КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Автор: Васюха Людмила Page 2 of 49

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ХВОРОБОЮ ДЕНГЕ

Міжнародний день боротьби з хворобою денге, що відзначається 26
серпня, має на меті привернути увагу до цієї небезпечної хвороби, що передається
через укус заражених комарів. Цікаво, що денге не передається від людини до
людини, а її поширення залежить від комарів, зокрема Aedes aegypti i Aedes
albopictus. За рік у світі фіксується понад 390 мільйонів випадків захворювання, і
приблизно 500 000 з них мають важку форму – геморагічну лихоманку денге, яка
щороку забирає близько 25 000 життів.
Ключові моменти:
– Поширеність: Більше половини населення Землі перебуває під
ризиком зараження.
– Чотири штами вірусу: Існує чотири різних штами денге, і кожен
з них може спричинити хворобу навіть у людини, яка вже перехворіла.
– Геморагічна лихоманка: Це найважча форма денге, яка може
стати смертельною.
Факти:
1. Підвищення числа випадків: Останнім часом денге стає
все більш поширеною в міських районах, що раніше не були схильні до
такої інфекції. Тепер великі міста, такі як Маніла або Бангкок,
переживають епідемії денге.
2. Історія захворювання: Вірус денге був вперше виявлений
ще в 1950 – х роках, але на сьогодні він став однією з найбільших
проблем для охорони здоров’я в тропічних і субтропічних країнах.
3. Можливість зараження кілька разів: Унікальність вірусу
полягає в тому, що одна й та сама людина може захворіти до чотирьох
разів через різні штами. В результаті цього збільшується ймовірність
розвитку важкої форми захворювання.
4. Цікава причина інтенсивного поширення: Зміна клімату і
урбанізація сприяють поширенню комарів – переносників. Вони люблять
жити в містах, особливо в районах з поганим водовідведенням, де
можуть розмножуватися в калюжах і залишках води.
5. Незвична боротьба: У деяких країнах, таких як Таїланд,
для боротьби з денге використовують генетично модифікованих комарів,
які передають стерильність своїм нащадкам, що зменшує кількість
заражених комарів.

НОВА ПОСЛУГА ВІД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ

📚 Рівненська обласна наукова медична бібліотека пропонує своїм читачам консультаційний супровід щодо отримання свідоцтва про авторське право на власний винахід, статтю, методичні матеріали чи інші твори.

ℹ️ Авторське право на твір виникає автоматично з моменту його створення, але для офіційного підтвердження авторства можна зареєструвати його в Українському національному офісі інтелектуальної власності та інновацій (УКРНОІВІ) та отримати відповідне свідоцтво.

📌 Як виглядає авторський знак?

Авторський знак — один із головних елементів вихідних відомостей друкованого видання, введений у 1916 році бібліотекознавцем Любов’ю Хавкіною.
Він складається з:

  • міжнародного символу охорони авторського права ©;

  • прізвища та ініціалів автора або назви організації;

  • року набуття авторського права.

✅ Приклади:

  • © Переходько Н.М., 2025

  • © Рівненська обласна наукова медична бібліотека, 2025

🛠 Наші фахівці допоможуть:

  • підготувати заявку на реєстрацію авторського права;

  • роз’яснити порядок подання документів;

  • зорієнтувати у вартості та термінах отримання свідоцтва.

📍 За консультаціями звертайтеся у відділ інформаційних технологій та науково-методичної роботи бібліотеки.

📞 Контакти: м. Рівне, вул. І. Котляревського,2 , nmi.ronmb@gmail.com
🌐 Сайт: ronmb.rv.ua

ОЛЕКСАНДРА НІКОЛЬЧЕНКО – ЛІКАРКА, ЯКА ПРИСВЯТИЛА ЖИТТЯ ДІТЯМ

Історія життя та професійного шляху лікаря-педіатра з Рівненщини, Олександри Митрофанівни Нікольченко, є яскравим прикладом відданості медицині та людям.

