Щирі вітання з Днем медичного працівника!

Дорогі лікарі, медичні сестри, фельдшери, санітари, фармацевти та всі, хто щодня стоїть на варті нашого здоров’я!

Прийміть найтепліші слова вдячності за вашу нелегку, благородну працю. Ви — опора суспільства, люди, які рятують життя, повертають надію й дарують віру в краще. Ваші знання, чуйність і витримка — безцінні.

Бажаємо вам міцного здоров’я, професійних звершень, поваги від пацієнтів і колег, родинного тепла й життєвої гармонії. Нехай кожен день приносить задоволення від обраного шляху, а добро, яке ви даруєте іншим, повертається сторицею.

Зі святом!

Інтерв’ю з Юзефом Мойсейовичем Нікольченком: бібліотека як серце медичної інтелігенції Рівненщини

У рамках відзначення 80-річчя Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки ми продовжуємо публікувати серію журналістських матеріалів про розвиток медичної справи на Рівненщині та роль бібліотеки у підвищенні професійного, культурного та освітнього рівня медичних працівників. Сьогодні ми пропонуємо інтерв’ю з Юзефом Мойсейовичем Нікольченком — науковцем,  істориком, громадським діячем і свідком цілої епохи становлення медицини краю.

— Юзефе Мойсейовичу, розкажіть про ваш зв’язок із медичною бібліотекою — не як читача, а свідка частини родинної історії.

Так, я народився в родині медиків. Моя мама — Нікольченко Олександра Митрофанівна — заслужений лікар України, з 1953 по 1977 рік працювала головним дитячим лікарем Рівненської області. Її щоденна праця була тісно пов’язана з бібліотекою, яка тоді йшла попереду всіх у розвитку наукової медичної думки. Ми вдома розуміли: без доступу до нової інформації через бібліотечні фонди не можна було говорити про прогрес у медицині.

— Яку роль у цьому процесі відіграли бібліотекарі?

У 70-х роках, коли я вже навчався на історичному факультеті Харківського університету, в нашому домі частим гостем був Іван Гаврилович Луценко — директор Рівненської обласної, нині наукової бібліотеки. Він був одним із організаторів не лише медичної, а й загальної бібліотечної справи. Саме завдяки йому бібліотека отримала науковий статус. Його професійний рівень, інтелігентність і здатність працювати з провідними медиками — як от педіатрами, терапевтами, першими докторами медичних наук Рівненщини — були унікальними.

— А як розвивалася співпраця у 90-х роках?

У ті роки я вже очолював Рівненське обласне управління культури. Тоді довелося працювати із Петром Романовичем Горуном — наступником Івана Гавриловича. Дві бібліотеки — обласна універсальна та медична — досягли рівня інформаційної бази, яка дозволяла вирішувати важливі питання на регіональному рівні. Я з великою повагою згадую Петра Романовича як фахівця, що розумів цінність синтезу медицини та бібліотечної науки.

— Ваша діяльність у музеї теж перетиналася з бібліотекою?

Так, працюючи заступником директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею, ми досліджували медичну історію 70–80-х років. Обласна медична бібліотека була нашим постійним партнером. У музеї зберігаються численні фотографії, документи, що підтверджують цю співпрацю.

— Сьогодні Ви знову долучаєтесь до бібліотечної ініціативи.

Так, зараз я внутрішньо переміщена особа, працюю доцентом Маріупольського державного університету в Києві. Маю честь знову співпрацювати з бібліотекою — зокрема з Людмилою Іванівною Васюхою. Плануємо продовжити серію інтерв’ю про розвиток медицини та бібліотечної справи на Рівненщині. Згадуючи тих, з ким довелося працювати — Євгена Борового, Бориса Квашенка, Ірину Андєєву — можу з упевненістю сказати: таких фахівців і такого фонду, як у нашій медичній бібліотеці, не було навіть у  більших від Рівного містах.

— Що Ви пам’ятаєте про Івана Гавриловича?

Іван Гаврилович — запам’ятався як розумний, здібний, далекозорий, культурний, етичний чоловік. Стрункий, у сірому костюмі, справжній інтелігент. Працював із серцем і розумом, і саме він сформував науковий напрям діяльності медичної бібліотеки. Його постать — це приклад служіння культурі, знанню, медицині.

