Щороку 29 вересня відзначається Всесвітній день серця (World Heart Day). Ініціаторами його запровадження є Всесвітня федерація серця, Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) і ЮНЕСКО, оскільки саме серцево-судинні захворювання є найбільш поширеною причиною смерті у світі.

29 вересня проходить в усьому світі під девізом «Серце – для життя!» Це день, коли лікарі-кардіологи, медичні та громадські асоціації прагнуть привернути увагу до проблем захворювання серця, проводять заходи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності населення у питаннях профілактики серцево-судинних хвороб.

Для України – це надзвичайно актуальна тема, бо сьогодні хвороби серця є вагомою причиною смертності наших співвітчизників. Щороку в Україні через серцево-судинні хвороби гине півмільйона людей.

У 21-му столітті неінфекційні захворювання, включаючи хвороби серця та інсульт, є однією з основних причин передчасної смертності. За даними експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, від серцево-судинних захворювань та інсультів у світі щорічно помирає 17,9 млн людей, що є третиною від усіх летальних випадків. За прогнозами до 2030 року смертність від цих захворювань досягне 23 млн осіб щорічно. 80% передчасних смертей від серцево-судинних захворювань можна було б уникнути, якби контролювалися чотири основні чинники ризику – вживання тютюну, неправильне харчування, відсутність фізичної активності та надмірне споживання алкоголю.

Серцево-судинні захворювання є групою хвороб серця та кровоносних судин, в яку входять: ішемічна хвороба серця, хвороба судин головного мозку, хвороба периферичних артерій, ревмокардит, вроджений порок серця, тромбоз глибоких вен та емболія легень.

Інфаркти та інсульти зазвичай є гострими захворюваннями і відбуваються, головним чином, в результаті закупорювання судин, яке перешкоджає току крові до серця або мозку. Найпоширенішою причиною цього є утворення жирових відкладень на внутрішніх стінках кровоносних судин, що постачають кров до серця або мозку. Кровотечі з кровоносної судини в мозку або згустки крові можуть також бути причиною інсульту. Причиною інфаркту міокарда та інсульту зазвичай є наявність поєднання таких факторів ризику, як вживання тютюну, нездорове харчування  та ожиріння, відсутність фізичної активності і надмірне вживання алкоголю, підвищений кров’яний тиск, діабет та гіперліпідемія.

Існує багато чинників ризику, пов’язаних з ішемічною хворобою серця та інсультом. Деякі фактори ризику, такі як сімейний анамнез, не можуть бути змінені, в той час як інші фактори ризику, такі як високий кров’яний тиск можуть бути змінені за допомогою лікування.

Якщо у вас є один з факторів ризику, це не означає, що обов’язково буде розвиватися серцево-судинне захворювання. Але чим більше у вас факторів ризику, тим вище ймовірність того, що захворювання розвинеться, якщо тільки ви не приймете заходів, щоб зменшити або виключити фактори ризику і попрацюєте над тим, щоб вони не підірвали здоров’я вашого серця.

Поведінкові фактори ризику:

  • вживання тютюну;
  • відсутність фізичної активності;
  • нездорове харчування (багато солі, жирів та калорій).
  • надмірне вживання алкоголю.

Метаболічні фактори ризику:

  • підвищений артеріальний тиск (гіпертензія);
  • підвищений рівень цукру в крові (діабет);
  • підвищений рівень ліпідів в крові (наприклад, холестерину);
  • надмірна вага та ожиріння.

Інші фактори ризику:

  • бідність та низький освітній статус;
  • похилий вік – старіння є фактором ризику серцево-судинних захворювань. Ризик інсульту подвоюється кожні десять років після 55 років;
  • стать – чоловіки схильні до більшого ризику серцево-судинних захворювань, ніж жінки до настання менопаузи;
  • спадкова (генетична) схильність;
  • психологічні чинники (наприклад, стрес, депресія);
  • етнічне походження – люди з африканським або азіатським походженням більш схильні до розвитку серцево-судинних захворювань, ніж інші расові групи;
  • інші фактори ризику (наприклад, надмірний рівень гомоцистеїну

Серцево-судинні захворювання є основною причиною смертності серед чоловіків

Які кроки допоможуть зберегти здоров’я серця?

  • Кинути курити

Куріння – одна з головних причин виникнення серцево-судинних захворювань. Найкращим рішенням, яке ви можете прийняти для здоров’я свого серця, буде кинути курити.