📖 Дитинство та роки становлення

Вона народилася у 1921 році в Харкові у багатодітній сім’ї. Була найстаршою серед дітей: брати Борис (1923) та Микола (1925), сестра (1926), а наймолодша — Тамара Митрофанівна (1938), яка й досі проживає у Харкові. Їхня мама пережила важкі роки окупації.

Ще до початку Другої світової війни Олександра вступила до медичного університету. Але навчання довелося перервати через війну. Лише після визволення Харкова у серпні 1943 року вона змогла повернутися до медінституту й завершити освіту.

👩‍⚕️ Перші кроки у медицині

На початку 1945 року, коли радянська армія звільняла Західні землі, молодих лікарів скеровували туди для відновлення медичної служби. Так Олександра Митрофанівна потрапила у Сарни, де наприкінці 1945 року очолила дитяче відділення районної лікарні.

Саме там вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком — військовим медиком, начмедом шпиталю, який після Берлінської операції був направлений на Волинь. У Сарнах вони одружилися, а вже в листопаді 1946 року народилися їхні діти — сини-близнюки.

До 1952 року Олександра Нікольченко працювала завідувачкою дитячого відділення, фактично організовуючи педіатричну службу у післявоєнні роки.

🏥 Рівненський період

У 1953 році її перевели до Рівного, де вона очолила дитяче відділення обласної лікарні. Пропрацювавши рік завідувачкою відділення, невдовзі стала головним дитячим лікарем Рівненської області. Цю посаду вона обіймала до виходу на пенсію у 1977 році.

Її професійне становлення та організаторські здібності розкрилися саме на цій посаді. На плечах лікарки було формування всієї дитячої медичної мережі області. Вона постійно перебувала у відрядженнях, дбала про відкриття ФАПів у селах, розвиток дитячих відділень та впровадження профілактичних програм.

🌟 Досягнення та визнання

  • Отримала звання Заслуженого лікаря України.

  • Була нагороджена орденом «Знак Пошани».

  • Мала звання «Відмінник охорони здоров’я УРСР».

Особливу увагу приділяла:

  • організації дитячих молочних кухонь (1950–1960-ті роки), що стало важливим кроком у боротьбі з дитячим недоїданням;

  • боротьбі з поліомієлітом — завдяки вакцинації в 1960-х роках хворобу вдалося подолати;

  • профілактиці дитячого туберкульозу.

🏠 Родинне життя

У Рівному родина спершу мешкала на вулиці Шкільній, 14. Пізніше, у 1958 році, отримала квартиру у службовому будинку біля станції переливання крові (нині — вулиця Степана Бандери).

Діти Олександри Митрофанівни навчалися у 34-й залізничній школі, яка згодом стала школою №19. Син Юзеф згадує, що завжди рівнявся на працю матері, адже бачив, скільки сил і серця вона вкладала у свою професію.

🕯 Пам’ять

Олександра Митрофанівна Нікольченко відійшла у вічність 12 серпня 1979 року. Вона залишила після себе не лише професійні здобутки, а й справу, якій присвятила життя — охорону здоров’я дітей на Рівненщині.

Її ім’я варте пам’яті та шани, адже саме такі лікарі формували фундамент сучасної дитячої медицини України.

 

ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ: ПОДІЯ, ЩО ЗМІНИЛА ІСТОРІЮ

Сьогодні у стінах медичної бібліотеки панувала особлива атмосфера єдності та гордості. 📚 Читальний зал об’єднав рівнян різного віку — від наймолодших школярів до старшокласників. Усі вони прийшли, щоб доторкнутися до історії, яка визначила долю нашої держави — проголошення Акту про незалежність України.

Про цю подію розповіла завідувачка кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін КЗВО “Рівненська медична академія”, кандидат історичних наук, професор Наталія Переходько. Її виступ змусив кожного замислитися над величчю того дня, коли Україна заявила світові: ми вільна й незалежна держава!

Найважливіші факти, що вразили слухачів:

  • 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила Акт про незалежність 346 голосами «за» при необхідних 300.

