Всесвітній день боротьби проти видової дискримінації відзначається щороку, нагадуючи нам про важливість етичного ставлення до всіх живих істот.

🔹 Вперше поняття «спесишизм» ввів у 1970-х роках британський психолог Річард Райдер. У своєму есе «Експерименти над тваринами» він підкреслював нелогічність і дискримінаційність наукових підходів: тварин вважають достатньо схожими на людей для експериментів, але водночас відмовляють їм у праві на гідність через відмінності.

🔹 Філософ Пітер Сінгер, у книзі «Визволення тварин» (1975), зробив поняття спесишизму ключовим у сучасній етиці, прирівнявши його до расизму та сексизму. Він закликав переглянути моральні засади людства та визнати цінність життя усіх істот.

🔹 Ідеї Райдера та Сінгера стали підґрунтям для формування руху за права тварин та діяльності міжнародних організацій (PETA, The Humane Society). Сьогодні вони впливають на законодавчі ініціативи у багатьох країнах та є частиною дискусій у сфері біоетики.

👉 Біоетичний висновок: видова дискримінація є формою упередження, що суперечить принципам справедливості та поваги до життя. Подолання спесишизму відкриває шлях до гуманнішого співіснування людини і природи, формує етичну культуру майбутнього.

Випуск №4 — Зцілення: Мова, що повертає цілісність

У світі медицини ми часто говоримо про лікування, терапію, реабілітацію. Але є слово, яке звучить м’якше, глибше, майже сакрально — зцілення. Воно не просто про одужання. Воно — про повернення до себе.

Етимологія
Слово зцілення походить від цілий — тобто повний, неушкоджений. Зцілити — означає зробити цілим, повернути цілісність. Це не лише про тіло, а й про душу, про внутрішню гармонію. У латині близьким є sanatio — оздоровлення, очищення, а в англійській healing — від whole, тобто цілісний.

Мовна глибина

Коли ми кажемо зцілення, ми маємо на увазі щось більше, ніж медичний процес. Це може бути слово, яке заспокоїло. Обійми, які повернули довіру. Молитва, яка дала сили. Тиша, яка дозволила почути себе.

У літературі

У творах Лесі Українки, Григора Тютюнника, Василя Стуса — зцілення часто пов’язане з внутрішньою боротьбою, з пошуком сенсу, з любов’ю. Це не завжди щасливий фінал, але завжди — шлях до глибшого розуміння себе.

🇺🇦 Безоплатні медичні консультації для ветеранів системи МВС

На базі Державної установи «Головний медичний клінічний центр МВС України» (м. Київ, вул. Бердичівська, 1) запущено програму безоплатних медичних консультацій для звільнених зі служби ветеранів та ветеранок МВС, які брали безпосередню участь в АТО, ООС та заходах із захисту України від збройної агресії рф.

👩‍⚕️👨‍⚕️ У межах проєкту можна отримати консультації від провідних лікарів-спеціалістів:

• офтальмологів

• кардіологів

• невропатологів

• хірургів

• нейрохірургів

• ортопедів-травматологів
  та інших.

📅 Прийом здійснюється у зручний час та у комфортному форматі.

💙💛 Дбаємо про тих, хто захищав Україну!

📚 Рівненська обласна наукова медична бібліотека пропонує своїм читачам консультаційний супровід щодо отримання свідоцтва про авторське право на власний винахід, статтю, методичні матеріали чи інші твори.

ℹ️ Авторське право на твір виникає автоматично з моменту його створення, але для офіційного підтвердження авторства можна зареєструвати його в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) та отримати відповідне свідоцтво.

📌 Як виглядає авторський знак?

Авторський знак — один із головних елементів вихідних відомостей друкованого видання, введений у 1916 році бібліотекознавцем Любов’ю Хавкіною.
Він складається з:

• міжнародного символу охорони авторського права ©;

• прізвища та ініціалів автора або назви організації;

• року набуття авторського права.

