмісивне ендемічне захворювання, яке переносять саме москіти. Характерними є короткочасна (триденна) гарячка, генералізований м’язовий біль, кон’юнктивіт, ураження ЦНС. У ХІХ ст.  хвороба часто вражала солдат і була об’єктом дослідження саме військових лікарів. Оскільки описувалася різними дослідниками, тому спершу мала різні назви – «середземноморська гарячка», «епідемічний гастроентерит», «собача хвороба», «хвороба акліматизації», доки у 1886 р. військовий лікар А. Пікне об’єднав їх в одну самостійну нозологічну форму.  У 1905 р. австрійський мікробіолог С. Тауссіг довів взаємозв’язок з укусами москітів, а згодом експериментально на волонтерах довів, що хвороба має вірусну природу та передається саме через укуси москітів.

Поширеність лихоманки паппатачі в південних регіонах України незначна, хоча не виключно, що вона зустрічається значно частіше, ніж її реєструють, тому що там є всі умови для перебування москітів.

Не нехтуйте правилами та бережіть себе!

 

 Список рекомендованої літератури:

 

  1. Інфекційні хвороби в загальній практиці та сімейної медицини: навч. посіб. для лікарів – інтернів і лікарів загальної практики та сімейної медицини / За ред. проф. М. А. Андрейчина. – Т.:»Укрмедкнига», 2007. – 500 С.
  2. Інфекційні хвороби: підруч. для студ. вищих мед. навч. закл. ІV рівня акредитації / За ред. О. А. Голубовської. – К.ВСВ «Медицина», 2012. – С. 495 – 500.
  3. Питання профілактики окремих тропічних захворювань: (гігієнічні аспекти): навч. посібник для студентів міжнародного мед. факультету вищих мед. навч. закладів ІV рівня акредитації / Авт.: Ю. М. Талакін та ін. ; Донецький держ. мед. ун – т. – Донецьк, 2006. – 104 С.
  4. Ющенко Н. В. Обережно, комахи! / Н. В. Ющенко // Вісник Медсвіт, 2011. – №4. – С. 27.

19 СЕРПНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

 

 

19 серпня  – Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Щороку 19 серпня з ініціативи ООН відзначається Всесвітній день гуманітарної допомоги.

Метою Всесвітньої організації охорони здоров’я та інших міжнародних  організацій є розширення знань про гуманітарну спільноту, про те, що роблять гуманітарні працівники та з якими труднощами вони стикаються, демонстрація своєї гуманітарної діяльності для неурядових та міжнародних організацій, спогади про тих, хто загинув або отримав травми під час гуманітарних операцій, а також привернення уваги світу до конфліктів і криз, які досі тривають.

Важко точно дізнатися щорічний обсяг наданої гуманітарної допомоги, тому що немає єдиної бази даних для цієї звітності. Крім того, жодна організація не зобов’язана оприлюднювати точну суму тієї допомоги, яку вони надають. Іноді це просто не можливо. При цьому, тільки за деякими оцінками 2013 року, загальний обсяг гуманітарної допомоги у всьому світі склав приблизно 22 млрд. доларів США. У 2015 ця сума наблизилася до 28 млрд. доларів. США.

Близько 78% міжнародної гуманітарної допомоги надходять через офіційні урядові організації, в кінцевому рахунку від платників податків. Решта від приватних і благодійних організацій, від благодійних фондів та від корпорацій.

Найбільшим урядовим донором є США, за якою слідує Великобританія. Приблизно одна шоста частина прямих іноземних інвестицій уряду Великобританії (не включаючи вклади, зроблені через Організацію Об’єднаних Націй і Європейський союз) використовується на гуманітарну допомогу.

У 2014 році майже дві третини фінансування міжнародної гуманітарної допомоги всіх урядів були спрямовані через шість установ Організації Об’єднаних Націй.

