Рівненська обласна наукова медична бібліотека

5 квітня — День обізнаності про волосяні грудки у тварин
Кожен котик — маленький пухнастий янгол, але навіть вони мають свої “вовняні”
проблеми. Волосяні грудки (hairballs) — це скупчення шерсті в шлунку, які утворюються
в результаті вилизування. Найчастіше ця проблема стосується котів, особливо
довгошерстих.
Хоч це й здається дрібницею, надмірна кількість шерсті в травному тракті може
викликати блювоту, запори або навіть серйозні ускладнення.

Read More

24 квітня — Всесвітній день захисту лабораторних тварин.
Щороку, 24 квітня, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день захисту
лабораторних тварин. Цей день покликаний привернути увагу до етичних аспектів
використання тварин у наукових дослідженнях та сприяти впровадженню
альтернативних методів, що не завдають шкоди живим істотам.

До списку основних видів лабораторних тварин, що використовуються в експериментах,
входять такі види:
 лабораторні щури;
 лабораторні миші;
 лабораторні кролики;
 лабораторні морські свинки;
 різні види хом’яків,
До додаткових – птахи, полівки, коні, мавпи, собаки, кішки, барани, віслюки.

Лабораторні тварини використовуються для вивчення ефективності та безпеки лікарських
препаратів. Основними умовами для правильного вибору релевантного виду лабораторної
тварини для дослідження є:

Read More

📚 Вітаємо з Всесвітнім днем книги і авторського права!
23 квітня — свято всіх, хто створює, читає, зберігає і поширює книги.
Це день письменників і читачів, вчителів і бібліотекарів, видавців і всіх, хто вірить у силу слова.

Нехай книжки надихають, відкривають нові світи й дарують радість!
Подаруйте сьогодні близьким вам людям книгу — і, можливо, троянду 🌹

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.

Read More

До 22 квітня в Україні триває національна кампанія «Цифрове прибирання», яка є частиною глобального руху Digital Cleanup Day.

Скільки непотрібних файлів ховається в наших папках? Скільки забутих додатків займають місце на пристроях? А що з хаотичною електронною поштою? День цифрового прибирання – чудова нагода впорядкувати свій цифровий простір, зменшити цифровий слід та зробити своє онлайн-життя більш структурованим.

День цифрового прибирання виник як частина глобального екологічного руху, спрямованого на зменшення цифрового сліду та раціональне використання електронних ресурсів. Ідея цього дня пов’язана з тим, що величезна кількість непотрібних файлів, електронних листів та додатків не лише захаращує наші пристрої, а й сприяє зайвому споживанню енергії, що впливає на довкілля.

В Україні цей день активно підтримується екологічним рухом Let’s Do It Ukraine, який закликає людей очищати свої цифрові пристрої та зменшувати викиди CO₂, пов’язані з роботою серверів та збереженням даних.

Read More

У рамках реалізації державної програми забезпечення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення технічними та іншими засобами реабілітації, у 2024 році в Рівненській області було досягнуто значних результатів:

💰 Профінансовано понад 120 мільйонів гривень
🛠️ Надано 12 267 одиниць засобів реабілітації
👥 Забезпечено 3 044 особи

Програма продовжує діяти й у 2025 році.
У січні 2025 року в Рівненській області:

💰 Спрямовано понад 7,8 мільйона гривень
🛠️ Надано 787 засобів реабілітації
👥 Забезпечено 256 осіб

Ці показники свідчать про ефективну реалізацію програми та реальну підтримку людей, які потребують додаткової допомоги у повсякденному житті.

Завдяки спільним зусиллям держави та місцевої влади, система забезпечення допоміжними засобами стає все доступнішою та оперативнішою для кожного, хто її потребує.

У 2024-му на протезування держава спрямувала понад 5 мільярдів гривень.

Це дозволило майже 108 тисячам українцям отримати більш як 416 тисяч засобів реабілітації. Зокрема, у _ області видали _ засобів для _ людей. 

Уся актуальна інформація про державну програму протезування зібрана на одному ресурсі — онлайн-платформі, яку запустили @Міністерство соціальної політики України та @Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Відвідайте її за посиланням ➡️ protez.msp.gov.ua

За цим посиланням ви можете знайти методичку щодо алгоритму дій : Як безоплатно отримати допоміжні засоби реабілітації за державною програмою

💯 До 100-річчя з дня народження Євгена Максимовича Борового – видатного хірурга, науковця та патріота медицини

У 2025 році виповнюється 100 років від дня народження Євгена Максимовича Борового — людини, ім’я якої навіки вписане в історію медицини Рівненщини та України загалом. Видатний хірург, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, він понад півстоліття присвятив служінню пацієнтам, розвитку хірургії та підготовці молодих лікарів.

👨‍⚕️ Професійний шлях, що став прикладом

Народжений у 1925 році, Євген Боровий здобував освіту в Бродах, Радивилові та Рівному. У 1943 році став студентом Львівського медичного інституту, але вже через рік був мобілізований на фронт. У складі Четвертого Українського фронту він пройшов бойовий шлях Другої світової війни, після чого у 1946 році повернувся до навчання.

