Автор: Васюха Людмила Page 30 of 46

Пересадка кісткового мозку, не зважаючи на свою назву, насправді є трансплантацією стовбурових гемопоетичних клітин кісткового мозку. Ці клітини володіють важливою унікальною властивістю – відновлювати нормальне кровотворення у хворих. При алотрансплантації своїми стовбуровими клітинами може поділитися інша людина – донор. Лише 25% хворих можуть мати родинного донора. Для інших необхідно знайти неродинного донора у спеціальних реєстрах.

Як відбувається забір стовбурових клітин?

Існують два можливі шляхи пожертвування стовбурових клітин, які можуть бути запропоновані для розгляду.

Перший, і той, який найчастіше використовується (80% випадків) – це пожертвування стовбурових клітини із циркулюючої крові. Протягом п’яти днів донору будуть вводити спеціальний препарат, який значно збільшує кількість стовбурових клітин у крові. На п’ятий день проводиться аналіз крові, щоб перевірити кількість циркулюючих стовбурових клітин. Далі необхідно пройти процедуру афереза, що триває 3-5 годин, в залежності від кількості стовбурових клітин, яку необхідно отримати. Вас під’єднають до спеціального апарату (клітинний сепаратор), який збирає стовбурові клітини з крові через вену в одній руці, повертаючи кров до тіла через вену в іншій. Донори тромбоцитів вже знайомі з цим апаратом. Загальна анестезія та подальше перебування в лікарні не потрібн. Можливі побічні ефекти: біль у кістках, іноді головний біль, стомлюваність, проте вони проходять через 1-2 дні.

Другий спосіб (рідше використовується, в 20%) – пожертвування самим кістковим мозком, що передбачає отримання стовбурових клітин з тазових кісток. Це робиться за допомогою голки та шприца під загальним знеболенням в лікарні. Оскільки можливе відчуття дискомфорту у місцях, де була встановлена голка, донора госпіталізують у клініку на 1-2 дні. У цьому випадку, найбільший ризик пов’язаний із використанням анестезії під час процедури. Також можливі побічні ефекти: біль у кістках, втомлюваність, синці у місці забору, які скоро проходять.

При обох способах забору, у донора зазвичай беруть 1-5% власних стовбурових клітин, чого цілком достатньо для повноцінного відновлення кровотворення у пацієнта на все життя. Кістковий мозок у донора повністю відновлюється протягом декількох тижнів, тобто він не втрачає нічого.

Джерело:https://bit.ly/2VMSlvR

Всесвітній день боротьби з лімфомами проводиться щорічно 15 вересня.

У цей день важливо говорити про основні проблеми хворих із лімфомами: від розпізнання перших проявів хвороби до одужання та реабілітації. В основі усіх ефективних рішень та дій лежить комплексний підхід.

День боротьби з лімфомою запровадили більш як 10 років тому. Його мета — привернути увагу до проблем людей, які зіткнулися з таким діагнозом, а також інформувати загал про симптоми захворювання та наголосити на необхідності своєчасного звернення до лікарів.

Лімфома — це пухлина з клітин імунної системи, різновид злоякісної пухлини, що вражає лімфатичну систему, яка складається з лімфатичних вузлів (невеликі закриті скупчення лімфоцитів), селезінки, вилочкової залози, кісткового мозку.

Лімфома – це не одна хвороба, а група з понад 30-ти різних хвороб.

Існують два головних типи пухлин імунної системи: лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми.

Сучасна практика дозволяє встановити, що лімфома виліковна в 80% випадків. Шанси хворих на одужання повністю залежать від точної та своєчасної діагностики.

Отже,лімфома – це злоякісне захворювання лімфоїдної тканини, яка міститься у різних частинах людського організму. Тому специфічних клінічних проявів лімфоми немає. Проте існує низка симптомів, які повинні насторожувати та можуть бути підставою для припущення наявності злоякісного новоутворення. Передусім це збільшення розмірів лімфатичних вузлів (ЛВ) будь-якої локалізації. Найчастіше виявляють збільшення шийних, пахвинних, пахвових ЛВ, можливе ураження внутрішньогрудних та внутрішньочеревних ЛВ, лімфоїдних органів (печінки, селезінки, тимуса, лімфоїдних фолікулів кишечнику тощо).

