Рівненська обласна наукова медична бібліотека

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Всесвітній день боротьби із пневмонією

12 листопада – Всесвітній день боротьби із пневмонією. Офіційно з’явилась така дата завдяки Глобальній коаліції проти дитячої пневмонії. Так називається об’єднання міжнародних, урядових, неурядових та місцевих організацій, науково дослідних і навчальних інститутів, фондів і громадян – активістів. Мета цього дня – активізація боротьби з пневмонією за допомогою комплексу заходів щодо профілактики та лікування цього захворювання, поширення знань про пневмонію.
Пневмонія – це запалення легень, яке відбувається перш за все у повітряних міхурцях, які називаються альвеолами. Зазвичай виникає при інфікуванні бактеріями, значно рідше – вірусами та іншими мікроорганізмами, ураженні деякими медичними препаратами, при автоімунних захворюваннях, дії деяких токсичних факторів тощо. Хоча існує більше 100 видів виявлених збудників запалення легенів, лише декілька з них спричинюють більшість випадків пневмонії.
Зазвичай при пневмонії спостерігають наступні симптоми:
– Підвищення температури тіла (38 – 39°С, рідше – 37,2 – 37,4°С),
лихоманка;
– Кашель із виділенням слизово-гнійного (зеленкуватого) або навіть гнійного мокротиння, інколи може бути «сухе» покашлювання;
– Відчуття браку повітря, зниження апетиту;
– Втома, сонливість, пітливість;
– Задишка внаслідок фізичного навантаження, інколи біль за грудиною;
– Втягнення грудної клітки – під час вдихання западає її нижня частина (у здорової людини грудна клітка розширюється під час вдихання);
– Свистячі хрипи під час дихання (частіше під час вірусних інфекцій);
– Інколи хворим немовлятам важко пити або ковтати їжу, у них
знижується температура тіла, з’являються судоми, дехто може навіть знепритомніти.
Для визначення пневмонії часто слухають вдих – видих в легенях. Але вислухати хрип вдається не завжди. Діагностувати недугу допомагають рентген і комп’ютерна томографія, пульсоксиметрія, аналіз крові та мокротиння.

Хто ризикує захворіти на пневмонію?
Захворіти на пневмонію можуть люди різного віку, соціального статусу і професії. Але все ж є чинники ризику:
– Вік (на запалення легень частіше хворіють маленькі діти й літні люди);
– Цукровий діабет та інші хронічні захворювання;
– Робота у громадських місцях та контакти з великою кількістю людей.
Для діагностики застосовують рентгенографію легень і бактеріологічний посів мокротиння. Лікування залежить від причини захворювання. Бактеріальну пневмонію лікують антибіотиками. При гострій формі пневмонії хворий,
азвичай, проходить лікування у стаціонарі.
Лікування пневмонії
Зазвичай призначають пероральні антибіотики, відпочинок, прості анальгетики та споживання великої кількості рідини. Але, якщо у хворого є додаткові медичні ускладнення, наприклад, якщо це люди похилого віку, то тут може знадобиться інтенсивніше лікування.
Профілактика пневмонії
Профілактика пневмонії у дітей і дорослих передбачає:
– Щеплення;
– Зміцнення імунітету;
– Достатнє та збалансоване харчування;
– Здоровий спосіб життя;
– Регулярна фізична активність на свіжому повітрі;
– Дотримання правил особистої гігієни;
– Адекватне лікування інших проблем зі здоров’ям;
– Дослідження середовища.
Для новонароджених важливе грудне вигодовування протягом перших шести місяців життя: це зміцнить захисні сили малюка і допоможе побороти небезпечні інфекції.
Профілактика пневмонії у дітей є одним із основних елементів глобальної стратегії зниження рівня дитячої смертності. Найбільш ефективним методом профілактики пневмонії визнано планову вакцинацію проти Hib – інфекції,
пневмококової інфекції, кору.

За даними ВООЗ, пневмонія є причиною близько 15% смертей дітлахів віком до п’яти років – щохвилини від запалення легень помирає два малюка у світі. Лікувати пневмонію самотужки не треба. Можна лише завдати собі додаткової шкоди. Якщо у вас з’явилися симптоми або підозра на пневмонію, негайно
зверніться до лікаря! Лише лікар може підтвердити чи спростувати діагноз і за потреби призначити лікування. Багато захворювань органів дихання мають дуже схожі симптоми. Саме тому краще при перших проявах зразу звернутись
до лікаря. Якщо затягнете, наслідки можуть бути фатальними.
Прості кроки, які може зробити кожен із нас, допоможуть уникнути запалення легень у себе чи своєї дитини, адже цю хворобу досить легко діагностувати.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1). Антимікробна терапія хворих на вірусно-бактеріальну не госпітальну пневмонію, що виникла у мобілізованих при проходженні служби в зоні АТО/ООС під час бойових дій / Я. О. Дзюблик та ін. // Український пуль монологічний журнал. – 2019. – №1. – С. 44 – 48.
2). Вольницька Х. І. Бронхообструктивний синдром у хворих на туберкульоз легень або пневмонію: особливості цитокінового профілю / Х. Л. Вольницька // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ – інфекція. – 2019. – №4. С. 43 – 48.
3). Дзюблик А. Я. Принципы диагностики и лечения внебольничной пневмонии у взрослых иммунокомпетентных больных в современных условиях / А. Я. Дзюблик // Український пуль монологічний журнал. – 2018. – №4. – С. 21 – 24.
4). Динаміка зміни показника захворюваності на пневмонію дітей України за останні 20 років / О. П. Волосовець та ін. // Медичні перспективи. – 2020. – №4. – 174 – 181.
5). Імунореактивність хворих на не госпітальну пневмонію молодого віку при цитомегаловірусній персистенції / Л. В. Мороз // Запорожский медицинский журнал. – 2018. – №6. – С. 768 – 774.

