Міжнародний день турботи про себе відзначається 24 липня,
починаючи з 2011 року. Мета заходу – дати людям зрозуміти, що людина може
і повинна допомогти собі бути здоровою.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 50% здоров’я
людини визначається умовами та способом життя, решта потенційного
здоров’я людини обумовлено генетичними факторами, екологічними
умовами, рівнем надання медичної допомоги.

Турбота про себе – це не просто розслаблення та задоволення, а

комплексний підхід, який охоплює:
– Фізичне здоров’я: здорове харчування, регулярні фізичні вправи,
достатній сон.
– Емоційне здоров’я: позитивне мислення, розвиток здорових стосунків,
управління стресом.
– Ментальне здоров’я: медитація, йога, психотерапія, ведення
щоденника.
Турбота про себе робить людину більш енергійною, щасливою. Вона
також допомагає підвищити самооцінку та зменшити рівень стресу. Почніть з
малого: виділіть декілька хвилин на день для себе, щоб почитати книгу,
погуляти на свіжому повітрі або прийняти ванну. Знайдіть те, що вам
подобається: це може бути танці, малювання або кулінарія. Не бійтеся
просити про допомогу: якщо вам важко впоратися зі стресом або тривогою,
зверніться до психолога.

Read More

Мордко Табачнік — видатний організатор охорони здоров’я єврейської громади Рівного

Мордко Табачнік (1879 р. н.) — одна з ключових постатей у розвитку медичних закладів єврейської громади Рівного у міжвоєнний період.

Народився у 1879 році в місті Рівне. Середню освіту здобув екстерном у Полтаві, а вищу — на медичному факультеті Київського університету. З 1918 року постійно проживав у Рівному.

М. Табачнік був ініціатором і засновником амбулаторії товариства «ТОЗЄН» та протягом багатьох років її очолював. Обіймав посаду голови окружного комітету товариства «ТОЗЄН», активно долучався до організації медичної допомоги для населення. Свої обов’язки при товаристві він склав у зв’язку з призначенням на посаду головного лікаря єврейського госпіталю в Рівному.

Важливою сферою його діяльності було й функціонування Рівненської «Каси хворих», де він самовіддано працював від часу її заснування. Його внесок у розвиток цієї установи було відзначено орденом з нагоди десятиріччя її діяльності.

Мордко Табачнік неодноразово нагороджувався за тривалу й сумлінну працю: у 1932 році отримав почесну відзнаку Головного статистичного управління, а в 1938 році — бронзову медаль. Завдяки його зусиллям єврейський госпіталь у Рівному отримав пам’ятний диплом за взірцеве управління та належний санітарний стан.

Діяльність М. Табачніка є яскравим прикладом поєднання професіоналізму, організаторських здібностей та громадської активності у сфері охорони здоров’я.

Джерело:
Переходько Н. Функціонування єврейських медичних осередків у Рівному в міжвоєнний період (1921–1939 рр.). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. вісн. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Рівне, 2011. Вип. 22.

📞 Увага! Важлива інформація!

У частини закладів охорони здоров’я Рівненської міської ради змінилися контактні номери телефонів.

Будьте уважні при зверненні — оновлену інформацію про телефони ви можете дізнатися безпосередньо в закладі або на офіційних ресурсах.

✅ Дякуємо за розуміння та бажаємо здоров’я!

У нашій традиційній краєзнавчій рубриці “Цифрова пам’ять Рівного” пропонуємо вам нове знайомство, нове ім’я, тісно пов’язане зі станновленнм та розвитком медицини регіону.

