5 квітня — День обізнаності про волосяні грудки у тварин
Кожен котик — маленький пухнастий янгол, але навіть вони мають свої “вовняні”
проблеми. Волосяні грудки (hairballs) — це скупчення шерсті в шлунку, які утворюються
в результаті вилизування. Найчастіше ця проблема стосується котів, особливо
довгошерстих.
Хоч це й здається дрібницею, надмірна кількість шерсті в травному тракті може
викликати блювоту, запори або навіть серйозні ускладнення.
Автор: Васюха Людмила Page 4 of 46
24 квітня — Всесвітній день захисту лабораторних тварин.
Щороку, 24 квітня, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день захисту
лабораторних тварин. Цей день покликаний привернути увагу до етичних аспектів
використання тварин у наукових дослідженнях та сприяти впровадженню
альтернативних методів, що не завдають шкоди живим істотам.
До списку основних видів лабораторних тварин, що використовуються в експериментах,
входять такі види:
лабораторні щури;
лабораторні миші;
лабораторні кролики;
лабораторні морські свинки;
різні види хом’яків,
До додаткових – птахи, полівки, коні, мавпи, собаки, кішки, барани, віслюки.
Лабораторні тварини використовуються для вивчення ефективності та безпеки лікарських
препаратів. Основними умовами для правильного вибору релевантного виду лабораторної
тварини для дослідження є:
📚 Вітаємо з Всесвітнім днем книги і авторського права!
23 квітня — свято всіх, хто створює, читає, зберігає і поширює книги.
Це день письменників і читачів, вчителів і бібліотекарів, видавців і всіх, хто вірить у силу слова.
Нехай книжки надихають, відкривають нові світи й дарують радість!
Подаруйте сьогодні близьким вам людям книгу — і, можливо, троянду 🌹
23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.
«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.
📅 25 квітня 2025 року 12.00
📍 Рівненська обласна наукова медична бібліотека,
м. Рівне, вул. Котляревського,2
читальний зал 
З нагоди 39-ї річниці аварії на Чорнобильській АЕС запрошуємо школярів, студентів, викладачів та всіх охочих на інформаційно-пам’ятний захід «Чорнобиль: біль, що не згасає», присвячений одній із найтрагічніших сторінок історії нашої країни.
Під час заходу ми вшануємо героїв-ліквідаторів, переглянемо документальні матеріали, поспілкуємося з очевидцями подій, ознайомимося з виставкою тематичної літератури та обговоримо медичні й екологічні наслідки катастрофи.
Особливу увагу буде приділено ролі медичних працівників у подоланні наслідків аварії та сучасним викликам у сфері радіаційної безпеки.
🕯️ Не даймо згаснути пам’яті. Долучайтесь до заходу — збережімо правду разом.
23 квітня — Всеукраїнський день психолога 
Щороку саме цього дня своє професійне свято відзначають ті, хто присвятив життя допомозі іншим — українські психологи, які щоденно працюють заради ментального здоров’я суспільства.
Це свято в Україні запроваджено у 2004 році.
Психологія — відносно молода наука, але за понад сто років вона стала потужною опорою в різних сферах життя. Сьогодні психологи працюють у закладах освіти й медицини, супроводжують рекламні кампанії, допомагають людям у кризових ситуаціях, підтримують переселенців, військових і кожного, хто потребує емоційного балансу.
Вітаємо всіх фахівців із професійним святом! Дякуємо вам за вашу роботу, терпіння, розуміння і тепло, яке ви даруєте іншим. 
На нашому сайті ви можете знайти посилання на презентацію в якій розкрито зміст літературних джерел, присвячених цій темі.https://www.calameo.com/read/007874684cd9dd1a42201
22 квітня – Всесвітній День Землі.
Вперше День Землі було відзначено у 1970 році, і з того часу його проводять щороку 22 квітня.