  • 1 грудня 1991 року на референдумі 90,32 % українців підтвердили своє прагнення жити у вільній країні.

  • У той же день було обрано першого Президента України — Леоніда Кравчука, якого підтримали 72 % громадян.

  • Крим також більшістю голосів висловився за незалежність.

  • Вже 2 грудня Польща першою визнала незалежність України. За нею — Австралія, Канада, США, Велика Британія. Протягом першого тижня нас підтримали понад 70 держав світу.

🌍 Пані Наталя особливо підкреслила роль української діаспори Канади й Австралії, яка відразу заявила світові про визнання нашої незалежності.

💙💛 Виступ не залишив байдужим нікого. Учасники заходу дізналися і про символічний збіг дат: 24 серпня 1985 року у Києві відбувся великий несанкціонований мітинг за права людини на честь 10-річчя Гельсінських угод. Через шість років саме цього дня народилася Незалежна Україна.

Сьогодні, слухаючи розповідь, діти та молодь відчули: незалежність — це не лише історичний факт, а й спадок, відповідальність і гордість, яку ми маємо зберігати й примножувати.

🇺🇦 Ми пишаємося своєю державою та її історією!

День Незалежності України, історія незалежності, Рівне бібліотека, проголошення Акту про незалежність, Наталія Переходько, українська діаспора, історія України, 24 серпня 1991, референдум за незалежність, Леонід Кравчук, визнання України світом.

АНОНС

🇺🇦 Анонс тематичного заходу до Дня Незалежності України 🇺🇦

Запрошуємо усіх охочих до нашої бібліотеки на особливу подію, присвячену 34-й річниці Незалежності України.

📅 Дата: 25.08.2025 Час:10:30
📍 Місце: читальна зала бібліотеки

У стінах нашої книгозбірні відбудеться зустріч із кандидатом історичних наук Наталею Переходько, яка розповість про історичне значення проголошення незалежності та його роль у становленні українського народу.

А після змістовної бесіди діти візьмуться за пензлі та олівці 🎨🖌️, аби власноруч створити яскраві патріотичні листівки — символи любові до України.

Запрошуємо дорослих і дітей долучитися до заходу, відчути дух єдності та гордості за свою країну! 💙💛

ЕТИЧНИЙ ВИМІР ГМО ЕКСПЕРИМЕНТІВ З РОСЛИНАМИ: ЗА ТА ПРОТИ

Виникнувши в 1951 році генетика, або генна інженерія, як наука та
пов’язана з нею технологія модифікації генетичного матеріалу організмів, стала
швидко розвиватися і на сьогодні є однією з най динамічніших. Проте, як це
часто буває в історії науки, формування нової дослідницької області породжує і
певні проблеми та виклики. Найбільш резонансний відгук у суспільстві
викликали питання пов’язані з можливою шкодою для здоров’я, яку несуть
споживання самих генетично модифікованих рослин та продуктів вироблених з
них. Натомість етичним вимірам проблеми ГМО, і взагалі в чому ж полягає ця
проблема, на жаль було приділено значно менше уваги. Спробуємо
проаналізувати деякі етичні питання, які тут мають місце та продемонструвати
їхній відкритий характер.
Для початку нагадаємо, що термін ГМО позначає організм, генотип якого
було змінено за допомогою методів генної інженерії. Генетична модифікація
відрізняється від природного та штучного мутагенезу саме направленою зміною
генотипу. При цьому генетичний матеріал переносять з одного організму в
інший, використовуючи технологію рекомбінантних ДНК. Якщо при цьому
ДНК, яку переносять, походить з іншого виду, отримані організми називають
трансгенними.
Як відомо прихильники ГМО переконані, що у результаті таких
експериментів ми здатні отримати новий вид рослин, які будуть більш стійкими
до впливу зовнішнього середовища. А це, у свою чергу, допоможе нам у
збереженні врожаю та вирішенні однієї з сучасних глобальних проблем –
проблеми голоду.

АКЦЕНТИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Щиро дякуємо Рівненському обласному центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України за подарований перший примірник журналу «Акценти громадського здоров’я».

Це публіцистичне видання створено за підтримки американського народу через USAID у межах проєкту «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я». Його мета — розвиток профілактичної медицини, впровадження інноваційних освітніх програм та зміцнення міжнародних партнерств.

У передмові до журналу Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко наголосив:

“МОЗ підтримує ваші зусилля у розбудові сфери громадського здоров’я. Ми розраховуємо на вашу активність і ініціативність у впровадженні змін, які матимуть позитивний вплив на сферу громадського здоров’я”.

📖 Для нашої бібліотеки цей журнал — не просто новинка, а важливий крок до поширення знань та підтримки фахівців, які працюють задля здорового майбутнього України.

СТІЛ ПАМ’ЯТІ

📅 29 серпня 2025 року Рівненська обласна наукова медична бібліотека долучиться до всеукраїнської акції “Стіл пам’яті”, ініційованої Благодійним фондом імені Іллі Грабара та Платформою пам’яті “Меморіал”.

У цей день один зі столиків у бібліотеці буде зарезервовано та засервіровано на цілий день у пам’ять про загиблих Героїв України.
Такий стіл — це символ очікування важливого гостя, який більше не повернеться, і водночас знак вдячності, солідарності та турботи про тих, хто віддав своє життя за нашу свободу.

Минулого року до акції приєдналося понад 800 закладів з усіх регіонів України. Цьогоріч “Стіл пам’яті” об’єднає не лише ресторани, кафе й кав’ярні, а й військові підрозділи, заклади освіти, книгарні та бібліотеки. Усі учасники будуть позначені на національній мапі “Стіл пам’яті 2025”.

📖 Традиція “Столу пам’яті” походить зі США і є меморіальною церемонією, що символізує пам’ять про загиблих, зниклих безвісти або полонених військовослужбовців. Кожен елемент столу має особливе значення:

  • біла скатертина — чисті наміри;

  • червона троянда — кров, пролита заради свободи;

  • жовта стрічка — любов до країни й рішучість шукати зниклих;

  • шматочок лимона та дрібка солі — гірка доля й сльози родин;

  • перевернутий келих, порожнє крісло та запалена свічка — світло пам’яті й нагадування про відсутніх.

🤍 Запрошуємо рівнян та гостей міста відвідати Рівненську обласну наукову медичну бібліотеку 29 серпня та разом вшанувати пам’ять найсміливіших серед нас.

БІОЕТИКА ТА ДЕОНТОЛОГІЯ ДЛЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Рівненська обласна наукова медична бібліотека розпочинає реалізацію нового інформаційно-просвітницького проєкту «Біоетика та деонтологія для медичних працівників».

Метою проєкту є висвітлення важливих аспектів професійної етики та культури взаємодії у медичній сфері. У межах проєкту розглядатимуться такі теми:

  • взаємовідносини між лікарем та пацієнтом;

  • етичні принципи співпраці лікаря з лікарем;

  • особливості комунікації лікаря та медичної сестри;

  • правила взаємодії медичної сестри з родичами пацієнта;

  • етичні аспекти діалогу родичів пацієнта з лікарем.

Біоетика та деонтологія у медицині охоплюють не лише професійні знання та навички, а й морально-етичні стандарти, що визначають якість медичної допомоги. Вони формують атмосферу довіри, взаємоповаги та відповідальності між усіма учасниками медичного процесу.

Проєкт покликаний стати майданчиком для обговорення актуальних питань медичної етики, обміну досвідом і пошуку оптимальних рішень. Запрошуємо медичних фахівців та зацікавлених читачів слідкувати за публікаціями та долучатися до дискусій.

ДЕНЬ МОЛОДІ

Міжнародний день молоді щорічно відзначається 12 серпня у всьому світі. Це свято, започатковане Організацією Об’єднаних Націй у 1999 році, привертає увагу до важливості участі молоді в розвитку суспільства, обговорює актуальні проблеми та підтримує ініціативи, спрямовані на позитивні зміни.