6). Клінічна ефективність «Кларитроміцину – МБ» у комплексній терапії хворих на не госпітальну пневмонію / Т. І. Лядова та ін. // Міжнародний медичний журнал. – 2020. – №2. – С. 66 – 69.
7). Корогод С. Н. Интенсивная терапия коревой пневмонии у взрослых / С. Н. Корогод, С. И. Поталов // Біль, знеболення та інтенсивна терапія. – 2019. – №3. – С. 69.
8). Крихтіна М. А. Ризик формування тромботичних ускладнень у хворих на негоспітальну пневмонію третьої та четвертої клінічних груп / М. А. Крихтіна // Український пульмонологічний журнал. – 2018. – №1. – С. 29 – 32.
9). Ортинська О. Пневмонія знову смертельно небезпечна / О. Ортинська, Б. Убога // Фармацевт практик. – 2020. – №7-9. – С. 22 – 24.
10). Патогенетичні аспекти лікування хворих на негоспітальну пневмонію / О. Я. Дзюблик // Український пульмонологічний журнал. – 2019. – №2. – С. 19 – 24.
11). Раціональна комбінована антибактеріальна терапія першої лінії для лікування хворих на негоспітальну пневмонію в умовах стаціонару / Т. О. Перцева // Сімейна медицина. – 2018. – №2. – С. 98 – 102.
12). Фармакоекономічна доцільність застосування противірусної терапії у комплексному лікуванні хворих на вірусно-бактеріальну негоспітальну пневмонію середньотяжкого перебігу / О. Я. Дзюблик та ін. // Український
пульмонологічний журнал. – 2019. – №4. – С. 11 – 17.
13).Фармакоекономічні аспекти етіотропної хіміотерапії хворих на негоспітальну пневмонію вірусно-бактеріальної етіології / О. Я. Дзюбик та ін. // Український пульмонологічний журнал. – 2021. – №1. – С. 15 – 21.
14). Чабан Т. В. Показники перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих на пневмоцистну пневмонію (стендова доповідь) / Т. В. Чабан, В. М. Бочаров //Актуальна інфектологія. – 2019. – №5. – С. 128.
15). Яковлєва Л. В. Порівняльний аналіз антимікробних лікарських засобів, рекомендованих медико-технологічними документами для лікування хворих на негоспітальну пневмонію / Л. В. Яковлєва, Т. О. Баглай, О. В. Хоменко // Фармацевтичний журнал. – 2019. – №2. – С. 38 – 44.

Домедична допомога при гострому мозковому інсульті: що важливо робити і від чого слід утриматися

Своєчасна допомога хворому з інсультом у перші години має принципове значення і значно підвищує шанси на успішне лікування та одужання.Інсульт — це небезпечне порушення мозкового кровообігу, яке вимагає невідкладного лікування, тому при перших ознаках інсульту необхідно викликати швидку (103) або – за крайньої необхідності – самостійно доставити пацієнта у лікарню. Знання базових правил першої домедичної допомоги теж може відіграти важливу роль у збереженні життя та здоров’я постраждалого.

Після виклику “швидкої” варто:

  • заспокоїти постраждалого і пояснити, що допомога буде надана
  • дотримуватись вказівок диспетчера швидкої допомоги
  • надати постраждалому максимально зручного для нього положення (рекомендовано – підвищене положення голови 15-30 градусів)
  • забезпечити постійний нагляд до приїзду бригади екстреної медичної допомоги
  • при погіршенні стану постраждалого повторно здійснити виклик екстреної медичної допомоги
  • за можливості, зібрати у постраждалого максимально можливу кількість інформації (наприклад, стосовно точного часу погіршення стану, можливих обставин, які з цим пов’язані, наявних захворювань). Всю отриману інформацію передати працівникам бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або диспетчеру прийому виклику.

При цьому необхідно пам’ятати, що:

  • постраждалому не можна давати їсти та пити
  • якщо у нього до приїзду “швидкої” зникли наявні ознаки інсульту, – жодним чином не відміняти виклик. 

Нагадуємо, що лікування інсульту є безоплатним для пацієнта. При цьому критично важливо доставити його в лікарню, яка має обладнання та спеціалістів, що можуть діагностувати тип інсульту в перші кілька годин пiсля появи симптомів.

Національна служба здоров’я (НСЗУ) оплачує лікарням надані медичні послуги і контрактує лише ті заклади, які гарантують цілодобову роботу фахівців необхідної кваліфікації та наявність спеціального обладнання для діагностики лікування інсультів (наприклад, КТ або МРТ, які дозволяють точно встановити діагноз).

 

1 листопада – День вегана

Сьогодні увесь світ святкує Міжнародний день вегана – свято, що з’явилося 1 листопада 1994 року.Слово веган було утворено Дональдом Уотсоном з перших трьох і останніх двох букв англійського слова «vegetarian». Цей термін почав використовуватися веганським суспільством, заснованим Уотсоном 1 листопада 1944 року в Лондоні.
Веганізм (веганство) – спосіб життя, який характеризується, зокрема, суворим вегетаріанством. Вегани харчуються та користуються тільки рослинними продуктами, тобто, повністю виключають в своєму житті компоненти тваринного походження.
Вегани – це суворі вегетаріанці, які не тільки виключають зі свого раціону м’ясо та рибу, але виключають і будь-які інші продукти тваринного походження – яйця, молоко, мед та тому подібні продукти. Вегани не носять одяг зі шкіри, хутра, вовни і шовку і, більш того, не користуються продуктами, які тестували на тваринах. Адже веганство це не тільки система харчування, веганство це ідея, спосіб захисту не тільки тварин, а й навколишнього середовища в цілому.
Види вегетаріанства:
 Лакто-вегетаріанство. Такі люди відмовляються від всіх продуктів тваринного походження, крім молочної продукції.
 Ово-вегетаріанство. Представники їдять яйця (тільки без зародків), виключають всі mрізновиди м’яса і риби.
 Лакто-ово-вегетаріанство. Відбувається відмова від м’ясної продукції і риби, але вживаються і молоко і яйця.
 Веганство. Виключає всі продукти тваринного походження.

