27 березня проводиться Міжнародний день дій проти мієломи, що
організовується в останній четвер березня. Ці березневі заходи у третій декаді
місяця мають традиційний щорічний характер.
Global Myeloma Action Network (GMAN) – міжнародна організація, яка
об’єднує групи пацієнтів з мієломою, оголосила останній четвер березня
Міжнародним днем дій проти мієломи. Цей день є частиною березневого місяця,
присвяченого боротьбі з мієломою, і має на меті підвищення обізнаності про другий
за поширеністю рак крові.
У 2013 році Міжнародний фонд боротьби з мієломою ініціював створення
Глобального альянсу з мієломи, який у 2014 році перетворився на Глобальну
мережу боротьби з мієломою (GMAN).
GMAN – єдиний у світі глобальний консорціум, що займається адвокацією
мієломи. Мережа об’єднує пацієнтські організації з різних куточків планети і
спрямована на підтримку пацієнтів з мієломою.
Мієлома (інші назви – множинна мієлома, мієломна хвороба) – це
захворювання кровотворної системи, що виникає з плазматичних клітин.
Мієлома переважно вражає людей старше 65 років, проте може бути
діагностовано і в молодшому віці.
Плазматичні клітини – це тип лейкоцитів, які утворюються в кістковому мозку
і є частиною імунної системи. Нормальні плазматичні клітини виробляють антитіла,
які називаються імуноглобулінами, допомагаючи організму боротися з інфекцією.
Якщо ДНК плазматичної клітини пошкоджується під час розвитку, це стає першим
кроком до появи мієломи. Пошкоджені клітини починають безконтрольно
розмножуватися і поширюватися в кістковому мозку. Аномальні плазматичні
клітини виробляють велику кількість парапротеїна – білка, який не несе корисних
функцій.
На відміну від багатьох інших видів онкологічних захворювань, мієлома – не
окрема пухлина, а хвороба, що проявляється накопиченням аномальних
плазматичних клітин у кістковому мозку і наявністю парапротеїна в організмі.
Мієлома найчастіше має системний характер уражень, тому її іноді називають
множинною. Хвороба з’являється в ділянках, де кістковий мозок дорослої людини
особливо активний (кістки хребта, черепа, таза, грудної порожнини, рук і ніг,
плечового пояса і стегон). Унаслідок розмноження атипових клітин злоякісний
процес поширюється не тільки на кістковий мозок, але й на інші органи. Перш за

все, починають руйнуватися кістки. Пацієнти відчувають біль в уражених ділянках,
у них часто виникають переломи. Пізніше розвиваються функціональні порушення в
нирках: знижується фільтраційна здатність,з’являється протеїнурія, ниркова
недостатність на інші ускладнення.
Симптоми мієломної хвороби:
– Погіршення показників крові:
1. Анемія (дефіцит еритроцитів). Люди з анемією відчувають втому і
слабкість.
2. Тромбоцитопенія (дефіцит тромбоцитів). Призводить до появи
кровотеч і синців.
3. Лейкопенія (дефіцит лейкоцитів). Збільшується кількість інфекцій.
– Біль в кістках. Переломи.
– М’язова слабкість.
– Парези кінцівок, паралічі.
– Периферична невропатія – пошкодження нервів спинного і головного
мозку.
– Зміна показників ниркових функцій.
Мієлома розвивається з плазматичних клітин у кістковому мозку. Нормальні
плазматичні клітини виробляють антитіла, що є частиною імунної системи, проте
хвороба починається, коли відбуваються мутації в ДНК цих клітин. Наразі в усьому
світі від цієї хвороби страждають близько 750 000 осіб. Ліків від множинної мієломи
не існує, однак рак можна ефективно лікувати протягом багатьох років.
Міжнародний день дій проти мієломи підвищує обізнаність про це
захворювання, підтримує ініціативи з раннього виявлення, забезпечує доступ до
лікування по всьому світу та сприяє подальшим дослідженням у пошуках ліків.
Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка нараховує понад 100 000
книг, де можна отримати відповіді на медичні вузькогалузеві запитання.

Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:

1. Вплив хіміотерапії на прооксидантно – антиоксидантний статус хворих на
множинну мієлому із супутньою ішемічною хворобою серця / В. Л. Островський та
ін. // Актуал. пробл. сучасн. мед.: Вісн. Укр. мед. стомат. акад.. – 2023. – Т. 23, №4. –
С. 154 – 158.

2. Неміш І. Л. Сучасна тактика лікування рецидивної / рефрактерної
множинної мієломи / І. Л. Неміш // Клінічна онкологія. – 2023. – Т. 13, №3. – С. 155 –
158.
3. Піддубна О. О. Клініко – параклінічні особливості ураження нервової
системи при хіміотерапевтичному лікуванні множинної мієломи / О. О. Піддубна //
Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. – 2020. – Т. 8, №1/2. – С. 93.
4. Рекалов Д. Г. Клінічний випадок у практиці ревматолога: множинна
мієлома під маскою вузликового поліартеріїту / Д. Г. Рекалов, І. О. Данюк, Н. Г.
Риндіна // Український ревматологічний журнал. – 2021. – №2. – С. 62 – 64.
5. Самура Б. Б. Серцево – судинні ускладнення полі хіміотерапії множинної
мієломи: сучасні напрями в діагностиці / Б. Б. Самура, М. О. Панасенко // Актуал.
питання фармац. і мед. науки та практики. – 2020. Т 13, №1. – С. 164 – 171.