Саме поняття «стрес» виникло у 1936 році за результатами експериментальних досліджень на щурах вченого лауреата Нобелівської премії Ганса Сельє. Сельє обрав та застосував до стану людини технічний термін «стрес», що означає «напруга», «натиск», «тиск» з науки про спротив матеріалів.
Стрес (від англ. Stress) – неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) ззовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи. Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Волтер Бредфорд Кенон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротись чи втікати» (англ. Fight – or – flight response). Досить часто авторство терміна приписують відомому канадському фізіологу Гансу Сельє, проте використовувати саме поняття стрес він почав лише у 1946 році для пояснення загального адаптаційного напруження. У всьому світі 77% людей регулярно відчувають фізіологічні та психологічні симптоми, пов’язані зі стресом. Аж 54% людей зізнаються, що ця хвороба є основною причиною постійних конфліктів із близькими людьми. Кожен з нас із власного досвіду знає, як згубно може впливати стрес не тільки на наше здоров’я, працездатність, але й на стосунки з рідними та близькими. Для початку слід зазначити: незважаючи на те, що поняття «стрес» викликає в більшості людей негативні асоціації, він може бути нешкідливим для нашого організму. До того ж – корисним! Стрес необхідний нам для виживання, для адаптації. Саме механізми реакції на стрес, які закладені в нашому організмі, і допомагають нам знаходити вихід зі складних ситуацій, придумувати вирішення проблем, пристосуватися до нових змін. А от як саме стрес впливає на імунітет, залежить, передусім, від його інтенсивності та тривалості.
Існує два види стресу: еустрес та дистрес.
Еустрес – це «позитивний» стрес, який мобілізує сили організму та допомагає адаптуватись до життєвих змін. Еустрес покращує увагу та пам’ять, прискорює реакцію.
Дистрес – це «негативний» стрес, який викликає несприятливі наслідки: дезорганізує поведінку, погіршує пам’ять та увагу, порушує сон, затримує адаптацію до змін у житті. Дистрес може спровокувати або ускладнити протікання невротичних та психосоматичних захворювань.
Який із різновидів стресу виникне у людини, спрогнозувати важко. Це залежить від багатьох факторів: особливостей особистості, виховання, навичок стресостійкості та стрес – менеджменту, фізичного здоров’я, набутих механізмів психологічного захисту та наявності близьких людей, які можуть підтримати у важкій ситуації.
У ході розвитку стресу спостерігається три стадії:
1). Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, що викликає стрес. Наявність такого подразника викликає ряд фізіологічних змін: у людини зростає частота дихання, незначною мірою зростає тиск, підвищується пульс. Змінюються і психічні функції: вся увага концентрується на подразнику, виявляється підвищений особистісний контроль ситуації. Усе разом покликано мобілізувати захисні можливості організму і механізми саморегуляції на захист від стресу. Якщо цієї дії досить, то тривога і хвилювання вщухають, стрес закінчується. Більшість стресів затухають на цій стадії.
2). Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес – фактор, що його викликав, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи «резервний» запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.
3). Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресові, тому що виснажуються резерви людини. Знижується загальна опірність організму. Стрес «захоплює» людину і може привести її до хвороби. При впливі дратівного фактора у людини формується оцінка ситуації як загрозлива. Ступінь загрози в кожного своя, але в будь – якому випадку викликає негативні емоції. Усвідомлення загрози і наявність негативних емоцій «штовхають» людину на подолання шкідливих впливів: вона прагне боротися з фактором, що заважає, знищити його або «піти» від нього убік. На це організм направляє усі свої сили. Якщо ситуація не дозволяє, а сили для боротьби закінчуються, можливі невроз і ряд незворотніх порушень в організмі людини. Наявність усвідомленої загрози – це основний стресовий фактор людини.
Симптоми стресу можна розподілити по групам на соматичні та психічні.
Деякі симптоми залежать від стадії розвитку стресу, яких є три:
1). Стадія тривоги або мобілізації (коли вмикаються адаптаційні механізми).
2). Стадія резистентності (коли відновилась робота органів та систем).
3). Стадія виснаження (якщо енергія витрачається швидше, ніж вона поповнюється). Психологи поділяють людей на стресостійких та стресодоступних.
Стресостійкі – це фізично здорові та емоційно стабільні люди, в яких є активна життєва позицій, низька тривожність та адекватна самооцінка. У стресостійких осіб зрілі механізми психологічного захисту та підтримка від близьких людей.
Стресодоступні – це пасивні люди з високим рівнем тривожності, які схильні до депресії та іпохондрії (надмірного занепокоєння власним здоров’ям). Стресодоступність підвищується при дефіциту сну, голодуванні, під час хвороби та надмірного нервово – психічного навантаження. Але в будь – якому випадку перевага у розвитку стресу надається силі стресора – навіть найбільш стійку людину може збити з ніг смерть близької людини, з якою пов’язували міцні стосунки.
Способи боротьби зі стресом.
