16 серпня проводиться Міжнародний день поширення інформації про
шизофренію. Розвінчуємо міфи та відкриваємо правду. Ці серпневі заходи у
другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Шизофренія – це не просто медичний термін. Це захворювання, яке змінює
спосіб, яким людина мислить, відчуває і сприймає світ. Воно ніби розриває тонку
грань між реальністю та уявою, що робить життя тих, хто з ним живе, надзвичайно
складним.
Сьогодні, 16 серпня, у Міжнародний день поширення інформації про
шизофренію, ми маємо можливість не лише краще зрозуміти це захворювання, а й
підтримати тих, хто щодня з ним бореться.
Що таке шизофренія? Це хронічне психічне захворювання, яке впливає на
здатність людини:
– Мислити логічно
– Відчувати емоції
– Поводитися адекватно
Щиро дякуємо Рівненському обласному центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України за подарований перший примірник журналу «Акценти громадського здоров’я».
Це публіцистичне видання створено за підтримки американського народу через USAID у межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я». Його мета — розвиток профілактичної медицини, впровадження інноваційних освітніх програм та зміцнення міжнародних партнерств.
У передмові до журналу Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив:
“МОЗ підтримує ваші зусилля у розбудові сфери громадського здоров’я. Ми розраховуємо на вашу активність і ініціативність у впровадженні змін, які матимуть позитивний вплив на сферу громадського здоров’я”.
📖 Для нашої бібліотеки цей журнал — не просто новинка, а важливий крок до поширення знань та підтримки фахівців, які працюють задля здорового майбутнього України.
📅 29 серпня 2025 року Рівненська обласна наукова медична бібліотека долучиться до всеукраїнської акції “Стіл пам’яті”, ініційованої Благодійним фондом імені Іллі Грабара та Платформою пам’яті “Меморіал”.
У цей день один зі столиків у бібліотеці буде зарезервовано та засервіровано на цілий день у пам’ять про загиблих Героїв України.
Такий стіл — це символ очікування важливого гостя, який більше не повернеться, і водночас знак вдячності, солідарності та турботи про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу.
Минулого року до акції приєдналося понад 800 закладів з усіх регіонів України. Цьогоріч “Стіл пам’яті” об’єднає не лише ресторани, кафе й кав’ярні, а й військові підрозділи, заклади освіти, книгарні та бібліотеки. Усі учасники будуть позначені на національній мапі “Стіл пам’яті 2025”.
📖 Традиція “Столу пам’яті” походить зі США і є меморіальною церемонією, що символізує пам’ять про загиблих, зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Кожен елемент столу має особливе значення:
-
біла скатертина — чисті наміри;
-
червона троянда — кров, пролита заради свободи;
-
жовта стрічка — любов до країни й рішучість шукати зниклих;
-
шматочок лимона та дрібка солі — гірка доля й сльози родин;
-
перевернутий келих, порожнє крісло та запалена свічка — світло пам’яті й нагадування про відсутніх.
🤍 Запрошуємо рівнян та гостей міста відвідати Рівненську обласну наукову медичну бібліотеку 29 серпня та разом вшанувати пам’ять найсміливіших серед нас.
Рівненська обласна наукова медична бібліотека розпочинає реалізацію нового інформаційно-просвітницького проєкту «Біоетика та деонтологія для медичних працівників».
Метою проєкту є висвітлення важливих аспектів професійної етики та культури взаємодії у медичній сфері. У межах проєкту розглядатимуться такі теми:
-
взаємовідносини між лікарем та пацієнтом;
-
етичні принципи співпраці лікаря з лікарем;
-
особливості комунікації лікаря та медичної сестри;
-
правила взаємодії медичної сестри з родичами пацієнта;
-
етичні аспекти діалогу родичів пацієнта з лікарем.
Біоетика та деонтологія у медицині охоплюють не лише професійні знання та навички, а й морально-етичні стандарти, що визначають якість медичної допомоги. Вони формують атмосферу довіри, взаємоповаги та відповідальності між усіма учасниками медичного процесу.
Проєкт покликаний стати майданчиком для обговорення актуальних питань медичної етики, обміну досвідом і пошуку оптимальних рішень. Запрошуємо медичних фахівців та зацікавлених читачів слідкувати за публікаціями та долучатися до дискусій.