Це інтерв’ю — не лише спогад, а ще й свідчення того, як бібліотека стала платформою професійного росту, джерелом знань і осередком для спілкування медичної інтелігенції Рівненщини.

Міжнародний день турботи про себе відзначається 24 липня,
починаючи з 2011 року. Мета заходу – дати людям зрозуміти, що людина може
і повинна допомогти собі бути здоровою.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 50% здоров’я
людини визначається умовами та способом життя, решта потенційного
здоров’я людини обумовлено генетичними факторами, екологічними
умовами, рівнем надання медичної допомоги.

Турбота про себе – це не просто розслаблення та задоволення, а

комплексний підхід, який охоплює:
– Фізичне здоров’я: здорове харчування, регулярні фізичні вправи,
достатній сон.
– Емоційне здоров’я: позитивне мислення, розвиток здорових стосунків,
управління стресом.
– Ментальне здоров’я: медитація, йога, психотерапія, ведення
щоденника.
Турбота про себе робить людину більш енергійною, щасливою. Вона
також допомагає підвищити самооцінку та зменшити рівень стресу. Почніть з
малого: виділіть декілька хвилин на день для себе, щоб почитати книгу,
погуляти на свіжому повітрі або прийняти ванну. Знайдіть те, що вам
подобається: це може бути танці, малювання або кулінарія. Не бійтеся
просити про допомогу: якщо вам важко впоратися зі стресом або тривогою,
зверніться до психолога.

Read More

Мордко Табачнік — видатний організатор охорони здоров’я єврейської громади Рівного

Мордко Табачнік (1879 р. н.) — одна з ключових постатей у розвитку медичних закладів єврейської громади Рівного у міжвоєнний період.

Народився у 1879 році в місті Рівне. Середню освіту здобув екстерном у Полтаві, а вищу — на медичному факультеті Київського університету. З 1918 року постійно проживав у Рівному.

М. Табачнік був ініціатором і засновником амбулаторії товариства «ТОЗЄН» та протягом багатьох років її очолював. Обіймав посаду голови окружного комітету товариства «ТОЗЄН», активно долучався до організації медичної допомоги для населення. Свої обов’язки при товаристві він склав у зв’язку з призначенням на посаду головного лікаря єврейського госпіталю в Рівному.

Важливою сферою його діяльності було й функціонування Рівненської «Каси хворих», де він самовіддано працював від часу її заснування. Його внесок у розвиток цієї установи було відзначено орденом з нагоди десятиріччя її діяльності.

Мордко Табачнік неодноразово нагороджувався за тривалу й сумлінну працю: у 1932 році отримав почесну відзнаку Головного статистичного управління, а в 1938 році — бронзову медаль. Завдяки його зусиллям єврейський госпіталь у Рівному отримав пам’ятний диплом за взірцеве управління та належний санітарний стан.

Діяльність М. Табачніка є яскравим прикладом поєднання професіоналізму, організаторських здібностей та громадської активності у сфері охорони здоров’я.

Джерело:
Переходько Н. Функціонування єврейських медичних осередків у Рівному в міжвоєнний період (1921–1939 рр.). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. вісн. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Рівне, 2011. Вип. 22.

📞 Увага! Важлива інформація!

У частини закладів охорони здоров’я Рівненської міської ради змінилися контактні номери телефонів.

Будьте уважні при зверненні — оновлену інформацію про телефони ви можете дізнатися безпосередньо в закладі або на офіційних ресурсах.

✅ Дякуємо за розуміння та бажаємо здоров’я!

У нашій традиційній краєзнавчій рубриці “Цифрова пам’ять Рівного” пропонуємо вам нове знайомство, нове ім’я, тісно пов’язане зі станновленнм та розвитком медицини регіону.

Йозеф Швидкий. Народився 1889 року у Київської губернії. У 1911 році закінчив гімназію у м. Гомель. Навчався на медичному факультеті Вроцлавського університету, де одночасно вивчав і філософію. Диплом лікаря отримав в університеті м. Дорпац. У 1918 році оселився в Рівному. Протягом багатьох років був ординатором єврейського госпіталю. Неодноразово проводив складні хірургічні операції, навіть у безвихідних випадках. Одного разу до лікарні привезли самогубця, який завдав собі удару ріжучим предметом у ділянку серця. При загрозі неминучої смерті пораненого тодішній лікар шпиталю Йозеф Швидкий і запрошений на допомогу головний лікар земської лікарні Микола Прохоров провели ризиковану й надскладну для того часу хірургічну операцію на серці. Життя нещасному вдалося врятувати.

