КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Автор: Васюха Людмила Page 15 of 38

Міжнародний день йоги

Міжнародний день йоги відзначається 21 червня.
Слово “йога” походить від санскритського кореня “юг”, що означає об’єднувати, скріплювати. Також воно означає союз або спілкування.
Йога – одна з шести ортодоксальних систем індійської філософії. Вона буласистематизована Патанджалі в його праці “Йога-сутра”, що складається зі 185 стислих афоризмів.
Індійська система йогів просякнута думкою, що людина стає людиною, коли прагне до високої досконалості свого організму, свого тіла і свого духу. При цьому вважають, що фізична і духовна досконалість доступна кожному, хто систематично і наполегливо тренується.
За допомогою системи йогів можна досягти вдосконалення не лише рухового апарата, але й усього організму: нервової системи, серця, легенів, кровоносних судин, шлунку, печінки.
Особливість вправ йогів полягає в тому, що вони мають переважно статичний характер. Майже відсутні вправи динамічного циклічного характеру, коли м’язи скорочуються ізотонічно і певний руховий цикл повторюється, як наприклад, під час бігу, багаторазового присідання. Система йогів максимально використовує формувальну дію на організм
таких фізичних вправ, які вимагають невеликої витрати енергії і, отже, порівняно незначного збільшення харчування. Взагалі йогам властиве кількісно обмежене харчування. Це в свою чергу сприяє зміцненню здоров’я, не обтяжує органи, які здійснюють обмін речовин: серце і судини, травну систему і печінку, залози внутрішньої секреції. Це дуже важливо, бо дає можливість уникнути ожиріння й порушення обміну речовин.
Особливістю фізичних вправ йогів є використання кисневої недостатності (гіпоксії). За допомогою правильної затримки дихання йоги досягають значного кисневого голодування. Організм привчається витримувати стан гіпоксії, що благотворно впливає на ферментні системи, на кров і постачання нею серця і мозку, бо спричиняє розширення артеріальної судинної системи, а також капілярної сітки.
В самій Індії йогів розділяють на дві групи: йоги-філософи і йоги-практики. Йоги-практики приділяють увагу в основному одному із аспектів вчення йоги, а саме хатха-йозі.
Хатха-йога або фізіологічна йога – це очищувальний процес, здійснюваний засобами фізичної культури. Фізичне загартування сприяє зміцненню психічної стійкості. Цей принцип безперечної відповідності фізичного і психічного станів стисло характеризує відома давньоримська формула: в здоровому тілі – здоровий дух.
Для вправ хатха-йоги характерно, що їхнє виконання впливає на всі внутрішні органи.Тіло завдяки цьому стає гнучке й молоде. Йоги вважають, що їхню систему можна застосовувати не лише для загартування організму і збереження здоров’я, а й для лікування хвороб.
Складовими частинами виховання йогів є асани (пози) і пранаями (дихальні вправи), які дають змогу здійснювати контроль над функціями внутрішніх органів.
Пранаяма – це сукупність дихальних вправ, які виконують свідомо і навчають контролювати весь дихальний процес. Щоб правильно виконувати дихальні вправи, треба знати будову органів дихання. Протягом усього свого життя людина вдихає і видихає повітря. Дихання забезпечує природжений рефлекс. Йоги вважають, що тривалість життя людини великою мірою залежить від того, як вона дихає. Чим повніші і глибші
вдихи і видихи, чим спокійніше і повільніше людина дихає, тим довше вона живе. Частота дихання пересічно становить 10 вдихів і видихів за хвилину в спокійному стані і 40 під час напруженої роботи. Під час виконання кожної пози треба стежити за диханням. Воно повинно відповідати окремим моментам пози. Набагато легше виконувати всі пози, якщо перед цим прочистити носові канали, втягуючи підсолену воду через ніс і випускаючи через рот. До виконання асан треба приступати після випорожнення кишок. Вправи повинні
приносити людині задоволення, а не бути тягарем.