Таким чином, клінічна картина хвороби значною мірою залежить від місця ураження. При локалізації патології у грудній клітці хворий може скаржитися на біль у цій ділянці, кашель, задишку, неможливість спати лежачи (при пізніх стадіях лімфоми). У разі ураження лімфоїдної тканини у черевній порожнині пацієнт може скаржитися на збільшення розмірів живота, абдомінальний біль, втрату апетиту, відчуття важкості в шлунку після вживання малого об’єму їжі, нудоту, блювання. При локалізації процесу в головному мозку можуть виникати головний біль, загальна слабкість, судоми, епізоди короткочасної втрати свідомості, двоїння в очах, оніміння обличчя, розлади поведінки, дикції тощо. Лімфома може уражати шкіру з появою висипу, який може супроводжуватися свербежем.

Хвороба може супроводжуватися так званими симптомами загальної інтоксикації, до яких належать лихоманка вище 38 °C без ознак інфекційної патології, нічна пітливість, невмотивована втрата маси тіла понад 10% протягом останніх 6 міс.

Зазначені вище симптоми не є специфічними для лімфоми, проте їх поява, а особливо поєднання кількох із них, мають насторожити пацієнта, його родичів і сімейного лікаря та потребують додаткового обстеження.

Більше одного мільйона осіб у всьому світі живуть із діагнозом лімфома, і у близько тисячі пацієнтів щодня виявляють цю патологію.

В країнах Західної Європи щорічно виявляють близько 12-15 випадків серед кожних 100 тис. населення захворювань лімфомами.

В Україні на неходжкінські лімфоми і хронічний лімфолейкоз страждають 15 тис. осіб.

Не чекайте запрошення на лікарський огляд, проявляйте ініціативу, активно звертайтесь до лікаря. Пам’ятайте, що успіх лікування, особливо онкологічної патології, залежить від раннього виявлення хвороби. Навіть такі важкі хвороби як лімфоми не є вироком!

Список використаної літератури:

1. Федоренко З.П., Гайсенко А.В., Гулак Л.О., Горох Є.Л., Рижов А.Ю., Сумкіна О.В., Куценко Л.Б. Рак в Україні 2010-2011рр. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби. // Бюлетень національного канцер-реєстру України. №13. Київ, 2012.
2. Національний інститут раку. Рак в Україні 2017—2018 рр. Захворюваність, смертність, показники діяльності онкологічної служби // Бюлетень Національного канцерреєстру України. — К., 2019. — № 20.
3. Захист прав пацієнтів і лікарів в онкології. Проблеми та шляхи їх вирішення / Б. Т. Білинський // Народне здоров’я. — 2006. — С. 6.
4. Онкологія: Підручник для студ. мед. закладів ВО, лікарів-інтернів, сімейних лікарів, онкологів. – 2-ге вид., перероб. І доп. Затверджено МОН / За ред. Г. В. Бондаря, А. І. Шевченка, І. Й. Галайчука. – К., 2019. – 520 с., тв. пал., (ст. 6 пр.). 5. Клиническая онкология: учеб. пособие / под ред. П. Г. Брюсова, П. Н. Зубарева. – Санкт-Петербург : СпецЛит, 2012. – 456 с. : ил. 6. Современная тактика распознавания новообразований печени / А. Б. Лукьянченко, Б. М. Медведева. – Москва : Практическая медицина, 2015. – 184 с. : ил. 7. Онкология. Учебник / гл. ред. В. Г. Черенков. – Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 512 с. 8. Химиотерапия в онкологи. Стандарты медицинской помощи (сост. Дементьев А., Журавлёва Н.. Кочетков С., Чепанова Е.) – Москва: ГЭОТАРМедиа, 2016. – 800 с.