Плюси веганства:
1. У веганів низький холестерин
Дослідження аналізів крові веганів в усьому світі довели, що в середньому по популяції у веганів майже в три рази рідше трапляється підвищення холестерину до небезпечного рівня.
2. У веганів здорове серце
Невелика кількість жирів в раціоні, багато клітковини, вітаміни, велика кількість свіжої їжі закономірно призводить до того, що серцеві захворювання зустрічаються в середовищі веганів в два рази рідше, ніж серед м’ ясоїдів, в тому числі і тому, що подібний раціон сприяє зниженню артеріального тиску.
3. Вони рідше хворіють
У веганів в чотири рази рідше виникає діабет та майже завжди нормальний рівень цукру в крові. Також вегани менше ризикують захворіти на рак, причому будь-якого типу. Поки вченим не вдалося встановити причини цього явища, але статистика невблаганна: вегетаріанці в цілому рідше страждають від онкологічних mзахворювань. Особливо показова картина при дослідженні раку органів шлунково- кишкового тракту та раку грудей.
4. Вони виглядають молодшими
При сліпому тестуванні, коли групі випробувачів показували у випадковому порядку фотографії людей та просили оцінити їх вік, веганам давали на 5-10 років менше їх реального віку, тоді як м’ясоїдам – ​​реальний вік та старше. Вчені пояснюють це великою кількістю антиоксидантів в типовій для веганів їжі.
5. Вони більш стрункі
Можливо, це в принципі пов’язано з тим, що, відмовившись від м’яса, люди більш пильно ставляться до свого здоров’я, частіше займаються спортом та більше рухаються, але факт залишається фактом: середньостатистичний веган є на 10 кг легшим за свого ровесника-м’ясоїда.
Мінуси вегетаріанства:
1.Вегетаріанська дієта не може повною мірою забезпечити людський організм білками, цинком, залізом, кальцієм і вітаміном В12. У вегетаріанців може виникнути ризик розвитку анемії і брак вітамінів.

2.Тваринні білки є будівельним матеріалом для тканин організму, і вони мають свої переваги перед білками
рослинного походження. Приміром, вони краще засвоюються.
3.При відмові від риби може спостерігатися нестача омега-3 поліненасичених кислот, при цьому їх неможливо замінити рослинним аналогом.
4.Надмірне вживання клітковини може спровокувати погане засвоєння білка.
5.Вегетаріанська дієта не завжди може підійти вагітним і годуючим жінкам, в цьому випадку потрібен індивідуальний підхід.
6.Для повноцінного і різноманітного харчування вегетаріанцям необхідно купувати різні фрукти, овочі, насіння, горіхи, сухофрукти, що вимагає досить великих матеріальних витрат.

Міфи про веганство:
1. Веганство і вегетаріанство – одне і те ж.Ні це не правда. Вегетаріанці не споживають м’ясо, але можуть їсти молочні продукти і іноді яйця. Вегани ж не вживають продукти тваринногопоходження взагалі.
3. Молочні продукти необхідні для міцних кісток.Для міцних кісток необхідний кальцій, який вегани можуть отримати з рослинних продуктів. Для цього необов’язково вживати в їжу молочні продукти.
4. Вагітним необхідно вживати в їжу м’ясо і молочні продукти.Під час вагітності важливо приймати всі поживні речовини, яких потребує плід. Рослинна їжа може забезпечити переважна більшість з них. Вегетаріанцям або веганам може знадобитися додаткове планування раціону харчування, щоб забезпечити організм достатньою кількістю поживних речовин.
5. Вегетаріанство гарантує схуднення.На жаль, це не так.Не всі вегетаріанські та веганські дієти однаково корисні для здоров’я. Ключ до втрати ваги – це здорова дієта і регулярні фізичні
вправи, і ні те, ні інше не вимагає відмови від продуктів тваринного походження.
6. Без м’яса не можна наростити м’язи.Ні, це не так. Білок можна легко знайти в рослинних продуктах.

Список літератури:
1.Журавльова, Л.В. Вегетаріанська дієта й цукровий діабет 2-го типу:чи існує зв`язок? (Текст)/ Л.В.Журавльова, О.В.Огнєва.Ліки України.-2020. -№9/10.-С.52-56
2.Давидова,Ю.В. Корекція дефіциту заліза та залізодефіцитної анемії в жінок,які дотримуються вегетаріанської і веганської дієти (Текст) Ю.В.Давидова, А.Ю.Лиманська,Ю.П.Нерознак. Український журнал Перинатологія і Педіатрія.-2020.-№2.-С.42-46
3.Тимошенко,О.Г. Состояние ключевых звеньев метаболизма у лиц, придерживающихся вегетарианского стиля питания: особенности нарушения обмена витамина В12 в организме, лабораторные тесты и критерии mвыявления его дефицита( Текст) О.Г.Тимошенко, А.Л.Калинин. Лабораторная диагностика. Восточная Европа.-2020.-Том9,№3.-С.238-251