Йозеф Швидкий. Народився 1889 року у Київської губернії. У 1911 році закінчив гімназію у м. Гомель. Навчався на медичному факультеті Вроцлавського університету, де одночасно вивчав і філософію. Диплом лікаря отримав в університеті м. Дорпац. У 1918 році оселився в Рівному. Протягом багатьох років був ординатором єврейського госпіталю. Неодноразово проводив складні хірургічні операції, навіть у безвихідних випадках. Одного разу до лікарні привезли самогубця, який завдав собі удару ріжучим предметом у ділянку серця. При загрозі неминучої смерті пораненого тодішній лікар шпиталю Йозеф Швидкий і запрошений на допомогу головний лікар земської лікарні Микола Прохоров провели ризиковану й надскладну для того часу хірургічну операцію на серці. Життя нещасному вдалося врятувати.

Й. Швидкий був засновником гімназії «Тарбут» у Рівному, та першим директором цієї освітньої установи. За його ініціативи було створено низку культурно-освітніх товариств. Був одним із засновників єврейського товариства «ТОЗЄН».

Переходько Н. Функціонування єврейських медичних осередків у Рівному в міжвоєнний період (1921–1939 рр.). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. вісн. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Рівне, 2011. Вип. 22.

«Пульс знань: 80 років серцю медичної науки» — про авторське право, історію та нові проєкти бібліотеки

До 80-річчя нашої бібліотеки відбувся черговий захід у рамках ювілейної серії під назвою «Пульс знань: 80 років серцю медичної науки», який об’єднав цікаві розповіді про минуле й майбутнє бібліотеки, дискусії про авторське право та презентацію нових ініціатив.

Однією з центральних тем події стала відповідальність за використання чужих матеріалів у власних публікаціях.

Якщо ви хочете писати про подію, на якій не були особисто, та користуєтеся матеріалами з інформаційних ресурсів інших організацій, пам’ятайте: використання таких матеріалів без зазначення джерела може призвести до неприємностей, пов’язаних із порушенням авторського права.
На цьому під час своєї лекції наголосила Валентина Люліч — поетеса, прозаїкиня, перекладачка, бард і юристка, яка поділилася глибокими роздумами про творчість, право та відповідальність автора. Це була вже третя гостьова лекція з циклу, присвяченого авторському праву, і вона зібрала чимало зацікавлених слухачів.

📖 Програма заходу включала:

• Віртуальну подорож історією бібліотеки — від заснування у 1945 році до сьогодення.

• Презентацію нових ініціатив:

  • «Здорові бібліотеки» — проєкт на перетині культури читання й турботи про здоров’я.

  • «Цифрова пам’ять медицини Рівненщини» — унікальна електронна база знань про медичну спадщину нашого краю.

  • Новий проєкт на перетині деонтології та біоетики, який має сприяти розвитку культури професійної відповідальності та гуманізму серед медиків і читачів.

Серед почесних гостей події були журналістка та письменниця Людмила Марчук, колишні й нинішні медичні працівники, вдячні читачі та друзі бібліотеки.

Дякуємо всім, хто розділив із нами цей день — за щирі спогади, підтримку нових ідей та віру в силу знань.
Нехай пульс медичної науки б’ється через книги в Рівному ще багато років!

#ПульсЗнань #80роківБібліотеці #МедичнаНаука #АвторськеПраво #ЗдоровіБібліотеки #ЦифроваПамять #ДеонтологіяТаБіоетика #РівнеЧитає

🩺 Рубрика: «Як працює наш організм»

📚 Рівненська обласна наукова медична бібліотека продовжує щотижневу рубрику для всіх, хто цікавиться:

— анатомією,

— біологією,

— медициною,

— здоровим способом життя.

У цій рубриці ми в доступній формі розповідатимемо цікаві факти про роботу органів людського тіла.

Продовжуємо нашу щотижневу мандрівку у світ людського тіла! Цього разу — про головний мозок центр управління нашим тілом і свідомістю.🧠

Головний мозок людини:

займає всю порожнину черепа, яка надійно захищає його від механічних пошкоджень;

зовні нагадує драглисту масу жовтуватого кольору;

маса мозку: у чоловіків — у середньому 1375 г, у жінок — 1275 г;

складає 2% маси тіла у чоловіків і 2,5% — у жінок;

складається з двох півкуль — лівої та правої, кожна з яких має чотири частки:

Лобова частка — відповідає за мислення, мовлення, волю та поведінку.