Всесвітній день атопічної екземи (World Atopic Eczema Day) був заснований в 2018 році для підвищення обізнаності про цю хворобу в усьому світі і по всій Європі завдяки ініціативі, координованої GlobalSkin і Європейською Федерацією Асоціацій пацієнтів з алергією і захворюваннями дихальних шляхів (EFA).

Атопічний дерматит або екзема – захворювання шкірних покривів, яке проявляється сухістю та свербежем і зазвичай має хронічний характер (запальний або рецидивний). Ця хвороба достатньо поширена – немає дерматолога у всьому світі, який би хоч раз не ставив такий діагноз. Згідно зі статистичними даними, 0,5-2% населення європейських країн страждає від атопічної екземи, серед дітей цей показник більш загрозливий – 25%. У 80% випадків діагноз ставиться дітям у віці до 5 років.

В цей день в центрі уваги пацієнти з атопічною екземою та їх сім’ї. Їм доводиться терпіти незручності та біль, соціальну ізоляцію та значні фінансові втрати. Проведення Всесвітнього дня атопічної екземи – гарна нагода всім об’єднатися для боротьби з хворобою.

Атопічна екзема – це алергічне шкірне захворювання, яке лежить в основі інших проблем зі здоров’ям. Вона впливає на психічне здоров’я і призводить до розвитку інших захворювань. Іноді це захворювання неймовірно важко для пацієнтів і їх сімей, серйозно відбиваючись на повсякденне життя.

В останні роки екзема має тенденцію до більш тяжкого клінічного перебігу з розвитком ускладнень, хронізацією патологічного процесу на шкірі, частими рецидивами, резистентними до стандартних методів лікування, що є причиною тривалої непрацездатності пацієнтів, зниження якості їх життя та соціальної активності. Все це обгрунтовує важливе медико-соціальне значення екземи.

Серед екзогенних причин розвитку екземи відзначають: вплив екзогенних алергенів хімічної та біологічної природи, а також чинників навколишнього середовища – факторів ризику екологічного, кліматичного, фізичного, професійного, психологічного плану тощо.

Водночас у розвитку та перебігу екземи важливу роль відіграють ендогенні патогенетичні чинники: спадкова схильність, зміни імунологічної реактивності, розлади нервової та ендокринної регуляції, наявність хронічних вогнищ інфекції, порушення мікроциркуляції, супутні захворювання органів травлення, обмінні порушення тощо, що сприяють утворенню ендо- та автоалергенів.

Дебют та рецидиви екземи пацієнти найчастіше пов’язують із: контактом із хімічними чинниками (миючими та дезінфікуючими розчинами, паливно-мастильними речовинами, будівельними матеріалами, косметичними засобами, зовнішніми лікарськими формами), травмами, мікротравмами та опіками шкіри, вживанням трофоалергенів, загостренням варикозного симптомокомплексу, нервово-психічними травмами чи нервовим перенапруженням, перенесеними простудними захворюваннями тощо.

При екземі зазвичай прописується дієта з молочно-рослинних продуктів, потенційних алергенів. Виключені гострі спеції, копченості, соління.

Показана курортотерапія і продуманий спосіб життя. Дієта матері під час виношування і лактації суттєво знижує ризик появи захворювання у дитини.

Основою будь-якої профілактики є уникнення факторів, що провокують захворювання. При екземі рекомендують:

• дотримуватися призначеної дієти;
• утриматися від куріння та алкоголю;
• налагодити процес сну-неспання (спати не менше 8 годин на добу);
• виключити контакт з алергенами та подразниками;
• не змінювати дозування і не призначати собі медикаменти самостійно;
• застосовувати спеціальні косметичні засоби та пральні порошки;
• регулярно відвідувати дерматолога;
• слідувати правилам особистої гігієни;
• при істинній (ідіопатичній) формі захворювання – звести до мінімуму водні процедури;
• за показаннями застосовувати профілактичні ванночки (з використанням трав), не допускаючи перегріву тіла;
• носити вільний одяг з натуральних матеріалів.

Слід зволожувати повітря в приміщенні, практикувати загартовування і регулярно бувати на свіжому повітрі. Медикаментозні заспокійливі засоби можна замінювати лікарськими травами (при відсутності алергії): валеріаною, собачою кропивою, мелісою.