Мета – єднання народів планети у справі захисту навколишнього середовища і збереження тих багатств і природних ресурсів, якими наділила нас природа. Цей день дає нам привід замислитися про те, як ми поводимося в оточуючому нас середовищі. Адже у результаті своєї життєдіяльності людина завдає значної шкоди нашій планеті, що може призвести до її руйнування.
РОНМБ підготувала 5 цікавих фактів про Землю.
1. Земля з’явилась понад 4,5 млрд років тому.
До того, як на планеті з’явилося перші прояви життя, від її народження пройшло ще декілька тисяч мільйонів років. Люди з’явилися близько 4 млн. років тому назад. За геологічними мірками, це зовсім нещодавно.
2. Поверхня Землі лише на 30% складається з континентальної кори. 70% поверхні планети займає вода. Саме через це з космосу наша Планета здається блакитною. Так виникла ще одна назва Землі – Блакитна планета.
3. Товщина земної кори становить від 35 до 75 км. Точний розмір залежить від місцевості. У горах цей шар товстіший.
4. Залізо, кисень, магній та кремній – основні елементи з яких складається наша Планета.
5. Наукові дослідження свідчать, що температура внутрішнього ядра Землі близько до температури Сонця. Згідно з новими оцінками внутрішніх шарів нашої планети, реальна температура ядра може бути близька до 6000 градусів – приблизно така ж температура на поверхні Сонця.
У рамках реалізації державної програми забезпечення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення технічними та іншими засобами реабілітації, у 2024 році в Рівненській області було досягнуто значних результатів:
💰 Профінансовано понад 120 мільйонів гривень
🛠️ Надано 12 267 одиниць засобів реабілітації
👥 Забезпечено 3 044 особи
Програма продовжує діяти й у 2025 році.
У січні 2025 року в Рівненській області:
💰 Спрямовано понад 7,8 мільйона гривень
🛠️ Надано 787 засобів реабілітації
👥 Забезпечено 256 осіб
Ці показники свідчать про ефективну реалізацію програми та реальну підтримку людей, які потребують додаткової допомоги у повсякденному житті.
Завдяки спільним зусиллям держави та місцевої влади, система забезпечення допоміжними засобами стає все доступнішою та оперативнішою для кожного, хто її потребує.
У 2024-му на протезування держава спрямувала понад 5 мільярдів гривень.
Це дозволило майже 108 тисячам українцям отримати більш як 416 тисяч засобів реабілітації. Зокрема, у _ області видали _ засобів для _ людей.
Уся актуальна інформація про державну програму протезування зібрана на одному ресурсі — онлайн-платформі, яку запустили @Міністерство соціальної політики України та @Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю. Відвідайте її за посиланням ➡️ protez.msp.gov.ua
За цим посиланням ви можете знайти методичку щодо алгоритму дій : Як безоплатно отримати допоміжні засоби реабілітації за державною програмою
💯 До 100-річчя з дня народження Євгена Максимовича Борового – видатного хірурга, науковця та патріота медицини
У 2025 році виповнюється 100 років від дня народження Євгена Максимовича Борового — людини, ім’я якої навіки вписане в історію медицини Рівненщини та України загалом. Видатний хірург, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, він понад півстоліття присвятив служінню пацієнтам, розвитку хірургії та підготовці молодих лікарів.
👨⚕️ Професійний шлях, що став прикладом
Народжений у 1925 році, Євген Боровий здобував освіту в Бродах, Радивилові та Рівному. У 1943 році став студентом Львівського медичного інституту, але вже через рік був мобілізований на фронт. У складі Четвертого Українського фронту він пройшов бойовий шлях Другої світової війни, після чого у 1946 році повернувся до навчання.
Після закінчення інституту працював хірургом у Дубровицькій центральній районній лікарні, згодом — у міській лікарні. Та справжнім осередком його професійної діяльності стала Рівненська обласна клінічна лікарня, де він працював з 1951 до 2004 року. Саме тут Боровий сформував себе як висококласний лікар і новатор у галузі хірургії.