За даними ООН, за минуле десятиліття число людей, які постраждали від гуманітарної кризи, подвоїлася. У 2015 році більш ніж 76 мільйонів осіб з 31 країни потребували такої допомоги.

Згідно з даними двох недавніх досліджень, кожен витрачений долар, особливо у відповідь на ранній кризовий випадок, дуже ефективний і дозволяє скоротити від 4 до 5 доларів, які необхідно буде виділити для подолання повномасштабної катастрофи.

Конфлікти, стихійні лиха та інші надзвичайні ситуації постійно загрожують життю і здоров’ю багатьох мільйонів людей. Під час цих криз тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусилля для надання сприяння постраждалим людям, підтримки місцевих органів управління в доставці необхідної допомоги.

Через російську збройну агресію в Україні гуманітарні потреби мешканців нашої країни постійно зростають. Війна загрожує життю та здоров’ю багатьох мільйонів людей. Тисячі відданих справі гуманітарних працівників з багатьох країн світу докладають зусиль для надання допомоги нашої країни.

Масштабно виріс й український волонтерський рух. До гуманітарної діяльності долучились десятки благодійних організацій і волонтери з усієї держави.

Всесвітній день гуманітарної допомоги заснований Всесвітньою Організацією Охорони Здоров’я та іншими міжнародними організаціями, які привертають увагу до ролі гуманітарних працівників і згадують тих з них, хто загинув або отримав травми під час виконання своїх життєво важливих обов’язків.

 

Список рекомендованої літератури:

  •      Абанкіна А. За яким алгоритмом мед закладу отримувати гуманітарну допомогу / А. Абанкіна // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – №5/6. – С. 54 – 61.
  •  МОЗ затвердило порядок знищення й утилізації гуманітарних ліків і медвиробів // Довідник головної медичної сестри. – 2024. – №3. – С. 6
  • Оформлюємо гуманітарну допомогу: запитання – відповідь // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – №5/6. – С. 78
  • Чи може КНП надавати пацієнтам ліки, що надійшли як гуманітарна допомога: запитання – відповідь // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – №8. – С. 79.

ДЕНЬ ПРАЦІВНИКІВ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

 

У 2024 році день працівників ветеринарної медицини припадає на 11
серпня.

Необхідність лікування домашніх тварин люди усвідомили дуже давно
— з часів, коли з’явилися перші приручені тварини — коні, рогата худоба та
собаки, які виконували роль пастухів. З ростом чисельності поголів’я в стаді
зростала ймовірність різних хвороб, а оскільки від стану господарства залежав
добробут родини, то для лікування тварин використовували всі можливі засоби,
якими на той час лікували й людей — цілющі трави й мінерали, магічні ритуали
та замовляння, навіть примітивні хірургічні операції.

В Давньому Єгипті існували спеціальні жерці-цілителі, які лікували
людей і тварин. Давній папірус, датований 1800-м роком до нашої ери, містить
відомості про способи лікування великої рогатої худоби та ліки від паразитів
для собак. В кодексі вавилонського царя Хаммурапі регламентувалися наслідки
ветеринарних операцій: власник тварини, яка видужала, мав заплатити
цілителю певну суму, а якщо в результаті операції тварина гинула, ветеринар
відшкодовував господарю чверть її вартості.

Давньогрецький лікар Гіппократ вперше висловив думку, що на хвороби
тварин, як і на людські недуги, впливає харчування та навколишнє середовище,
а не гнів богів. Арістотель класифікував тварин і описав деякі їхні
захворювання, зокрема, сказ. Першість серед домашніх тварин греки віддавали
коням, тому ветеринарів називали гіппіатрами (від слова «hyppos» — кінь), а
роботи грецьких вчених щодо анатомії та хвороб коней складають цілу збірку
під назвою «Hippiatrica», датовану V-VI століттями.

В ті часи епідемії серед тварин були звичним явищем, і якось після
чергової масової загибелі від чуми поголів’я худоби у Франції хірург-ветеринар
Клод Буржела відкрив перший ветеринарний коледж. Це сталося в 1762 році, а
вже через три роки за рішенням короля Франції  Людовіка XV заклад
перейменували на Королівську школу ветеринарної медицини.