Рекомендована література з фонду нашої бібліотеки:

  1. Безверхняя Л. Йога: необъятный океан // Фармацевт-практик. – 2013. – № 11. – С. 58-59.
  2. Всупереч тяжінню [йога] // Health. MEDIX. – 2013. – № 5/6. – С. 58-60.
  3. Дедишина Л. Дітки-«йожки» // Фармацевт- практик. – 2017. – № 6. – С. 24-25.
  4. До здорового хребта через йогу // Фармцевт-практик. – 2019. – № 6. – с.44-46.
  5. Ломоносова Т. Йога – путь к самопознанию // Фармацевт-практик. – 2014. – N7/8. – С. 78-80.
  6. Ніканоров О.К. Застосування нетрадиційних методів фізичної реабілітації у хворих з переломами довгих трубчатих кісток нижніх кінцівок [йога,масаж, гімнастика] // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия : науч.-практ. журн. – 2008. – № 1. – С. 53-54.
  7. Переваги йоги для пацієнтів із захворюваннями серця // Артеріальна гіпертензія. – 2017. – № 1. – С. 94-95.
  8. Сур’ я Намаскар — назустріч сон [йога] // Фармацевт-практик. – 2012. – № 4. – С. 65. Тиск нормалізує йога // Фармацевт-практик. – 2012. – № 3. – С. 70.
  9. Шейко Н.І. Сучасні уявлення про вплив йоги на організм людини / Н.І. Шейко, К.Б.Ківеджі // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України.- 2019. – №2. – с. 100-106.

Відкритий перегляд літератури в лікарні УМВС

Майстер -клас у Рівненській обласній дитячій лікарні.

Рівненська обласна наукова медична бібліотека робить літо яскравішим! Цього разу провели МК у дитячій обласній лікарні

Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу.