ВСЕСВІТНІЙ ТИЖДЕНЬ ІНСУЛЬТУ

Інсульт – це гостре порушення мозкового кровообігу, яке спричинює ушкодження тканин мозку і розлади його функцій.
Першою згадкою про інсульт служать описи, зроблені Гіппократом в 460 – х роках до н. е., в яких йдеться про випадок втрати свідомості в результаті захворювання головного мозку.
Надалі Клавдій Гален описав перебіг розвитку інсульту. Починається все з раптової непритомності і надалі глибшої втрати свідомості. Вільям Гарвей, англійський лікар, вивчивши в 1628 році, як рухається кров в організмі, визначив функцію серця як насоса, описавши процес циркуляції крові. Ці знання заклали основу вивчення  причин виникнення інсульту і ролі кровоносних судин у цьому процесі.
Розрізняють наступні види інсультів:
– Інфаркт мозку (ішемічний інсульт) – розвивається при закупоренні магістральних судин шиї або головного мозку тромбом, емболом, чи при недостатньому припливі крові через звужену атеросклеротичним процесом чи спазмом кровоносну судину.
– Крововилив у мозок (геморагічній інсульт) – трапляється як наслідок крововиливу в мозок. Кров, що вилилась у головний мозок, руйнує, частково здавлює нервову тканину, спричинює
набряк мозку, при якому спостерігаються зміщення мозкових структур, здавлення стовбура мозку.
– Субарахноїдальний крововилив. Найбільш часто крововилив відбувається у віці 30 – 60 років. Він може статися спонтанно, звичайно внаслідок розриву артеріальної аневризми або в
результаті черепно – мозкової травми. Всі ці види інсультів мають етіопатогенетичні та клінічні відмінності.
Причини інсульту:
 Гіпертонія. Це найбільш часта причина інсульту.
 Захворювання серця. Наприклад, серцева недостатність або аритмія.
 Цукровий діабет.
 Зайва вага.
 Певні групи препаратів.
 Малорухливий спосіб життя.
 Високий рівень холестерину в крові.
 Паління.
Спричиняють інсульти порушення кровообігу, коагуляційні властивості крові, спазми, дистонія судин, коливання артеріального тиску, психотравми, фізичні навантаження тощо. Перші симптоми інсульту:
На тлі низького або, навпаки, підвищеного артеріального тиску спостерігається:
– раптова слабкість або оніміння руки і / або ноги, половини особи з помітним «перекосом» (людина не може посміхнутися);
– різке порушення мови і / або її розуміння (людина не може вимовити навіть просте речення);
– запаморочення, дезорієнтація, втрата рівноваги, порушення координації (людина не може одночасно підняти обидві руки);
– втрата свідомості;
– сильний головний біль без видимої причини.

Як попередити інсульт:

1). Перевіряйте рівень холестерину. Контролювати цей показник важливо 1 раз на 5 років. Якщо у вас високий рівень холестерину – зміна способу життя та консультація з лікарем
допоможе зменшити ризик інсульту.
2). Контролюйте артеріальний тиск. Деколи важко розпізнати симптоми гіпертонії. Порадьтеся з вашим лікарем про те, як часто вам потрібно перевіряти артеріальний тиск. Ви
можете це робити вдома, у лікаря, а також в деяких аптеках.
3). Лікуйте діабет. Якщо лікар вважає, що у вас є симптоми діабету, то треба пройти обстеження. Регулярно перевіряйте рівень цукру в крові.
4). Лікуйте серцеві захворювання. Вчасно обстежуйтеся та дотримуйтеся призначеного лікування.
5). Обирайте здорову їжу. Щоденний раціон обов’язково має містити свіжі овочі та фрукти. Вживайте їжу з низьким вмістом насичених жирів, транс жирів і холестерину. Обмежте споживання солі. Це допоможе знизити артеріальний тиск.
6). Будьте фізично активними. Це допоможе зберегти здорову вагу та знизити рівень холестерину. Декілька разів на тиждень займайтеся швидкою ходьбою. 30 – 40 хв. аеробних вправ – найкращий спосіб підтримати форму та здоров’я.
7). Відмовтеся від куріння. Зверніться до свого лікаря з проханням допомогти вам кинути палити.
8). Відмовтесь від алкоголю. Надмірне споживання алкоголю може підвищити кров’яний тиск. Правильно організуйте режим праці та відпочинку. Нормально харчуйтесь. Запобігайте нервово – психічним перенапруженням. Слідкуйте та за потреби лікуйте судинні захворювання. Вживайте фрукти і овочі, хліб, пшеницю та інші крупи, оливкову олію, рибу.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1). Артеріальна гіпертензія та інсульт у хворого з вродженою аномалією судин головного мозку / Я. І. Ломей та ін. // Український медичний вісник . – 2018. – №1. – С. 25 – 28.
2). Всесвітній день боротьби з інсультом // НейроNEWS. – 2019. – №9. – С. 6 – 8.
3). Галушко О. А. Гострий інсульт у жінок: особливості виявлення та корекції вуглеводних порушень / О. А. Галушко, М. А. Тріщинська // Медицина невідкладних станів. – 2019. – №6. – С. 88 – 92.
4). Галушко О. А. Дискусійні питання застосування манітолу у хворих на гострий інсульт (огляд літератури та власний досвід) // Медицина неотложных состояний. – 2018. – №2. – С. 34 – 39.
5). Галушко О. А. Результати застосування удосконаленого алгоритму інтенсивної терапії хворих на гострий інсульт при супутньому цукровому діабеті / О. А. Галушко, С. І. Бабак //
Медицина неотложных состояний. – 2018. – №3. – С. 49 – 52.
6). Гостєва Г. В. Медична допомога хворим на ішемічний інсульт у перші години розвитку захворювання / Г. В. Гостєва, О. Є. Коваленко // Міжнародний неврологічний журнал. – 2018. – №5. – С. 43 – 46.
7). Гузій О. Академія інсульту: сучасні методи боротьби з інсультом в Україні та світі / О. Гузій // Український медичний часопис. – 2019. – №6. – С. 15 – 17.
8). Інсульт – проблема сучасності // Фармацевт практик. – 2019. – №10. – С. 32.
9). Пашковська Н. В. Цукровий діабет і мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему / Н. В. Пашковська, В. М. Пашковський // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2018. – №4. – С. 11 – 22.
10). Рекомендації Австрійської асоціації боротьби з інсультом (ASS, 2018) щодо нейрореабілітації пацієнтів після інсульту / підгот. О. Коробка // Міжнародний неврологічний журнал. – 2018. – №7. – С. 56 – 61.
11). Стасенко Т. Інсульт. Нечесні перегони: біжимо від нього щосили, а він у лідерах / Т. Стасенко // Український медичний часопис. – 2018. – №6. – С. 35 – 38.
12). Тріщинська М. А. Гострий ішемічний інсульт у жінок: деякі особливості інтенсивної терапії / М. А. Тріщинська, О. А. Галушко // Медицина невідкладних станів. – 2019. – №8. – С. 155 – 156.
13). Турчина Н. С. Клініко – неврологічні кореляції у хворих на ішемічний інсульт із різними видами маніфестної вірусної інфекції в анамнезі // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. – 2018. – №2. – С. 14 – 21.
14). Фломін Ю. В. Інсульт загрожує кожному. Час діяти! / Ю. В. Фломін // Судинні захворювання головного мозку. – 2020. – №1-2. – С. 2.
15). Чернецька В. І. Інсульт як причина смерті та інвалідизації населення / В. І. Чернецька, О. М. Ясковець // Магістр медсестринства. – 2020. – №1. – С. 80 – 86.