З 1955 року він очолював хірургічне відділення, а з 1968 року — став головним хірургом Рівненської області. Паралельно активно займався науковою діяльністю, захистивши кандидатську дисертацію (1963) на тему хірургічного лікування «волинського» зоба, а згодом і докторську дисертацію (1968) — присвячену хірургічному лікуванню уражень жовчних проток, тобто системи каналів, призначених для відведення жовчі у дванадцятипалу кишку з жовчного міхура та печінки .
📚 До 100-річчя Євгена Борового: у медичній бібліотеці відбулася зустріч зі студентами Інституту здоров’я НУВГП
У межах вшанування 100-річчя з дня народження видатного хірурга, доктора медичних наук, заслуженого лікаря України Євгена Максимовича Борового, в медичній бібліотеці Рівного відбувся особливий захід для студентів Інституту здоров’я Національного університету водного господарства та природокористування.
🖋️ Почесною гостею зустрічі стала рівненська письменниця та журналістка, авторка книги “Покликання боротись за життя” — біографічного твору, присвяченого життю та професійній діяльності Євгена Борового.
📖 Авторка поділилася з молоддю історією створення книги, згадавши, що ідея написати її виникла ще у вересні 2004 року. За її словами, це видання — не просто хроніка хірургічних досягнень, а спроба передати глибину особистості Борового, його людяність, силу духу, моральну стійкість та безмежну любов до справи життя.
“Ця книга написана з пам’яті, вдячності й глибокої поваги. Вона базується на численних розповідях, спогадах, відгуках людей, які працювали поруч, навчалися у нього, жили з ним поруч — усіх, хто пройшов частину шляху разом із ним”, — зазначила письменниця.
👨⚕️ Постать Євгена Максимовича Борового — це взірець для молодого покоління медиків. Його професіоналізм, відданість хірургії, активна наукова діяльність і щире ставлення до людей залишили глибокий слід у серцях тисяч пацієнтів і колег.
🎓 Студенти мали змогу не лише почути маловідомі факти про великого хірурга, а й відчути емоційну глибину тієї доби, у якій жив і працював Євген Боровий, замислитися над цінностями професії лікаря та гідністю служіння людському життю.
Цей захід — ще одне свідчення того, що пам’ять про Людину з великої літери живе в серцях, надихає та веде вперед нові покоління фахівців у медицині.
#ЄвгенБоровий100 #МедичнаБібліотекаРівне #ІнститутЗдоров’яНУВГП #ПокликанняБоротисьЗаЖиття #ЗустрічЗАвторкою #ПамʼятьПроВеликогоХірурга #МедичнаСпадщина #Рівне
🎙️ 16 квітня — Всесвітній день голосу
Сьогодні світ відзначає Всесвітній день голосу — подію, яка щороку привертає увагу до цього унікального й надзвичайно важливого інструменту людського спілкування.
📌 Цей день започатковано у 1999 році завдяки ініціативі американських та європейських отоларингологів і логопедів. Вперше його відзначили як національний день у Бразилії, а згодом — у багатьох країнах світу.
🔊 Голос — основний засіб комунікації, поряд зі слухом і зором. Це не лише інструмент мовлення чи співу, а й важливий елемент нашої ідентичності. Його тембр, висота, сила й діапазон роблять кожен голос унікальним.
Голос може бути: 🎭 мовним — у викладача, юриста, актора, лектора чи диктора;
🎶 співочим — у оперного співака, хориста, священика чи артиста естради.
Цей день об’єднує лікарів-фоніатрів, логопедів, вокальних педагогів, акторів, співаків — і всіх, хто цінує силу й красу голосу.
