Автор: Васюха Людмила Page 3 of 42

Напередодні Міжнароджного дня жінок і дівчаток в науці говоримо про їхні винаходи, здобутки  та досягнення. Засідання “круглого столу” присвячено самі цій темі. Серед доповідачів – науковці та студенти НУВГП.

Звісно,  що роль жінок та дівчат у науці досить помітна.  Утім історично вони стикалися з численними перешкодами на шляху до визнання та успіху. Разом з тим їх внесок у різні наукові галузі, від фізики та медицини до математики та астрономії доволі значний.

Однією з найвідоміших жінок у науці є Марія Склодовська-Кюрі, яка стала першою жінкою, що отримала Нобелівську премію, і першою людиною, яка була удостоєна цієї нагороди у двох різних галузях – фізиці та хімії. Зокрема, полоній – хімічний елемент названий на честь Польщі (лат. Polonia) — батьківщини Марії Склодовської-Кюрі. Її дослідження радіоактивності відкрили нові можливості для медицини та фізики.

Не менш значущою постаттю є Розалінд Елсі Франклін, чия робота в галузі рентгенівської кристалографії допомогла розкрити структуру ДНК. Хоча її внесок довгий час залишався недооціненим, сьогодні її визнають однією з ключових постатей у біології.

У сучасному світі жінки продовжують змінювати науку.  Важливо підтримувати дівчат у їхньому прагненні до науки, розвивати освітні ініціативи та створювати рівні можливості для всіх.

Жінки й дівчата у науці не лише змінюють світ, а й надихають майбутні покоління дослідниць, доводячи, що наука – це сфера для всіх допитливих.

11 лютого – День хворого. Хворіти –  справа неприємна.  З одного боку недуга приносить хворому тільки страждання, з іншого – вона забирає масу сил і енергії у здорової частини населення. Виділення періодів хвороби, варіантів її плину, фаз загострення і ремісії, вивчення причин переходу гострої форми в хронічну має велике клінічне і соціальне значення і використовується для тактики лікування і планування профілактичних і реабілітаційних заходів.

Перехід від здоров’я до хвороби не є раптовим. Між цими станами є ряд перехідних стадій, що не викликають у людини вираженого зниження соціально-трудової активності і суб’єктивної потреби звертатися за медичною допомогою. Перехідні стадії можуть бути обумовлені різними факторами.

10 лютого медична спільнота відначає Міжнародний день боротьби з
епілепсією.
Епілепсія (від грец. epilambano – схопити, нападати) – хронічне захворювання,
що проявляється різноманітними судомними і несудомними нападами, а також
типовими змінами особистості, психозами, у особливо тяжких випадках розвитком
специфічного слабоумства.
Вперше епілепсію описав Гіппократ (460-377 р. до н.е.), який пов’язував її з
ураженням головного мозку і вважав спадковою патологією. Уявлення людей
вражала важкість і своєрідність великого судомного епіліптичного нападу, який
найчастіше стається раптово при різних ситуаціях, часто при великому скупченні
людей. Вражені виглядом нападу, люди вважали, що це не хвороба, а прокляття,
покарання за гріхи. Суспільство відкидало від себе людей, які страждали нападами
епілепсії. Але негативне ставлення до таких хворих неприпустимо! Потрібно
нагадати, що серед хворих епілепсією були не тільки психічно збережені і здібні, але
і талановиті люди. Страждали на епілепсію Піфагор, Демократ, Сократ, Олександр
Македонський, Юлій Цезарь, Плутарх, Авіцена (Ібн Сіна), Петро Перший,
Наполеон, Мольєр, Ф.М. Достоєвський, Ван Гог та ін.

Read More

Щороку 7 лютого в Україні, починаючи з 2018 року, неофіційно  відзначають професійне свято – День масажиста. Головна мета свята – відзначити масажистів, які присвячують своє життя нелегкій та корисній праці, а саме – допомагають піклуватися про своє здоров’я тим, хто цього потребує.