✅ Приклади:

• © Переходько Н.М., 2025

• © Рівненська обласна наукова медична бібліотека, 2025

🛠 Наші фахівці допоможуть:

• підготувати заявку на реєстрацію авторського права;

• роз’яснити порядок подання документів;

• зорієнтувати у вартості та термінах отримання свідоцтва.

📍 За консультаціями звертайтеся у відділ інформаційних технологій та науково-методичної роботи бібліотеки.

📞 Контакти: м. Рівне, вул. І. Котляревського,2 , nmi.ronmb@gmail.com
🌐 Сайт: ronmb.rv.ua

Сьогодні у стінах медичної бібліотеки панувала особлива атмосфера єдності та гордості. 📚 Читальний зал об’єднав рівнян різного віку — від наймолодших школярів до старшокласників. Усі вони прийшли, щоб доторкнутися до історії, яка визначила долю нашої держави — проголошення Акту про незалежність України.

Про цю подію розповіла завідувачка кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін КЗВО “Рівненська медична академія”, кандидат історичних наук, професор Наталія Переходько. Її виступ змусив кожного замислитися над величчю того дня, коли Україна заявила світові: ми вільна й незалежна держава!

✨ Найважливіші факти, що вразили слухачів:

• 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт про незалежність 346 голосами «за» при необхідних 300.

• 1 грудня 1991 року на референдумі 90,32 % українців підтвердили своє прагнення жити у вільній країні.

• У той же день було обрано першого Президента України — Леоніда Кравчука, якого підтримали 72 % громадян.

• Крим також більшістю голосів висловився за незалежність.

• Вже 2 грудня Польща першою визнала незалежність України. За нею — Австралія, Канада, США, Велика Британія. Протягом першого тижня нас підтримали понад 70 держав світу.

🌍 Пані Наталя особливо підкреслила роль української діаспори Канади й Австралії, яка відразу заявила світові про визнання нашої незалежності.

💙💛 Виступ не залишив байдужим нікого. Учасники заходу дізналися і про символічний збіг дат: 24 серпня 1985 року у Києві відбувся великий несанкціонований мітинг за права людини на честь 10-річчя Гельсінських угод. Через шість років саме цього дня народилася Незалежна Україна.

Сьогодні, слухаючи розповідь, діти та молодь відчули: незалежність — це не лише історичний факт, а й спадок, відповідальність і гордість, яку ми маємо зберігати й примножувати.

🇺🇦 Ми пишаємося своєю державою та її історією!

День Незалежності України, історія незалежності, Рівне бібліотека, проголошення Акту про незалежність, Наталія Переходько, українська діаспора, історія України, 24 серпня 1991, референдум за незалежність, Леонід Кравчук, визнання України світом.

Виникнувши в 1951 році генетика, або генна інженерія, як наука та
пов’язана з нею технологія модифікації генетичного матеріалу організмів, стала
швидко розвиватися і на сьогодні є однією з най динамічніших. Проте, як це
часто буває в історії науки, формування нової дослідницької області породжує і
певні проблеми та виклики. Найбільш резонансний відгук у суспільстві
викликали питання пов’язані з можливою шкодою для здоров’я, яку несуть
споживання самих генетично модифікованих рослин та продуктів вироблених з
них. Натомість етичним вимірам проблеми ГМО, і взагалі в чому ж полягає ця
проблема, на жаль було приділено значно менше уваги. Спробуємо
проаналізувати деякі етичні питання, які тут мають місце та продемонструвати
їхній відкритий характер.
Для початку нагадаємо, що термін ГМО позначає організм, генотип якого
було змінено за допомогою методів генної інженерії. Генетична модифікація
відрізняється від природного та штучного мутагенезу саме направленою зміною
генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в
інший, використовуючи технологію рекомбінантних ДНК. Якщо при цьому
ДНК, яку переносять, походить з іншого виду, отримані організми називають
трансгенними.
Як відомо прихильники ГМО переконані, що у результаті таких
експериментів ми здатні отримати новий вид рослин, які будуть більш стійкими
до впливу зовнішнього середовища. А це, у свою чергу, допоможе нам у
збереженні врожаю та вирішенні однієї з сучасних глобальних проблем –
проблеми голоду.