Міжнародний день молоді щорічно відзначається 12 серпня у всьому світі. Це свято, започатковане Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році, привертає увагу до важливості участі молоді в розвитку суспільства, обговорює актуальні проблеми та підтримує ініціативи, спрямовані на позитивні зміни.
Історія виникнення
Ідея проведення Дня молоді була запропонована під час Світової конференції молоді в Лісабоні у 1998 році. Її учасники наголосили на необхідності створення міжнародної платформи для діалогу та вирішення питань, які стосуються молодого покоління.
В Україні з 29 липня 2021 року (Указ Президента №333/2021) святкування Дня молоді перенесено на 12 серпня, щоб об’єднати українську молодь із глобальною спільнотою та посилити інтеграцію в європейський простір.
Мета святкування Міжнародного дня молоді
-
Підвищення обізнаності про виклики та можливості, що стоять перед молоддю — від освіти та працевлаштування до громадської активності.
-
Залучення молоді до процесів ухвалення рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях.
-
Підтримка молодіжних ініціатив, які сприяють сталому розвитку та зміцненню громад.
Як святкують у світі та в Україні
Традиційно цього дня проводяться:
-
міжнародні форуми та конференції;
-
презентації молодіжних проєктів;
-
культурні та мистецькі події;
-
волонтерські акції та соціальні ініціативи.
В Україні Міжнародний день молоді має ще глибший сенс. Молоді українці не лише творять своє майбутнє, а й активно захищають незалежність та свободу країни. Їхня енергія, креативність та патріотизм — запорука розвитку держави.
Значення для суспільства
Інвестиції у розвиток молоді — це інвестиції у майбутнє. Підтримка освітніх, культурних, наукових та соціальних ініціатив молодих людей допомагає створити сильне, справедливе та процвітаюче суспільство.
💙💛 Молодь України — це серце змін, рушійна сила прогресу та надія на мирне і процвітаюче майбутнє.
Кандидат філософських наук, науковий співробітник нашого закладу Павло Храпко представив керівникам медичних закладів області новий проєкт — «Основні проблеми біоетики та деонтології».
Під час зустрічі Павло Юрійович розповів про причини появи цих дисциплін та наголосив, що медицина вимагає від своїх послідовників жити, служачи пацієнтам, їхнім родинам і суспільству. Ідеальним орієнтиром у цій професії є латинський вислів: «Любов і справедливість».
Або ж, як часто говорять лікарі:
🩺 «Часом лікувати, часто приносити полегшення, завжди втішати».
Спікер окреслив низку складних проблем біоетики, на які поки що немає однозначних відповідей, підкресливши важливість постійного діалогу між фахівцями, наукою та суспільством.
📚 Проєкт покликаний стати майданчиком для обговорення, навчання та пошуку рішень у сфері медичної етики.
📚 Книжкова виставка у РОНМБ до Міжнародного дня офтальмології ️
8 серпня — професійне свято лікарів, які щодня стоять на варті нашого зору. Завдяки
офтальмологам ми маємо змогу бачити світ у всіх його барвах і деталях, адже до 90%
інформації людина отримує саме через зір.
З нагоди цього дня у Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці
організовано книжкову виставку, присвячену здоров’ю органів зору. До експозиції
увійшли видання, що висвітлюють сучасні підходи до діагностики, профілактики та
лікування очних захворювань, включаючи глаукому, катаракту, короткозорість, вікові
зміни зору тощо.
🔎 Чому це важливо?
🔸 Очі — вікно у світ: зір є основним джерелом сприйняття інформації.
🔸 Багато очних хвороб розвиваються безсимптомно — рання діагностика рятує зір.
🔸 Глаукома — одна з провідних причин сліпоти у світі. Її своєчасне виявлення
критично важливе для збереження зору.
🔸 Офтальмолог — це не лише лікар, а й захисник нашої здатності бачити повноцінно.
✅ Як зберегти здоров’я очей?
– Регулярно проходити профілактичні огляди в офтальмолога.
– Захищайте очі від ультрафіолету — носіть сонцезахисні окуляри.
– Дотримуйтесь зорової гігієни: робіть перерви під час роботи за комп’ютером.
– Повноцінно харчуйтесь: продукти, багаті на вітаміни A, C, E, цинк і омега-3,
підтримують здоров’я сітківки.
– Контролюйте артеріальний тиск і рівень цукру — це важливо для судин очей.
🟢 Запрошуємо всіх охочих до РОНМБ ознайомитися з виставкою та дізнатися
більше про здоров’я органів зору, сучасну офтальмологію та профілактику очних
хвороб.