Якщо екзема діагностована як супроводжувальне захворювання, слід пролікувати основне або уникати загострень. При варикозній екземі допоможуть рекомендації флеболога щодо полегшення стану.

Список використаної літератури:

1. Андрашко Ю.В., Миронюк И.С. Применение мази кремген при микробной экземе // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2002.— № 2 (5).— С. 33—34.
2. Аряев Н.Л. Современная стратегия лечения атопического дерматоза у детей // Современная педиатрия.— 2005.— № 3 (8).— С. 65—68.
3. Буянова О.В., Василюк О.Я. Нове в лікуванні атопічного дерматиту // Укр. журн. дерматол., венерології, косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 140.
4. Буянова О.В., Василюк О.Я. Нові підходи до лікування атопічного дерматиту // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 2 (17).— С. 43—46.
5. Дудченко М.О., Дуденко Л.І., Васильєва К.В. та ін. Розповсюдженість дерматозів у залежності від екологічного стану районів у Полтавській області // Журн. дерматовенерологии и косметологии им. Н.А. Торсуева.— 2004.— № 1—2 (8).— С. 122—123.
6. Іщейкін К.Е. Сучасний стан проблеми захворюваності на справжню екзему: питання етіології та патогенезу // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2006.— № 3 (22).— С. 6—8.
7. Калюжная Л.Д. Принципиально новое направление в наружной терапии атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 1 (16).— С. 42—45.
8. Караулов А.В., Земсков А.М., Земсков В.М. Клиническая иммунология и аллергология: Учеб. пособие.— М.: Мед. информ. агентство, 2002.— 651 с.
9. Коляденко В.Т., Степаненко В.И., Терлецький В.Б. Новая стратегия лечения атопического дерматита // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2005.— № 3 (18).— С. 19—21.
10. Коржова Т.П., Степаненко В.І., Сологуб Л.В. та ін. Раціональні підходи до зовнішньої глюкокортикоїдної терапії хронічних дерматозів з урахуванням потенційної активності препаратів // Укр. журн. дерматол., венерол., косметол.— 2001.— № 2—3.— С. 46—49.

10 вересня відзначається Міжнародний день гінекологічного здоров’я.

Як і інші подібні дати, цей день покликаний привернути увагу громадськості до питань здоров’я жінок.

Медики часто наводять невтішні факти та цифри захворюваності на гінекологічні патології. Якщо узагальнити, статистика зводить до того, що майже кожна сучасна жінка протягом життя стикається із захворюваннями статевої системи, гормональними проблемами, а більшість жінок старшого віку мають “на рахунку” принаймні одну хронічну гінекологічну хворобу.

Значно зменшується останнім часом фертильність (здатність до зачаття) жінок. Хоча визначальним фактором фертильності є вік, все ж на неї суттєво впливають і такі захворювання, як ендометріоз, невилікувані урогенітальні хвороби, гормональні порушення та інші.

Надважливим для жінки є здоровий спосіб життя. Повноцінне харчування і сон допомагають налагодити гормональний баланс і протистояти шкідливим впливам довкілля. Доведено також прямий зв’язок між курінням та безпліддям: компоненти цигаркового диму викликають мутації та оксидативний стрес в яйцеклітинах.

Гінекологія – галузь медицини, що вивчає захворювання, характерні лише для жіночого організму будь-якого віку, i насамперед, захворювання жіночої репродуктивної системи.

Гінекологічне здоров’я має великий вплив на всі системи організму жінки. Регулярно відвідувати гінеколога та проходити всі необхідні обстеження – золотий стандарт відмінного самопочуття для жінки. При виникненні тривожних симптомів слід одразу йти на консультацію, а не займатися самолікуванням.

Обов’язково проходити профілактичні огляди гінеколога всім жінкам не рідше 1 разу на рік та цитологічне дослідження шийки матки не рідше 1 разу на 3 роки. Перший візит до гінеколога варто зробити в підлітковому віці, коли у дівчини з’являється перша менструація. Гінекологічні огляди допомагають контролювати процес статевого дозрівання та вчасно виявити його порушення або вроджені хвороби жіночих статевих органів.