Read More

Щиро дякуємо Рівненському обласному центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України за подарований перший примірник журналу «Акценти громадського здоров’я».

Це публіцистичне видання створено за підтримки американського народу через USAID у межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я». Його мета — розвиток профілактичної медицини, впровадження інноваційних освітніх програм та зміцнення міжнародних партнерств.

У передмові до журналу Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив:

“МОЗ підтримує ваші зусилля у розбудові сфери громадського здоров’я. Ми розраховуємо на вашу активність і ініціативність у впровадженні змін, які матимуть позитивний вплив на сферу громадського здоров’я”.

📖 Для нашої бібліотеки цей журнал — не просто новинка, а важливий крок до поширення знань та підтримки фахівців, які працюють задля здорового майбутнього України.

Рівненська обласна наукова медична бібліотека розпочинає реалізацію нового інформаційно-просвітницького проєкту «Біоетика та деонтологія для медичних працівників».

Метою проєкту є висвітлення важливих аспектів професійної етики та культури взаємодії у медичній сфері. У межах проєкту розглядатимуться такі теми:

• взаємовідносини між лікарем та пацієнтом;

• етичні принципи співпраці лікаря з лікарем;

• особливості комунікації лікаря та медичної сестри;

• правила взаємодії медичної сестри з родичами пацієнта;

• етичні аспекти діалогу родичів пацієнта з лікарем.

Біоетика та деонтологія у медицині охоплюють не лише професійні знання та навички, а й морально-етичні стандарти, що визначають якість медичної допомоги. Вони формують атмосферу довіри, взаємоповаги та відповідальності між усіма учасниками медичного процесу.

Проєкт покликаний стати майданчиком для обговорення актуальних питань медичної етики, обміну досвідом і пошуку оптимальних рішень. Запрошуємо медичних фахівців та зацікавлених читачів слідкувати за публікаціями та долучатися до дискусій.

Міжнародний день молоді щорічно відзначається 12 серпня у всьому світі. Це свято, започатковане Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році, привертає увагу до важливості участі молоді в розвитку суспільства, обговорює актуальні проблеми та підтримує ініціативи, спрямовані на позитивні зміни.

Історія виникнення

Ідея проведення Дня молоді була запропонована під час Світової конференції молоді в Лісабоні у 1998 році. Її учасники наголосили на необхідності створення міжнародної платформи для діалогу та вирішення питань, які стосуються молодого покоління.

В Україні з 29 липня 2021 року (Указ Президента №333/2021) святкування Дня молоді перенесено на 12 серпня, щоб об’єднати українську молодь із глобальною спільнотою та посилити інтеграцію в європейський простір.

Мета святкування Міжнародного дня молоді

• Підвищення обізнаності про виклики та можливості, що стоять перед молоддю — від освіти та працевлаштування до громадської активності.

• Залучення молоді до процесів ухвалення рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

• Підтримка молодіжних ініціатив, які сприяють сталому розвитку та зміцненню громад.

Як святкують у світі та в Україні

Традиційно цього дня проводяться:

• міжнародні форуми та конференції;

• презентації молодіжних проєктів;

• культурні та мистецькі події;

• волонтерські акції та соціальні ініціативи.

В Україні Міжнародний день молоді має ще глибший сенс. Молоді українці не лише творять своє майбутнє, а й активно захищають незалежність та свободу країни. Їхня енергія, креативність та патріотизм — запорука розвитку держави.

Значення для суспільства

Інвестиції у розвиток молоді — це інвестиції у майбутнє. Підтримка освітніх, культурних, наукових та соціальних ініціатив молодих людей допомагає створити сильне, справедливе та процвітаюче суспільство.

💙💛 Молодь України — це серце змін, рушійна сила прогресу та надія на мирне і процвітаюче майбутнє.