Зір — безцінний дар, бережімо його щодня! 💙
Народився 6 серпня 1913 р. Медичну освіту отримав у Познанському медичному інституті. Обрав спеціалізацію “хірургія”. Практику проходив у лікарні в Тютьковичах. Напередодні Другої світової війни 26-річний лікар Борис Квашенко починає працювати в Рівному в пологовому будинку на вулиці Бандурського (нині Драгоманова, 9). У 1939 році Квашенка
мобілізували до польського війська, як лікаря, і направили спочатку в Люблін, а згодом у військовий шпиталь до Луцька. У повоєнному 1946 році Квашенко організував у Рівному пологовий будинок на 60 ліжок, де він був головним лікарем і ординатором одночасно. Борис Костянтинович 36 років працював головним акушером-гінекологом Рівненської області, залишаючись безпартійним, що на той час було рідкістю. Рівненський лікар-практик збагачував науку своїми досягненнями і відкриттями в галузі гінекології та акушерства. У 1968 році він став першим доктором медичних наук на Рівненщині. Він проводив унікальні операції, рятуючи жінок, повертаючи їм повноцінне життя. Ним опубліковані понад 60 наукових робіт, три монографії, він брав участь у різноманітних наукових конференціях і симпозіумах. Ім’я Бориса Квашенка було відоме не лише в Україні, але й за кордоном. Помер 5 травня 2008 року.
З 1 по 7 серпня у світі проходить Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування!
Ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) покликана привернути увагу до важливої теми — грудного вигодовування, його користі та необхідності підтримки жінок, які годують груддю.
На перший погляд може здаватися, що грудне вигодовування (ГВ)— це просто. Але насправді багатьом жінкам доводиться долати чимало труднощів, як фізичних, так і психологічних. І дуже часто саме підтримка родини, медиків та консультантів з ГВ стає вирішальною.
Чому грудне вигодовування — це важливо?
🔹 Материнське молоко — ідеально збалансоване за складом, легко засвоюється і містить унікальні антитіла для захисту дитини.
🔹 ГВ зменшує ризик ожиріння, діабету, алергій, респіраторних захворювань у дітей.
🔹 Покращує когнітивний та фізичний розвиток малюка.
🔹 Захищає маму: зменшує ризик онкозахворювань (матки, яєчників, молочних залоз), сприяє емоційному балансу, допомагає швидше відновитися після пологів і навіть схуднути.
🔹 У перші 6 місяців може бути природним методом контрацепції.
Пам’ятаймо: жінці важливо не лише чути про користь ГВ, а й відчувати підтримку — щиру, турботливу, без тиску.
Разом ми можемо створити умови, у яких годування груддю буде комфортним, безпечним і природним вибором для кожної мами та її дитини.
Сьогодні й нашому проєкті “Спадщина Рівнекнської медицини” пропонуємо вам, наші любі читачі, знайомство із Миколою Васильовичем Сюдмаком (1923-2000). Микола Васильович народився в селянській сім’ї в селі Вищани Люблінського повіту в Польщі. Продовжив навчання в Холмській гімназії. Під час Другої світової війни отримав поранення.
З 1947 року навчався у Львівському медичному інституті на лікувальному факультеті. Після закінчення інституту працював рядовим лікарем на Рівненщині в міській лікарні, а згодом завідував терапевтичним відділенням лікарні.
1965 року переведений в обласну лікарню. Працював черговим терапевтом санітарної авіації, терапевтом консультаційної комісії (ЛКК), профпатологом, згодом – ординатором терапевтичного відділення Рівненської обласної лікарні, головним терапевтом XII Армії, а пізніше – головним терапевтом Рівненського обласного відділу охорони здоров’я. Через погіршення стану здоров’я залишив обласний відділ охорони здоров’я. Продовжував працювати ведучим нефрологом в урологічному відділенні обласної лікарні аж до переводу на інвалідність І групи через ускладнення від поранень.
Лікарську справу Миколи Васильовича продовжили його діти: Роман Миколайович – науковий працівник Київського НДІ урології та Наталія Миколаївна – ординатор ревматологічного відділення Рівненської обласної лікарні.
За бездоганну працю нагороджений багатьма медалями, а також присвоєно звання «Відмінник охорони здоров’я».
