Рівненська обласна наукова медична бібліотека

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

ЗАБУТІ ІМЕНА

Продовжуємо знайомити вас, наші читачі, із особистостями, які були нашими земляками та присвятили себе служінню медицині.

В рамках реалізації проєкту “Спадщина Рівненської медицини” представляємо Ірину Прісневську-Зощук.

Варто виокремити й діяльність Ірини Прісневської-Зощук. Народилася 26 березня 1903 р. у м. Здолбунові. Медичні студії розпочала у Празі, а завершила
у Познані, де захистила наукову роботу з акушерства. Повернувшись на Волинь, розпочала лікарську практику в Рівному. Брала активну участь у
жіночому русі в товаристві «Союз українок». У 1939 р. вийшла заміж за лікаря Степана Зощука й переїхала до нього у Познань. У період Другої світової війни
в 1943 р. подружжя переїхало до Відня. В Австрії 1956 р. очолила Українську жіночу службу, а 1959 р. брала участь у роботі Конгресу міжнародної ради
жінок. Померла в 1986 р. й похована у Відні.

СОН – ЦЕ НЕ ПРОСТО ВІДПОЧИНОК

Сон — це постійно повторюваний циклічний процес, який чергується зі станом бадьорості. Уже в перші хвилини засинання в нашому організмі починають відбуватися зміни: температура тіла падає, активність мозку знижується, сповільнюється пульс і дихання. Внаслідок цього людина витрачає менше енергії під час сну.

Сон відіграє важливу роль у навчанні, тому що допомагає мозку формувати спогади. Вчені стверджують, що активність мозку під час сну часто вище, ніж під час неспання. Більше інформації про сон ви можете почерпнути із нашої презентації:https://www.calameo.com/read/00787468416d4f19b8c16

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ НИРКИ

Коментовану книжкову виставку до Всесвітнього дня нирки підготували працівники РОНМБ для відвідувачів. В експозиції продставлено документи в яких описано функціонування життєво важливого для людини органу.

Ця дата відзначається щорічно у 2 – й четвер березня.
Вперше цей день відзначився в нашій країні у 2008 році і був організований
Українською асоціацією нефрологів спільно з представниками інших
професійних асоціацій лікарів (урологів, ендокринологів, кардіологів,
ревматологів, педіатрів, акушерів – гінекологів). Ця подія в Україні стала
частиною Глобальної ініціативи Міжнародного товариства нефрологічних
федерацій (IFKF) та Міжнародного товариства нефрологів (ISN), що має назву
WorldKidneyDay (Всесвітній день нирки). Учасниками Глобальної ініціативи є
робочі групи країн, до яких входять наукові товариства, громадські організації
пацієнтів, соціальні та благодійні фонди тощо.

ВСЕСВІТНІЙ ТИЖДЕНЬ ЗНАНЬ ПРО МОЗОК

Щороку, починаючи з 1995 року, в першій половині березня проводиться Всесвітній тиждень знань про мозок.
Мозок – один з найзагадковіших органів в організмі людини. Він
складається з понад 100 мільярдів нервових клітин, кількість яких можна прирівняти до кількості зірок у нашій галактиці. Мозок контролює наше тіло, формує поведінку, когнітивні та емоційно-вольові процеси, робить нас унікальними та неповторними.
На сьогоднішній день ми знаємо про людський мозок такі факти:
– у мозку знаходиться близько 80-100 мільярдів нейронів;
– у лівій півкулі майже на 200 млн. нейронів більше, ніж у правій;
– нейрони розрізняються за розмірами, від 4 до 100 мкм завширшки;
– вчені можуть вимірювати активність одного нейрона і це
використовують для діагнозу “епілепсія”;
– сірої речовини більше у мозку жінок;
– більший % сірої речовини мозку у людей гуманітарного складу
розуму;

ВИДАТНІ ОСОБИСТОСТІ

12 березня виповнюється 162 роки від дня народження Володимира Івановича Вернадського (1863 – 1945)

12 березня 1863 року в сім’ї професора політичної економії Івана Васильовича Вернадського народився син Володимир, якому судилося стати  видатним вченим кінця ХІХ – початку ХХ століття. Дослідження науковця випередили свій час, а його ідеї багато в чому були пророчими. Нам він відомий як філософ, мислитель, основоположник геохімії, радіології та біогеохімії, перший президент Української академії наук.