Тім’яна частка — обробляє дотикові відчуття та просторову орієнтацію.

Потилична частка — головний центр зору.

Скронева частка — відповідає за слух, пам’ять і розуміння мови.

Права півкуля контролює емоції, інтуїцію, творче мислення.

Ліва півкуля — логіку, аналітику, письмо, мовлення та обчислення.

Цікавий факт: мозок не відчуває болю, адже в ньому немає больових рецепторів. Головний біль виникає через подразнення оболонок мозку та судин.

Слідкуйте за нашими публікаціями щотижня та відкривайте для себе неймовірні таємниці людського організму!

Всесвітній день шоколаду (World Chocolate Day)
відзначають щороку 11 липня. Це свято започаткували у Франції у
1995 році, а згодом воно набуло популярності в Німеччині, Італії,
Швейцарії та інших країнах Європи та світу.

У цей день проводять різноманітні фестивалі та заходи,
присвячені шоколаду – одному з найулюбленіших продуктів у світі.
Перші згадки про шоколад (як напій із какао) виявлені
археологами ще до цивілізацій Мезоамерики. Найдавніші їхні
свідчення про вживання какао датуються приблизно 1900 роком до
н. е. – їх знайшли на узбережжі сучасного штату Чьяпас у Мексиці.

Шоколад не лише смачний, а й має корисні властивості:

• Науковці довели, що він містить елементи, які
  сприяють відпочинку та психологічному відновленню.
• Темний шоколад стимулює вироблення ендорфінів –
  «гормонів щастя», які покращують настрій і
  підтримують тонус організму. Помірне споживання
  темного шоколаду може знизити артеріальний тиск.
  Покращує еластичність судин і кровообіг. Може
  покращувати концентрацію та когнітивні функції.
• Також існує гіпотеза про його можливий
  «протираковий» ефект і здатність уповільнювати
  процеси старіння.
• Містить магній, залізо, калій, цинк. Магній корисний для нервової системи і м’язів. Водночас слід пам’ятати, що шоколад дуже поживний і містить чимало жирів та калорій, тому його надмірне вживання може призводити до збільшення маси тіла,також у хворих на мігрень шоколад викликає головний біль.

Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-
боби — насіння плодів какао-дерева (Theobroma cacao). Вони
проходять процес ферментації, сушіння та обсмажування, після
чого з них отримують какао-масу, какао-масло та какао-порошок.
Саме ці інгредієнти є основою для виготовлення різних видів
шоколаду. Какао-боби багаті на антиоксиданти, магній, залізо та
інші корисні мікроелементи. Какао активно використовували
ольмеки, а потім майя та ацтеки. У цих культурах какао-боби були
не тільки їжею, а й валютною одиницею, а напій із какао мав
ритуальне та соціальне значення.

Найкорисніший — темний шоколад із ≥70% какао. Молочний і
білий шоколад мають більше цукру й жиру, менше корисних
речовин. Варто їсти його помірно: 10–30 г на день достатньо.

Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка
нараховує понад 100 000 книг, де можна отримати відповіді на
медичні вузькогалузеві запитання.

Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:

1. Ільїна Світлана. Здоров’я на вашому столі / С. Ільїна. – пер. із 6 – го
рос. вид. – Київ: ВСВ «Медицина», 2018. – С. 198 – 199.

2. Капранов В. І. Сам собі дієтолог / В. І. Капранов. – К.: Зелений пес,
2007. – С. 151 – 152.

3. Мітченко О. І. Рекомендації з діагностики та лікування дисліпідемій
(затверджено на ХХІ Національному конгресі кардіологів України,
2020) / О. І. Мітченко, М. І. Лутай; Всеукраїнська асоціація кардіологів
України, Українське товариство з атеросклерозу. – Київ, 2020. – С. 22.