Важливо знати які події і у яких випадках є стресогенними саме для вас – це допоможе пом’якшити негативні наслідки. Також важливо навчитися виявляти у себе ознаки стресової напруги та переводити ці сигнали зі сфери почуттів (емоційної) у сферу розуму (раціональну) і тим самим ліквідувати небажаний стан.
Ознаки стресової напруги:
– неможливість зосередитись на будь – чому;
– занадто часті помилки в роботі;
– погіршення пам’яті;
– постійне відчуття втоми;
– дуже швидке мовлення;
– думки зникають;
– безпричинні болі у голові, спині, шлунку;
– робота не дає колишнього задоволення;
– втрата почуття гумору;
– різко зростає кількість викурених цигарок;
– пристрасть до алкогольних напоїв;
– постійне відчуття голоду або навпаки втрата апетиту.
Якщо у вас присутні деякі з вищеперерахованих основних ознак стресу, спробуйте знайти його причину.
Причини стресового напруження:
– набагато частіше вам доводиться робити не те, щоб хотілося;
– вам постійно бракує часу – не встигаєте нічого зробити;
– ви постійно хочете спати;
– ви бачите надто багато кольорових снів, особливо коли дуже втомилися за день;
– ви дуже багато палите та/або споживаєте більш ніж звичайно алкогольних напоїв;
– вам майже нічого не подобається;
– у вас постійні конфлікти, як дома, так і на роботі;
– відчуваєте незадоволеність життям і жити взагалі не хочеться;
– з’являється комплекс неповноцінності;
– вам немає з ким поговорити про свою проблему, ніхто вас не розуміє;
– ви не відчуваєте поваги до себе;
– у вас є якесь хронічне захворювання або постійно турбує біль;
– ви не задоволені своїм особистим життям.
Методи профілактики стресу.
Спосіб життя – це повсякденне життя людини з раннього ранку до пізнього вечора, щотижня, щомісяця, щороку. Складовими частинами активного і релаксаційного способу життя є і початок трудового дня, і режим харчування, і рухова активність, і якість відпочинку, і взаємовідносини з навколишнім середовищем та людьми, що оточують, і реакція на стрес. Саме від людини залежить яким буде її спосіб життя – активним, продуктивним, здоровим або пасивним і безглуздим. Взагалі можна виділити декілька основних методів профілактики стресу. Це релаксація та аутогенне тренування, надання першої допомоги при гострому стресі, аутоаналіз особистого стресу та протистресовий стиль життя, який має у собі:
- Відстоювання власних прав і потреб; встановлення низькостресових відносин взаємної поваги; ретельне відбирання друзів і зав’язування відносин, які є підбадьорливими і спокійними.
- Участь у цікавій, вдячній роботі, яка приречена на справжню винагороду. Збереження стимулюючого робочого навантаження, де періоди перевантаження і криз врівноважуються періодами перепочинку.
- Врівноваження небезпечних подій корисними цілями і позитивними подіями, до яких варто прагнути.
- Збереження гарної фізичної форми, добре харчування, рідке вживання алкоголю і тютюну.
- Витрачання енергії на види діяльності, які в цілому приносять почуття задоволення (робота, громадська діяльність, відпочинок, культурні заходи, сім’я, близькі друзі, при потребі, перебування на самоті).
- Знаходження задоволення в простій діяльності – споглядання сходу сонця, розквітлих квітів, поверхні моря, приготування смачної страви, гра з дитиною.
- Насолода життя у цілому; можливість глузувати з себе; мати добре розвинуте почуття гумору.
- Здатність виражати природні потреби, бажання і почуття без виправдання.
- Ефективний розподіл часу, уникнення напружених ситуацій.
Так що боріться зі стресом, його перемагайте, використовуйте для свого самоудосконалення і будьте здорові!!!
Список рекомендованої літератури:
1). Горовий В. І. Анатомія стресового нетримання сечі у жінок / В. І. Горовий, О. І. Яцина // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2019. – №6. – С. 47 – 62.
2). Ільницька Т. Як упоратися зі стресом в умовах пандемії / Т. Ільницька // НейроNEWS. – 2020. – №3. – С. 6.
3). Напрєєнко О. К. Депресії при посттравматичному стресовому розладі у дітей та підлітків / О. К. Напрєєнко, Д. І. Марценковский // НейроNEWS. – 2019. – №2. – С. 20 – 28.
4). Орос М. М. Стрес, дистрес, його види та корекція / М. М. Орос, А. В. Гал // Ліки України. – 2021. – №7. – С. 32 – 35.
5). Підвищення адаптаційних властивостей організму студентів методами народної медицини. Методичні рекомендації. – Київ, 2009. – 26 С.
6). Стрес як фактор соматичної патології і комор бідності (сучасні аспекти діагностики, профілактики і лікування). (Методичні рекомендації). – Харків, 2016. – 39 С.
7). Сучасний погляд на проблему стресового нетримання сечі у жінок / А. С. Шатковська та ін. // Медичні аспекти здоров’я жінки. – 2018. – №3. – С. 50 – 53.