Проблема наркоманії хвилює людство вже сотні років. З давніх часів у різних народів існували традиції вживання різних наркотичних речовин під час проведення релігійних обрядів, ритуальних церемоній. В Малій Азії служителі культу пили
змішані з вином наркотичні речовини. Потім вони стверджували, що читають різні послання предків та своїх богів. У інків звичка жувати листя коки була пов’язана з
традицією проведення обряда богослужіння. В різних племенах Африки та Південної Америки по нині існують схожі ритуали.
Історія знає багато свідчень використання наркотичних речовин також і в медичних цілях, оскільки медицина далеких часів по більшій мірі базувалась на релігійних основах. Багато ліків, які використовувались в античній фармакології,
грунтувалися на дії опіуму. Це доводить, що ще 3 тис. років назад в медичній практиці застосовувались наркотичні речовини. Але з часом людство зрозуміло згубну дію наркотиків на організм людини.
Наркотик – це суміш природних або штучних речовин, які можуть викликати фізичну залежність, внаслідок заміщення однієї з сполук, які беруть участь в обміні речовин. Через те, що наркотик впливає на нервові центри головного мозку, він
впливає на настрій, ейфорію чи надмірну сонливість, може заспокоювати або навпаки збуджувати, а іноді й плутати свідомість. Наркоманія – стан, що характеризується патологічним потягом до різних психоактивних речовин, зміною толерантності, розвитком психічної та фізичної
залежності, а також вираженими медико – соціальними наслідками. Це захворювання виникає з різних причин. Такі як: особливості характеру, психічні і фізичні розлади, вплив різних соціальних чинників. Часто приймають наркотики й ті, хто приймав такі речовини в медичних цілях. Наркотичну залежність можна отримати й від багатьох лікарських препаратів, наприклад снодійних, заспокійливих чи знеболювальних.
В Європі та Америці наркоманія набула широкого поширення під час молодіжної культурної революції 1960 – х рр.
На сьогодні в світі дуже поширені синтетичні наркотики. Вони виробляються і разу ж потрапляють у тіньовий обіг, таким чином оминаючи чинне законодавство. Особливо такі наркотики поширені серед молоді. Це зумовлено тим, що їх можна легко та недорого придбати через інтернет. Плюс до цього вони набагато дешевші ніж звичайні наркотики.
Щорічно 26 червня, починаючи з 1987 року, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН у всьому світі відзначається Міжнародний день боротьби зі зловживанням наркотичними засобами та їх незаконним обігом з метою створення міжнародного суспільства, вільного від зловживання наркотиками.
В Україні за різними оцінками приблизно 1,5 – 2 мільйона наркозалежних. У 2010 році Міністерство охорони здоров’я повідомило, що від 8 до 26% школярів у 13 – 16 років пробували наркотики хоча би раз. В Україні шукають нові засоби боротьби зі злочинами, пов’язаними із розповсюдженням наркотиків. Сьогодні, коли у великих і малих населених пунктах
стіни будинків рясніють адресами Telegram – каналів, через які відбувається поширення натуральної й синтетичної отрути, правоохоронці та місцева влада не можуть обійтися без підтримки всього суспільства. Для покращення ситуації – за ініціативою Управління забезпечення формування
державної політики у сфері протидії наркозлочинності Міністерства внутрішніх справ України було створено робочі групи з питань протидії незаконного обігу наркотичних речовин, їх аналогів і прекурсорів.
Національна поліція України повідомляє, що було розроблено додаток курсантами факультету кіберполіції Харківського університету внутрішніх справ. Охочі допомогти встановлюють програму на свій смартфон і отримують можливість
надсилати фотографії наркографіті. Оскільки більшість віртуальних наркокрамниць використовують для зв’язку із замовниками канали у Telegram, користувачі можуть
надіслати скарги адміністрації. У чаті можна повідомити також про веб – сайти і фізичні адреси, за якими, на думку користувача, здійснюється продаж наркотиків. Тож програма стає в нагоді й правоохоронцям, які отримують змогу архівувати та систематизувати всі адреси для подальшої протидії наркозлочинам, а також блокувати їх.
З вересня 2019 року, коли програму було презентовано, вже вдалося заблокувати понад 300 адрес наркокрамниць.
Наркоманія залишається важливою соціальною і медичною проблемою, оскільки наслідки цього явища мають згубний вплив на все суспільство. Основна мета профілактики наркоманії є формування у населення і, особливо, у молоді
активної життєвої позиції неприйняття вживання наркотиків. Велике значення має організація дозвілля підлітків, створення умов, що забезпечують корисне проведення вільного часу. Не менше значення мають установи культури, які виховують
духовність людини, впливають на її інтелект і емоції, мислення і свідомість.

Список рекомендованої літератури:

1). Вплив наркозалежності на патологію порожнини рота та особливості надання стоматологічної допомоги наркозалежним хворим (огляд літератури) / І. Р. Федун та ін. // Запорожский медицинский журнал. – 2020. – No6. – С. 858 – 864.
2). Загородна Т. Облік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів: на що звернути увагу / Т. Загородна // Журнал головної медичної сестри. – 2021. – No3. – С. 18 – 22.
3). Загородна Т. Перевірки Держлікслужби: на що звернути увагу при підготовці / Т. Загородна // Практика управління медичним закладом. – 2021. – No3. – С. 8 – 20.
4). Зміни прокоагулянтної ланки під час вагітності в жінок із наркозалежністю / Л. В. Суслікова та ін. // Репродуктивна ендокринологія. – 2020. – No2. – С. 49 – 53.

5). Курділь Н. В. Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово – медичних і лабораторних досліджень (2015 – 2019рр.) / Н. В. Курділь //
Медицина невідкладних станів. – 2021. – No2. – С. 116 – 121.
6). Матвієць Л. Г. Порядок та організація надання послуг замісної підтримувальної терапії агоністами опіоїдів наркозалежним пацієнтам у закладах первинної медичної допомоги / Л. Г. Матвієць // Сімейна медицина. – 2020. – No3. – С. 7 – 12.
7). Миколаєць Ю. Пацієнт перебуває на наркообліку: чи надавати інформацію на запит з іншої країни / Ю. Миколаєць //Довідник головної медичної сестри. – 2021. – No5. – С. 34 – 36.
8). Нахімчук Ю. Звідки брати дані про осіб, що перебувають на
психіатричному чи наркологічному обліку / Ю. Нахімчук // Довідник головної медичної сестри. – 2020. – No11. – С. 52 – 53.
9). Подолян В. М. Підліткова наркоманія в Україні: соціальний та психологічний аспекти / В. М. Подолян // Сімейна медицина. – 2021. – No2-3. – С. 20 – 23.
10).Чемерис М. Долікарська допомога в разі наркотичного, алкогольного й токсичного сп’яніння: тести / М. Чемерис /Довідник головної медичної сестри. – 2020. – No9. – С. 52 – 54.

