Рівненська обласна наукова медична бібліотека

Страсна свічка (або як казали громова, громничка, громниця) мала особливе значення для українців. Таку свічку святили на вечірній у Чистий четвер. Повернувшись із церкви з нею обходили все своє господарство: стайню, клуню, комору, скрізь накопчували хрести при вході та на вікнах, що мало би оберігати від нечистої сили.

Цю ж саму свічку брали наступного дня у Страсну п’ятниця, коли виносили плащаницю. Тоді вона набувала магічної сили: запалюючи її, згідно з уявленнями, можна було уникнути згубних наслідків грози, повені, пошесті, землетрусу, загасити пожежу, припинити епілептичний напад.

Тож традиційно напередодні Чистого четверга у Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці відбувся майстерклас із виготовлення та прикрашання страсних свічок.

Кожен учасник мистецького заходу виготовив  та задекорував свічку із запашної вощини на свій смак, у кожного вона вийшла унікальною.

Отож вже завтра ми понесемо до церкви власноруч прикрашену страсну свічку, яка з вірою та молитвою стане оберегом сімейної злагоди, благополуччя, захистом від злих сил і хвороб.

Щорічно 25 квітня в різних країнах світу відзначають незвичайне свято – Міжнародний День ДНК (DNA Day), який визнає важливість генетики і наукових досягнень, зроблених в цій області.

Генетика являється фундаментальною дисципліною, яка все більше і більше впливає на розвиток біологічної науки. Оскільки людина стоїть на вершині філогенетичної драбини, природнім є бажання генетиків розширити діапазон знань в області спадковості та мінливості homo sapiens.  Визначення та детальне вивчення структури людського гену – це одне з найважливіших питань охорони здоров’я.

Що таке ДНК?

ДНК – це дезоксирибонуклеїнова кислота, що зберігає нашу генетичну інформацію. Виявлення ДНК сприяло розкриттю коду спадковості та ідентифікації генетичного ризику. Розпочалось створення технологій генної інженерії та здійснення оздоровлення спадковості. Отже, відкриття спіралі ДНК можна сміливо називати революційним.

Цікаві факти про ДНК:

1. Одна молекула ДНК щодня отримує близько мільйона ушкоджень. Проте, молекула має здатність швидко відновлюватись, інакше клітини б загинули.
2. Якщо перевести у цифровий вигляд інформацію, яку містить людський геном, то вона зайняла би близько трьох тисяч носіїв, (по 100 Гб кожен).
3. На Міжнародній космічній станції знаходиться «Безсмертний диск» – це жорсткий диск, що містить ДНК всесвітньовідомих та впливових людей, таких як Стівен Хокінг, Стівен Колбрет та Ленс Армстронг. Його мета – продовжити життя людства у разі всесвітньої катастрофи.
4. Вся світова цифрова інформація може поміститись у двох грамах ДНК
5. ДНК усіх людей збігається на 99,9%. Решти – 0,01 % буде достатньо для побудови нового коду людини.
6. У разі трансплантації кісткового мозку кров реципієнта отримує частину ДНК донора і, як результат, кров, слина та волосся однієї людини можуть показувати різні ДНК.
7. Приблизно 8% нашого ДНК займають віруси, через які відбулись певні мутації клітин людського тіла.
8. ДНК людини на 50% схожа із РНК (рибонуклеїнова кислота) банана.
9. У ДНК є властивість зберігатись надзвичайно довго. Термін напіврозпаду ДНК становить 521 рік.
10. Якщо розгорнути спіраль ДНК всього однієї людини, то це займе відстань від Землі до Плутона і назад.

Отже, ДНК є життєво важливою молекулою не тільки для людей, але й для більшості інших організмів. ДНК містить спадковий матеріал і наші гени – саме це робить нас унікальними.

Список використаної літератури

1. Бочков Н.П. Клиническая генетика / Н. П. Бочков, В. П. Пузырев, С. А. Смирнихина. – Москва: ГЭОТАР – Медиа, 2011. – 590 с.
2. Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики / Т. І. Бужієвська. – Київ: Здоров’я, 2001. – 135 с.
3. Заяц Р.Г. Основы общей и медицинской генетики / Р. Г. Заяц, И. В. Рачковская. – Минск: Вышейшая школа, 2003. – 239 с.
4. Основы медицинской и клинической генетики / [А. Ю. Савченко, А. С. Рождественский, Е. Ф. Литвинович та ін.]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 412 с.
5. Путинцева Г.Й. Медична генетика:підручник / Г. Й. Путинцева. – Київ: Медицина, 2008. – 391 с
6. Цитологія і генетика // Інститут клітинної біології і генетичної інженерії НАН України. – 2021. – №1. – С. 1–98.

Щорічно 25 квітня відзначається Всесвітній день боротьби проти малярії.

Ціль проведення дня боротьби з малярією – роз’яснення громадськості необхідності профілактики, пояснення того, що малярія – це виліковна хвороба, а також залучення уваги як експертів, так і науково-дослідних і навчальних інститутів, компаній та фондів до пошуку варіантів розв’язання цієї проблеми.