🔬 У межах заходів до Дня голосу по всьому світу проходять концерти, телепрограми, медичні обстеження, лекції та воркшопи. Це чудова нагода дізнатися більше про здоров’я голосового апарату, профілактику захворювань та розвиток голосових навичок.
🗣️ Пам’ятаймо: голос — це дар, який потребує дбайливого ставлення. Бережімо його, тренуймо, розвиваймо й не забуваймо про його силу впливу.
#ВсесвітнійДеньГолосу #WorldVoiceDay #Голос #Комунікація #Фоніатрія #Мовлення #ЗдоровийГолос #16квітня
🎨 Майстер-клас із писанкарства від Вікторії Степанюк у Рівному
Працівники обласної наукової медичної бібліотеки на запрошення Вікторії Степанюк відвідали майстер-клас із традиційного писанкарства. Захід відбувся в Будинку народної творчості м. Рівне. Його провела Вікторія Степанюк — Заслужений майстер народної творчості України, одна з офіційно визнаних носіїв традицій писанкарства.
🌸 Писанка — це більше, ніж оздоблене яйце. Це вікно в минуле, в якому традиції предків продовжують жити у сучасному світі. У своїй творчості Вікторія Степанюк поєднує знання символіки, орнаментів та кольорів, переданих з покоління в покоління, із витонченою майстерністю.
Під час майстер-класу учасники мали змогу ознайомитися з різними техніками розпису:
🔸 Писанка — нанесення орнаменту за допомогою воску, писачка та шарів фарби;
🔸 Крапанка — прикрашення яйця крапками різного кольору;
🔸 Дряпанка — видряпування орнаменту на пофарбованій поверхні;
🔸 Мальованка — ручний розпис фарбами без використання воску.
🌼 Майстриня не лише поділилася секретами технік, а й розповіла про символіку кольорів та форм, про значення кожного елементу орнаменту, про силу традиції, яка об’єднує українців у різних куточках світу.
Особливо надихає, що писанкарство в руках таких майстрів, як Вікторія Степанюк та Наталія Дребот із Рівненщини — це не просто народне мистецтво, а жива традиція, яка продовжує розвиватися й передаватися новим поколінням.
🙏 Дякуємо пані Вікторії за непересічну атмосферу, щедрий обмін знаннями та можливість доторкнутися до глибинної краси української культури!
#Писанкарство #НароднеМистецтво #Рівне #ВікторіяСтепанюк #БудинокНародноїТворчості #ЗбереженняТрадицій #МайстерКлас
📚 Освітній захід у медичній бібліотеці: «Бібліографічний опис у науковій роботі: основи та правила оформлення»
У читальній залі медичної бібліотеки відбувся освітній захід для студентів, присвячений темі правильного оформлення бібліографічних описів у наукових роботах. Такий захід має надзвичайну актуальність, адже формування наукової культури студентів починається з уміння коректно посилатися на використані джерела.
Під час зустрічі учасники дізналися про значення бібліографічного опису як важливої складової академічного письма. Було розглянуто сучасні вимоги до оформлення джерел відповідно до національного стандарту ДСТУ 8302:2015, а також міжнародних стилів цитування — APA, Vancouver, MLA та ін.
📖 Навіщо потрібен бібліографічний опис?
Бібліографічний опис у науковій роботі виконує кілька важливих функцій:
Забезпечує академічну доброчесність, підтверджуючи, що автор використовував перевірені джерела й не привласнює чужі ідеї.
Сприяє перевірці достовірності даних — коректне посилання дозволяє іншим дослідникам знайти першоджерело.
Створює основу для подальших досліджень — точне оформлення джерел дає змогу іншим науковцям орієнтуватися в темі.
Допомагає уникнути плагіату, що особливо важливо в умовах посилення вимог до академічної доброчесності.
Бібліотекарі не лише ознайомили студентів із прикладами правильного оформлення літератури, а й розповіли про найпоширеніші помилки, яких варто уникати. Особлива увага була приділена електронним джерелам, які все частіше використовуються в наукових роботах.