Саме поняття “ветеринар” з’явилося ще у 17-му столітті. Щоправда тоді
люди більше переймалися здоров’ям тварин, які їх годували. Зараз все по-
іншому. Величезна увага і до домашніх улюбленців, які не обов’язково служать
чи захищають, а дарують щось набагато цінніше – любов, увагу та ласку!
Ці люди допомагають берегти життя домашніх улюбленців. Без їхніх
порад ми припускалися б численних помилок, часом фатальних.
Ці фахівці не лише стежать за здоров’ям домашніх улюбленців, а й
працюють з тваринами на фермах чи в зоопарках.

Професійне свято день працівників ветеринарної медицини в Україні
відзначають у другу неділю серпня.

Кого ж навчають українські навчальні заклади? Звісно ж, ветеринарних
лікарів, а ще – фахівців з фармації, безпеки продуктів тваринництва, гігієни та
санітарії. Медики обирають той напрямок, який їм найбільше до душі – хтось
займається гризунами, а інший котами чи собаками.  І часто це не просто
робота, а справа життя. За статистикою, майже 80% практикуючих ветеринарів складають
жінки.

Ветеринарна наука свідчить, що близько 61% всіх збудників хвороб у
людей приходять від тварин. У певних ситуаціях у ветеринарів може бути дуже
небезпечна робота. Незалежно від того, наскільки добре себе веде та чи інша
тварина, немає ніякого способу визначити, що може статися з ветеринаром в
процесі його роботи. За статистикою, більш ніж половина усіх ветеринарів
отримують серйозні травми при лікуванні тварин і тим не менше, вони не
відступають. Навпаки, їх любов до своєї роботи змушує відступати ті хвороби,
з якими вони борються, рятуючи наших улюблених тварин.

Професійне свято працівників ветеринарної медицини встановлено
Указом Президента України Леонідом Кучмою №1035/2001 від 1 листопада
2001 року, відзначається щорічно у другу неділю серпня і носить назву «День
працівників ветеринарної медицини».

Леонід Данилович відзначив вагомий внесок працівників ветеринарної
медицини у забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя,
ветеринарно – санітарної безпеки продуктів тваринництва та охорони
навколишнього середовища, крім того була підтримана ініціатива Міністерства
аграрної політики України.

 

Список рекомендованої літератури:

1. Кривомаз Т. Захист лабораторних тварин / Т. Кривомаз // Фармацевт –
практик. – 2021. – №11/12. – С. 10 – 11.
2. Малюга В. Великі неприємності від мізерних тварин / В. Малюга //
Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2018. – №1. – С.
41 – 45.

3. Порядок надання домедичної допомоги постраждалому від укусів
тварин та комах: алгоритм дій // Журнал головної медичної сестри. –
2018. – №7. – С. 56.
4. Спільний ризик діабету у власників собак та котів та їх домашніх
тварин: когортне дослідження на основі даних з реєстрів // Діабет.
Ожиріння. Метаболічний синдром.

ДО ДНЯ ОФТАЛЬМОЛОГА. У РОНМБ ГОВОРИЛИ ПРО ЗАХВОРЮВАННЯ ОЧЕЙ

Щороку 8 серпня  відзначають Міжнародний день офтальмології. Це – не лише привід подякувати лікарям, які дають нам можливість повноцінно бачити цей світ, а й нагода нагадати про важливість збереження здоров’я органів зору. Про це говорили у РОНМБ.

Бібліотекарка Лілія Троцько у Міжнародний день офтальмолога провела бесіду та нагадала присутнім  про  кілька простих правил, які допоможуть зберегти  очі здоровими якомога довше.