Історія виникнення

Ідея проведення Дня молоді була запропонована під час Світової конференції молоді в Лісабоні у 1998 році. Її учасники наголосили на необхідності створення міжнародної платформи для діалогу та вирішення питань, які стосуються молодого покоління.

В Україні з 29 липня 2021 року (Указ Президента №333/2021) святкування Дня молоді перенесено на 12 серпня, щоб об’єднати українську молодь із глобальною спільнотою та посилити інтеграцію в європейський простір.

Мета святкування Міжнародного дня молоді

  • Підвищення обізнаності про виклики та можливості, що стоять перед молоддю — від освіти та працевлаштування до громадської активності.

  • Залучення молоді до процесів ухвалення рішень на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

  • Підтримка молодіжних ініціатив, які сприяють сталому розвитку та зміцненню громад.

Як святкують у світі та в Україні

Традиційно цього дня проводяться:

  • міжнародні форуми та конференції;

  • презентації молодіжних проєктів;

  • культурні та мистецькі події;

  • волонтерські акції та соціальні ініціативи.

В Україні Міжнародний день молоді має ще глибший сенс. Молоді українці не лише творять своє майбутнє, а й активно захищають незалежність та свободу країни. Їхня енергія, креативність та патріотизм — запорука розвитку держави.

Значення для суспільства

Інвестиції у розвиток молоді — це інвестиції у майбутнє. Підтримка освітніх, культурних, наукових та соціальних ініціатив молодих людей допомагає створити сильне, справедливе та процвітаюче суспільство.

💙💛 Молодь України — це серце змін, рушійна сила прогресу та надія на мирне і процвітаюче майбутнє.

ОНЛАЙН-ПРЕЗЕНТАЦІЯ НОВОГО ПРОЄКТУ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ НАУКОВОЇ МЕДИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Кандидат філософських наук, науковий співробітник нашого закладу Павло Храпко представив керівникам медичних закладів області новий проєкт — «Основні проблеми біоетики та деонтології».

Під час зустрічі Павло Юрійович розповів про причини появи цих дисциплін та наголосив, що медицина вимагає від своїх послідовників жити, служачи пацієнтам, їхнім родинам і суспільству. Ідеальним орієнтиром у цій професії є латинський вислів: «Любов і справедливість».

Або ж, як часто говорять лікарі:
🩺 «Часом лікувати, часто приносити полегшення, завжди втішати».

Спікер окреслив низку складних проблем біоетики, на які поки що немає однозначних відповідей, підкресливши важливість постійного діалогу між фахівцями, наукою та суспільством.

📚 Проєкт покликаний стати майданчиком для обговорення, навчання та пошуку рішень у сфері медичної етики.

ДО МІЖНАРОДНОГО ДНЯ ОФТАЛЬМОЛОГІЇ

📚 Книжкова виставка у РОНМБ до Міжнародного дня офтальмології ️
8 серпня — професійне свято лікарів, які щодня стоять на варті нашого зору. Завдяки
офтальмологам ми маємо змогу бачити світ у всіх його барвах і деталях, адже до 90%
інформації людина отримує саме через зір.
З нагоди цього дня у Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці
організовано книжкову виставку, присвячену здоров’ю органів зору. До експозиції
увійшли видання, що висвітлюють сучасні підходи до діагностики, профілактики та
лікування очних захворювань, включаючи глаукому, катаракту, короткозорість, вікові
зміни зору тощо.
🔎 Чому це важливо?
🔸 Очі — вікно у світ: зір є основним джерелом сприйняття інформації.
🔸 Багато очних хвороб розвиваються безсимптомно — рання діагностика рятує зір.
🔸 Глаукома — одна з провідних причин сліпоти у світі. Її своєчасне виявлення
критично важливе для збереження зору.
🔸 Офтальмолог — це не лише лікар, а й захисник нашої здатності бачити повноцінно.
✅ Як зберегти здоров’я очей?
– Регулярно проходити профілактичні огляди в офтальмолога.
– Захищайте очі від ультрафіолету — носіть сонцезахисні окуляри.
– Дотримуйтесь зорової гігієни: робіть перерви під час роботи за комп’ютером.
– Повноцінно харчуйтесь: продукти, багаті на вітаміни A, C, E, цинк і омега-3,
підтримують здоров’я сітківки.
– Контролюйте артеріальний тиск і рівень цукру — це важливо для судин очей.
🟢 Запрошуємо всіх охочих до РОНМБ ознайомитися з виставкою та дізнатися
більше про здоров’я органів зору, сучасну офтальмологію та профілактику очних
хвороб.
Зір — безцінний дар, бережімо його щодня! 💙

