Всесвітній день атопічної екземи (World Atopic Eczema Day) був заснований в 2018 році для підвищення обізнаності про цю хворобу в усьому світі і по всій Європі завдяки ініціативі, координованої GlobalSkin і Європейською Федерацією Асоціацій пацієнтів з алергією і захворюваннями дихальних шляхів (EFA).

Атопічний дерматит або екзема – захворювання шкірних покривів, яке проявляється сухістю та свербежем і зазвичай має хронічний характер (запальний або рецидивний). Ця хвороба достатньо поширена – немає дерматолога у всьому світі, який би хоч раз не ставив такий діагноз. Згідно зі статистичними даними, 0,5-2% населення європейських країн страждає від атопічної екземи, серед дітей цей показник більш загрозливий – 25%. У 80% випадків діагноз ставиться дітям у віці до 5 років.

В цей день в центрі уваги пацієнти з атопічною екземою та їх сім’ї. Їм доводиться терпіти незручності та біль, соціальну ізоляцію та значні фінансові втрати. Проведення Всесвітнього дня атопічної екземи – гарна нагода всім об’єднатися для боротьби з хворобою.

Атопічна екзема – це алергічне шкірне захворювання, яке лежить в основі інших проблем зі здоров’ям. Вона впливає на психічне здоров’я і призводить до розвитку інших захворювань. Іноді це захворювання неймовірно важко для пацієнтів і їх сімей, серйозно відбиваючись на повсякденне життя.

В останні роки екзема має тенденцію до більш тяжкого клінічного перебігу з розвитком ускладнень, хронізацією патологічного процесу на шкірі, частими рецидивами, резистентними до стандартних методів лікування, що є причиною тривалої непрацездатності пацієнтів, зниження якості їх життя та соціальної активності. Все це обгрунтовує важливе медико-соціальне значення екземи.

Серед екзогенних причин розвитку екземи відзначають: вплив екзогенних алергенів хімічної та біологічної природи, а також чинників навколишнього середовища – факторів ризику екологічного, кліматичного, фізичного, професійного, психологічного плану тощо.

Водночас у розвитку та перебігу екземи важливу роль відіграють ендогенні патогенетичні чинники: спадкова схильність, зміни імунологічної реактивності, розлади нервової та ендокринної регуляції, наявність хронічних вогнищ інфекції, порушення мікроциркуляції, супутні захворювання органів травлення, обмінні порушення тощо, що сприяють утворенню ендо- та автоалергенів.

Дебют та рецидиви екземи пацієнти найчастіше пов’язують із: контактом із хімічними чинниками (миючими та дезінфікуючими розчинами, паливно-мастильними речовинами, будівельними матеріалами, косметичними засобами, зовнішніми лікарськими формами), травмами, мікротравмами та опіками шкіри, вживанням трофоалергенів, загостренням варикозного симптомокомплексу, нервово-психічними травмами чи нервовим перенапруженням, перенесеними простудними захворюваннями тощо.

При екземі зазвичай прописується дієта з молочно-рослинних продуктів, потенційних алергенів. Виключені гострі спеції, копченості, соління.

Показана курортотерапія і продуманий спосіб життя. Дієта матері під час виношування і лактації суттєво знижує ризик появи захворювання у дитини.

Основою будь-якої профілактики є уникнення факторів, що провокують захворювання. При екземі рекомендують:

  • дотримуватися призначеної дієти;
  • утриматися від куріння та алкоголю;
  • налагодити процес сну-неспання (спати не менше 8 годин на добу);
  • виключити контакт з алергенами та подразниками;
  • не змінювати дозування і не призначати собі медикаменти самостійно;
  • застосовувати спеціальні косметичні засоби та пральні порошки;
  • регулярно відвідувати дерматолога;
  • слідувати правилам особистої гігієни;
  • при істинній (ідіопатичній) формі захворювання – звести до мінімуму водні процедури;
  • за показаннями застосовувати профілактичні ванночки (з використанням трав), не допускаючи перегріву тіла;
  • носити вільний одяг з натуральних матеріалів.

Слід зволожувати повітря в приміщенні, практикувати загартовування і регулярно бувати на свіжому повітрі. Медикаментозні заспокійливі засоби можна замінювати лікарськими травами (при відсутності алергії): валеріаною, собачою кропивою, мелісою.

Якщо екзема діагностована як супроводжувальне захворювання, слід пролікувати основне або уникати загострень. При варикозній екземі допоможуть рекомендації флеболога щодо полегшення стану.

Список використаної літератури:

  1. Андрашко Ю.В., Миронюк И.С. Применение мази кремген при микробной экземе // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 2 (5).— С. 33—34.
  2. Аряев Н.Л. Современная стратегия лечения атопического дерматоза у детей // Современная педиатрия.— 2005.— № 3 (8).— С. 65—68.
  3. Буянова О.В., Василюк О.Я. Нове в лікуванні атопічного дерматиту // Укр. журн. дерматол., венерології, косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 140.
  4. Буянова О.В., Василюк О.Я. Нові підходи до лікування атопічного дерматиту // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 2 (17).— С. 43—46.
  5. Дудченко М.О., Дуденко Л.І., Васильєва К.В. та ін. Розповсюдженість дерматозів у залежності від екологічного стану районів у Полтавській області // Журн. дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева.— 2004.— № 1—2 (8).— С. 122—123.
  6. Іщейкін К.Е. Сучасний стан проблеми захворюваності на справжню екзему: питання етіології та патогенезу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 3 (22).— С. 6—8.
  7. Калюжная Л.Д. Принципиально новое направление в наружной терапии атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 1 (16).— С. 42—45.
  8. Караулов А.В., Земсков А.М., Земсков В.М. Клиническая иммунология и аллергология: Учеб. пособие.— М.: Мед. информ. агентство, 2002.— 651 с.
  9. Коляденко В.Т., Степаненко В.И., Терлецький В.Б. Новая стратегия лечения атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 19—21.
  10. Коржова Т.П., Степаненко В.І., Сологуб Л.В. та ін. Раціональні підходи до зовнішньої глюкокортикоїдної терапії хронічних дерматозів з урахуванням потенційної активності препаратів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2001.— № 2—3.— С. 46—49.