Всесвітній день без тютюну

Серед факторів способу життя, що негативно впливають на здоров’я людини, у тому числі на показники дихальної, репродуктивної, травної та серцево – судинної системи, паління посідає одне з перших місць. Поширеність тютюнокуріння є
однією з найсерйозніших небезпек для здоров’я населення. За даними ВООЗ, щорічно у світі помирає понад 8млн осіб через хвороби, які спричинені цією залежністю, у тому числі близько 80 тис. осіб в Україні. Окрім того, вживання тютюну завдає істотних економічних збитків. До них можна віднести значні витрати на охорону здоров’я та втрати людського ресурсу в результаті захворюваності й смертності, які зумовлені вживанням тютюну.
Лаболаторними дослідженнями у тютюновому димі виявлено понад 4000 сполук, близько 50 з них – канцерогени, а більше ніж 450 – токсичні речовини, серед яких одна з основних – нікотин, алкалоїд, що викликає хімічну залежність. В
результаті горіння тютюну виділяється нікотин. Він вражає нервову та серцево – судинну системи. Порушується дихання, травлення. Дають збої залози внутрішньої секреції. Виникають різні захворювання, наприклад, тяжкі бронхіти, емфізема,
туберкульоз, рак легенів, атеросклероз, гіпертонія та багато інших.

Боротьба проти тютюнопаління ведеться у всьому світі вже давно. На курця та оточуючих його людей може позитивно вплинути дуже глибока проінформованість суспільства. На самосвідомість деяких тютюнозалежних це може вплинути на стільки, що вони взагалі кидають палити. Починаючи з 1988 року, 31 травня в Україні щорічно відзначається Всесвітній
день без тютюну. Ця дата створена для того, щоб доносити до людей інформацію про вплив та шкоду від цієї гидоти, і в наслідок цього знижувати поширення шкідливої тютюнової залежності.
В Україні від 2009 року чинне законодавство забороняє тютюнопаління у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності; у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян; у приміщеннях
гуртожитків; в аеропортах та на вокзалах; в усіх закладах охорони здоров’я, освітніх закладах, громадському транспорті та у місцях загального користування, культурного та спортивного призначення, ресторанного господарства. Також закон забороняє пряму рекламу тютюнових виробів, поширення безкоштовних зразків сигарет, рекламу тютюну, промоутерські акції та спонсорство тютюновими компаніями.
А от у деяких країнах, де з курінням борються організовано, так як борються з організованою злочинністю, там курців стало набагато менше. Досвід країн, які успішно проводять боротьбу з курінням, доводить, що основний внесок у відмову від куріння вносять медичні працівники первинних структур охорони здоров’я. Самостійно кинути курити досить важко, саме тому
висока інформованість лікарів та середніх медичних працівників про проблему куріння та усвідомлення ними свого значення в боротьбі з цим фактором ризику є передумовою для успішного втручання, спрямованого на припинення куріння.
Медичні працівники мають надавати практичні поради і консультації особам, які бажають позбутися залежності від тютюнових виробів та відповідну лікувально – профілактичну допомогу. Дивлячись на таку ситуацію, треба суттєво посилювати пропаганду здорового способу життя.