22 жовтня – Всесвітній день людей з вадами мовлення

Колись, в давнину, Король Великобританії, який страждав на заїкання, визнав важливість мовної терапії для лікування заїкання ще на початку ХХ століття.
Кожного року, 22 жовтня, за ініціативою фахівців з дослідження патології мови з Канади (Canadian Association of Speech – Language Pathologists and Audiologists – CASLPA ) почали проводити Всесвітній день людей з вадами мовлення.
Швидше за все, заїкання з’явилось майже одночасно з мовою. Про цю проблему згадують з найдавніших часів. З стародавніх джерел відомо, що проблеми з мовою мали єгипетські фараони, перський цар Бат, та, можливо, пророк Мойсей, римський поет Вергілій та багато інших. Тепер розглянемо цю проблему детальніше.
Заїкання – це порушення мовлення, що виявляється у мимовільному повторенні окремих звуків, складів або цілих фраз, неприродному розтягуванні звуків або блоках мовчання, протягом яких людина, що заїкається, не може вимовити звук. Під час цього людина може робити неприродні рухи, гримаси або тики. Завдяки цим діям вона намагається подолати заїкання. Проблеми з мовою мають близько 2,5% дошкільнят. В дитинстві заїкалися приблизно 1%. Дорослі дуже рідко мають вади мовлення. 80% з них – це чоловіки і 20% – жінки.
Які ж причини цього захворювання?
Причини виникнення заїкання точно не встановлені. Загально відомо, що заїкання з’являється як в наслідок генетичних відхилень, та і через неврологічні чинники. Заїкання спричинюють судоми м’язів мовного апарату: язика,піднебіння, губ або ж гортані. Якщо заїкання зумовлено нервами, то воно з’являється і посилюється коли людина починає нервувати. А ще у людини може з’являтися заїкання при сильних емоціях.
Як же лікувати цю непросту недугу?
Є багато методів, як лікувати проблеми з мовленням. Але жодний з багатьох способів не дає 100% гарантії, що хворобу буде вилікувано. Всі методи діляться на два типи: ті, що розглядають заїкання як дефект мови, й ті, що розглядають його як логоневроз. Одні кажуть, що треба говорити повільно.
Інші сходяться на думці, що треба лікувати нервову систему, оскільки вважають, що заїкання – це прояв неврозу.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1). Бєлова О. Б. Особливості розвитку мовлення у дітей з інтелектуальними порушеннями / О. Б. Бєлова // Медична освіта. – 2021. – No1. – С. 5 – 10.
2). Бруннер Р. Й. Лінгвістичні внески в міждисциплінарне дослідження афазії:Посібник / Пер. з нім. І. Д. Бідюк; Загальна редакція І. Д. Герич. – Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. – Випуск 3. – 32 С. (Сер. “Нова медична бібліотека”).
3). Черненко О. Який документ щодо забезпечення перекладу жестовою мовою надати НСЗУ / О. Черненко, Г. Гусева // Управління закладом охорони здоров’я. – 2022. – No1. – С. 10.
4). Шидловська Т. А. Функціональні порушення голосу Т.А.Шидловська — К.: Логос 2011. – 523 С.: іл.

