У 2024 році день працівників ветеринарної медицини припадає на 11
серпня.
Необхідність лікування домашніх тварин люди усвідомили дуже давно
— з часів, коли з’явилися перші приручені тварини — коні, рогата худоба та
собаки, які виконували роль пастухів. З ростом чисельності поголів’я в стаді
зростала ймовірність різних хвороб, а оскільки від стану господарства залежав
добробут родини, то для лікування тварин використовували всі можливі засоби,
якими на той час лікували й людей — цілющі трави й мінерали, магічні ритуали
та замовляння, навіть примітивні хірургічні операції.
В Давньому Єгипті існували спеціальні жерці-цілителі, які лікували
людей і тварин. Давній папірус, датований 1800-м роком до нашої ери, містить
відомості про способи лікування великої рогатої худоби та ліки від паразитів
для собак. В кодексі вавилонського царя Хаммурапі регламентувалися наслідки
ветеринарних операцій: власник тварини, яка видужала, мав заплатити
цілителю певну суму, а якщо в результаті операції тварина гинула, ветеринар
відшкодовував господарю чверть її вартості.
Давньогрецький лікар Гіппократ вперше висловив думку, що на хвороби
тварин, як і на людські недуги, впливає харчування та навколишнє середовище,
а не гнів богів. Арістотель класифікував тварин і описав деякі їхні
захворювання, зокрема, сказ. Першість серед домашніх тварин греки віддавали
коням, тому ветеринарів називали гіппіатрами (від слова «hyppos» — кінь), а
роботи грецьких вчених щодо анатомії та хвороб коней складають цілу збірку
під назвою «Hippiatrica», датовану V-VI століттями.
В ті часи епідемії серед тварин були звичним явищем, і якось після
чергової масової загибелі від чуми поголів’я худоби у Франції хірург-ветеринар
Клод Буржела відкрив перший ветеринарний коледж. Це сталося в 1762 році, а
вже через три роки за рішенням короля Франції Людовіка XV заклад
перейменували на Королівську школу ветеринарної медицини.
Саме поняття “ветеринар” з’явилося ще у 17-му столітті. Щоправда тоді
люди більше переймалися здоров’ям тварин, які їх годували. Зараз все по-
іншому. Величезна увага і до домашніх улюбленців, які не обов’язково служать
чи захищають, а дарують щось набагато цінніше – любов, увагу та ласку!
Ці люди допомагають берегти життя домашніх улюбленців. Без їхніх
порад ми припускалися б численних помилок, часом фатальних.
Ці фахівці не лише стежать за здоров’ям домашніх улюбленців, а й
працюють з тваринами на фермах чи в зоопарках.
Професійне свято день працівників ветеринарної медицини в Україні
відзначають у другу неділю серпня.
Кого ж навчають українські навчальні заклади? Звісно ж, ветеринарних
лікарів, а ще – фахівців з фармації, безпеки продуктів тваринництва, гігієни та
санітарії. Медики обирають той напрямок, який їм найбільше до душі – хтось
займається гризунами, а інший котами чи собаками. І часто це не просто
робота, а справа життя. За статистикою, майже 80% практикуючих ветеринарів складають
жінки.
Ветеринарна наука свідчить, що близько 61% всіх збудників хвороб у
людей приходять від тварин. У певних ситуаціях у ветеринарів може бути дуже
небезпечна робота. Незалежно від того, наскільки добре себе веде та чи інша
тварина, немає ніякого способу визначити, що може статися з ветеринаром в
процесі його роботи. За статистикою, більш ніж половина усіх ветеринарів
отримують серйозні травми при лікуванні тварин і тим не менше, вони не
відступають. Навпаки, їх любов до своєї роботи змушує відступати ті хвороби,
з якими вони борються, рятуючи наших улюблених тварин.
Професійне свято працівників ветеринарної медицини встановлено
Указом Президента України Леонідом Кучмою №1035/2001 від 1 листопада
2001 року, відзначається щорічно у другу неділю серпня і носить назву «День
працівників ветеринарної медицини».
Леонід Данилович відзначив вагомий внесок працівників ветеринарної
медицини у забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя,
ветеринарно – санітарної безпеки продуктів тваринництва та охорони
навколишнього середовища, крім того була підтримана ініціатива Міністерства
аграрної політики України.
Список рекомендованої літератури:
1. Кривомаз Т. Захист лабораторних тварин / Т. Кривомаз // Фармацевт –
практик. – 2021. – №11/12. – С. 10 – 11.
2. Малюга В. Великі неприємності від мізерних тварин / В. Малюга //
Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2018. – №1. – С.
41 – 45.
3. Порядок надання домедичної допомоги постраждалому від укусів
тварин та комах: алгоритм дій // Журнал головної медичної сестри. –
2018. – №7. – С. 56.
4. Спільний ризик діабету у власників собак та котів та їх домашніх
тварин: когортне дослідження на основі даних з реєстрів // Діабет.
Ожиріння. Метаболічний синдром.