Й. Швидкий був засновником гімназії «Тарбут» у Рівному, та першим директором цієї освітньої установи. За його ініціативи було створено низку культурно-освітніх товариств. Був одним із засновників єврейського товариства «ТОЗЄН».

Переходько Н. Функціонування єврейських медичних осередків у Рівному в міжвоєнний період (1921–1939 рр.). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. вісн. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Рівне, 2011. Вип. 22.

«Пульс знань: 80 років серцю медичної науки» — про авторське право, історію та нові проєкти бібліотеки

До 80-річчя нашої бібліотеки відбувся черговий захід у рамках ювілейної серії під назвою «Пульс знань: 80 років серцю медичної науки», який об’єднав цікаві розповіді про минуле й майбутнє бібліотеки, дискусії про авторське право та презентацію нових ініціатив.

Однією з центральних тем події стала відповідальність за використання чужих матеріалів у власних публікаціях.

Якщо ви хочете писати про подію, на якій не були особисто, та користуєтеся матеріалами з інформаційних ресурсів інших організацій, пам’ятайте: використання таких матеріалів без зазначення джерела може призвести до неприємностей, пов’язаних із порушенням авторського права.
На цьому під час своєї лекції наголосила Валентина Люліч — поетеса, прозаїкиня, перекладачка, бард і юристка, яка поділилася глибокими роздумами про творчість, право та відповідальність автора. Це була вже третя гостьова лекція з циклу, присвяченого авторському праву, і вона зібрала чимало зацікавлених слухачів.

📖 Програма заходу включала:

• Віртуальну подорож історією бібліотеки — від заснування у 1945 році до сьогодення.

• Презентацію нових ініціатив:

  • «Здорові бібліотеки» — проєкт на перетині культури читання й турботи про здоров’я.

  • «Цифрова пам’ять медицини Рівненщини» — унікальна електронна база знань про медичну спадщину нашого краю.

  • Новий проєкт на перетині деонтології та біоетики, який має сприяти розвитку культури професійної відповідальності та гуманізму серед медиків і читачів.

Серед почесних гостей події були журналістка та письменниця Людмила Марчук, колишні й нинішні медичні працівники, вдячні читачі та друзі бібліотеки.

Дякуємо всім, хто розділив із нами цей день — за щирі спогади, підтримку нових ідей та віру в силу знань.
Нехай пульс медичної науки б’ється через книги в Рівному ще багато років!

#ПульсЗнань #80роківБібліотеці #МедичнаНаука #АвторськеПраво #ЗдоровіБібліотеки #ЦифроваПамять #ДеонтологіяТаБіоетика #РівнеЧитає

🩺 Рубрика: «Як працює наш організм»

📚 Рівненська обласна наукова медична бібліотека продовжує щотижневу рубрику для всіх, хто цікавиться:

— анатомією,

— біологією,

— медициною,

— здоровим способом життя.

У цій рубриці ми в доступній формі розповідатимемо цікаві факти про роботу органів людського тіла.

Продовжуємо нашу щотижневу мандрівку у світ людського тіла! Цього разу — про головний мозок центр управління нашим тілом і свідомістю.🧠

Головний мозок людини:

займає всю порожнину черепа, яка надійно захищає його від механічних пошкоджень;

зовні нагадує драглисту масу жовтуватого кольору;

маса мозку: у чоловіків — у середньому 1375 г, у жінок — 1275 г;

складає 2% маси тіла у чоловіків і 2,5% — у жінок;

складається з двох півкуль — лівої та правої, кожна з яких має чотири частки:

Лобова частка — відповідає за мислення, мовлення, волю та поведінку.

Тім’яна частка — обробляє дотикові відчуття та просторову орієнтацію.

Потилична частка — головний центр зору.

Скронева частка — відповідає за слух, пам’ять і розуміння мови.

Права півкуля контролює емоції, інтуїцію, творче мислення.

Ліва півкуля — логіку, аналітику, письмо, мовлення та обчислення.

Цікавий факт: мозок не відчуває болю, адже в ньому немає больових рецепторів. Головний біль виникає через подразнення оболонок мозку та судин.

Слідкуйте за нашими публікаціями щотижня та відкривайте для себе неймовірні таємниці людського організму!