Після закінчення інституту працював хірургом у Дубровицькій центральній районній лікарні, згодом — у міській лікарні. Та справжнім осередком його професійної діяльності стала Рівненська обласна клінічна лікарня, де він працював з 1951 до 2004 року. Саме тут Боровий сформував себе як висококласний лікар і новатор у галузі хірургії.

З 1955 року він очолював хірургічне відділення, а з 1968 року — став головним хірургом Рівненської області. Паралельно активно займався науковою діяльністю, захистивши кандидатську дисертацію (1963) на тему хірургічного лікування «волинського» зоба, а згодом і докторську дисертацію (1968) — присвячену хірургічному лікуванню уражень жовчних проток, тобто системи каналів, призначених для відведення жовчі у дванадцятипалу кишку з жовчного міхура та печінки .

Read More

🎨 Майстер-клас із писанкарства від Вікторії Степанюк у Рівному

Працівники обласної наукової медичної бібліотеки на запрошення Вікторії Степанюк відвідали майстер-клас із традиційного писанкарства. Захід відбувся в Будинку народної творчості м. Рівне. Його провела Вікторія Степанюк — Заслужений майстер народної творчості України, одна з офіційно визнаних носіїв традицій писанкарства.

🌸 Писанка — це більше, ніж оздоблене яйце. Це вікно в минуле, в якому традиції предків продовжують жити у сучасному світі. У своїй творчості Вікторія Степанюк поєднує знання символіки, орнаментів та кольорів, переданих з покоління в покоління, із витонченою майстерністю.

Під час майстер-класу учасники мали змогу ознайомитися з різними техніками розпису:

🔸 Писанка — нанесення орнаменту за допомогою воску, писачка та шарів фарби;
🔸 Крапанка — прикрашення яйця крапками різного кольору;
🔸 Дряпанка — видряпування орнаменту на пофарбованій поверхні;
🔸 Мальованка — ручний розпис фарбами без використання воску.

🌼 Майстриня не лише поділилася секретами технік, а й розповіла про символіку кольорів та форм, про значення кожного елементу орнаменту, про силу традиції, яка об’єднує українців у різних куточках світу.

Особливо надихає, що писанкарство в руках таких майстрів, як Вікторія Степанюк та Наталія Дребот із Рівненщини — це не просто народне мистецтво, а жива традиція, яка продовжує розвиватися й передаватися новим поколінням.

🙏 Дякуємо пані Вікторії за непересічну атмосферу, щедрий обмін знаннями та можливість доторкнутися до глибинної краси української культури!

#Писанкарство #НароднеМистецтво #Рівне #ВікторіяСтепанюк #БудинокНародноїТворчості #ЗбереженняТрадицій #МайстерКлас

14 квітня кожного року відзначається дуже молоде та важливе свято –
Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса. Дата святкування обрана на
честь дня діагностування цього захворювання бразильським лікарем Карлусом
Рибейру Жустініану Шагасом у 1909 році. Подію започаткували лише 24 травня
2019 року.
Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса має за мету привернення
уваги людства до важливості протистояння хворобі, збільшення
поінформованості щодо небезпеки захворювання та проблем людей з таким
діагнозом.

Read More

Амедео Модільяні (1884–1920) — видатний італійський митець, знаний у світі завдяки своєму унікальному стилю в живописі та скульптурі. Його роботи вирізняються витягнутими формами, сумними поглядами та глибоким психологізмом.

Життя Модільяні було коротким, але надзвичайно насиченим. Він тяжко хворів на туберкульоз, страждав від хронічного алкоголізму та наркотичної залежності, часто впадав у депресії та демонстрував вибуховий, емоційний характер. Його друзі та колеги називали його «Моді» — прізвисько, співзвучне з французьким maudit — «проклятий, неприкаяний». Таке ім’я швидко закріпило за ним образ романтичного, богемного митця, життя якого стало легендою.

За життя Модільяні залишався практично невизнаним і помер у злиднях. Проте сьогодні його картини — серед найдорожчих на світовому арт-ринку, а його постать — одна з найяскравіших у пантеоні художників ХХ століття.

Модільяні — це не лише про живопис. Це про драму людської душі, про крихкість таланту й силу пристрасті, яка, попри все, створює вічне мистецтво.

📰 Повну статтю “Амедео Модільяні: неприкаяний Моді” можна прочитати в журналі НейроNews (2025, №2, с. 46–52).
📚 Видання доступне у фондах медичної бібліотеки.

Можу оформити це як публікацію для новинного блогу чи новину на головну — якщ

Формування типів та традицій харчування є результатом тривалого процесу біокультурної адаптації людських спільнот до конкретних екологічних умов, аграрних можливостей та доступних харчових ресурсів. З понад 50 тисяч їстівних видів рослин лише кілька сотень мають широке використання у глобальному харчуванні. При цьому всього 15 культур забезпечують близько 90% енергетичних потреб людства, з яких рис, кукурудза та пшениця формують понад 54% цього обсягу.

У більшості регіонів світу основу раціону становлять продукти, багаті на вуглеводи — злаки (рис, пшениця, кукурудза, просо), бульбоплоди та коренеплоди. Також вагоме місце посідають продукти тваринного походження (м’ясо, молоко, яйця, риба, сир), хоча їх доступність суттєво варіюється залежно від економічних факторів.

Read More