Захід пройшов у формі інтерактивної лекції з обговоренням практичних прикладів. Студенти активно долучалися до дискусій, ставили запитання, ділилися власним досвідом роботи з літературою.
📌 Ми вдячні всім учасникам заходу за зацікавленість і прагнення до вдосконалення своїх наукових навичок. Сподіваємось, що отримані знання допоможуть майбутнім фахівцям у підготовці якісних, науково обґрунтованих і правильно оформлених робіт.
14 квітня кожного року відзначається дуже молоде та важливе свято –
Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса. Дата святкування обрана на
честь дня діагностування цього захворювання бразильським лікарем Карлусом
Рибейру Жустініану Шагасом у 1909 році. Подію започаткували лише 24 травня
2019 року.
Всесвітній день боротьби з хворобою Шагаса має за мету привернення
уваги людства до важливості протистояння хворобі, збільшення
поінформованості щодо небезпеки захворювання та проблем людей з таким
діагнозом.
Амедео Модільяні (1884–1920) — видатний італійський митець, знаний у світі завдяки своєму унікальному стилю в живописі та скульптурі. Його роботи вирізняються витягнутими формами, сумними поглядами та глибоким психологізмом.
Життя Модільяні було коротким, але надзвичайно насиченим. Він тяжко хворів на туберкульоз, страждав від хронічного алкоголізму та наркотичної залежності, часто впадав у депресії та демонстрував вибуховий, емоційний характер. Його друзі та колеги називали його «Моді» — прізвисько, співзвучне з французьким maudit — «проклятий, неприкаяний». Таке ім’я швидко закріпило за ним образ романтичного, богемного митця, життя якого стало легендою.
За життя Модільяні залишався практично невизнаним і помер у злиднях. Проте сьогодні його картини — серед найдорожчих на світовому арт-ринку, а його постать — одна з найяскравіших у пантеоні художників ХХ століття.
Модільяні — це не лише про живопис. Це про драму людської душі, про крихкість таланту й силу пристрасті, яка, попри все, створює вічне мистецтво.
📰 Повну статтю “Амедео Модільяні: неприкаяний Моді” можна прочитати в журналі НейроNews (2025, №2, с. 46–52).
📚 Видання доступне у фондах медичної бібліотеки.
Можу оформити це як публікацію для новинного блогу чи новину на головну — якщ
Триває відкритий перегляд нової літератури у нашому читальному залі. У відкритому доступі для читачів література, яка поповнила фонди бібліотеки за останні 5–8 років. Представлено майже 300 сучасних джерел за понад 30 напрямами медичних знань — від фундаментальної медицини до клінічної практики, новітніх методів діагностики та лікування.
📌 Під час перегляду відвідувачі мають змогу:
подати заявки на підбір літератури за заданою темою;
отримати консультацію бібліотекаря щодо наукових джерел;
вказати сторінки книг для сканування та надсилання на електронну адресу.
Ця колекція стане у нагоді як студентам, так і викладачам, науковцям та практикуючим медикам. Ми прагнемо, щоб наші користувачі мали доступ до найактуальнішої та найякіснішої інформації.
📖 Запрошуємо всіх зацікавлених ознайомитись з добіркою у нашому читальному залі!
До Всесвітнього дня здоров’я фізкультурна пауза у читальному залі? Так, це можливо — і ще як корисно!Сьогодні в медичній бібліотеці відбулася невеличка, але надзвичайно заряджаюча подія: фізкультурна пауза прямо серед книжок!