Професія масажист може поділятися на кілька видів: дитячий та спортивний масажист, а також масажист – косметолог. Насправді, здійснювати вплив на людські тіла за допомогою рук у цілющих цілях люди почали досить давно. Дані такого впливу спостерігалися в Ассирії, Єгипті, Персії, Греції.

Потрібно відзначити, що масажист – це не просто людина, яка робить масаж, а фахівець, який бере активну участь у фізичному оздоровленні людей.

Він проводить як профілактичні процедури, так і лікувальні.  Все це вимагає досить глибоких медичних знань, уважності та акуратності.

29 січня 2025 року українці відзначають 107-у річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.

Саме сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв Крут — молодих українських патріотів, які понад століття тому, у 1918 році, стали на захист незалежності молодої Української Народної Республіки. Ця дата є одним із найяскравіших прикладів героїзму, самопожертви та національної гідності в історії нашої держави.

Всесвітній день хворих на проказу відзначається щорічно в останню неділю січня. Його заснував французький письменник і громадський діяч Рауль Фоллеро в 1954 році, щоб привернути увагу до проблем людей, які  хворіють на цю недугу.

Проказа (або хвороба Гансена) — це інфекційне захворювання, яке вражає розвиток, нервову систему та очі, але сучасна медицина дозволяє його повністю вилікувати. Цей день нагадує про важливість солідарності, рівного ставлення до всіх людей та боротьбу з дискримінацією хворих. За посиланням, яке ви бачите нижче можна ознайомитмися з бібліографічним оглядом за цією темою.

https://www.calameo.com/read/006146218c3ca43481a3e

Сьогодні, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.

«Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, завжди слугуватиме всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…» –

Нині питанню здоров’я людини приділяється чимало уваги. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає здоров’я як «стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки як відсутність хвороб і фізичних дефектів».  При цьому медичні працівники повинні пам’ятати, що в кожної людини є свій ступінь такого благополуччя і , головне, свої критерії для його оцінювання. У півдручнику Антропової Тетяни Олександрівни, Пісарєва Аркадія Анатолійовича, Колісниченко Олександри Іванівни. Обстеження та визначення стану здоров’я: Підручник для студ. вищих мед. навч. закл. I-III рівнів акредитації. — К. : Медицина, 2006. — 351с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 350-351. — ISBN 966-8144-40-6. йдеться про стан здоров’я людини з точки зору теоріїх адаптації.

Тобто теорія адаптації пояснює здоров’я людини як здатність організму пристосовуватися до змін у зовнішньому та внутрішньому середовищі. Цей підхід розглядає здоров’я не просто як відсутність хвороб, а як динамічний процес, що забезпечує оптимальну взаємодію між організмом і середовищем.

Основні положення теорії адаптації у контексті здоров’я:

1. Гомеостаз як основа здоров’я
   Організм постійно підтримує внутрішню стабільність (гомеостаз), незважаючи на зміни навколишнього середовища. Наприклад, при підвищенні температури повітря людина починає пітніти, щоб охолодити тіло. Гомеостаз забезпечується нервовою, ендокринною та імунною системами.
2. Стрес і адаптація
   Ганс Сельє, засновник теорії стресу, стверджував, що будь-який вплив (стресор) викликає в організмі адаптаційну реакцію. Вона проходить три фази:
   • Тривога: організм мобілізує свої ресурси.
   • Стадія резистентності: адаптація до стресору.
   • Виснаження: якщо стрес тривалий або надмірний, адаптаційні механізми виснажуються, що може призвести до хвороб.
3. Пластичність організму
   Здоровий організм здатний змінювати свої функції та структуру для пристосування до нових умов. Наприклад, під час тренувань у спортсменів збільшується м’язова маса і поліпшується функція серця.
4. Зовнішні та внутрішні фактори впливу
   Здоров’я залежить від гармонії між зовнішніми умовами (клімат, екологія, соціальні умови) і внутрішніми характеристиками організму (генетика, фізіологічний стан, психологічна стійкість). Дисбаланс може викликати хвороби або погіршення адаптаційних можливостей.

Read More