Список рекомендованої літератури:

1). Бабінець Л. С. Тютюнопаління: патогенетичні механізми, можливості медикаментозної корекції (Огляд літератури) / Л. С. Бабінець, З. Я. Онуфрик // Сімейна медицина. – 2021. – No2-3. – С. 92 – 95.
2). Волошина І. М. Тютюнопаління vs e – сигарети: підміна гравців. Доказове лікування нікотинової залежності / І. М. Волошина // Артеріальна гіпертензія. – 2020. – No1. – С. 35 – 41.
3). Гутор Т. Г. Поширеність вживання тютюнових виробів серед молодого населення Львівської області / Т. Г. Гутор, С. П. Козій-Бределєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2020. – No4. – С. 13 – 18.
4). Дедишина Л. Мій зможе? Тютюн і сексуальне здоров’я / Л. Дедишина // Фармацевт практик. – 2020. – No10. – С. 22 – 23.
5). Котова Н. В. Вплив вторинного тютюнового диму на респіраторну патологію, сенсибілізацію та розвиток алергічних захворювань у дітей раннього віку / Н. В. Котова, О. О. Старець, Д. А. Коваленко // Здоров’я дитини. – 2021. No5. – С. 68 – 74.
6). Лісецька І. С. Види та пристрої для паління та їх шкідливий вплив на організм людини / І. С. Лісецька // Український журнал перинатологія і педіатрія. – 2021.- No1. – С. 81 – 90.
7). Лісецька І. С. Поширеність шкідливої звички паління серед осіб підліткового та юнацького віку / І. С. Лісецька, М. М. Рожко // Сучасна педіатрія. – 2021. – No5. – С. 41 – 46.
8). Омельченко Е. М. Вплив законодавчих змін у сфері охорони здоров’я щодо тютюнопаління на захворюваність та смертність від серцево – судинної патології серед населення України / Е. М. Омельченко, О. О. Полька, О. Т. Єлізарова, С. С. Карташова // Довкілля та здоров’я. – 2021. – No2. – С. 15 – 21.
9). Тютюн і психічні розлади: причинно – наслідкові зв’язки // НейроNews. 2021. – No9. – С. 6 – 7.

Що варто знати про вірус мавпячої віспи?

Віспа мавп — віспоподібне захворювання, що спричинюють віруси родини поксвірусів. За клінічними ознаками воно дуже схоже на натуральну віспу. Віспу мавп характеризують як зоонозне захворювання. Тобто те, яке передається від тварини до людини.

Важливо, що віспа мавп у більшості випадків протікає значно легше, ніж натуральна віспа. Проте іноді вона все ж таки може призвести до летальних наслідків.
Хоча у назві цього захворювання згадуються примати, проте до людини вона може передаватись і від гризунів.
За наявною наразі інформацією, передача цієї віспи від людини до людини носить дуже обмежений характер.
Також важливо, що попередня вакцинація від натуральної віспи є високоефективною профілактикою віспи мавп.
Варто також зазначити, що специфічного лікування або вакцини проти віспи мавп у широкому доступі немає.

Які зафіксовані шляхи передачі? 

  • Інфікування відбувається в результаті прямого контакту з кров’ю, біологічними рідинами, ураженою шкірою або слизовою інфікованих осіб чи тварин.
  • Можливим фактором інфікування також є вживання в їжу м’яса інфікованих тварин, яке не було належно термічно оброблене.

Чи можливо інфікуватись людині від людини?

  • Так, на жаль, можливо, але за певних умов. Передача вірусу від людини до людини може відбуватися в результаті тісного контакту з інфікованими виділеннями з дихальних шляхів, ушкодженими ділянками шкіри інфікованої людини або з предметами, біологічними рідинами або матеріалами з осередків ураження хворої людини.
  • Найбільший ризик інфікування мають члени однієї родини, якщо вони мають тривалий особистий контакт з інфікованим членом сім’ї, а також медичні працівники у випадках недостатнього дотримання правил контакту з пацієнтом.
  • Інфікування також може відбуватись через плаценту.

Скільки триває інкубаційний період? 