Всесвітній день шоколаду (World Chocolate Day)
відзначають щороку 11 липня. Це свято започаткували у Франції у
1995 році, а згодом воно набуло популярності в Німеччині, Італії,
Швейцарії та інших країнах Європи та світу.

У цей день проводять різноманітні фестивалі та заходи,
присвячені шоколаду – одному з найулюбленіших продуктів у світі.
Перші згадки про шоколад (як напій із какао) виявлені
археологами ще до цивілізацій Мезоамерики. Найдавніші їхні
свідчення про вживання какао датуються приблизно 1900 роком до
н. е. – їх знайшли на узбережжі сучасного штату Чьяпас у Мексиці.

Шоколад не лише смачний, а й має корисні властивості:

• Науковці довели, що він містить елементи, які
  сприяють відпочинку та психологічному відновленню.
• Темний шоколад стимулює вироблення ендорфінів –
  «гормонів щастя», які покращують настрій і
  підтримують тонус організму. Помірне споживання
  темного шоколаду може знизити артеріальний тиск.
  Покращує еластичність судин і кровообіг. Може
  покращувати концентрацію та когнітивні функції.
• Також існує гіпотеза про його можливий
  «протираковий» ефект і здатність уповільнювати
  процеси старіння.
• Містить магній, залізо, калій, цинк. Магній корисний для нервової системи і м’язів. Водночас слід пам’ятати, що шоколад дуже поживний і містить чимало жирів та калорій, тому його надмірне вживання може призводити до збільшення маси тіла,також у хворих на мігрень шоколад викликає головний біль.

Основною сировиною для виробництва шоколаду є какао-
боби — насіння плодів какао-дерева (Theobroma cacao). Вони
проходять процес ферментації, сушіння та обсмажування, після
чого з них отримують какао-масу, какао-масло та какао-порошок.
Саме ці інгредієнти є основою для виготовлення різних видів
шоколаду. Какао-боби багаті на антиоксиданти, магній, залізо та
інші корисні мікроелементи. Какао активно використовували
ольмеки, а потім майя та ацтеки. У цих культурах какао-боби були
не тільки їжею, а й валютною одиницею, а напій із какао мав
ритуальне та соціальне значення.

Найкорисніший — темний шоколад із ≥70% какао. Молочний і
білий шоколад мають більше цукру й жиру, менше корисних
речовин. Варто їсти його помірно: 10–30 г на день достатньо.

Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка
нараховує понад 100 000 книг, де можна отримати відповіді на
медичні вузькогалузеві запитання.

Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:

1. Ільїна Світлана. Здоров’я на вашому столі / С. Ільїна. – пер. із 6 – го
рос. вид. – Київ: ВСВ «Медицина», 2018. – С. 198 – 199.

2. Капранов В. І. Сам собі дієтолог / В. І. Капранов. – К.: Зелений пес,
2007. – С. 151 – 152.

3. Мітченко О. І. Рекомендації з діагностики та лікування дисліпідемій
(затверджено на ХХІ Національному конгресі кардіологів України,
2020) / О. І. Мітченко, М. І. Лутай; Всеукраїнська асоціація кардіологів
України, Українське товариство з атеросклерозу. – Київ, 2020. – С. 22.

«Мрію, щоб бібліотека стала культурним центром для медиків»

До 80-річчя РОНМБ

👩‍⚕️ Оксана Сегіна — лікар-педіатр, дитячий гастроентеролог педіатричного відділення №1 Рівненської міської дитячої лікарні, Заслужений лікар України, педагог, медіатор і неймовірно багатогранна людина, яка вже 30 років віддає своє серце маленьким пацієнтам.

За плечима Оксани Миколаївни — три вищі освіти: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова (факультет педіатрії), бакалаврат з права у Рівненському інституті Київського університету права та НУВГП (факультет місцевого самоврядування). А під час пандемії COVID-19 вона здобула ще й диплом медіатора-переговорника.

Свій професійний шлях Оксана Миколаївна розпочала в міській дитячій лікарні, працюючи дільничним педіатром, згодом неонатологом у РОКЛ у відділенні екстрагенітальної патології, а з 1995 року — вже в міській дитячій лікарні. Окрім педіатрії, Оксана Миколаївна має спеціалізації з неонатології, дитячої гастроентерології, фізіотерапії, організації охорони здоров’я та багато років поспіль навчає інтернів. Була заступником головного лікаря з медичної частини.