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози

Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на рак молочної залози відзначається 20 жовтня.
Рак молочної залози (РМЗ) – одна із найпоширеніших злоякісних захворювань у жінок. Захворюваність на РМЗ в Україні за останні 20 років зросла на 19,8 % при зниженні смертності на 12 %, проте в Івано- Франківській, Львівській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій та Чернігівській областях зареєстровано зростання цього
показника на 16, 6 – 34, 7 %. За прогнозними оцінками розвитку онкоепідеміологічного процесу, ці тенденції зберігатимуться у наступні 10 років і захворюваність зросте на 2,8
%, кількість хворих на РМЗ може щорічно сягати 17, 3 тис. нових випадків, смертність знизиться на 17,3%, кількість померлих не перевищуватиме 4,7 тис. осіб.
Частота РМЗ зростає із збільшенням віку жінок, а пік захворювання припадає на вікову групу від 50 до 70 років. Удвічі збільшилась за останнє десятиліття захворюваність жінок молодого віку ( до 40 років ). Слід зазначити, що у переважній більшості хворих РМЗ діагностують у
пізніх стадіях, а 15-20% пацієнток з 1-11 стадіями хвороби після лікування гинуть у подальшому від віддалених метастазів.
До факторів, які можуть сприяти виникненню раку молочної залози, належать: раннє настання менструацій і пізнє їх припинення, відсутність статевого життя і вагітностей, штучне переривання вагітності, короткочасні лактації або відмова від грудного годування, застосування гормональних і хімічних контрацептивів, генетичні фактори.
Також до факторів, що збільшують ризик захворіти на рак молочної залози, належать: дисфункція щитоподібної залози, гіпофіз, наднирникових залоз, яєчників; значне збільшення маси тіла ( понад 90 кг) у жінок менопаузального віку; нестача вітамінів А, С, Е, селену; вживання алкоголю, куріння; запальні процеси статевих органів, цукровий діабет, гіпертонічна
хвороба; травмування залози, перенесений мастит ( рубці ).
Діагностика раку молочної залози базується на клінічних даних ( огляд, пальпація ) і даних додаткових методів обстеження: рентгенологічного; морфологічного; ультразвукового; радіонуклідного; нових методів ( цифрова мамографія, ком’ютерна томографія, ядерно-магнітно-резонансна
томографія, позитронно-емісійна томографія ). Скринінг належить до методів діагностики, які спрямовані на активне
виявлення безсимптомного перебігу хвороби на початкових стадіях. Існує три методи скринінгу для виявлення онкопатології молочної залози: самообстеження молочних залоз; клінічне обстеження молочних залоз; мамографія.
Лікування хворих на ранніх стадіях раку, виявлених при скринінгу, набагато ефективніше і може привести до видужання. Оскільки більшість хворих виявляють у поширеній стадії хвороби, то лікування частіше носить комбінований або комплексний характер. Для лікування раку молочної залози використовують хірургічний, променевий, медикаментозний ( хіміо- та гормонотерапія ), імунний методи.
Все актуальнішою стає проблема реабілітації. Відновлення функції після лікування, повернення до звичайної праці і сімейного життя, необхідність низки обмежень і дотримання певного режиму протягом кількох років – всі ці питання входять у поняття медичної, психологічної і трудової реабілітації
хворих. Дослідження, проведені в різних онкологічних закладах, показують, що близько 2/3 хворих після радикального лікування повертаються до суспільнокорисної праці, виконуючи попередню або полегшену роботу.
Незважаючи на значні успіхи сучасної медичної техніки, будуть довго залишатись актуальними проблеми профілактики, ранньої діагностики раку молочної залози, а також лікування і реабілітації жінок.

Список рекомендованої літератури:

Винник Ю. А. Биологические особенности распространенного рака молочной железы в первичной опухоли и метастазах [Текст] / Ю. А. Винник, Ю. Ю.
Белевцова // Харківська хірургічна школа. – 2018. – No 5/6. – С. 56-59

Винник Ю. А. Клинико-морфологические факторы риска развития местно- регионарных рецидивов рака молочной железы [Текст] / Ю. А. Винник, Ю. Ю.

Белевцова, Н. Г. Романюк // Харківська хірургічна школа. – 2019. – N 1. – С. 190-196
Винник Ю. А. Морфологические особенности первичного очага и регионарного метастатического компонента рака молочной железы [Текст] / Ю. А. Винник, Ю. Ю. Белевцова // Харківська хірургічна школа. – 2018. – No 3/4. – С. 96-101
Вінник Ю. О. Профілактика ускладнень після радикальних операцій у хворих з раком молочної залози [Текст] / Ю. О. Вінник, В. Г. Власенко, А. В. Баранова // Клінічна хірургія. – 2019. – Том 86, N 11/12. – С. 46-50
Вторинно-набряковий рак грудної залози: коли оперувати на тлі неоад’ювантної хіміотерапії [Текст] / О. М. Білий [та ін.] // Міжнародний медичний журнал. – 2019. – Т. 25, No 4. – С. 50-53
Захворюваність на рак молочної залози і роль хімічних забруднювачів довкілля (аналіз даних літератури) / І. О. Черниченко [та ін.] // Довкілля та здоров’я. – 2019. – N 3. – С. 52-60
Кучер Е. Наследственный рак молочной железы и яичников: молекулярная диагностика [Текст] / Е. Кучер // З турботою про жінку. – 2019. – No 1. – С. 46-50
Лаговська Г. І. Рак молочної залози [Текст] / Г. І. Лаговська, І. М. Скиба, Н. С.
Кравчук // Магістр медсестринства. – 2020. – N 1. – С. 24-33
Лептин и рак грудной железы [Текст] / И. С. Громакова [и др.] // Український радіологічний журнал. – 2019. – No 1. – С. 43-48

Лялькин С. А. Оценка прогностического значения субпопуляций опухоль- инфильтрирующих лимфоцитов у пациенток с метастатическим тройным негативным раком молочной железы [Текст] / С. А. Лялькин // Репродуктивное
здоровье. Восточная Европа. – 2019. – Том 9, No 2. – С. 210-218
Маркер проліферації PCNA як прогностичний показник ефективності неоад’ювантної поліхіміотерапії у жінок з місцево-поширеним раком молочної залози [Текст] / Ю. В. Думанський [та ін.] // Травма. – 2019. – Том 20, N 5. – С.
85-90