Протягом 2-х років після відмови від тютюну значно зменшується ризик ішемічної хвороби серця. А через 15 років ризик серцево-судинних захворювань знижується до рівня некурця.

Пасивне куріння також шкідливе для здоров’я серця.

  • Бути активними

Регулярна фізична активність зменшує ризик серцево-судинних хвороб.

Рекомендується приділяти принаймні 30 хвилин фізичній активності 5 разів на тиждень. Сюди можна зарахувати гру, ходьбу, хатню роботу, танці.

Спробуйте бути активнішими щодня: можна піднятися сходами замість ліфта, прогулятися пішки, з’їздити у справах на велосипеді замість авто.

Додаткова мотивація займатися спортом з’явиться, якщо залучити до занять сім’ю та друзів.

Можна завантажити додаток для тренувань і слідкувати за своїми успіхами.

Перш ніж зайнятися спортом, порадьтеся з лікарем.

  • Слідкувати за своєю вагою

Зайва вага підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

  • Дотримуватись збалансованого здорового харчування

Рекомендується вживати менше продуктів з високим вмістом насичених жирів, що може підвищити рівень холестерину в крові.

Намагайтеся їсти рибу двічі на тиждень – це прекрасне джерело омега-3 жирних кислот, дуже корисних для серця.

Щоб кров’яний тиск був у нормі, вживайте менше солі – додавайте менше солі під час приготування їжі і не досолюйте страви за столом.

  • Вживайте цільнозерновий хліб, каші з цільного зерна.
  • Вживайте багато овочів та фруктів.

Коли купуєте продукти в магазині, зверніть увагу на інформацію про вміст калорій, жиру, цукру і солі.

  • Вживати менше алкоголю.

Алкоголь калорійний. Його надмірне вживання збільшує ризик серцево-судинних захворювань.

Також, з метою профілактики серцево-судинних захворювань бажано уникати сильних стресів, м’якше ставитися до емоційних дискусій та достатньо відпочивати.  Кількість часу, відведеного для сну, має бути не менше восьми годин.

Доки ми молоді та здорові, то не думаємо, як зберегти своє серце в хорошому стані. Хоча, як замислитись, то це не так вже і важко. Якщо дбати про власне здоров’я та здоров’я своїх дітей, правильно харчуватися, займатися фізкультурою та спортом і не труїти організм нікотином та алкоголем, то серце вірою і правдою служитиме нам довге життя.

 Список використаної літератури:

  1. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / Всеукр. асоц. кардіологів ; За ред. В. М. Коваленка [та ін.]. – 3- те вид., переробл. і допов. – Киiв : Моріон, 2018. – 223 с.
  2. Кардиология : нац. рук. / Ассоц. мед. о-в по качеству, Рос. кардиол.о-во ; под ред. Е. В. Шляхто. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва : Гэотармедиа, 2019. – 796 с. – (Национальные руководства).
  3. Денесюк В.І., Денесюк О.В. Внутрішня медицина. Підручник для студентів закладів вищої освіти III-IV рівня акредитації та лікарів післядипломної освіти на основі рекомендацій доказової медицини / За ред. В.М. Коваленка. – К.: МОРІОН, 2019. – 960 с.
  4. Денесюк В.І., Мороз В.М., Денесюк О.В. Аритмії та блокади серця: 30- річний науково-практичний досвід вивчення порушень ритму серця з урахуванням рекомендацій доказової медицини; Практичне керівництво / Київ: Центр ДЗК, 2017 – 560 с.
  5. 30 невідкладних станів у терапії: Навчальний посібник / За ред. проф. Ю.М. Мостового. – Київ: Центр ДЗК, 2017 – 128 с.
  6. Сучасні класифікації та стандарти лікування захворювань внутрішніх органів. Невідкладні стани в терапії /За редакцією проф. Ю.М. Мостового. – 23-те вид., доп. і перероб. – Київ: Центр ДЗК, 2018. – 791 с.
  7. Клінічні протоколи надання медичної допомоги. Медицина невідкладних станів : [зб. док.] / Департамент охорони здоров’я викон. органу Київ. міськради (Київ. міськдержадмін.), Київ. міськ. наук. інформ.-аналіт. центр мед. статистики ; [відп. ред. Т. В. Марухно]. – Київ : МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2015. – 273 с. : рис., табл. – (Нормативні директивні правові документи)