Для жінки, яка займається сексом, щорічний огляд обов’язковий. Під час менструації гінекологічні огляди також не проводять. За 2-3 дні до огляду рекомендується утриматися від статевого акту, використання тампонів, спреїв, свічок.

Мати гарне гінекологічне здоров’я – це перш за все попередити такі групи захворювань, як: гінекологічні захворювання запального характеру – виникають внаслідок дії патогенних організмів специфічних або не специфічних форм; гінекологічні захворювання, викликані порушеннями в ендокринній системі – порушення гормонального фону; гіперпластичні, дистрофічні, предпухлинні та пухлинні процеси в області жіночих статевих органів; порушення менструальної функції, патологічна секреція, біль, порушення сексуальної функції, клімактеричні розлади.

Бути гінекологічно здоровою – це і задовільне, безпечне сексуальне життя, його якість, здатність народжувати здорових дітей та можливість вирішувати, коли, як, як часто народжувати; це і відсутність ускладнень під час вагітності, пологів та в післяпологовому періоді; це і використання сучасних методів контрацепції, як засобу попередження аборту. Краса в поєднанні зі здоров’ям – складові жіночого щастя.

Список використаної літератури:

1. Акушерство та гінекологія у 4 т.:національний підручник/ Кол. авт. За ред. акад. НАМН України, проф. В.М.Запорожана.- т.1:Акушерство. К.- ВСВ «Медицина». – 2013. – 1032 с.
2. Жилка Н. Я. Аналітичний огляд законодавчого забезпечення охорони реп­родуктивного здоров’я / Н. Я. Жилка. – К.: Вид-во Раєвського, 2005. – 96 с.
3. Зведена ІІІ та ІV періодична національна доповідь про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини : нац. звіт (2002–2006 рр.) / за ред. В. О. Берегова; Мінсім’ямолодь, Держ. ін-т сім’ї та молоді. – К., 2008. – 179 с.
4. Імунологія. За загальною редакцією  Кузнецової Л.В., Бабаджана В.Д., Харченко Н.В. Національний підручник. Вінниця: ТОВ “Меркьюрі-Поділля”, 2013. – 564 с.
5. Шкиряк-Нижник З.А., Царенко И.В. Детская поликлиника и антенатальная охрана плода// Doctor, 2002. № 3. –С. 22-24.
6. Вдовиченко Ю.П., Татарчук Т.Ф. та ін. Гінекологія дитячого і підліткового віку. Київ: Медицина. – 2012
7. Белоусов Ю.Б. и соавтор. Введение в биоэтику// Укр. мед. часопис, № 3, 2005. –С. 31-41.
8. Біоетика. За редакцією Ковальової О.М.// МОЗ України.  2006 р.- С. 150-163.
9. Гук А. П. Збірник нормативних документів з питань репродуктивного здоров’я в Україні / А. П. Гук, Н. Я. Жилка. – К.: Вид-во Раєвського, 2005. – Т. 1. – 368 с.
10. Гук А. П. Збірник нормативних документів з питань репродуктивного здоров’я в Україні / А. П. Гук, Н. Я. Жилка. – К.: Вид-во Раєвського, 2005. – Т. 2. – 443 с.
11. Мішиєв В.Д. та співавтор. Психологічна і медикоментозна профілактика алкогольної і наркотичної залежності серед осіб підліткового віку// Київ, 2005. –С. 40.
12. Коломійцева А. Г. Ведення вагітності / А. Г. Коломійцева, І. А. Жаб­ченко, Н. Я. Жилка // Перинатологія: посіб. для акушерів, неонатологів та сімейних лікарів. – Кіровоград: Поліум, 2008. – С. 9–16.
13. Підготовка сім’ї до народження дитини в Україні: навч. посіб. / за ред. Н. Я. Жилки. – К., 2006. – 160 с.
14. Сучасні аспекти планування сім’ї. Г.М.Адамова, О.А.Бондаренко, Н.Г.Гойда та ін..  Посібник. –– К., 2012. – 320 с.
15. Профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини : навч. посіб. / за ред. Н. Г. Гойди, Н. Я. Жилки. – К., 2006. – 238 с.