Можливість застосування детекціїї сторожових лімфатичних вузлів у хворих на рак грудної залози після неоад’ювантної поліхіміотерапії [Текст] / І. І. Смоланка [та ін.] // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 2. – С. 103-105
Новые возможности в лечении метастатического РГЖ в постменопаузе: клинический обзор ключевых исследований [Текст] / подгот. Е. Гончарук // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 2. – С. 68-73
Особливості експресії ЕрСАМ у клітинах пухлин молочної залози та їх зв’язок із клініко-патологічними показниками і молекулярним підтипом раку / Л. М. Ковалевська [та ін.] // Онкология = Oncology. – 2019. – Том 21, N 4. – С. 294-298
Особливості прогресії раку грудної залози після лікування [Текст] / Ю. Я. Чупровська [та ін.] // Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 1. – С. 46-49
Павлюченко Ю. Скільки жінок втратить груди цього року? [Текст] / Ю. Павлюченко // Приватний лікар. – 2018. – N 1. – С. 36-38
Показники редокс-стану крові у хворих на рак молочної залози: потенційні маркери прогнозу перебігу захворювання [Текст] / А. П. Бурлака [та ін.] //
Клінічна онкологія. – 2019. – Том 9, N 3. – С. 154-158
Рідкісне онкологічне захворювання у чоловіків – рак груді. Важливість тривалого моніторингу стану лікарем первинної ланки (за результатами власних спостережень) [Текст] / В. М. Рудіченко [та ін.] // Ліки України. – 2020. – No 1. – С. 61-66.
Шумицький А. В. Загальні принципи і рекомендації з визначення пухлинних маркерів у клінічній практиці гінеколога [Текст] / А. В. Шумицький, О. А. Бурка, Т. М. Тутченко // Здоров’я жінки. – 2019. – No 7. – С. 31-38

10 вересня – Міжнародний день гінекологічного здоров’я

Гінекологія – галузь медицини, що вивчає захворювання, характерні лише для жіночого організму, i насамперед, захворювання жіночої репродуктивної системи.
Найтіснішим чином гінекологія пов’язана з акушерством, що вивчають явища в жіночому організмі, пов’язані з вагітністю та пологами, від моменту зачаття до кінця післяпологового періоду. Тісно гінекологія пов’язана з хірургією та іншими галузями практичної медицини.
Основна мета міжнародного дня гінекологічного здоров’я – нагадати, що здоров’я є однією з найважливіших цінностей. В цей день медики всього світу прагнуть звернути увагу жінок на збереження власного здоров’я та профілактику гінекологічних захворювань.

Як зберегти жіноче здоров’я та на що потрібно звертати увагу для цього?

  • Звертайте особливу увагу на виділення

Дуже важливо регулярно відстежувати, як змінюється кількість й консистенція виділень протягом менструального циклу. Це дозволить вчасно помітити ті чи інші відхилення. Їх незвичайні властивості є ознакою інфекції, тим більше, якщо є і інші супутні симптоми.

  • Не ігноруйте симптоми, що регулярно повторюються.

Болі, порушення циклу — це важливі симптоми, які сигналізують, що час звернути увагу на своє здоров’я.

  • Пам’ятайте про фактори, що сприяють розвитку інфекції.

Збільшує ризик захворювань все, від чого залежить рівень гормонів і кислотно-лужний баланс піхви: діабет, вагітність, антибіотики, контрацептиви. Спровокувати інфекцію можуть і інші чинники. Наприклад, гель для душа або парфумовані засоби для інтимної гігієни можуть порушити природну захисну флору піхви та викликати алергічну реакцію.

  • Ніколи не нехтуйте безпечним сексом

Не варто втрачати пильність, навіть якщо ви абсолютно впевнені у своєму партнері. Пам’ятайте, що найкращий засіб захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом, — це презерватив. Правда, 100%-ї гарантії він теж вам не дасть. Тому, якщо ви помітили у себе будь-які підозрілі симптоми, відразу ж звертайтеся до лікаря.

  • Регулярно проходьте медичне обстеження

Навіть якщо вас нічого не турбує, необхідно відвідувати гінеколога 1, а краще 2 рази на рік, та робити аналізи. Особливо, коли з’являється новий сексуальний партнер — адже це збільшує ризик бактеріальних захворювань. Такі захворювання проходять без виражених симптомів, і в запущеному стані можуть привести до безпліддя, позаматкової вагітності або передчасних пологів. Крім того, вони збільшують ймовірність зараження вірусом імунодефіциту: адже якщо у вас є хоча б одна гінекологічна інфекція, захисні функції організму знижені, і ви уразливі до ВІЛ.
Приходьте вчасно на профілактичні огляди і будьте здорові.

Рутинні щеплення до нового навчального року

☝️Діти, які вперше йдуть до школи, мають пройти розширений медогляд, інші ж – щороку відвідувати сімейного лікаря.
☝️Імунізація захищає не лише вакциновану дитину, а й тих, хто не може бути щеплений через медичні протипоказання. За даними Центру громадського здоровʼя (ЦГЗ), рівень охоплення профілактичними щепленнями в Україні за 6 місяців 2022 року проти деяких захворювань не перевищує 40%, а за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) для досягнення колективного імунітету цей показник має бути набагато вищим, наприклад, для протидії спалахам кору рівень охоплення відповідними щепленнями має перевищувати 95%.
☝️Відповідно до Національного календаря профілактичних щеплень, у 6 років (вік, з якого діти вже можуть вступати до школи) у дитини мають бути:
✔️2 дози вакцини проти кору, паротиту, краснухи (завершений курс щеплень);
✔️3 дози вакцини проти гепатиту В (завершений курс щеплень);
✔️1 доза вакцини проти туберкульозу (завершений курс щеплень);
✔️4 дози вакцини проти кашлюку (завершений курс щеплень);
✔️5 доз вакцини проти правця та дифтерії;
✔️5 доз вакцини проти поліомієліту;
✔️3 дози вакцини проти хіб-інфекції (завершений курс щеплень).
Джерело: МОЗ України