  1. Регулярно проходьте огляд в офтальмолога, особливо якщо спостерігаєте зниження гостроти зору;
  2. Дотримуйтесь здорового способу життя: відмовтеся від куріння (тютюновий дим погіршує зір, сприяє синдрому сухого ока), займіться спортом; зменште споживання алкоголю, адже він зневоднює організм, а великі дози взагалі можуть стати причиною токсичної амбліопії – суттєвого погіршення зору;
  3. Стежте за своїм харчуванням та вагою, оскільки ожиріння підвищує ризик виникнення цукрового діабету, що може призвести до таких ускладнень як діабетична ретинопатія, глаукома та катаракта;
  4. Подбайте, щоб у вашому раціоні були корисні для зору зелень та риба (джерело Омега-3);
  5. Не забувайте про якісні сонцезахисні окуляри, щоб захистити свої очі від шкідливого впливу УФ-променів, які можуть пошкодити рогівку та сприяти розвитку катаракти;
  6. Слідкуйте за режимом зорового навантаження, відволікайтеся від ґаджетів, давайте очам відпочити;
  7. Пам’ятайте про правила гігієни, коли ви користуєтеся окулярами чи контактними лінзами.

Бібліотекарка також розповіла невтішну статистику, яку фахівці зафіксували з початком повномасштабної війни.  Питання збереження зору постало ще гостріше, сказала пані Ліля,  через тривале перебування людей у погано освітлених укриттях й через відключення світла під час опалювального сезону.

МЕДИЧНИЙ КАЛЕНДАР НА СЕРПЕНЬ 2024

1 серпня, четвер – Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування; Міжнародний день грудного вигодовування і лактаціі (проводиться в рамках Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування); Сироїдіння

6 серпня, вівторок – Міжнародний день «Лікарі світу за мир»;

8 серпня, четвер – Міжнародний день офтальмології;

10 серпня, субота – День фізкультурника

11 серпня, неділя – День працівників ветеринарної медицини;

16 серпня, п’ятниця – Міжнародний день поширення інформації про шизофренію

19 серпня, понеділок – Всесвітній день гуманітарної допомоги

20 серпня, вівторок – Всесвітній день москітів (В пам’ять про відкриття британського доктора сера Рональда Росса, яке він зробив в 1897 році. Йому вдалося встановити, що саме жіночі особини комарів передають малярію між людьми)

26 серпня, понеділок – Міжнародний день боротьби з хворобою денге;

28 серпня, середа – Всесвітній день обізнаності про синдром Тернера

29 серпня, четвер – День «Більше трав, менше солі»;

31 серпня, субота – Міжнародний день поінформованості про передозування (Щорічно в світі сотні тисяч людей помирають від передозування наркотиками, здебільшого опіоїдними)

 

Ювілейні  дати  медицини  Рівненщини

Серпень 2024

3 серпня відзначає ювілей Ушкевич Олег Аркадійович, заступник директора КП

 «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф»РОР

Публікації  О.А. Ушкевича

Екстрена медична допомога  : Європейські стандарти – 2010 : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції з міжнародною участю 31 березня – 1 квітня 2011 року,  м.Київ / За ред. О.М.Орди, 2011. – 168 с. (Введено оглавление)

Критические состояния, обусловленные острыми расстройствами функции сердечно-сосудистой системы [Текст] : (клиника, диагностика, лечение): тезисы докладов IV конференции анестезиологов-реаниматологов Украинской ССР(Львов, май 1982 г.), 1982 (Введено оглавление)

Марчук И.К. Хирургическое лечение изолированных и сочетанных ранений сердца / И. К. Марчук, С. А. Фицыч, О. А. Ушкевич // Клінічна хірургія. – 1984. – N 10. –  С. 61-62

Операція “відчаю”: [виразкова хвороба ДПК, ускладнена рецидивуючою кровотечею, нестабільний гемостаз] / І. В. Сидорук  [и др.] // Шпитальна хірургія : Наук. – практ. журн. / Терноп. держ. мед. Академія ім. І.Я. Горбачевського, Ін-т урології і нефрології АМН Укр., та інш. – Тернопіль, 2006. – N1. – С. 122-123.