  • Інкубаційний період (від часу інфікування до появи симптомів), зазвичай, становить від 6 до 16 днів, але може коливатися в діапазоні від 5 до 21 дня.

Які бувають ознаки та симптоми? 

  • У період інвазії (тобто проникнення до організму) віспа мавп супроводжується гарячкою, сильним головним болем, збільшенням лімфатичних вузлів, болем в спині, у м’язах і сильною астенією (слабкістю). Такі симптоми можуть тривати до 5 днів.
  • Потім, через кілька днів після інвазії, починається період висипки.
  • У 95% випадків висипка виникає на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла. У 75% випадків – це долоні та ступні.
  • Останні виявлені випадки у Великобританії також показали, що первинним місцем появи висипу можуть бути статеві органи, якщо передача відбулася під час статевого акту
  • До повного зникнення кірочок, які виникають внаслідок висипання, може пройти до трьох тижнів.
  • У деяких пацієнтів може спостерігатись збільшення лімфатичних вузлів, що є характерною ознакою віспи мавп в порівнянні з іншими схожими захворюваннями.

Як діагностують віспу мавп? 

  • Рекомендованим методом діагностики залишається ПЛР-тестування. Для цього досліджуються вміст або покриви висипань..

Яка буває профілактика? 

  • Основним способом запобігання поширенню інфекції залишається підвищення рівня знань про цю недугу та про фактори ризику. Важливо, щоб люди знали шляхи передачі та уникали тісних контактів з інфікованими.
  • Важливим способом профілактики не лише цього захворювання залишається миття рук.
  • Важливу роль також відіграють заходи епідемічного нагляду та оперативне виявлення нових випадків.

Чи зареєстровані випадки вірусу мавпячої віспи в Україні? 

  • В Україні випадків захворювання на такий різновид віспи не зафіксовано. Водночас такі випадки вже зафіксовані у країнах Європи.
  • В Україні вірус мавпячої віспи внесений до Переліку біологічних патогенних агентів, що підлягають епідеміологічному нагляду (спостереженню).
  • У зв’язку із виявленням випадків захворювання у світі, в Україні було проведене екстрене засідання Оперативного центру реагування на надзвичайні ситуації у галузі громадського здоров’я.
  • Наразі відбувається оцінка рівня ризику спалаху цього захворювання для України.

Джерело: МОЗ України

19 травня 2011року Всесвітня організація сімейних лікарів WONCA започаткувала святкування Всесвітнього дня сімейного лікаря. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме первинна медико-санітарна допомога має бути основою в організації медичної допомоги населенню.
Рівненська обласна наукова медична бібліотека вітає лікарів сімейної медицини із професійним святом та презентує огляд тематичної літератури з фонду.

До Всесвітнього дня пульмонолога представляємо вашій увазі підбірку медичної літератури з фонду нашої бібліотеки

Міністерство охорони здоров’я України випускає «Дайджест змін в охороні здоров’я» — збірник матеріалів, який буде корисним медичним працівникам та іншим фахівцям сфери охорони здоров’я

12 травня — День медичних сестер

Міжнародний день медичних сестер проводиться щорічно в день народження Флоренс Найтінгейл – британської сестри милосердя, засновниці першої в світі школи медсестер і системи підготовки кадрів молодшого і середнього медперсоналу. Професійне свято виникло під егідою Міжнародної Ради медсестер. Вперше в статусі міжнародного відзначене в 1965 році.
Міжнародна рада медичних сестер, до складу якої входять понад 130 національних асоціацій, що становить понад 16 мільйонів медсестер по всьому світу, була створена в 1899 році й має на меті підвищення професійного рівня медичних сестер, забезпечення якісного сестринського догляду за всіма, хто цього потребує. Організація працює й над тим, аби всюди в світі були професійні сестринські кадри, а також зміцнювався престиж цієї вкрай необхідної й водночас нелегкої професії.
Колектив Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки щиро вітає медичних сестер/медичних братів з професійним святом та виражає вдячність за вашу нелегку та невтомну працю!

Page 15 of 38

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Rivne Design. 2020.