Робота, навчання, зустрічі — сьогодні все проходить за екраном монітора. Звичайно, це колосальне навантаження на очі. Чи можна зберегти хороший зір, працюючи за комп’ютером? Цілком!

Наші повіки наполегливо працюють весь день: 10 тисяч рухів зберігають очі вологими. На жаль, зосереджено дивлячись на екран, ми часом забуваємо моргати. Один із наслідків багатогодинної роботи за монітором — комп’ютерний зоровий синдром (КЗС). Від нього страждають 40% користувачів.

Ознаки КЗС: почервоніння, різі, біль, сльозливість або сухість очей, підвищена чутливість до світла. Можливо і зниження гостроти зору, поява пелени перед очима, двоїння, нечіткість контурів зображення. У групі ризику — користувачі, які вводять інформацію в комп’ютер. Менше страждають ті, хто просто читає з екрану.

Як же вберегти зір? Ми зібрали рекомендації фахівців, які допоможуть зберегти здоров’я очей і попередити зниження зорових функцій.

1. Робіть перерви на легкі вправи

Щоб попередити КЗС, переривайте кожну годину: подивіться у вікно або на віддалені від вас об’єкти, зробіть п’ятихвилинну гімнастику для очей.

Стежте за годинами. Закрийте очі і уявіть циферблат годинника — стежте очима за рухом секундної стрілки. Повторіть вправу «у зворотний бік». Так м’язи очей виконують руху, відмінні від тих, що ви робите, дивлячись в монітор.

«Постріляйте» очима. Направляйте погляд за схемою «в кут, на ніс, на предмет» по 10 разів, спочатку з відкритими, а потім із закритими очима. Відведіть очі в крайнє ліве, потім в крайнє праве положення, повторіть 10 разів. А між вправами моргайте по 15-20 разів.

Пориньте в темряву. Щоб зняти напругу з очей, використовуйте спосіб, який отримав назву «пальминг» (термін походить від англійського слова palm — долоня). Закрийте очі чистими теплими долонями, максимально розслабтесь і постарайтеся побачити перед очима повну темряву …

Звичайно, умови праці важливі. Монітор повинен знаходитися на відстані витягнутої руки — в 50-70 см від очей. Телевізор краще дивитися, сидячи на відстані не менше 4 метрів.

Стежте, щоб повітря в приміщенні не було сухим. Про всяк випадок тримайте у столі зволожуючі краплі для очей. Під час роботи ввечері включайте бічне світло (світильник чи лампу), а вдень забезпечте кімнату природним освітленням.

Пам’ятайте про гігієну. Не тріть очі немитими руками, щоб не занести інфекцію. Майте на увазі: на клавіатурі комп’ютера бактерій більше, ніж де-небудь.

3. Захищайтеся від впливу ультрафіолету

На вулиці в ясну погоду не забувайте про сонцезахисні окуляри: не тільки УФ-промені небезпечні для очей, але і занадто яскраве світло. Це правило здається вам несуттєвим, адже окуляри від сонця ніяк не впливають на роботу за монітором? Однак воно важливе в перспективі: такі окуляри попереджують пошкодження очей, відсувають розвиток хвороб сітківки. А ось для тривалої роботи за монітором обов’язково придбайте пару окулярів для комп’ютера з UV-захистом. Так очі будуть менше напружуватися.

4. Будьте на зв’язку з лікарем

Раз на рік слід відвідувати офтальмолога: він перевірить гостроту зору і оцінить загальний стан очей. Сучасні прилади допомагають виявити серйозні патології, як катаракта або кератит, на самих ранніх стадіях. Це дозволяє тримати ситуацію під контролем: наприклад, закапуючи очі спеціальними краплями, можна пригальмувати розвиток хвороби або подальшу втрату зору.