За його участі у 1920-х роках було створено біогеохімічну лабораторію Російської академії наук, Державний радієвий інститут та Комісію з історії знань. Володимир Вернадський став основоположником теорій біосфери та ноосфери. Він також є автором понад 700 наукових статей і монографій, серед яких: «Собрание сочинений в 24 томах», «Биосфера и ноосфера», «Научная мысль как планетное явление» та багато інших.

Вернадський є основоположником сучасного вчення про біосферу. Сукупність живих організмів у біосфері він назвав живою речовиною. Згідно з ученням Вернадського, жива речовина, трансформуючи сонячне випромінювання, залучає неорганічну матерію у безперервний кругообіг. У своїх працях він довів, що вона є головною рушійною силою біосфери, і  забезпечує безперервний кругообіг речовин на Землі.  Величезну роль вчення Вернадського про біосферу та її розвиток  почало  відігравати у другій половині ХХ ст. Цьому сприяли, з одного боку, розвиток екології, в якій поняття біосфери є одним з основоположних, а з другого — розвиток сучасної науково-технічної революції, яка висунула в якості однієї з першочергових завдань проблему впливу людства на природу. Біосфера під впливом наукових досягнень і людської праці поступово переходить у новий стан — ноосферу — сферу розуму. Ідеї Вернадського про ноосферу, що являють велике філософське узагальнення, виникли на стику двох основних напрямів його наукової діяльності — біогеохімії та історії наук. Останній Вернадський приділяв особливу увагу, вказуючи на те, що в моменти вибуху наукової творчості, науково-технічної революції «наукова думка є знаряддям досягнення нового».

ДЕНЬ СПЕЦІАЛІСТА В ГОЛОВНІЙ ЛІКАРНІ РІВНОГО

Медична бібліотека для лікарів та медичних сестер травматологічного відділення провела захід – “День спеціаліста”, який відбувся у стінах КНП “Рівненська центральна міська лікарня”РМА. Ця подія була спрямована на професійний розвиток та обмін досвідом між фахівцями.

Програма заходу включала:
Огляд сучасної літератури та нових надходжень до фондів медичної бібліотеки.
Дискусійна панель, де учасники мали змогу обговорити новітні методи лікування та реабілітації.
Презентація електронних ресурсів, корисних для лікарів-травматологів.
Цей захід дав можливість не байдужим ознайомитися з актуальною медичною літературою, дізнатися про новітні тенденції у травматології та поспілкуватися з колегами.

ВСЕСВІТНІЙ ТИЖДЕНЬ МОЗКУ В УКРАЇНІ

З 12 по 16 березня – “Bсесвітній Тиждень мозку в Україні 2025”.
Вперше Тиждень знань про мозок – Brain Awareness Week було проведено у 1995 році благодійною організацією Dana Foundation. Українські нейронауковці приєдналися до цієї міжнародної події у 2010.
Ідея заходу: розповідати широкій аудиторії про необхідність дослідження мозку. 🧠Адже мозок – один із найбільш маловивчених органів людини. Ось п♥ять фактів про мозок:
1. Мозок на 80% складається з води.
2.Мозок дорослої людини важить 1,3 – 2 кг.

Розмір мозку становить близько 2% від маси тіла людини. У 2-річної дитини – 80% від розміру дорослого. Мозок людини  збільшується до 18 років, а в 25 років досягає повної зрілості.

З віком людський мозок зменшується. Це єдиний орган в організмі людини, який розвивається та змінюється до 40 років. Приблизно в середині життя мозок починає зменшуватися.

Мозок еволюціонує разом з людством. У 1860-му році середня зафіксована маса чоловічого мозку – 1370 грам, а зараз – 1425. У жінок в середньому мозок становить близько 2,5% від маси тіла, а у чоловіків 2%.

3. Мозок не відчуває біль.
У мозку немає больових рецепторів. Вони присутні тільки в мозкових оболонках і кровоносних судинах.
4.Закоханість можна побачити на фМРТ.
Хтось вважає, що закоханість – це стан душі людини. Але насправді, коли людина закохана, в мозку відбуваються зміни. Якщо зробити фМРТ, то на знімках буде помітно як «загоряються» місця, в яких присутній дофамін – нейромедіатор, що викликає приємні відчуття.
5.Вміст холестерину в мозку вищий, ніж у будь-якому іншому органі.