📚 З бібліотекою її пов’язують теплі й давні спогади: ще у дитинстві мама, яка працювала у міжлікарняній аптеці №121, брала її на дні перегляду літератури. «Я шукала книжки про лікарів і вже тоді знала, що хочу бути медиком», — розповідає пані Оксана.
Згодом, коли працювала у Рівненській  об’єднаній дитячій лікарні, що неподалік обласної наукової медичної бібліотеки, неодноразово користувалася послугами закладу. Тому бібліотека стала для неї улюбленим місцем пошуку нової інформації. Тут брала як медичну літературу, так і художні твори, знаходила відповіді на професійні запитання, відвідувала презентації.

Сьогодні вона продовжує користуватися послугами бібліотеки онлайн: «Дуже приємно, що ви надсилаєте літературу на електронну пошту — це економить час і допомагає швидко знайти потрібне. У вас завжди цікаві заходи й презентації».

🌟 Проте у своєму баченні майбутнього бібліотеки Оксана Сегіна йде ще далі:

«Бачила у Франції та Польщі, як бібліотеки в містечках — це не просто місця з книжками, а маленький будинок культури. У нашій великій обласній бібліотеці проводять заходи для всіх, але тут, біля лікарні, можна зробити культурний центр саме для медиків та мешканців мікрорайону: цікаві зустрічі, співочі вечори, перегляди фільмів, дискусійні клуби, майстер-класи з рукоділля, навчання ком’пютерній грамотності.

Це б об’єднувало місцевих лікарів і тих, хто приїхав із тимчасово окупованих територій, допомагало б їм інтегруватися, ділитися досвідом, адже ми не завжди знаємо, який багаж знань має той чи інший лікар.

Після COVID-19 та війни медики потребують спілкування й підтримки. У бібліотечному центрі могли б працювати психологи, які б проводили тренінги з комунікації з військовими та з людьми, які втратили рідних. Я впевнена, що фахівці з радістю долучилися б і допомогли кожен у своїй сфері. Бібліотека може стати місцем, де медики отримують не лише знання, а й підтримку, нові знайомства, натхнення».

Дякуємо, пані Оксано, за вашу відданість медицині, теплі спогади про бібліотеку та за щире, сучасне бачення її майбутнього!

📖 Разом можемо зробити бібліотеку місцем, де народжуються не лише знання, а й спільноти, ідеї та надії.

#медикиРівного #РівненськаБібліотека #РОНМБ #педіатрія #мріїПроМайбутнє #бібліотекаЯкКультурнийЦентр

Рівненська обласна наукова медична бібліотека доєднується до Дня вшанування пам’яті загиблих медичних працівників.

Світла пам’ять героям-медикам Рівненщини

У тиші операційних, у гарячому ритмі надання допомоги, в кожному погляді, сповненому співчуття — саме так ми пам’ятаємо наших медичних працівників. Тих, хто, покликаний зцілювати, став також і щитом для нашої країни.

Медики Рівненщини — справжні герої. Вони не лише рятували життя в мирний час, а й стали на захист України тоді, коли на обрії з’явилася загроза. Вони пішли на війну не зі зброєю в руках — хоча й так було, — а передусім із серцем, переповненим гідністю, мужністю й обов’язком.

Схиляємо голови перед тими, хто не повернувся — нашими братами і сестрами, які віддали своє життя, рятуючи інших. Їхній шлях — це шлях самопожертви, честі й безмежної відданості.

Вони боролися на двох фронтах — за життя кожного воїна і за свободу для всієї країни.

Сьогодні ми пам’ятаємо кожне ім’я, кожен подвиг, кожну надію, яку вони несли. Пам’ять про них житиме в серцях поколінь. Вона лунатиме у кожному відлунні сирени, у кожному пульсі медичного монітора, у кожному тихому «дякую» з вуст врятованих.

Слава Героям! Слава медикам, які стали янголами України!

❤️ Всесвітній день кардіолога

6 липня у світі відзначають Всесвітній день кардіолога — лікаря, який дбає про здоров’я нашого серця.
Кардіолог — це фахівець, із яким рано чи пізно стикається кожен, адже близько 90% захворювань у сучасному світі пов’язані зі станом і роботою серцево-судинної системи.