«Мрію, щоб бібліотека стала культурним центром для медиків»

До 80-річчя РОНМБ

👩‍⚕️ Оксана Сегіна — лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог педіатричного відділення №1 Рівненської міської дитячої лікарні, Заслужений лікар України, педагог, медіатор і неймовірно багатогранна людина, яка вже 30 років віддає своє серце маленьким пацієнтам.

За плечима Оксани Миколаївни — три вищі освіти: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова (факультет педіатрії), бакалаврат з права у Рівненському інституті Київського університету права та НУВГП (факультет місцевого самоврядування). А під час пандемії COVID-19 вона здобула ще й диплом медіатора-переговорника.

Свій професійний шлях Оксана Миколаївна розпочала в міській дитячій лікарні, працюючи дільничним педіатром, згодом неонатологом у РОКЛ у відділенні екстрагенітальної патології, а з 1995 року — вже в міській дитячій лікарні. Окрім педіатрії, Оксана Миколаївна має спеціалізації з неонатології, дитячої гастроентерології, фізіотерапії, організації охорони здоров’я та багато років поспіль навчає інтернів. Була заступником головного лікаря з медичної частини.

📚 З бібліотекою її пов’язують теплі й давні спогади: ще у дитинстві мама, яка працювала у міжлікарняній аптеці №121, брала її на дні перегляду літератури. «Я шукала книжки про лікарів і вже тоді знала, що хочу бути медиком», — розповідає пані Оксана.
Згодом, коли працювала у Рівненській  об’єднаній дитячій лікарні, що неподалік обласної наукової медичної бібліотеки, неодноразово користувалася послугами закладу. Тому бібліотека стала для неї улюбленим місцем пошуку нової інформації. Тут брала як медичну літературу, так і художні твори, знаходила відповіді на професійні запитання, відвідувала презентації.

Сьогодні вона продовжує користуватися послугами бібліотеки онлайн: «Дуже приємно, що ви надсилаєте літературу на електронну пошту — це економить час і допомагає швидко знайти потрібне. У вас завжди цікаві заходи й презентації».

🌟 Проте у своєму баченні майбутнього бібліотеки Оксана Сегіна йде ще далі:

«Бачила у Франції та Польщі, як бібліотеки в містечках — це не просто місця з книжками, а маленький будинок культури. У нашій великій обласній бібліотеці проводять заходи для всіх, але тут, біля лікарні, можна зробити культурний центр саме для медиків та мешканців мікрорайону: цікаві зустрічі, співочі вечори, перегляди фільмів, дискусійні клуби, майстер-класи з рукоділля, навчання ком’пютерній грамотності.

Це б об’єднувало місцевих лікарів і тих, хто приїхав із тимчасово окупованих територій, допомагало б їм інтегруватися, ділитися досвідом, адже ми не завжди знаємо, який багаж знань має той чи інший лікар.

Після COVID-19 та війни медики потребують спілкування й підтримки. У бібліотечному центрі могли б працювати психологи, які б проводили тренінги з комунікації з військовими та з людьми, які втратили рідних. Я впевнена, що фахівці з радістю долучилися б і допомогли кожен у своїй сфері. Бібліотека може стати місцем, де медики отримують не лише знання, а й підтримку, нові знайомства, натхнення».

Дякуємо, пані Оксано, за вашу відданість медицині, теплі спогади про бібліотеку та за щире, сучасне бачення її майбутнього!

📖 Разом можемо зробити бібліотеку місцем, де народжуються не лише знання, а й спільноти, ідеї та надії.

#медикиРівного #РівненськаБібліотека #РОНМБ #педіатрія #мріїПроМайбутнє #бібліотекаЯкКультурнийЦентр

Рівненська обласна наукова медична бібліотека доєднується до Дня вшанування пам’яті загиблих медичних працівників.