РОЩИНСЬКІ – РОДИНА РІВНЕНСЬКИХ ЛІКАРІВ

Відомим подружжям українських патріотів були лікарі Петро та Ганна Рощинські. Петро народився 18 березня 1890 р. у сім’ї диякона в Глухові на Чернігівщині. Середню освіту здобув у Чернігівській духовній семінарії. Медичні студії розпочав 1911 р. у Варшаві, а закінчив у Москві в 1916 р. У Варшаві належав до української студентської громади. Під час Першої світової війни був лікарем російській армії, а згодом – армії УНР. У добу національно-визвольних змагань працював лікарем у Києві, а потім емігрував до Польщі. В 1921 р. був запрошений на посаду лікаря у Рівненський шпиталь. У 1924 р. отримав посаду лікаря при «Касі хворих» у Костополі. Одночасно працював шкільним лікарем та викладав гігієну у Рівненській українській приватній гімназії. На Волині брав активну участь у суспільно-політичному та культурному житті краю. У 1927 р. прийняв участь у церковному з’їзді в Луцьку, культурно-просвітницьких організаціях, надаючи їм матеріальну допомогу. За таку діяльність польська влада у 1936 р. звільнила його з «Каси хворих», а в 1938 р. подружжя Рощинських змушене було виїхати до Кременця. Тут вони продовжило лікарську приватну практику й громадську діяльність. Із приходом більшовиків емігрував, а зі встановленням німецької окупаційної влади повернувся до родини в Кременець [12, с. 202–203].

Його дружина Ганна народилася 1890 р. у Кременці в сім’ї протоієрея, викладача духовної семінарії Івана Струтинського. У 1909 р. закінчила Кременецьку гімназію, а медичну освіту здобула в Петербурзі. Працювала у військовому шпиталі армії УНР, а згодом – шпиталі Рівного, де надавала допомогу інтернованим воякам. У 1922 р. одружилася із лікарем Петром Рощинським. Подружжя проживало у Костополі, й саме тут Ганна брала активну участь у громадському житті міста: організувала осередок товариства «Союз українок», щонеділі виїжджала у села повіту для просвітницької роботи із сільським жінками та надавала допомогу хворим. Життя подружжя Ганни та Петра Рощинських обірвалося трагічно, у лютому 1943 р. їх розстріляли при нападі українських повстанців на Кременецьку тюрму при спробі звільнення ув’язнених українців [12, с. 202].

Переходько Н. Участь волинських лікарів в Українському лікарському товаристві (1921– 1939 рр.). Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: історія. Вип. 2, ч. 3. Тернопіль, 2016. С. 23–27.

#Цифрова_пам’ять_Рівного

 

ВІДКРИТИЙ ДОСТУП, ВІДКРИТА НАУКА, ВІДКРИТІ ДАНІ

Беремо участь у вебінарі: “Відкритий доступ, відкрита наука, відкриті дані: виклики часу”. Захід відбувається в рамках Міжнародного дня відкритих даних. Організатори: ДНТБ України у співпраці з Clarivate, EIFL, Bentham Science, Одеським національним технологічним університетом та НТУ “ХПІ”.
Разом з нами беруть участь вчені та дослідники, адміністратори закладів вищої освіти та наукових установ, бібліотекарі.
Усі ті, хто цікавиться відкритою наукою та управлінням дослідницькими даними.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ЛІМФЕДЕМОЮ

6 березня щорічний Всесвітній день поширення інформації про лімфедему дає нам можливість підвищити обізнаність і зробити це глобальним пріоритетом.
Лімфедема – це стан, при якому відбувається накопичення лімфатичної рідини в тканинах тіла, що спричиняє набряки, здебільшого у кінцівках. Це захворювання може викликати біль, інфекції та зменшення рухливості, і тому потребує раннього діагностування та комплексного лікування.
Лімфедема (слоновість) – захворювання, пов’язане з порушенням лімфатичного дренажу, що обумовлює порушення білкового обміну у тканинах, прогресуюче і необоротне утворення фіброзної тканини.
Всесвітній день боротьби з лімфедемою може допомогти покращити якість життя тих, хто страждає від цього хронічного захворювання.

ЩО ТРЕБА ЗНАТИ ПРО ВАГУ

Всесвітній день боротьби з ожирінням відзначається щорічно 4 березня з 2020 року (раніше — 11 жовтня). Це свято було організоване Всесвітньою федерацією ожиріння (World Obesity Federation), некомерційною організацією, яка співпрацює з Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Мета цього дня — сприяти глобальним зусиллям щодо зниження, запобігання та лікування ожиріння, яке стало однією з найбільших медичних криз сучасності.