Основна мета цього дня — підвищити інформованість про небезпеку серцево-судинних захворювань. Вони залишаються найпоширенішою причиною смерті у світі.
На жаль, Україна не є винятком: щороку від хвороб серця та судин у нашій країні помирає близько пів мільйона людей.

👉 На думку лікарів-кардіологів, головні фактори ризику розвитку серцево-судинних хвороб:

• підвищений артеріальний тиск;

• високий рівень холестерину;

• зайва вага;

• тютюнокуріння;

• малорухливий спосіб життя;

• хронічні стреси.

🩺 Дбайте про своє серце: відмовтеся від шкідливих звичок, більше рухайтеся, контролюйте тиск і рівень холестерину, навчіться керувати стресом.
І не забувайте про профілактичні огляди у кардіолога!

📚 Більше про здоров’я серця ви завжди можете дізнатися з літератури у фондах нашої бібліотеки або звернувшись до наших фахівців за порадою, що почитати.

🩺 Нова рубрика: «Як працює наш організм»

📚 Рівненська обласна наукова медична бібліотека розпочинає нову щотижневу рубрику для всіх, хто цікавиться:
— анатомією,
— біологією,
— медициною,
— здоровим способом життя.

У цій рубриці ми в доступній формі розповідатимемо цікаві факти про роботу органів людського тіла.

❤️ Перший випуск: серце — «двигун життя»

Що варто знати про серце?

🫀 Форма й маса

• Серце має конусоподібну форму.

• Важить приблизно 250–300 г.

🫀 Будова

• Складається з чотирьох камер:
  ▪️ праве передсердя
  ▪️ правий шлуночок
  ▪️ ліве передсердя
  ▪️ лівий шлуночок

• Має дві сторони:
  🔷 права — містить венозну (відпрацьовану) кров і відправляє її в легені для насичення киснем.
  🔷 ліва — працює з артеріальною (насиченою киснем) кров’ю й постачає її в усі клітини тіла.

🫀 Розташування

• Спереду серце захищене грудиною, ребрами та частково легенями.

• Знизу через діафрагму контактує з печінкою й шлунком.

🫀 Цікаві факти

• Серце — порожнистий (трубчастий) орган.

• Починає битися вже на 21-й день після зачаття й працює безупинно все життя.

• Наука, що вивчає серце, має назву кардіологія.

🏃‍♀️ Пам’ятайте:

Регулярні фізичні вправи — один із найкращих способів зберегти серце здоровим!

📅 Слідкуйте за нашими публікаціями щотижня та дізнавайтеся більше про свій організм.
Залишайтеся здоровими разом із Рівненською обласною науковою медичною бібліотекою!

Таємниці зеленого царства: Драцена запашна

Проєкт Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки

Драцена запашна (Dracaena fragrans) — стильна й невибаглива прикраса будь-якого інтер’єру. Її довге мечоподібне листя та потужне стебло нагадують мініатюрну пальму. Родом ця рослина з тропічної Африки, де росте як вічнозелений чагарник.

Чим вражає драцена запашна?

• 🌿 Витончене листя з приємним блиском.

• 🍃 Здатність очищати повітря від шкідливих речовин (формальдегідів, бензолу).

• 💪 Символ сили, витривалості та позитивної енергії.

• 🌸 У зрілому віці може зацвісти й подарувати тонкий солодкий аромат (звідси й назва).

Догляд за драценою запашною — це просто:

• ☀️ Світло: яскраве, але розсіяне; уникайте прямих сонячних променів.

• 💧 Полив: помірний, ґрунт має бути трохи вологим, без застою води.

• 💦 Вологість: обприскуйте листя або розмістіть поруч зволожувач повітря.

• 🌱 Підживлення: з весни до осені — раз на місяць універсальним добривом.

• 🪴 Пересадка: кожні 2–3 роки або коли коріння заповнить горщик.

Цікаві факти:

• 📜 В англомовних країнах драцену запашну називають Corn Plant — за схожість із кукурудзою.

• 🌍 Вважається рослиною-фільтром за класифікацією NASA.

• 🧧 Використовується у фен-шуй для залучення гармонії та добробуту.

• 📏 У кімнатних умовах може досягати 2 м у висоту, а в природі — ще більше.

✨ Драцена запашна — зелений вартовий вашого простору, що дарує естетику, свіжість і затишок.

Слідкуйте за нашою рубрикою «Таємниці зеленого царства», щоб дізнаватися більше про чарівний світ рослин!