Світла пам’ять героям-медикам Рівненщини

У тиші операційних, у гарячому ритмі надання допомоги, в кожному погляді, сповненому співчуття — саме так ми пам’ятаємо наших медичних працівників. Тих, хто, покликаний зцілювати, став також і щитом для нашої країни.

Медики Рівненщини — справжні герої. Вони не лише рятували життя в мирний час, а й стали на захист України тоді, коли на обрії з’явилася загроза. Вони пішли на війну не зі зброєю в руках — хоча й так було, — а передусім із серцем, переповненим гідністю, мужністю й обов’язком.

Схиляємо голови перед тими, хто не повернувся — нашими братами і сестрами, які віддали своє життя, рятуючи інших. Їхній шлях — це шлях самопожертви, честі й безмежної відданості.

Вони боролися на двох фронтах — за життя кожного воїна і за свободу для всієї країни.

Сьогодні ми пам’ятаємо кожне ім’я, кожен подвиг, кожну надію, яку вони несли. Пам’ять про них житиме в серцях поколінь. Вона лунатиме у кожному відлунні сирени, у кожному пульсі медичного монітора, у кожному тихому «дякую» з вуст врятованих.

Слава Героям! Слава медикам, які стали янголами України!

❤️ Всесвітній день кардіолога

6 липня у світі відзначають Всесвітній день кардіолога — лікаря, який дбає про здоров’я нашого серця.
Кардіолог — це фахівець, із яким рано чи пізно стикається кожен, адже близько 90% захворювань у сучасному світі пов’язані зі станом і роботою серцево-судинної системи.

Основна мета цього дня — підвищити інформованість про небезпеку серцево-судинних захворювань. Вони залишаються найпоширенішою причиною смерті у світі.
На жаль, Україна не є винятком: щороку від хвороб серця та судин у нашій країні помирає близько пів мільйона людей.

👉 На думку лікарів-кардіологів, головні фактори ризику розвитку серцево-судинних хвороб:

• підвищений артеріальний тиск;

• високий рівень холестерину;

• зайва вага;

• тютюнокуріння;

• малорухливий спосіб життя;

• хронічні стреси.

🩺 Дбайте про своє серце: відмовтеся від шкідливих звичок, більше рухайтеся, контролюйте тиск і рівень холестерину, навчіться керувати стресом.
І не забувайте про профілактичні огляди у кардіолога!

📚 Більше про здоров’я серця ви завжди можете дізнатися з літератури у фондах нашої бібліотеки або звернувшись до наших фахівців за порадою, що почитати.

🩺 Нова рубрика: «Як працює наш організм»

📚 Рівненська обласна наукова медична бібліотека розпочинає нову щотижневу рубрику для всіх, хто цікавиться:
— анатомією,
— біологією,
— медициною,
— здоровим способом життя.

У цій рубриці ми в доступній формі розповідатимемо цікаві факти про роботу органів людського тіла.

❤️ Перший випуск: серце — «двигун життя»

Що варто знати про серце?

🫀 Форма й маса

• Серце має конусоподібну форму.

• Важить приблизно 250–300 г.

🫀 Будова

• Складається з чотирьох камер:
  ▪️ праве передсердя
  ▪️ правий шлуночок
  ▪️ ліве передсердя
  ▪️ лівий шлуночок

• Має дві сторони:
  🔷 права — містить венозну (відпрацьовану) кров і відправляє її в легені для насичення киснем.
  🔷 ліва — працює з артеріальною (насиченою киснем) кров’ю й постачає її в усі клітини тіла.

🫀 Розташування

• Спереду серце захищене грудиною, ребрами та частково легенями.

• Знизу через діафрагму контактує з печінкою й шлунком.

🫀 Цікаві факти

• Серце — порожнистий (трубчастий) орган.

• Починає битися вже на 21-й день після зачаття й працює безупинно все життя.