Надмірна вага підвищує ризики серцево-судинних захворювань, діабету та раку. Водночас сама по собі вага – недостатній орієнтир. Орієнтуватися необхідно також на індекс маси тіла (ІМТ) і співвідношення талії до стегон.

Одним із найпопулярніших є індекс маси тіла (ІМТ).

ІМТ = маса тіла (кг) / зріст2 (м2)

Наприклад, людина має зріст 1,70 м і масу тіла 67 кг. Тоді її ІМТ дорівнює 67: (1,7 × 1,7) = 23,18.

Для дорослих людей нормальною вважається маса тіла, якщо ІМТ розташований в інтервалі від 18,5 до 25.

ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ОРФАННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

З нагоди Всесвітнього дня рідкісних захворювань у Департаменті ЦЗ та ОЗ населення РОДА відбулась прес – конференція  🎤.✍️🎧

 

 

 

 

 

В Україні офіційно затверджено перелік із 302 рідкісних захворювань, серед яких муковісцидоз – це генетичне захворювання, яке проявляється ураженням органів дихання, шлунково-кишкового тракту або розладами сечостатевої системи та спінальна м’язова атрофія (СМА) відноситься до переліку рідкісних (орфанних) захворювань, що призводять до скорочення тривалості життя та інвалідизації хворих.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СЛУХУ

Кожного року 3 березня світ відзначає Всесвітній день слуху
(World Hearing Day). Подію заснувала Всесвітня організація
охорони здоров’я.
Щороку ВООЗ визначає тему і розробляє науково обгрунтовані
інформаційно – пропагандистські матеріали, такі як брошури,
листівки, плакати, банери, інфографіку та презентації. Ці
матеріали поширюються серед партнерів в урядах і серед
населення по всьому світу, а також серед регіональних і
національних бюро ВООЗ. У підготовленому нами бібліографічному

огляді літератури ви можете знайти багато цікавої та корисної інформації на цю тему.

https://www.calameo.com/read/00787468431076679695c
Метою Всесвітнього дня слуху є привернення уваги людства до
вушних хвороб та завчасної профілактики. Подія заснована з
метою підвищення обізнаності про те, як запобігти глухоті та
втраті слуху.

СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ: ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ТА СМЕРТНІСТЬ

Зараз Україна має одну з найгірших характеристик режиму народжуваності серед європейських країн.

У 2021 році основна причина смертності понад 60% українці – серцево-судинні захворювання.

Це дані, оприлюднені МОЗ України у 2023 році. У нашій презентації ви знайдете інформацію

про тривалість життя в Україні та причини осоновних захворювань населення. https://www.calameo.com/read/007874684768b4da2bc48

Починаючи з 2014 року, в Україні має місце стійке зниження народжуваності. Тенденція
спаду народжуваності зберігається і в 2017–2021 роках. Так, чисельність новонароджених у
2021 році становила 272,0 тис. дітей, що на 21,5 тис. осіб (або на 7,3%) нижче за аналогічний
показник у попередньому 2020 році і на 93,0 тис. дітей нижче, ніж у 2017 році (або на 25,3%).
Загальний коефіцієнт народжуваності минулого року дорівнював 7,1‰ (у містах – 7,1‰, в
селах – 7,7‰)

КНИЖКОВА ВИСТАВКА ДО ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ІМУНІТЕТУ

Імунітет – це спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, які несуть на собі ознаки чужорідної генетичної інформації.  Основною функцією імунітету є систематичне розпізнавання всього чужорідного, що проникає в організм (бактерії, гриби, віруси), власних змінених клітин, підтримання гомеостазу, нейтралізація, видалення та знищення чужорідних агентів. Імунітет протягом життя можна набути природним шляхом або за рахунок щеплень.

Завітавши до нашого закладу ви зможете особисто переглянути ряд книг у ких висвітлено тему імунітету.

ФЛОБЕР: ЖИТТЯ ПОЗА СВІТОМ

Видатний французький письменник-реаліст, один із найбільших європейських прозаїків ХІХ ст., автор всесвітньовідомого роману «Пані Боварі» Гюстав Флобер (1821–1880) говорив про себе: «У мене немає біографії». Понад три десятиліття він страждав на тяжке неврологічне захворювання, яке намагався ретельно приховувати від оточення. Змушений вести усамітнене життя холостяка у тихому селі, митець усього себе присвятив літературній творчості, у якій, проте, жодним чином не відобразився його недуг. Тому питання його діагнозу (та, власне, й самої наявності хвороби) досі лишається дискусійним
Джерело: Флобер: життя поза світом, НейроNews 2022 №1. Стр.31-36

МЕДИЧНИЙ КАЛЕНДАР НА БЕРЕЗЕНЬ

Шановні користиувачі !