Разом зі студентами другого курсу інституту охорони здоров’я НУВГП під керівництвом спортивного судді (Федерації баскетболу) Івана Роскваса ми зробили просту руханку, яка допомогла прокинутися, налаштуватися на активний день, «перезавантажити» мозок і розім’яти спину. І тут у нагоді стали килимки для йоги від благодійного фонду “Бібліотечна країна”. А ще обговорили ряд фактів пов’язаних зі здоров’ям та дійшли висновку, що попередити захворювання краще, аніж лікувати. Захід відбувався у змішаному форматі. З нами на зв’язку перебували викладачі, спудеї та бібліотечні працівники Національного університету “Острозька академія,” які так само огранізували активності заради здоров’я.
Здорові громадяни – здорове суспільство. Це не лише формула успіху окремої держави, але й колективна відповідальність. Тому, коли ми говоримо про громадське здоров’я, то маємо на увазі насамперед профілактику захворювань, збільшення тривалості життя і зміцнення здоров’я шляхом організованих зусиль суспільства.Особливо надихає, що захід супроводжувався виступом завідувача кафедри громадського здоров’я Національного університету «Острозька академія» Ігоря Гущука, який поділився актуальною інформацією про стан громадського здоров’я в Україні. Серед ключових тем — екологічна безпека, профілактика хронічних захворювань, важливість фізичної активності у повсякденному житті та виклики, з якими стикається система охорони здоров’я сьогодні.
Висновок один: турбота про здоров’я починається з маленьких щоденних звичок — навіть таких, як кілька вправ під час читання в бібліотеці.Дякуємо всім, хто був з нами — і до нових руханок! 
У білому халаті, бадьора, весела, життєрадісна з проникливим поглядом і турботою про кожного пацієнта. Так відгукуються рідні та колеги про лікарку-фтизіатра Надію Максимівну Гречинську. Вона повністю присвятила себе служінню медицині та боротьбі з невидимим ворогом – хворобами, що крадуть у людини найдорожче: подих, силу, майбутнє. Надія Гречинська понад півстоліття не лише лікувала, але й запобігала, навчала, підтримувала та вселяла надію на одужання сотням пацієнтів.
Народилася Гречинська Надія Максимівна 1920 року в селі Кислівка Київської області. Після закінчення восьми класів навчалася в Миронівському медучилищі та працювала медичною сестрою в районній лікарні.
На початку Другої світової війни була мобілізована в медичний ешелон, який евакуйовував поранених з фронту в глиб тилу. Таким чином, вона опинилася на Далекому Сході в місті Іркутськ, де працювала в госпіталі. Там їй доводилося робити навіть операції через брак медичних працівників.
Поряд з роботою навчалася в Іркутському медичному інституті, але після закінчення війни і звільнення Батьківщини, повернулася в Україну та продовжила навчання у Львівському медичному інституті. Поєднувала навчання з роботою медичної сестри.
Після закінчення інституту за направленням приїхала до Рівного. З 1950 року працювала на посаді лікаря-фтизіатра в Рівненському обласному туберкульозному диспансері аж до 1991 року.
Вона прийшла у медицину ще тоді, коли туберкульоз здавався вироком, коли страх перед ним був сильнішим за знання, а ліки не завжди встигали врятувати. Але вона не здавалася. Кожен день, кожен пацієнт, кожен рентгенівський знімок були її полем бою. Вона навчала колег, працювала над методиками лікування, впроваджувала нові підходи, не припиняючи вірити, що хворобу можна здолати.
Національна наукова медична бібліотека України (www.library.gov.ua)
пропонує безкоштовний доступ та можливість публікацій статей в журналах
компанії Bentham Science Publishers
Компанія є видавцем 160 назв наукових журналів, які охоплюють широке
коло дисциплін у сфері фармацевтичних досліджень, медицини, медичної
техніки та технологій, соціальних наук. Журнали видавництва з молекулярної
медицини, дослідження хвороби Альцгеймера, розробки ліків проти раку,
медичної хімії та багато інших входять до найвпливовіших журналів світу.
Для користувачів українських медичних наукових установ, безкоштовний
доступ до своїх ресурсів компанія забезпечує до кінця 2025 року.
