“Якщо етнос – це питання крові, то нація – це те, що дається особистості як наслідок її вибору, а не за фактом її народження”,- на цьому Євген Новицький наголосив на початку своєї зустрічі та додав, що вважає себе українцем.![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()




посилення мови та інших звуків.







Сьогодні Україна відзначає день рідної мови. А чи знаєте ви як та коли з’явилася ця традиція? Якщо ні, то зараз розповімо.
Міжнародний день рідної мови започаткували у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Однак початок цьому святу дали трагічні події. 21 лютого 1952 року в Бангладеш (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила мітингувальників, які протестували проти заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської мови, поліцією було вбито кількох студентів. Відтоді цей день символізує боротьбу за право говорити рідною мовою та підкреслює важливість мовного різноманіття.
За даними ЮНЕСКО, нині у світі існує близько 6 тисяч мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. Зокрема, лише в Європі під загрозою перебувають 30 мов, 13 із яких – на межі зникнення.
У 2025 році Міжнародний день рідної мови відзначаємо 21 лютого. Цей день нагадує нам про необхідність збереження та підтримки рідних мов, які є невіддільною частиною ідентичності кожної нації. Мова – насамперед відмінність за якою розрізняють кожну людину. Ми переконані, що кожна людина повинна прагнути досконало володіти своєю рідною мовою, щоб не втратити її. Знання рідної мови допоможуть краще зрозуміти та вивчати інші мови або презентувати свою культуру в іншій країні. Якщо ви зацікавлені у встановленні рівня своїх знань, пропонуємо пройти тестування за цим посиланням.
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfj3TbKu64CryzYFiXEmEzHp4ZxOO1KkbvLuyxKT_SeT9JElA/viewform








До пріоритетних галузей належать: DefenseTech, MedTech, AI, EdTech, Agritech, GovTech, GreenTech, напівпровідникові технології, імерсивні технології, космічні технології, безпілотні технології та автономні системи, безпечний кіберпростір, Borderless Fluid Economy.

“Поповнення фонду РОНМБ: сучасні книги та журнали для медичних фахівців” день інформації під такою назвою провели працівники медичної бібліотеким в @КНП “Міська дитяча лікарня” РМР.

18 лютого проводиться Міжнародний день синдрому Аспергера. Ці лютневі
заходи у другій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.
Міжнародний день синдрому Аспергера відзначають з 2007 року, щоб
підвищити обізнаність суспільства про цю групу людей та їхні потреби. Цей
день збігається з річницею від дня народження австрійського педіатра Ганса
Аспергера (18 лютого 1906 – 21 жовтня 1980), який вперше описав цей синдром.
Синдром Аспергера – це один з різновидів аутизму, неврологічне
порушення, що викликає значні труднощі в розвитку людини. Він зустрічається
у 3 – 7 осіб на кожну тисячу в світі. Однак точні причини його виникнення досі
залишаються невідомими.

Одна з найвідоміших та найуспішніших французьких письменниць ХХ століття Франсуаза Саган (1935–2004),
авторка романів «Здрастуй, печаль!», «Чи любите ви Брамса?», «Трохи сонця в холодній воді» та ін., завжди була уособленням безтурботності та нескінченного свята. В одному з інтерв’ю вона назвала свої головні пристрасті: «швидкість, море, ніч — усе, що яскраве, усе, що чорне, усе, що призводить до втрати себе і в такий спосіб дає змогу себе віднайти». І справді, її життя являло собою шалений коктейль з алкоголю й наркотичних препаратів, азартних ігор і марнотратства, аварій і шпиталізацій, поспішних шлюбів і нетрадиційних стосунків, штрафів і судимостей, депресій і суїцидальних настроїв тощо.
Доклалніше можна дізнатися з журналу НЕЙРОньюс, 2024, №10














Міністерство охорони здоров‘я України запускає другу хвилю всеукраїнського онлайн-опитування «Голос пацієнтів».
Мета опитування — дослідити уявлення про якість медичних послуг та її складові, оцінити актуальний досвід взаємодії українських пацієнтів з медичною системою та готовність давати зворотний звʼязок про отримані послуги.
Опрацювання результатів опитування покращить комунікацію між тими, хто формує політики, надає медичні послуги та отримує їх.
Анкета опитування доступна за посиланням https://bit.ly/3Bm2Jzu. Будь ласка, приділіть їй декілька хвилин. Від ваших відповідей залежить те, якою буде система охорони здоровʼя України у майбутньому. Дякуємо!
ℹ️ Про проєкт
“Голос пацієнтів” і “Голос медичних працівників” — серія тематичних онлайн-опитувань протягом березня-вересня 2024 року. Їх мета — отримати актуальні дані щодо ставлення, досвіду і поведінки у питаннях, що пов‘язані з роботою системи охорони здоров‘я та її ключових компонентів. Ініціатива здійснюється МОЗ за підтримки Проєкту USAID “Підтримка реформи охорони здоров‘я”.