ФІЛОЛОГІЯ МЕДИЦИНИ

Друзі! Раді повідомити Вам, що в серпні стартував новий проєкт від нашої бібілотеки під назвою “Філологія медицини.” Презентуємо Вам:
Випуск №1 — Слово, що лікує
У світі, де кожен діагноз починається зі слова, а кожна надія — з розмови, мова стає не просто інструментом, а частиною лікувального процесу. Саме тому ми відкриваємо нову щотижневу рубрику — «Філологія медицини», де будемо досліджувати, як слово формує медичну реальність, впливає на пацієнта, і навіть — лікує.
Що ми досліджуватимемо?
Походження медичних термінів: від латини до сучасної української.
Мовні етикети в лікарському спілкуванні.
Символіку та метафори в медичних текстах.
Літературні образи лікаря, хвороби, зцілення.
Мову пам’яті: як ми говоримо про втрати, героїв, історію медицини.
Для кого ця рубрика?
Для всіх, хто працює з людьми, словом і знанням. Для медиків, які хочуть краще розуміти силу комунікації. Для філологів, які цікавляться прикладним мовознавством. Для читачів, які шукають глибину в щоденних розмовах.
Наше кредо:
«Слово — це перша діагностика. І перша допомога».
Запрошуємо вас щотижня відкривати нові грані мови медицини.
У наступному випуску з’ясуємо, чому слово «пацієнт» означає не просто хворого, а людину, яка терпить. І як це значення змінює наш погляд на медичну етику.

БОРИС КВАШЕНКО: ЛЮДИНА ЕПОХИ, ТВОРЕЦЬ МАЙБУТНЬОГО

Народився 6 серпня 1913 р. Медичну освіту отримав у Познанському медичному інституті. Обрав спеціалізацію “хірургія”. Практику проходив у лікарні в Тютьковичах. Напередодні Другої світової війни 26-річний лікар Борис Квашенко починає працювати в Рівному в пологовому будинку на вулиці Бандурського (нині Драгоманова, 9). У 1939 році Квашенка мобілізували до польського війська, як лікаря, і направили спочатку в Люблін, а згодом у військовий шпиталь до Луцька. У повоєнному 1946 році Квашенко організував у Рівному пологовий будинок на 60 ліжок, де він був головним лікарем і ординатором одночасно. Борис Костянтинович 36 років працював головним акушером-гінекологом Рівненської області, залишаючись безпартійним, що на той час було рідкістю. Рівненський лікар-практик збагачував науку своїми досягненнями і відкриттями в галузі гінекології та акушерства. У 1968 році він став першим доктором медичних наук на Рівненщині. Він проводив унікальні операції, рятуючи жінок, повертаючи їм повноцінне життя. Ним опубліковані понад 60 наукових робіт, три монографії, він брав участь у різноманітних наукових конференціях і симпозіумах. Ім’я Бориса Квашенка було відоме не лише в Україні, але й за кордоном. Помер 5 травня 2008 року.

СТАРТУЄ ВСЕСВІТНІЙ ТИЖДЕНЬ ГРУДНОГО ВИГОДОВУВАННЯ

З 1 по 7 серпня у світі проходить Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування!
Ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) покликана привернути увагу до важливої теми — грудного вигодовування, його користі та необхідності підтримки жінок, які годують груддю.