• Наука, що вивчає серце, має назву кардіологія.

🏃‍♀️ Пам’ятайте:

Регулярні фізичні вправи — один із найкращих способів зберегти серце здоровим!

📅 Слідкуйте за нашими публікаціями щотижня та дізнавайтеся більше про свій організм.
Залишайтеся здоровими разом із Рівненською обласною науковою медичною бібліотекою!

Таємниці зеленого царства: Драцена запашна

Проєкт Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки

Драцена запашна (Dracaena fragrans) — стильна й невибаглива прикраса будь-якого інтер’єру. Її довге мечоподібне листя та потужне стебло нагадують мініатюрну пальму. Родом ця рослина з тропічної Африки, де росте як вічнозелений чагарник.

Чим вражає драцена запашна?

• 🌿 Витончене листя з приємним блиском.

• 🍃 Здатність очищати повітря від шкідливих речовин (формальдегідів, бензолу).

• 💪 Символ сили, витривалості та позитивної енергії.

• 🌸 У зрілому віці може зацвісти й подарувати тонкий солодкий аромат (звідси й назва).

Догляд за драценою запашною — це просто:

• ☀️ Світло: яскраве, але розсіяне; уникайте прямих сонячних променів.

• 💧 Полив: помірний, ґрунт має бути трохи вологим, без застою води.

• 💦 Вологість: обприскуйте листя або розмістіть поруч зволожувач повітря.

• 🌱 Підживлення: з весни до осені — раз на місяць універсальним добривом.

• 🪴 Пересадка: кожні 2–3 роки або коли коріння заповнить горщик.

Цікаві факти:

• 📜 В англомовних країнах драцену запашну називають Corn Plant — за схожість із кукурудзою.

• 🌍 Вважається рослиною-фільтром за класифікацією NASA.

• 🧧 Використовується у фен-шуй для залучення гармонії та добробуту.

• 📏 У кімнатних умовах може досягати 2 м у висоту, а в природі — ще більше.

✨ Драцена запашна — зелений вартовий вашого простору, що дарує естетику, свіжість і затишок.

Слідкуйте за нашою рубрикою «Таємниці зеленого царства», щоб дізнаватися більше про чарівний світ рослин!

🎉 80 років на службі медичній науці та практиці: ювілей Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки

16 липня 2025 року Рівненська обласна наукова медична бібліотека відзначає 80 років від дня заснування — віху, що є свідченням багаторічної фахової роботи, відданості справі та важливої ролі бібліотеки в системі охорони здоров’я області.

📖 Історія бібліотеки розпочалася в післявоєнному 1945 році. Відповідно до наказу Рівненського обласного відділу охорони здоров’я від 16 липня 1945 року, заклад було офіційно створено, а першим директором призначено Антона Васильовича Ярошевського — завідуючого адміністративно-господарським відділом облздороввідділу. Першим бібліотекарем стала Олександра Юхимівна Фоміна — медична сестра, яка працювала на цій посаді 24 дні.

📚 Створення бібліотеки фактично розпочалося з нуля — перші книги були подаровані медичними працівниками Рівного та області. Завдяки ентузіазму перших співробітників, вже у перші роки було налагоджено професійні зв’язки з Республіканською науковою медичною бібліотекою та іншими закладами України.

🧑‍⚕️ У 1957 році після виходу на пенсію Ярошевського А. В. керівництво перейшло до Івана Гавриловича Луценка, який очолював бібліотеку протягом 34 років. Саме під його керівництвом була сформована мережа медичних бібліотек Рівненщини, зміцнена матеріально-технічна база та запроваджено інноваційні форми бібліотечно-інформаційної діяльності.

📌 Незважаючи на спроби ліквідації закладу у 1963 році, бібліотека була збережена завдяки принциповій позиції обласного керівництва. У подальші десятиліття РОНМБ стала зразковою моделлю організації медичної бібліотечної справи на регіональному рівні.

