12 березня виповнюється 162 роки від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863 – 1945)
12 березня 1863 року в сім’ї професора політичної економії Івана Васильовича Вернадського народився син Володимир, якому судилося стати видатним вченим кінця ХІХ – початку ХХ століття. Дослідження науковця випередили свій час, а його ідеї багато в чому були пророчими. Нам він відомий як філософ, мислитель, основоположник геохімії, радіології та біогеохімії, перший президент Української академії наук.
За його участі у 1920-х роках було створено біогеохімічну лабораторію Російської академії наук, Державний радієвий інститут та Комісію з історії знань. Володимир Вернадський став основоположником теорій біосфери та ноосфери. Він також є автором понад 700 наукових статей і монографій, серед яких: «Собрание сочинений в 24 томах», «Биосфера и ноосфера», «Научная мысль как планетное явление» та багато інших.
Вернадський є основоположником сучасного вчення про біосферу. Сукупність живих організмів у біосфері він назвав живою речовиною. Згідно з ученням Вернадського, жива речовина, трансформуючи сонячне випромінювання, залучає неорганічну матерію у безперервний кругообіг. У своїх працях він довів, що вона є головною рушійною силою біосфери, і забезпечує безперервний кругообіг речовин на Землі. Величезну роль вчення Вернадського про біосферу та її розвиток почало відігравати у другій половині ХХ ст. Цьому сприяли, з одного боку, розвиток екології, в якій поняття біосфери є одним з основоположних, а з другого — розвиток сучасної науково-технічної революції, яка висунула в якості однієї з першочергових завдань проблему впливу людства на природу. Біосфера під впливом наукових досягнень і людської праці поступово переходить у новий стан — ноосферу — сферу розуму. Ідеї Вернадського про ноосферу, що являють велике філософське узагальнення, виникли на стику двох основних напрямів його наукової діяльності — біогеохімії та історії наук. Останній Вернадський приділяв особливу увагу, вказуючи на те, що в моменти вибуху наукової творчості, науково-технічної революції «наукова думка є знаряддям досягнення нового».
Read More
Усе сплелося воєдино: весна, теплий, задушевний тон спілкування, книжкова виставка поезій, вірші про щастя. Захід став чудовою нагодою творення прекрасного. Подія дала унікальну можливість присутнім поринути у світ рими та метафор, відчути силу слова та зустрітися з талановою поетесою нашого міста.