На перший погляд може здаватися, що грудне вигодовування (ГВ)— це просто. Але насправді багатьом жінкам доводиться долати чимало труднощів, як фізичних, так і психологічних. І дуже часто саме підтримка родини, медиків та консультантів з ГВ стає вирішальною.

Чому грудне вигодовування — це важливо?
🔹 Материнське молоко — ідеально збалансоване за складом, легко засвоюється і містить унікальні антитіла для захисту дитини.
🔹 ГВ зменшує ризик ожиріння, діабету, алергій, респіраторних захворювань у дітей.
🔹 Покращує когнітивний та фізичний розвиток малюка.
🔹 Захищає маму: зменшує ризик онкозахворювань (матки, яєчників, молочних залоз), сприяє емоційному балансу, допомагає швидше відновитися після пологів і навіть схуднути.
🔹 У перші 6 місяців може бути природним методом контрацепції.

 Пам’ятаймо: жінці важливо не лише чути про користь ГВ, а й відчувати підтримку — щиру, турботливу, без тиску.
Разом ми можемо створити умови, у яких годування груддю буде комфортним, безпечним і природним вибором для кожної мами та її дитини.

СЮДМАК МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ – ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД ВІДДАНОСТІ ЛІКАРСЬКІЙ СПРАВІ

 

Сьогодні й нашому проєкті “Спадщина Рівнекнської медицини” пропонуємо вам, наші любі читачі, знайомство  із Миколою Васильовичем Сюдмаком (1923-2000). Микола Васильович народився в селянській сім’ї в селі Вищани Люблінського повіту в Польщі. Продовжив навчання в Холмській гімназії. Під час Другої світової війни отримав поранення.

З 1947 року навчався у Львівському медичному інституті на лікувальному факультеті. Після закінчення інституту працював рядовим лікарем на Рівненщині в міській лікарні, а згодом завідував терапевтичним відділенням лікарні.

1965 року переведений в обласну лікарню. Працював черговим терапевтом санітарної авіації, терапевтом консультаційної комісії (ЛКК), профпатологом, згодом – ординатором терапевтичного відділення Рівненської обласної лікарні, головним терапевтом XII Армії, а пізніше – головним терапевтом Рівненського обласного відділу охорони здоров’я. Через погіршення стану здоров’я залишив обласний відділ охорони здоров’я. Продовжував працювати ведучим нефрологом в урологічному відділенні обласної лікарні аж до переводу на інвалідність І групи через ускладнення від поранень.

Лікарську справу Миколи Васильовича продовжили його діти: Роман Миколайович – науковий працівник Київського НДІ урології та Наталія Миколаївна – ординатор ревматологічного відділення Рівненської обласної лікарні.

За бездоганну працю нагороджений багатьма медалями, а також присвоєно звання «Відмінник охорони здоров’я».

 

30 ЛИПНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ДРУЖБИ

Щороку 30 липня у світі відзначається Міжнародний день дружби — подія, яка акцентує увагу на важливості дружніх відносин як між окремими людьми, так і між народами та культурами.

Ідея започаткування цього свята виникла ще у 1958 році в Парагваї, де вперше запропонували створити «Всесвітній день дружби» як відповідь на глобальні виклики ХХ століття — наслідки світових воєн та зростаючу потребу у мирному співіснуванні. Ініціативу згодом підтримали країни Латинської Америки та Азії.

Офіційно Міжнародний день дружби був проголошений Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй у 2011 році. У своїй резолюції ООН закликала держави, міжнародні організації та громадянське суспільство в цілому сприяти діалогу, солідарності та взаєморозумінню між різними культурами.

Наукові дослідження підтверджують: дружба є важливим чинником психічного здоров’я. Теплі соціальні зв’язки допомагають знижувати рівень стресу, запобігають тривожним розладам, сприяють емоційній стабільності та позитивному настрою. Наявність близьких друзів асоціюється з вищим рівнем задоволеності життям, а у старшому віці — із кращим когнітивним функціонуванням.