Bentham Science Publishers також пропонує українським медикам
можливість публікації своїх статей у 125 журналах компанії та отримати ряд
переваг у 2025 році:
безкоштовна обробка статті АРС=0;
необмежена кількість публікацій та номерів журналів;
публікацій як у колекціях Hybrid (120+) та Gold (40+) серії журналів.
Для відкриття доступу до ресурсів видавництва, просимо передати IP
адресу вашої установи на електронну пошту: nmi.romnb@gmail.com
2 квітня по усьому світу одягають блакитне на знак підтримки людей з
аутизмом, розладом нервової системи, що утруднює комунікацію. Аутизм,
окрім генетичних причин, відносять до розладів, пов’язаних також із
забрудненням довкілля, їжі та питної води.
В Україні офіційно зареєстровано понад 4 тисячі людей із аутизмом.
Перші ознаки аутизму проявляються у дітей до 3-х років і, якщо батьки і
лікарі їх вчасно помітять, то такій людині можна допомогти втримати зв’язок
зі світом. До того ж, інтелект аутистів не завжди понижений. Часто такі люди
проявляють хороші, а подекуди і виняткові здібності у певних сферах.
Аутизм – це один з видів інвалідності або обмежених можливостей
здоров’я. Це означає, що у людини відсутні якісь конкретні здібності. При
аутизмі людина виглядає зовсім звичайно, але його мозок працює не так, як у
інших. Йому набагато складніше комунікувати з навколишнім світом –
говорити, розуміти почуте від інших людей, спілкуватися і заводити друзів.
Людина з аутизмом інакше сприймає практично все: звуки, кольори,
запахи або дотик.
Для чого застосовують біотехнічні методи при збереженні та відтворенні рідкісних видів рослин ? Варіант відповіді на це запитання запропонували науковці Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка під час проведення пленарного засідання в рамках природничо-математичних читань “Наукові відкриття ХХ-ХХІ століття: досвід та тенденції розвитку природничо-математичних наук в Україні та світі: глобальний, національний та регіональний аспекти, ” зініційовані КЗВО “Рівненською медичною академією.”
Сучасна фармакологія широко використовує рослинну сировину для створення лікарських препаратів. Однак багато лікарських рослин, що мають високу цінність, знаходяться під загрозою зникнення через надмірний збір, втрату природних середовищ існування та зміну клімату. Біотехнічні методи відіграють ключову роль у збереженні та відтворенні цих видів, забезпечуючи стале використання природних ресурсів.
Зокрема, йшлося про мікроклональне розмноження – метод культивування рослин in vitro, що дозволяє отримувати велику кількість генетично ідентичних особин з високою швидкістю та мінімальними затратами ресурсів.Науковці роблять висновок, що застосування біотехнічних методів дозволяє зберегти рідкісні види рослин і забезпечити їх ефективне використання у фармакології без загрози зникнення. Подальший розвиток та інтеграція цих технологій допоможе зберегти біорізноманіття та забезпечити сталий розвиток фармацевтичної промисловості.
Основні біотехнічні методи
- Мікроклональне розмноження – це безстатеве вегетативне розмноження рослин в культурі in vitro , при якому отримують рослини, генетично ідентичні вихідній батьківській формі, що сприяє збереженню генетично однорідного посадкового матеріалу..
- Кріоконсервація – збереження рослинного матеріалу в рідкому азоті (-196°C), що дозволяє зберегти генетичний матеріал рідкісних і зникаючих видів на довгий термін.
- Культура тканин – вирощування рослинних клітин і тканин у лабораторних умовах для отримання біологічно активних сполук без необхідності знищення природних популяцій.
- Генна інженерія – створення трансгенних рослин із підвищеною стійкістю до несприятливих умов середовища, що сприяє їх більш ефективному вирощуванню.
- Фіторемедіація – використання рослин для очищення забруднених територій і відновлення природних місць існування рідкісних видів.