Організація надання виїзної неонатологічної допомоги фахівцями виїзної бригади відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених Рівненської обласної дитячої лікарні  / Г. В. Думановський [и др.] // Медицина неотложных состояний. – 2013. – № 3. –  С. 150-154

Тестування теоретичного рівня знань бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час проведення змагань – важливий фактор підвищення якості надання екстреної медичної допомоги [Текст] / О. А. Ушкевич [и др.] // Медицина неотложных состояний. – 2013. – № 4. – С. 125-127

Тромбоемболічні та геморагічні ускладнення після виконання апендектомії [Текст] / Є. М. Боровий [и др.] // Клінічна хірургія. – 1998. – N 2. – С. 49

Ушкевич О.А. Досвід надання виїзної невідкладної ендоскопічної допомоги фахівцями територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф [Текст] / О. А. Ушкевич, Ю. М. Мокрик // Екстрена медична допомога : Європейські стандарти – 2010 : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції з міжнародною участю 31 березня – 1 квітня 2011 року,  м.Київ / За ред. О.М.Орди. – К., 2011. –  С. 140-141.

Ушкевич О.А. Пріоритетні напрямки надання екстреної хірургічної допомоги на сучасному етапі / О. А. Ушкевич, О. Л. Нестеренко // Медицина неотложных состояний. – 2013. – № 3. –  С. 175-176

 

МЕДИЧНИЙ КАЛЕНДАР НА ЛИПЕНЬ 2024

 

12 липня, п’ятниця – День різнокольорових очей (Гетерохромія – різний колір райдужної оболонки правого і лівого ока або неоднакове забарвлення різних ділянок райдужної оболонки одного ока. Вона є результатом відносного надлишку або нестачі меланіну (пігменту). За статистикою лише 11 з 1000 осіб наділені такими незвичайними особливостями.

22 липня, понеділок – Всесвітній день мозку Проголошений в 2014 році Всесвітньою федерацією неврології, заснованою в 1957 році в Брюсселі. Заходи дня спрямовані на підвищення обізнаності громадян про важливість здоров’я мозку

28 липня, неділя – Всесвітній день боротьби з гепатитом

24 липня, середа – Міжнародний день турботи про себе. Мета заходів International Self-Care Day – дати людям зрозуміти, як дбати про себе для того, щоб бути здоровим.

26 липня, п’ятниця – Всесвітній день хвороби Гоше

 

Ювілейні  дати  медицини  Рівненщини

у липні 2024

 Виповнюється 5 років (2019) як Рівненська міська лікарня №2 відчинила двері оновленого, по-европейськи сучасного  відділення клінічної неврології та нейрореабілітації.

5 років як функціонує нова сучасна амбулаторія в селі Ремчиці, що на Сарненщині.

 

6 липня – День народження Бобяка Івана Григоровича, лікаря-хірурга Обласного центру хірургії органів травлення, щитоподібної залози та герніопластики КП «РОКЛ» РОР. Рекомендуємо ознайомитись з його медичними працями у фондах РОНМБ:

 

Інтраопераційна зупинка кровотечі з гострих виразок шлунка під контролем ендоскопа [Текст] / Ю. С. Семенюк [и др.] // Клінічна хірургія. – 2002. – N 7. –  С. 58-59.

 

Бобяк І.Г. Вплив іонізованого випромінювання на захворюваність виразковою хворобою шлунка і дванадцятипалої кишки населення, що постійно проживає на радіаційно забруднених територіях Рівненської області [Текст] / І. Г. Бобяк, В. О. Шідловський, А. І. Бобяк // Вісник наукових досліджень. – 2009. – № 4. –  С. 38-40.