Щороку 30 липня у світі відзначається Міжнародний день дружби — подія, яка акцентує увагу на важливості дружніх відносин як між окремими людьми, так і між народами та культурами.
Ідея започаткування цього свята виникла ще у 1958 році в Парагваї, де вперше запропонували створити «Всесвітній день дружби» як відповідь на глобальні виклики ХХ століття — наслідки світових воєн та зростаючу потребу у мирному співіснуванні. Ініціативу згодом підтримали країни Латинської Америки та Азії.
Офіційно Міжнародний день дружби був проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2011 році. У своїй резолюції ООН закликала держави, міжнародні організації та громадянське суспільство в цілому сприяти діалогу, солідарності та взаєморозумінню між різними культурами.
Наукові дослідження підтверджують: дружба є важливим чинником психічного здоров’я. Теплі соціальні зв’язки допомагають знижувати рівень стресу, запобігають тривожним розладам, сприяють емоційній стабільності та позитивному настрою. Наявність близьких друзів асоціюється з вищим рівнем задоволеності життям, а у старшому віці — із кращим когнітивним функціонуванням.
У контексті глобальних викликів сучасності, таких як війна, пандемії, зміни клімату та інформаційна перенасиченість, дружба залишається універсальною цінністю, що об’єднує та підтримує.
🟦 У цей день важливо не лише привітати друзів, а й згадати, наскільки вагомим є людське тепло, довіра й підтримка в щоденному житті кожного з нас.
Матеріал підготовлено Рівненською обласною науковою медичною бібліотекою.
1 серпня, п’ятниця – Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування; Міжнародний день грудного вигодовування і лактаціі (У межах Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування, що триває з 1 до 7 серпня); Сироїдіння
6 серпня, середа – Міжнародний день «Лікарі світу за мир»
8 серпня, п’ятниця – Міжнародний день офтальмології
9 серпня, субота – День фізкультурника
10 серпня, неділя – День працівників ветеринарної медицини
16 серпня, субота – День чоловічої краси (або День догляду за собою для чоловіків); День святого Рокко в Італії; Міжнародний день поширення інформації про шизофренію (розвінчуємо міфи та відкриваємо правду); Національний день техніка електродіагноста в Мексиці
19 серпня, вівторок – Всесвітній день гуманітарної допомоги
18 серпня, понеділок – День нікарагуанського педіатра
🔬 28 липня — у день боротьби з вірусним гепатитом згадуємо Баруха Самуеля Бламберга (1925–2011)
1925 року народився Барух Самуель Бламберг — видатний американський лікар, науковець, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1976). Він поділив нагороду з Карлтоном Гайдушеком за дослідження механізмів виникнення та поширення інфекційних захворювань.
🔬 Найважливіше досягнення Бламберга — ідентифікація вірусу гепатиту B. Його відкриття дало змогу:
✔ створити діагностичний тест,
✔ розробити ефективну вакцину,
✔ попередити мільйони випадків хронічних захворювань печінки по всьому світу.
До кінця життя Бламберг залишався активним у науці — він був президентом Американського філософського товариства з 2005 року.
👨⚕️ Його внесок — це приклад того, як наукові відкриття рятують життя.
📚 У фондах Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки — добірка матеріалів про вірусні гепатити, профілактику, діагностику й історії відкриттів, які змінили медицину.
Історія та значення
Всесвітній день боротьби із вірусним гепатитом відзначається щорічно 28 липня. Цей день був запроваджений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з метою підвищення обізнаності про вірусні гепатити та заохочення заходів, спрямованих на їх профілактику, діагностику та лікування. Дата обрана на честь дня народження Баруха Самуеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, який відкрив вірус гепатиту B.
Що таке вірусний гепатит?
Вірусний гепатит — це запалення печінки, викликане вірусами. Існує кілька типів вірусного гепатиту, найпоширеніші з яких — це гепатит A, B, C, D та E. Вони відрізняються шляхами передачі, тривалістю захворювання та можливими ускладненнями.
Типи гепатиту
- Гепатит A: Поширюється через забруднену їжу та воду. Зазвичай не переходить у хронічну форму.
- Гепатит B: Передається через кров та інші біологічні рідини. Може стати хронічним і призвести до серйозних ускладнень.
- Гепатит C: Переважно поширюється через контакт з інфікованою кров’ю. Часто переходить у хронічну форму.
- Гепатит D: Виникає лише у тих, хто вже інфікований гепатитом B.