За даними ВООЗ, малярія продовжує загрожувати 40% населення світу. Щорічно малярією захворює більш 500 мільйонів чоловік, а більш одного мільйона чоловік помирає від цієї хвороби. Найбільший відсоток захворюваності припадає на  країни Африки (південь від Сахари), але хвороба також вражає людей в Азії, Латинській Америці, Близькому Сході і навіть у деяких частинах Європи.

Що варто знати про малярію?

Малярія – це  гостре інфекційне захворювання, яке передається людині при укусах комарів роду Anopheles (“малярійних комарів”). Слово”малярія” перекладається з італійської як “погане повітря”, оскільки лікарі давно помітили, що зазвичай поширена ця хвороба в спекотних місцях планети, де присутній запах болота, твані і постійний гул від комариних хмар.

!До речі, відрізнити “малярійного комара” дуже легко: вони завжди сідають на стіну вниз головою та тримають черево і лапи доверху, а не горизонтально, як звичайні комари.

Симптоматика, лікування і прогноз захворювання залежить від виду плазмодія, який є збудником данної форми хвороби

1. Збудник тропічної малярії – P. falsiparum. Викликає найбільш небезпечну форму, яка часто протікає з ускладненнями і має високий показник смертності. Ця форма хвороби є найпоширенішою.
2. Збудник чотириденної малярії – Plasmodium malariae. Приступи повторюються через 72 години.
3. Збудник триденної та схожої на неї овале-малярїї – відповідно, Plasmodium vivax та Plasmodium ovale. Приступи через кожні 40-48 годин.

При тропічній малярії інкубаційний період тримає близько місяця, при триденній може тривати і до року, при чотириденній – від 14 днів до місяця. Першими симптомами є нездужання , сонливість, головний біль, ломота в тілі. Через 3-4 дні наступає приступ, в період протікання якого виділяють три фази: озноб, жар, потовиділення. Кінець приступу характеризується критичним зниженням температури та сильним потовиділенням, після чого наступає глибокий сон. Далі, в залежності від збудника, декілька днів зберігається нормальна температура та задовільне самопочуття, після чого приступ повторюється. Якщо вчасно не почати лікування, хворий на малярію може загинути від ускладнень (порушення функції печінки та селезінки, анемія, жовтяниця і т.д.)

Лікування малярії

Перш ніж приступати до лікування малярії, лікар обов’язково бере кров на аналіз для виявлення  збудника захворювання.

Лікування відбувається за допомогою спеціальних протималярійних препаратів ( “Хінгамін”, “Делагіл”, “Хлороквін”).

Малярія лікується тільки в умовах стаціонару під постійним спостереження медичного персоналу.

Як попередити захворювання?

На сьогоднішній день існує єдиний спосіб уникнути зараження малярією в несприятливих місцях – це вакцинація. Зазвичай, курс вакцин призначають за два тижні до поїздки в країну з небезпекою епідемії малярії, і продовжується протягом усього часу перебування і ще 4 тижні після повернення назад. Крім цього, слід завжди користуватися препаратами, що захищають від укусів москітів і комарів та використовувати москітні сітки.

Список використаної літератури:

1. Андрейчин М.А. Медсестринство при інфекційних хворобах: підручник / М.А.Андрейчин, О.Л. Івахів. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – Тернопіль : ТДМУ, 2011. – 472 с.
2. Атлас інфекційних хвороб [М.А. Андрейчин, В.С. Копча, С.О. Крамарьов та ін.]; за ред. М.А. Андрейчина. — 3-тє вид., випр. і допов. — Львів: Магнолія, 2019. — 296 с.
3. Бодня К. І. Малярія і паразитологія, епідеміологія, імунітет, діагностика та лікування: Навч. посіб. / К. І. Бодня, В. Г. Марченко, К. І. Колесник, Л. В. Холботіна; Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти, Харк. мед. акад. післядиплом. освіти. – Х., 2003. – 124 c.
4. Голубовская О. А. Малярия / О. А. Голубовская, А. В. Шкурба Л. А. Колос. – Київ: Медицина, 2015. – 288 с.
5. Малый В. П. Малярия: диагностика, лечение, профилактика / В. П. Малый. – Харковь: Щедрая усадьба плюс, 2015. – 324 с.
6. Протималярійні лікарські засоби: хінін та його аналоги за фармакологічною дією :навч.-метод. посіб. для студ. вищ. мед. закл. IV рівня акредитації / [С. І. Коваленко, О. В. Кривошей, О. Ю. Воскобойнік та ін.]. – Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет, 2014. – 322 с.
7. Шостакович-Корецька Л.Р. Кабінет інфекційних захворювань: структура, функції та організація роботи: навч. посібник / Л.Р. Шостакович-Корецька, І.А. Андрєєва, О.П. Шевченко. – Дніпропетровськ: Відар ТД, 2013. – 175 с.