 

Евентрація в дренажний отвір передньої черевної стінки купола сліпої кишки з червоподібним відростком [Текст] / І. Г. Бобяк [и др.] // Шпитальна хірургія : укр. наук. – практ. журн. – 2003. – N 3. –  С. 117.

 

Ефективність рентгентерапії в комплексному лікуванні гідраденіту [Текст] / І. Г. Бобяк [и др.] // Тези доповідей ХІ Конгресу Світової Федерації Українських лікарських товариств  : 28-30 серпня 2006 року, м.Полтава / Гол. ред. : Л.Пиріг. – Полтава ; К. ; Чікаго, 2006. –  С. 571.

 

Пахова грижа і її казуїстичні випадки [Текст] / І.Г. Бобяк, В.Д. Кордяк, А.І. Бобяк  // Шпитальна хірургія : Наук. – практ. журн. / Терноп. держ. мед. Академія ім. І.Я. Горбачевського, Ін-т урології і нефрології АМН Укр., та інш. – Тернопіль, 2004. – N4. –  С. 218-219.

 

Стороннє тіло дванадцятипалої кишки, що симулювало клініку стенозу виходу з шлунка [Текст] / І. Г. Бобяк [и др.] // Шпитальна хірургія : укр. наук. – практ. журн. – 1999. – N 2. –  С. 120.

 

13 липня  — день народження Жилінського Андрія Петровича, завідувача відділення ургентної-хірургії КНП «Центральна міська лікарня» РМР, є членом Асоціації лікарів-хірургів Рівненської області. Рекомендуємо ознайомитись з його медичними працями у фондах РОНМБ:

 

Жилінський, Андрій. Грижа стравохідного отвору діафрагми  [Текст] / А.  Жилінський, І.  Дундюк, В. Луцюк // Медичний вісник+. – Рівне : Управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації, 2018. – № 11. –  С. 5.

 

Жилінський, Андрій. Захворювання щитоподібної залози: ендемічний, спорадочний,  дифузний токсичний зоб, тиреоїдити- сучасні принципи діагностики, консервативне і оперативне лікування [Текст] / А.  Жилінський // Медичний вісник+. – Рівне : Управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації, 2023. – №  40. –  С. 4-5.

 

20  липня – День народження Піонтковського  Валентина  Костянтиновича, завідувача обласного центру  ортопедії, травматології та вертебрології КП «Рівненська обласна клінічна лікарня» РОР. Рекомендуємо ознайомитись з його медичними працями у фондах РОНМБ:

Вплив попереково-тазових взаємовідношень на напружено-деформований стан поперекового відділу хребта [Текст] / В. К. Піонтковський [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2018. – N 4. –  С. 24-30.

 

Герасименко С. І. Диференційований підхід до застосування остеосинтезу переломів кісток нижніх кінцівок при політравмі [Текст] / С. І. Герасименко, Б. П. Байчук, В. К. Піонтковський // Клінічна хірургія. – 2013. – № 10. –  С. 67-70.

 

Морфологічні зміни в хребтових рухових сегментах поперекового відділу хребта кролів після їх стабілізації ригідними імплантантами [Текст] / Н. В. Дєдух [Харків], Л.М. Бенгус [Харків], О,А. Лєвшин [Харків], С.Б. Костерін [Харків], О.О. Барков [Харків], В.К. Піонтковський [Рівненська обласна клінічна лікарня] // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2017. – N 1. –  С. 21-26.

 

Піонтковський В. К. Ендоскопічна трансфорамінальна мікродискектомія поперекового відділу хребта. Ретроспективний аналіз 150 клінічних випадків [Текст] / В. К. Піонтковський // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2018. – N 3. –  С. 32-37.

 

Піонтковський В. К. Хірургічне лікування дегенеративного поперекового кіфозу (огляд літератури) [Текст] / В. К. Піонтковський // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2014. – N 2. –  С. 129-134.