У березні ми відзначаємо низку важливих медичних дат, спрямованих на підвищення обізнаності про здоров’я та профілактику захворювань.  Долучайтеся до наших заходів!

Медичний календар березень 2025 року

1 березня, субота – Всесвітній день імунітету
3 березня, понеділок – Всесвітній день слуху (до 2016 року був відомий як Міжнародний день вуха), Всесвітній день боротьби з вродженими вадами розвитку
4 березня, вівторок – Всесвітній день боротьби з ожирінням

ВОЛОДИМИР ФІЛАТОВ – 140 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

Саме сьогодні виповнюється 140 років від дня народження Володимира Петровича Філатова (1875-1956), видатного українського офтальмолога і хірурга, академіка АН УРСР, АМН СРСР, засновника школи вітчизняних офтальмологів.
Упродовж 20 років (1936-1956) Володимир Петрович очолював Одеський Інститут офтальмології (нині науково-дослідний інститут Очних хвороб і тканинної терапії ім. Філатова).
Ім’я академіка Філатова знали в усьому світі. Адже за своє довге життя він прооперував тисячі пацієнтів, повернувши їм разом із зором радість життя. Девізом ученого, так само як і інституту, були слова: «Кожна людина повинна бачити сонце!»
Вивчав проблеми лікування глаукоми, трахоми, обґрунтував вчення про біогенні стимулятори. Розробив і запровадив у практику оригінальний метод відновлювальної хірургії, відомий як «філатовське кругле стебло», вперше використав для пересадки рогівку ока від трупа, запропонував новий метод вимірювання внутрішньоочного тиску – еластотонометрію, винайшов багато оригінальних офтальмологічних інструментів.
Більше інформації можна знайти
Бібліографічний опис:
Філатов Володимир Петрович / Н. М. Мойсеєва // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2022. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-77805

ДЕНЬ ОБІЗНАНОСТІ ПРО АНОСМІЮ

27 лютого проводиться День обізнаності про аносмію. Був анонсований
з ініціативи американця з нюхової дисфункції Даніеля Шейна в 2012 році, потім
підтриманий благодійними, освітніми та медичними організаціями на
міжнародному рівні. Ці лютневі заходи у третій декаді місяця мають традиційний
щорічний характер.

День поінформованості про аносмію 27 лютого – важливий день для
всіх, хто постраждав від втрати нюху. Більшість із нас навіть не уявляє, яку
важливу роль у нашому житті грає нюх і, з якими проблемами стикаються люди,
які його позбавлені. Наш нюх не тільки дозволяє нам відчувати запахи та
розрізняти різні аромати речей, але також може виступати як основна система
раннього попередження для нашого тіла і допомагати нам залишатися в безпеці.
Було доведено, що страждаючі на аносмію сприйнятливі до небезпечних
ситуацій, таких як витік газу, пожежі, небезпечні хімічні пари та вживання
зіпсованих продуктів. Крім того, люди з втратою нюху також можуть відчувати
труднощі з їжею через тісний зв’язок між нюхом і смаком. Дослідження також
показують, що в деяких людей депресія розвивається у відповідь на почуття
соціальної ізоляції, побоювання щодо безпеки та особистого сприйняття запахів, а
також відбувається ослаблення зв’язку з центром задоволення, емоціями та
пам’яттю.

ДО ДНЯ КРИМСЬКОГО СПРОТИВУ РОСІЙСЬКІЙ ОКУПАЦІЇ

26 лютого відзначається День кримського спротиву російській окупації.
З цієї нагоди до Рівненська обласна наукова медична бібліотека завітав колишній житель Криму Євген Новицький, щоб поділитися спогадами про події 2014 року, адже він змушений був покинути півострів через окупацію. Чоловік зауважив, що він кримчанин у п’ятому поколінні, а у його родоводі є представники різних національностей.
“Якщо етнос – це питання крові, то нація – це те, що дається особистості як наслідок її вибору, а не за фактом її народження”,- на цьому Євген Новицький наголосив на початку своєї зустрічі та додав, що вважає себе українцем.

Page 10 of 56

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Rivne Design. 2020.