У контексті глобальних викликів сучасності, таких як війна, пандемії, зміни клімату та інформаційна перенасиченість, дружба залишається універсальною цінністю, що об’єднує та підтримує.

🟦 У цей день важливо не лише привітати друзів, а й згадати, наскільки вагомим є людське тепло, довіра й підтримка в щоденному житті кожного з нас.


Матеріал підготовлено Рівненською обласною науковою медичною бібліотекою.

МЕДИЧНИЙ КАЛЕНДАР НА СЕРПЕНЬ 2025

1 серпня, п’ятниця – Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовуванняМіжнародний день грудного вигодовування і лактаціі (У межах Всесвітнього тижня підтримки грудного вигодовування, що триває з 1 до 7 серпня)Сироїдіння

6 серпня, середа – Міжнародний день «Лікарі світу за мир»

8 серпня, п’ятниця – Міжнародний день офтальмології

9 серпня, субота – День фізкультурника

10 серпня, неділя – День працівників ветеринарної медицини

16 серпня, субота – День чоловічої краси (або День догляду за собою для чоловіків)День святого Рокко в ІталіїМіжнародний день поширення інформації про шизофренію (розвінчуємо міфи та відкриваємо правду)Національний день техніка електродіагноста в Мексиці

19 серпня, вівторок – Всесвітній день гуманітарної допомоги

18 серпня, понеділок – День нікарагуанського педіатра

У 1925 РОЦІ НАРОДИВСЯ БАРУХ САМУЕЛЬ БЛАМБЕРГ

🔬 28 липня — у день боротьби з вірусним гепатитом згадуємо Баруха Самуеля Бламберга (1925–2011)

1925 року народився Барух Самуель Бламберг — видатний американський лікар, науковець, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини (1976). Він поділив нагороду з Карлтоном Гайдушеком за дослідження механізмів виникнення та поширення інфекційних захворювань.

🔬 Найважливіше досягнення Бламберга — ідентифікація вірусу гепатиту B. Його відкриття дало змогу:
✔ створити діагностичний тест,
✔ розробити ефективну вакцину,
✔ попередити мільйони випадків хронічних захворювань печінки по всьому світу.

До кінця життя Бламберг залишався активним у науці — він був президентом Американського філософського товариства з 2005 року.

👨‍⚕️ Його внесок — це приклад того, як наукові відкриття рятують життя.

📚 У фондах Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки — добірка матеріалів про вірусні гепатити, профілактику, діагностику й історії відкриттів, які змінили медицину.

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ІЗ ВІРУСНИМ ГЕПАТИТОМ

Історія та значення

Всесвітній день боротьби із вірусним гепатитом відзначається щорічно 28 липня. Цей день був запроваджений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) з метою підвищення обізнаності про вірусні гепатити та заохочення заходів, спрямованих на їх профілактику, діагностику та лікування. Дата обрана на честь дня народження Баруха Самуеля Блумберга, лауреата Нобелівської премії, який відкрив вірус гепатиту B.

Що таке вірусний гепатит?

Вірусний гепатит — це запалення печінки, викликане вірусами. Існує кілька типів вірусного гепатиту, найпоширеніші з яких — це гепатит A, B, C, D та E. Вони відрізняються шляхами передачі, тривалістю захворювання та можливими ускладненнями.

Типи гепатиту

  • Гепатит A: Поширюється через забруднену їжу та воду. Зазвичай не переходить у хронічну форму.
  • Гепатит B: Передається через кров та інші біологічні рідини. Може стати хронічним і призвести до серйозних ускладнень.
  • Гепатит C: Переважно поширюється через контакт з інфікованою кров’ю. Часто переходить у хронічну форму.
  • Гепатит D: Виникає лише у тих, хто вже інфікований гепатитом B.
  • Гепатит E: Поширюється аналогічно до гепатиту A, частіше зустрічається в країнах з низькою якістю водопостачання.

Page 2 of 49

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Rivne Design. 2020.