🔍 У складні 1990-ті роки бібліотека зіткнулася з фінансовими труднощами, однак змогла зберегти функціональність, організувати нову структуру та впровадити сучасні інформаційні технології. З 1999 року значно покращилося комплектування фондів, а з 2000-х бібліотека почала надавати послуги через Інтернет.

💾 Сьогодні Рівненська обласна наукова медична бібліотека — це:

• понад 184 000 примірників медичної та біологічної літератури;

• інформаційно-бібліографічний та методичний центр для всієї області;

• доступ до міжнародних медичних баз даних;

• активна участь у конференціях, «круглих столах», курсах підвищення кваліфікації медичних працівників;

• понад 10 000 описів авторських свідоцтв у фонді;

• електронна система ІРБІС для обслуговування читачів;

• понад 30 тематичних виставок на рік та виїзні демонстрації літератури.

🔬 Своїми інформаційними ресурсами та просвітницькою діяльністю бібліотека активно сприяє підвищенню рівня медичної освіти, кваліфікації спеціалістів і в результаті — якості медичної допомоги населенню області.

💬 Щиро дякуємо всім працівникам бібліотеки різних поколінь за віддану працю, читачам — за довіру, а партнерам — за підтримку. Разом ми створюємо майбутнє медичної науки та практики Рівненщини!

Бібліотека — дітям: пізнавальний візит до ДНЗ №46 «Лелека»

Працівники Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки завітали з візитом до вихованців закладу дошкільної освіти №46 «Лелека» м. Рівне. У заході взяли участь діти 11-ї групи віком 4–6 років.

Метою зустрічі було ознайомлення дошкільнят з корисними властивостями овочів і грибів, а також формування уявлення про здорове харчування як складову збереження здоров’я. У доступній формі малечі було подано інформацію про те, як овочі впливають на самопочуття, і чому варто додавати їх до щоденного раціону.

У рамках заходу проведено інтерактивну гру, під час якої діти мали завдання — серед запропонованих макетів овочів та грибів обрати «їстівні та корисні» і відокремити їх від «неїстівних». Це дало змогу у легкій та ігровій формі засвоїти нові знання.

Бібліотекарі також представили добірку яскравих і пізнавальних книг, які містять інформацію про властивості овочів, фруктів та інших рослин. Діти із захопленням розглядали ілюстрації, цікавилися темою та охоче брали участь у бесіді.

Захід пройшов у теплій, дружній атмосфері. Малюки проявили допитливість, активно йшли на контакт і з задоволенням взаємодіяли з гостями.

Такі зустрічі сприяють розвитку пізнавального інтересу у дітей, формуванню навичок здорового способу життя та популяризують читання змалку.

Ярослав Піц — найстарший лікар-уролог Рівненщини: шлях життя, відданий медицині

Бібліографічна стаття до фонду Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки

Піц Ярослав — лікар-уролог, чия біографія є не просто віддзеркаленням особистої долі, а й фрагментом історії медицини Рівненщини другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Його життєвий шлях — це приклад стійкості, професіоналізму та відданості справі, який вартий шани та збереження у пам’яті наступних поколінь.