- Гепатит E: Поширюється аналогічно до гепатиту A, частіше зустрічається в країнах з низькою якістю водопостачання.
Щирі вітання з Днем медичного працівника!
Дорогі лікарі, медичні сестри, фельдшери, санітари, фармацевти та всі, хто щодня стоїть на варті нашого здоров’я!
Прийміть найтепліші слова вдячності за вашу нелегку, благородну працю. Ви — опора суспільства, люди, які рятують життя, повертають надію й дарують віру в краще. Ваші знання, чуйність і витримка — безцінні.
Бажаємо вам міцного здоров’я, професійних звершень, поваги від пацієнтів і колег, родинного тепла й життєвої гармонії. Нехай кожен день приносить задоволення від обраного шляху, а добро, яке ви даруєте іншим, повертається сторицею.
Зі святом!
27 липня – День медичного працівника України. Ці липневі
заходи у третій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Професія медичного працівника – це не лише технічний навик, але й
цілий комплекс людських цінностей. Співчуття, увага, відповідальність і
добросердечність – це основні риси, які вирізняють медичних працівників. І навіть
коли вони стикаються з важкими ситуаціями, їхня етика та внутрішня культура
залишаються незмінними. Лікарі та медичні сестри повинні володіти високою
внутрішньою етичною культурою, а чесність є однією з головних рис, які
визначають характер медпрацівника.
Метою Дня медика є подяка усім медичним фахівцям (лікарям,
медсестрам, санітарам, лаборантам, фельдшерам тощо) за їхню відповідальну й
незамінну працю, підвищення ініціативи медичних працівників.
Перші карети для переміщення людей в тяжкому стані виникли у кінці
19 століття. Батьком медицини вважають Гіппократа. ДНК винайшли у 1953 році.
У нейрохірурга Клаудіо Вітале стався інфаркт прямо під час проведення операції,
проте лікар завершив операцію. Носіння білих лікарняних халатів розпочалося з 19
століття.
Інтерв’ю з Юзефом Мойсейовичем Нікольченком: бібліотека як серце медичної інтелігенції Рівненщини
У рамках відзначення 80-річчя Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки ми продовжуємо публікувати серію журналістських матеріалів про розвиток медичної справи на Рівненщині та роль бібліотеки у підвищенні професійного, культурного та освітнього рівня медичних працівників. Сьогодні ми пропонуємо інтерв’ю з Юзефом Мойсейовичем Нікольченком — науковцем, істориком, громадським діячем і свідком цілої епохи становлення медицини краю.
— Юзефе Мойсейовичу, розкажіть про ваш зв’язок із медичною бібліотекою — не як читача, а свідка частини родинної історії.
Так, я народився в родині медиків. Моя мама — Нікольченко Олександра Митрофанівна — заслужений лікар України, з 1953 по 1977 рік працювала головним дитячим лікарем Рівненської області. Її щоденна праця була тісно пов’язана з бібліотекою, яка тоді йшла попереду всіх у розвитку наукової медичної думки. Ми вдома розуміли: без доступу до нової інформації через бібліотечні фонди не можна було говорити про прогрес у медицині.
— Яку роль у цьому процесі відіграли бібліотекарі?
У 70-х роках, коли я вже навчався на історичному факультеті Харківського університету, в нашому домі частим гостем був Іван Гаврилович Луценко — директор Рівненської обласної, нині наукової бібліотеки. Він був одним із організаторів не лише медичної, а й загальної бібліотечної справи. Саме завдяки йому бібліотека отримала науковий статус. Його професійний рівень, інтелігентність і здатність працювати з провідними медиками — як от педіатрами, терапевтами, першими докторами медичних наук Рівненщини — були унікальними.
— А як розвивалася співпраця у 90-х роках?
У ті роки я вже очолював Рівненське обласне управління культури. Тоді довелося працювати із Петром Романовичем Горуном — наступником Івана Гавриловича. Дві бібліотеки — обласна універсальна та медична — досягли рівня інформаційної бази, яка дозволяла вирішувати важливі питання на регіональному рівні. Я з великою повагою згадую Петра Романовича як фахівця, що розумів цінність синтезу медицини та бібліотечної науки.
— Ваша діяльність у музеї теж перетиналася з бібліотекою?
Так, працюючи заступником директора з наукової роботи Рівненського обласного краєзнавчого музею, ми досліджували медичну історію 70–80-х років. Обласна медична бібліотека була нашим постійним партнером. У музеї зберігаються численні фотографії, документи, що підтверджують цю співпрацю.