Те, якими ми є, залежить від дуже багатьох компонентів. І від нашої роботи над собою, зокрема. Мій шлях в науці, про який я вам розповідаю, формував мій життєвий світ і відповідно види діяльності якими я займалася.- доктор філософських наук Ольга Наконечна.
Своїм студентам Ольга Павлівна наголошує на трьох ключових моментах, які важливі на старті: альма матер, бажання працювати,прагнення здобути результат. Пригадує, що свою першу дисертацію друкувала на друкарській машинці, а другу – на комп’ютері. Особливо цінно, каже вона, – знайти об’єкт дослідження, який був би цікавим саме тобі.
- «Сродна праця – найсолодша річ у світі». Так стверджував український філософ Григорій Сковорода, якого «ловив, але так і не впіймав світ», чи не все життя присвятив запитанню – що робить людину щасливою? І прийшов до висновку – працювати за покликанням, коли робота стає творчістю, приносить людині найбільше задоволення. З ним беззаперечно погоджується і доктор філософських наук НУВГП Ольга Наконечна. Креативність, – каже вона, – це явище, яке не виникає саме по собі, це результат нашої праці помноженої на досвід. Естетичний актив духовності – це один із пріорітетних напрямів наукових досліджень пані Ольги.Вона стверджує, що наш життєвий світ – це життєвий світ наших можливостей. Закликає молодь до творчого пошуку, адже це відкриває перед людиною більше можливостей. А бажання думати, мислити, переосмислювати спонукає людину до дослідження вінцем якого може стати винахід.
- Нагадаємо, Ольга Павлівна Наконечна автор більше 250 наукових і навчально-методичних праць, серед яких монографія „Естетичне як тип духовності”, що продовжила традицію київської філософсько-естетичної школи та започаткувала новий напрям дослідження естетичного, що “значно розширює дослідницьке поле вітчизняної естетики”. Коло наукових інтересів охоплює сучасні проблеми філософії та естетики: проблеми духовності та взаємозв’язку різних типів духовності, життєвого світу людини як універсуму культури, естетичного виміру сучасної культури, методології аналізу сучасних естетико-художніх процесів, філософської антропології. Бере активну участь у сучасному науковому житті: виступи на науково-практичних конференціях, круглих столах з актуальних проблем філософського осмислення сьогодення, опонування дисертаційних досліджень, рецензування монографій, підручників.
МОЄ СТАВЛЕННЯ ДО ОСВІТИ, НАУКИ, СТУДЕНТІВ ТА МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ ЇХНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОВОЛІ ТРЕПЕТНЕ, – наголошує Ольга Павлівна. Адже я формую своїх учнів з надією на те, що вони в подальшому формуватимуть, надихатимуть, допомогатимуть зростати в науці новим молодим дослідникам.

Напередодні Міжнароджного дня жінок і дівчаток в науці говоримо про їхні винаходи, здобутки та досягнення. Засідання “круглого столу” присвячено самі цій темі. Серед доповідачів – науковці та студенти НУВГП.
Звісно, що роль жінок та дівчат у науці досить помітна. Утім історично вони стикалися з численними перешкодами на шляху до визнання та успіху. Разом з тим їх внесок у різні наукові галузі, від фізики та медицини до математики та астрономії доволі значний.
Однією з найвідоміших жінок у науці є Марія Склодовська-Кюрі, яка стала першою жінкою, що отримала Нобелівську премію, і першою людиною, яка була удостоєна цієї нагороди у двох різних галузях – фізиці та хімії. Зокрема, полоній – хімічний елемент названий на честь Польщі (лат. Polonia) — батьківщини Марії Склодовської-Кюрі. Її дослідження радіоактивності відкрили нові можливості для медицини та фізики.
Не менш значущою постаттю є Розалінд Елсі Франклін, чия робота в галузі рентгенівської кристалографії допомогла розкрити структуру ДНК. Хоча її внесок довгий час залишався недооціненим, сьогодні її визнають однією з ключових постатей у біології.
У сучасному світі жінки продовжують змінювати науку. Важливо підтримувати дівчат у їхньому прагненні до науки, розвивати освітні ініціативи та створювати рівні можливості для всіх.
Жінки й дівчата у науці не лише змінюють світ, а й надихають майбутні покоління дослідниць, доводячи, що наука – це сфера для всіх допитливих.

11 лютого – День хворого. Хворіти – справа неприємна. З одного боку недуга приносить хворому тільки страждання, з іншого – вона забирає масу сил і енергії у здорової частини населення. Виділення періодів хвороби, варіантів її плину, фаз загострення і ремісії, вивчення причин переходу гострої форми в хронічну має велике клінічне і соціальне значення і використовується для тактики лікування і планування профілактичних і реабілітаційних заходів.
Перехід від здоров’я до хвороби не є раптовим. Між цими станами є ряд перехідних стадій, що не викликають у людини вираженого зниження соціально-трудової активності і суб’єктивної потреби звертатися за медичною допомогою. Перехідні стадії можуть бути обумовлені різними факторами.