Початок: вибір і перші кроки в медицині

Ярослав Севастянович Піц народився в наприкіці війни на Буковині 1944. Далі – служба в армії. Доля закинула  в Остріг. Змалечку був не байдужий до спорту. Займався боротьбою не заради спортивних результатів, але виключно для себе. Мав спортивну статуру, тому в Острозі запропонували продовжувати заняття спортом, утім умови, де проходила підготовка спортсменів не сподобалися, клуб не відвідував. Згодом  служба  у військовій частині, яка дислокувалася в Прибалтиці. У війску товаришував з солдатом, який щодня вчив по десять іноземних слів і таким чином готувався до подальшого всупу до ВИШу на ін’яз. Для Ярослава він став прикладом для наслудування. Мама прислала книги з фізики та хімії для підготовки до вступних  екзаменів. Через рік Ярослав Піц був демобілізований за станом здоров’я, однак бажання здобути медичну освіту спонукало до пошуку різних шляхів. У Вільнюсі приятелював з доктором медичних наук на прізвище Зак, який викладав дисципліну інфекційні хвороби на вечірньому факультеті у медичному інституті. Ярослав Піц мав намір стати його студентом. Однак це бажання реалізувати не вдалося, через юридичні перепони, оскільки загальнообов’язковий термін служби в армії на той час становив три роки. Тому довелося повернутися    додому. Зібраність, дисципліна та самонавчання у непростих умовах армії стали фундаментом його подальшого професійного становлення.

Формування фаху: перші роки урологічної практики

Після завершення навчання та інтернатури у Рівному перед Ярославом Піц постало питання вибору місця роботи. Першим місцем його діяльності як уролога стало селище Острожець у Млинівському районі. Умови праці були складними, інфраструктура — сільська, проте він не лише почав практикувати за фахом, а й відразу взявся до виконання складних урологічних операцій, зокрема з видалення аденоми передміхурової залози. Головний лікар в Острожці на прізвище Харчук був гарним організатором у системі охорони здоров’я. У нього в лікарні були усі спеціалісти: уролог, травматолог, ендокринолог. Коли з посади його зняли, то  відразу скоротили штатний розпис закладу. Знову довелося обирати, де продовжити працювати.

Своїм професіоналізмом і незалежністю Ярослав Піц зарекомендував себе на рівні області, що сприяло його переведенню в Рівненську центральну міську лікарню.

Побував у більше,  ніж 30 країнах світу. Історичні місця, спочатку читав про ту чи іншу країну. А потім відвідував історичні місця.  Остання подорож була до Стамбулу Турція у 2021 році.

Довгі роки служіння в Рівному

Із кінця жовтня 1973 року і до 1995 року Ярослав Піц працює в ЦМЛ м. Рівного. За роки роботи він став не лише висококваліфікованим фахівцем-урологом, а й активним учасником професійного середовища. Його знали як ініціативного лікаря, який не уникав конфліктних питань і прагнув справедливості. Вперше в області зробив пластичну операцію при нетримання сечі у жінок. Це було у 1987 році. Саме через професійні непорозуміння з колегами у 1995 році він змінює місце роботи.

Після короткої каденції в обласній лікарні, куди його запрошували на посаду заступника головного лікаря з ЛКК, Ярослав Піц знову обрав шлях уролога-практика у Залізничній лікарні м. Рівне, де пропрацював до 2019 року.

Тут він продовжує свою хірургічну діяльність, виконуючи складні операції на нирках, сечовому міхурі, видаляючи камені та патології сечостатевої системи. Працюючи в умовах протистояння з адміністрацією та окремими працівниками, він зберігав гідність лікаря, а інколи — навіть наражався на професійну підривну діяльність.

Визнання та спадщина

Станом на 2025 рік Ярослав Піц — найстарший лікар-уролог Рівненської області, який має за плечима понад 58 років і 6 місяців загального стажу та понад 45 років медичної практики. Він відомий у професійних колах не лише як фахівець, що майстерно володіє технікою урологічних втручань, а й як людина, яка змогла витримати численні виклики часу, політики та системи охорони здоров’я.

Його життєвий і професійний шлях — це приклад сили духу, вірності клятві Гіппократа та незламного прагнення працювати на благо людей. Досвід Ярослава Піца — це неоціненний пласт історії медицини Рівненщини, який заслуговує бути збереженим у наукових бібліотеках, музейних збірках та серцях вдячних пацієнтів.

Матеріал підготовлено на основі біографічного інтерв’ю з лікарем Ярославом Піцом.
Рівненська обласна наукова медична бібліотека, 2025.