 

Піонтковський В.К. Вплив сагітального попереково-тазового балансу на результати оперативного лікування гриж міжхребцевих дисків у людей старшої вікової групи [Текст] / В. К. Піонтковський // Травма. – 2018. – N 5. –  С. 82-86.

 

Піонтковський В.К. Досвід ендоскопічної мікродискектомії при грижах міжхребцевих дисків [Текст] : [проаналізовано 290 історій хвороб пацієнтів, які перебували на лікуванні в Обласному центрі ортопедії, травматології та вертебрології РОКЛ] / В. К. Піонтковський, Я. В. Фіщенко, Л. Д. Кравчук // Клінічна хірургія. – 2019. – N 1. –  С. 49-51.

 

Піонтковський В.К. Наш досвід хірургічного лікування гриж міжхребцевих дисків [Текст] / В. К. Піонтковський, Я. В. Фіщенко // Біль. Суглоби. Хребет. – 2019. – N 3. –  С. 71-76.

 

Піонтковський В.К. Причини повторних оперативних втручань у пацієнтів, які перенесли хірургічне лікування гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта [Текст] / В. К. Піонтковський, Я. В. Фіщенко // Біль. Суглоби. Хребет. – 2019. – N 1. –  С. 91-95.

 

Піонтковський В.К. Ретроспективний аналіз повторних оперативних втручань з приводу гриж міжхребцевих дисків поперекового відділу хребта у людей похилого віку [Текст] / В. К. Піонтковський, Я. В. Фіщенко, Л. Д. Кравчук // Український медичний часопис. – 2019. – N 3. –  С. 14-16.

 

 

27липня святкує День народження Самойлик Юрій Віталійович – хірург Центральної  міської  лікарні РМР, який є  членом Асоціації лікарів-хірургів Рівненської області. Рекомендуємо ознайомитись з його медичними працями у фондах РОНМБ:

 

Вайда А.Р. Попередження інфікування судинних анастомозів [Текст] / А.Р. Вайда, П.В. Гощинський, Ю.В. Самойлик [Рівне] // Шпитальна хірургія. – Тернопіль, 2008. – N1. –  С. 107-108.

 

Місце відеоендоскопічних втручань у хірургічному лікуванні хронічної венозної недостатності післятромбофлебітичного генезу [Текст] / І. К. Венгер, С.Я. Костів, Ю.В. Самойлик[Рівне], О.А. Якимчук    // Шпитальна хірургія : укр. наук. – практ. журн. – 2007. – N 4. –  С. 49-50.

 

Місце горизонтального рефлюксу у формуванні хронічної венозної недостатності та шляхи корекції [Текст] / І. К. Венгер [и др.] // Шпитальна хірургія. – 2009. – N 3. –  С. 41-44.

 

Практичний досвід хірургічного лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок із застосуванням сучасних технологій [Текст] / Ю. В. Самойлик, Д.М. Васкул, Є.Ф.   Кучерук , І.В. Дундюк // Практична ангіологія. – 2016. – N 3. –  С. 48-50.

 

Самойлик Ю.В. Гемостаз у хворих на післятромбофлебітичну хворобу при повній реканалізації глибоких вен нижніх кінцівок [Текст] / Ю.В. Самойлик, О.І. Зарудна // Шпитальна хірургія. – 2008. – N4. –  С. 98-101.

 

Самойлик Ю.В. Хірургічна корекція хронічної венозної недостатності післятромбофлебітичного генезу при повній реканалізації глибоких вен нижніх кінцівок [Текст] : автореферат дис. … канд. мед. наук: 14.01.03 / Ю. В. Самойлик, 2009. – 20 с.

 

Хірургічне лікування післятромбофлебітичної хвороби в стадії реканалізації [Текст] / І. К. Венгер, О.А. Якимчук, Ю.В. Самойлик [Рівне] , С.Я. Костів // Шпитальна хірургія : укр. наук. – практ. журн. – 2007. – N 2. –  С. 40-42.

 

 

 

 

Page 2 of 2

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Rivne Design. 2020.