Категорія: – Page 8 of 22

Імунітет – це спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, які несуть на собі ознаки чужорідної генетичної інформації.  Основною функцією імунітету є систематичне розпізнавання всього чужорідного, що проникає в організм (бактерії, гриби, віруси), власних змінених клітин, підтримання гомеостазу, нейтралізація, видалення та знищення чужорідних агентів. Імунітет протягом життя можна набути природним шляхом або за рахунок щеплень.

Завітавши до нашого закладу ви зможете особисто переглянути ряд книг у ких висвітлено тему імунітету.

27 лютого проводиться День обізнаності про аносмію. Був анонсований
з ініціативи американця з нюхової дисфункції Даніеля Шейна в 2012 році, потім
підтриманий благодійними, освітніми та медичними організаціями на
міжнародному рівні. Ці лютневі заходи у третій декаді місяця мають традиційний
щорічний характер.

День поінформованості про аносмію 27 лютого – важливий день для
всіх, хто постраждав від втрати нюху. Більшість із нас навіть не уявляє, яку
важливу роль у нашому житті грає нюх і, з якими проблемами стикаються люди,
які його позбавлені. Наш нюх не тільки дозволяє нам відчувати запахи та
розрізняти різні аромати речей, але також може виступати як основна система
раннього попередження для нашого тіла і допомагати нам залишатися в безпеці.
Було доведено, що страждаючі на аносмію сприйнятливі до небезпечних
ситуацій, таких як витік газу, пожежі, небезпечні хімічні пари та вживання
зіпсованих продуктів. Крім того, люди з втратою нюху також можуть відчувати
труднощі з їжею через тісний зв’язок між нюхом і смаком. Дослідження також
показують, що в деяких людей депресія розвивається у відповідь на почуття
соціальної ізоляції, побоювання щодо безпеки та особистого сприйняття запахів, а
також відбувається ослаблення зв’язку з центром задоволення, емоціями та
пам’яттю.

Read More

“Якщо етнос – це питання крові, то нація – це те, що дається особистості як наслідок її вибору, а не за фактом її народження”,- на цьому Євген Новицький наголосив на початку своєї зустрічі та додав, що вважає себе українцем.

Read More

Сьогодні Україна відзначає день рідної мови. А чи знаєте ви як та коли з’явилася ця традиція? Якщо ні, то зараз розповімо.

Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови, поліцією було вбито кількох студентів. Відтоді цей день символізує боротьбу за право говорити рідною мовою та підкреслює важливість мовного різноманіття.

За даними ЮНЕСКО, нині у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.

У 2025 році Міжнародний день рідної мови відзначаємо 21 лютого. Цей день нагадує нам про необхідність збереження та підтримки рідних мов, які є невіддільною частиною ідентичності кожної нації.   Мова – насамперед відмінність за якою розрізняють кожну людину. Ми переконані, що кожна людина повинна прагнути досконало володіти своєю рідною мовою, щоб не втратити її. Знання рідної мови допоможуть краще зрозуміти та вивчати інші мови або презентувати свою культуру в іншій країні. Якщо ви зацікавлені у встановленні рівня своїх знань, пропонуємо пройти тестування за цим посиланням.

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfj3TbKu64CryzYFiXEmEzHp4ZxOO1KkbvLuyxKT_SeT9JElA/viewform

18 лютого проводиться Міжнародний день синдрому Аспергера. Ці лютневі
заходи у другій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Міжнародний день синдрому Аспергера відзначають з 2007 року, щоб
підвищити обізнаність суспільства про цю групу людей та їхні потреби. Цей
день збігається з річницею від дня народження австрійського педіатра Ганса
Аспергера (18 лютого 1906 – 21 жовтня 1980), який вперше описав цей синдром.
Синдром Аспергера – це один з різновидів аутизму, неврологічне
порушення, що викликає значні труднощі в розвитку людини. Він зустрічається
у 3 – 7 осіб на кожну тисячу в світі. Однак точні причини його виникнення досі
залишаються невідомими.

Read More

Напередодні Міжнароджного дня жінок і дівчаток в науці говоримо про їхні винаходи, здобутки  та досягнення. Засідання “круглого столу” присвячено самі цій темі. Серед доповідачів – науковці та студенти НУВГП.

Звісно,  що роль жінок та дівчат у науці досить помітна.  Утім історично вони стикалися з численними перешкодами на шляху до визнання та успіху. Разом з тим їх внесок у різні наукові галузі, від фізики та медицини до математики та астрономії доволі значний.

Однією з найвідоміших жінок у науці є Марія Склодовська-Кюрі, яка стала першою жінкою, що отримала Нобелівську премію, і першою людиною, яка була удостоєна цієї нагороди у двох різних галузях – фізиці та хімії. Зокрема, полоній – хімічний елемент названий на честь Польщі (лат. Polonia) — батьківщини Марії Склодовської-Кюрі. Її дослідження радіоактивності відкрили нові можливості для медицини та фізики.

Не менш значущою постаттю є Розалінд Елсі Франклін, чия робота в галузі рентгенівської кристалографії допомогла розкрити структуру ДНК. Хоча її внесок довгий час залишався недооціненим, сьогодні її визнають однією з ключових постатей у біології.

У сучасному світі жінки продовжують змінювати науку.  Важливо підтримувати дівчат у їхньому прагненні до науки, розвивати освітні ініціативи та створювати рівні можливості для всіх.

Жінки й дівчата у науці не лише змінюють світ, а й надихають майбутні покоління дослідниць, доводячи, що наука – це сфера для всіх допитливих.