З Днем Державного прапора України!🇺🇦

Всесвітній день мозку

22 серпня проводиться Всесвітній день мозку, проголошений в 2014 році Всесвітньою федерацією неврології. Заходи дня спрямовані на підвищення обізнаності громадян про важливість здоров’я мозку. Ці серпневі заходи у третій декаді місяця мають традиційний щорічний характер. Мозок – центральний відділ нервової системи людини, розташований в
головному відділі тіла. Це компактне скупчення нейронів і дендритів. Оточений оболонкою з сполучної тканини. У хребетних тварин (в тому числі людини) розрізняють головний мозок, розміщений в порожнині черепа, і спинний, що
знаходиться в хребетному каналі. Спинний мозок – відділ центральної нервової системи, що розміщений у
хребтовому каналі, та виконує рефлекторну й провідникову функції. Головний мозок – головний мозок центральної нервової системи (ЦНС), він міститься в черепній коробці. Структури мозку відповідають за виконання різноманітніших задач: від контролю вітальних (життєвих) функцій до вищої
психічної діяльності.

Головний мозок має такі відділи та виконує різні функції: 1. Довгастий мозок – це нижня частина стовбура головного мозку, що безпосередньо переходить у спинний мозок людини. Довгастий мозок становить порівняно невелику частку від загального об’єму головного мозку. В цій ділянці головного мозку знаходиться дихальний і серцево-судинний нервові
центри і центри рефлексів чхання, кашлю, ковтання, гикання, блювання та смоктання.
2. Мозочок – відділ головного мозку хребетних, що відповідає за координацію рухів, регуляцію рівноваги і м’язового тонусу.
3. Задній мозок – вторинний мозковий міхур, разом із мозочком складає задній мозок, розташований у стовбурі між довгастим та середнім мозком, центральніше мозочка. Таку назву він отримав, через те, що структура складається переважно зі провідних шляхів. Також у цій структурі мозку розташовуються ядра, що разом із ядрами довгастого мозку беруть участь у регулюванні частоти дихальних рухів. 4.Таламус – ділянка сірої речовини у верхній частині проміжного мозку. Він
розміщений між структурами великого мозку, зокрема корою, та структурами середнього мозку. Таламус відповідає за передання сенсорної та рухової інформації від органів чуття (за винятком інформації від органів нюху) до відповідних ділянок кори великих півкуль головного мозку. Також впливає на
регуляцію рівня свідомості, процесів сну та неспання, концентрації уваги. 5. Гіпоталамус – невелика ділянка в проміжному мозку, що містить у собі велику
кількість груп клітин, які регулюють нейроендокринну діяльність мозку й гомеостаз організму. Контролює відчуття голоду й спраги, терморегуляцію організму, статеву поведінку. Грає важливу роль в регуляції вищих функцій, таких як пам’ять і емоційний стан, і тим самим бере участь у формуванні різних
аспектів поведінки.
Цікаві факти про мозок:
1). Якщо мозку недостатньо кисню, то в ньому починаються незворотні пошкодження вже через 5 – 10 хвилин.
2). До речі, наш мозок використовує приблизно 20% кисню, який надходить ворганізм людини.
3). Коли ми дізнаємось якусь нову цікаву інформацію, структура нашого мозку змінюється, тому що щоразу, коли формується пам’ять з’являються нові нервові зв’язки.
4). Ви, можливо, будете здивовані, але близько 60% головного мозкускладаються з жиру.
5). Навіть коли ми спокійні, наш мозок використовує одну п’яту частину калорії в хвилину.
6). Наш мозок дуже швидко піддається впливу шкідливих факторів, вже через шість хвилин після вживання алкоголю клітини мозку реагують на його згубний вплив.
7). Під впливом алкоголю наш мозок частково втрачає можливість створювати нові спогади.
8). У жінок в середньому мозок становить близько 2,5% від маси тіла, а учоловіків 2%.

9). Відсутність сну дуже негативно впливає на мозок людини. Перші прояви шкідливого впливу проявляються у сповільненні реакції, а в крайніх випадках з’являється помутніння свідомості та галюцинації.

Через те, що мозок є головним органом центральної нервової системи, необхідно піклуватися про нього, дотримуючись здорового способу життя:
відмовитися від шкідливих звичок, пам’ятати про фізичні вправи, гуляти на вулиці, добре спати та відпочивати і збалансувати своє харчування. Для покращення розумової активності їжте рибу. Вона містить велику кількість
поліненасичених жирних кислот омега-3, які виробляють речовину мієлін – ізоляційний матеріал нервових клітин.
Волоські горіхи- вони підвищують рівень серотиніну (гормону щастя). Це чудовий антидепресант. Чорниця – джерело антиоксидантів, які забезпечують правильну роботу мозку,
покращують пізнавальні функції і пам’ять. Какао – покращує кровообіг мозку, а також захищає його від окислювальних
процесів, що призводять до різних нейродегенеративних захворювань (наприклад, хвороби Альцгеймера). Яйця – поліпшують працездатність нервових клітин, дозволяють вам тримати мозок у тонусі.
Броколі – це одне з головних джерел вітаміну K, який підтримує нормальну діяльність мозку.
Яблука – містять практично всі мінеральні речовиниі вітаміни, оздоровлюють судини мозку, перешкоджаючи їх закупорці, знижують небезпеку крововиливів.
Сочевиця – джерело заліза і амінокислот, необхідних для швидкого перебігу біохімічних процесів в мозкових клітинах. Так забезпечується ясність розуму і підвищується швидкість мислення. Але крім гарного харчування для ефективного тренування мозку бажано вивчати іноземні мови та грати на музичних інструментах, читати, менше нервувати, тренувати мозок різними інтелектуальними задачами та ще краще –
подорожувати та спілкуватись.

Page 2 of 26

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Powered by WordPress & Made by Rivne Design. 2020.