— Сьогодні Ви знову долучаєтесь до бібліотечної ініціативи.
Так, зараз я внутрішньо переміщена особа, працюю доцентом Маріупольського державного університету в Києві. Маю честь знову співпрацювати з бібліотекою — зокрема з Людмилою Іванівною Васюхою. Плануємо продовжити серію інтерв’ю про розвиток медицини та бібліотечної справи на Рівненщині. Згадуючи тих, з ким довелося працювати — Євгена Борового, Бориса Квашенка, Ірину Андєєву — можу з упевненістю сказати: таких фахівців і такого фонду, як у нашій медичній бібліотеці, не було навіть у більших від Рівного містах.
— Що Ви пам’ятаєте про Івана Гавриловича?
Іван Гаврилович — запам’ятався як розумний, здібний, далекозорий, культурний, етичний чоловік. Стрункий, у сірому костюмі, справжній інтелігент. Працював із серцем і розумом, і саме він сформував науковий напрям діяльності медичної бібліотеки. Його постать — це приклад служіння культурі, знанню, медицині.
Це інтерв’ю — не лише спогад, а ще й свідчення того, як бібліотека стала платформою професійного росту, джерелом знань і осередком для спілкування медичної інтелігенції Рівненщини.
Міжнародний день турботи про себе відзначається 24 липня,
починаючи з 2011 року. Мета заходу – дати людям зрозуміти, що людина може
і повинна допомогти собі бути здоровою.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я 50% здоров’я
людини визначається умовами та способом життя, решта потенційного
здоров’я людини обумовлено генетичними факторами, екологічними
умовами, рівнем надання медичної допомоги.
Турбота про себе – це не просто розслаблення та задоволення, а
комплексний підхід, який охоплює:
– Фізичне здоров’я: здорове харчування, регулярні фізичні вправи,
достатній сон.
– Емоційне здоров’я: позитивне мислення, розвиток здорових стосунків,
управління стресом.
– Ментальне здоров’я: медитація, йога, психотерапія, ведення
щоденника.
Турбота про себе робить людину більш енергійною, щасливою. Вона
також допомагає підвищити самооцінку та зменшити рівень стресу. Почніть з
малого: виділіть декілька хвилин на день для себе, щоб почитати книгу,
погуляти на свіжому повітрі або прийняти ванну. Знайдіть те, що вам
подобається: це може бути танці, малювання або кулінарія. Не бійтеся
просити про допомогу: якщо вам важко впоратися зі стресом або тривогою,
зверніться до психолога.
Мордко Табачнік — видатний організатор охорони здоров’я єврейської громади Рівного
Мордко Табачнік (1879 р. н.) — одна з ключових постатей у розвитку медичних закладів єврейської громади Рівного у міжвоєнний період.
Народився у 1879 році в місті Рівне. Середню освіту здобув екстерном у Полтаві, а вищу — на медичному факультеті Київського університету. З 1918 року постійно проживав у Рівному.
М. Табачнік був ініціатором і засновником амбулаторії товариства «ТОЗЄН» та протягом багатьох років її очолював. Обіймав посаду голови окружного комітету товариства «ТОЗЄН», активно долучався до організації медичної допомоги для населення. Свої обов’язки при товаристві він склав у зв’язку з призначенням на посаду головного лікаря єврейського госпіталю в Рівному.
Важливою сферою його діяльності було й функціонування Рівненської «Каси хворих», де він самовіддано працював від часу її заснування. Його внесок у розвиток цієї установи було відзначено орденом з нагоди десятиріччя її діяльності.
Мордко Табачнік неодноразово нагороджувався за тривалу й сумлінну працю: у 1932 році отримав почесну відзнаку Головного статистичного управління, а в 1938 році — бронзову медаль. Завдяки його зусиллям єврейський госпіталь у Рівному отримав пам’ятний диплом за взірцеве управління та належний санітарний стан.
Діяльність М. Табачніка є яскравим прикладом поєднання професіоналізму, організаторських здібностей та громадської активності у сфері охорони здоров’я.
Джерело:
Переходько Н. Функціонування єврейських медичних осередків у Рівному в міжвоєнний період (1921–1939 рр.). Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: наук. вісн. Рівнен. держ. гуманітар. ун-ту. Рівне, 2011. Вип. 22.