Якщо відчуваєте «пісок» або біль в очах, турбують виділення або почервоніння, не відкладайте візит до лікаря. Ще один привід для обстеження — зміна поля зору, «мушки» перед очима.

5. Додайте в раціон продукти для здоров’я очей

Ви, напевно, знаєте, як корисні для очей морква і чорниця. Так, в них багато необхідних нам бета-каротину і антиоксидантів. Але це ще не все. Листові салати і яйця містять лютеїн і зеаксантин: вони знижують ризик вікової дегенерації сітківки.

При погіршенні зору знижується концентрація цинку в сітківці. Не допускайте дефіциту цього мікроелемента! Його багато в яловичині, печінці, морепродуктах.

Ягоди, фрукти і овочі, багаті вітаміном С, захищають око від макулодистрофії — групи захворювань сітківки, при яких порушується центральний зір. А вітамін Е (його добова норма міститься в жмені мигдалю) оберігає клітини від старіння.

Обов’язково включіть в раціон жирні сорти риби. У них багато корисних жирних кислот омега-3, зокрема DHA, недолік якої викликає сухість очей. Не зайвим буде і прийом вітамінних препаратів, але перед цим варто проконсультуватися з лікарем.

Будьте здорові!

Джерело:https://bit.ly/3tyTcwH

Всесвітній день фізичної терапії проводиться кожний рік 8 вересня. Це день, коли у 1951 році була заснована Світова Конфедерація фізичної терапії. У 2020 році Світова Конфедерація фізичної терапії змінила назву на Світова Фізіотерапія. Всесвітній день фізичної терапії, це день коли фізичні терапевти пропагують професію щоб:

• Показати цю важливу роль, яку відіграє ця професія для підтримки здоров’я та благополуччя людей в усьому світі.
• Підвищити престиж професії.
• Проведення кампанії від імені представників цієї професії та пацієнтів серед урядових та політичних осіб.

Цей день знаменує єдність та солідарність фізіотерапевтичного співтовариства в усьому світі. Це можливість визнати роботу, яку виконують фізичні терапевти для своїх пацієнтів та громади.

Світова Фізіотерапія має на меті підтримати організації-члени та окремих фізичних терапевтів у їхніх зусиллях з пропагування професії та підтримки здоров’я у світі, використовуючи Всесвітній день фізичної терапії, як ключову подію.

Цей день дає можливість фахівцям даної сфери підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації в підтримці здоров’я та відновлення незалежності людей, які втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.

Цей день стали відзначати за ініціативою Всесвітньої конфедерації фізичних терапевтів (WCPT) у 1996 році. WCPT – всесвітня організація, що об’єднує 300000 професіоналів з фізичної реабілітації з 101 країни.

Україна з 2010 року є асоційованим членом WCPT, що дає можливість підвищити обізнаність широких мас населення про ключову роль реабілітації у підтримці здоров’я і відновленні незалежності людей, що втратили рухові функції внаслідок травм або хвороб.

За даними міжнародних організацій, майже 30 мільйонів осіб щороку отримують каліцтво і різні ураження. Враховуючи збільшення на планеті кількості людей з вродженими вадами, технократизацію суспільства, у цьому столітті очікується зростання кількості інвалідів до одного мільярда.

Фізична реабілітація/терапія – це застосування фізичних вправ і природних чинників з профілактичною та лікувальною метою у комплексному процесі відновлення здоров’я, фізичного стану та працездатності хворих і інвалідів.

Медична реабілітація, за визначенням комітету експертів ВООЗ – це активний процес, метою якого є досягнення повного відновлення порушених внаслідок захворювання або травми функцій, або оптимальна реалізація фізичного, психічного і соціального потенціалу людини з обмеженими можливостями, найбільш адекватна інтеграція його у суспільство. Термін “фізична реабілітація/терапія”, який дедалі ширше вживають у побутовій та професійній мові підкреслює неоднозначність та популярність даного напрямку системи заходів.

Фізіотерапія (грец. physis – природа, therapeia – лікування) – це напрям медицини, який вивчає дію на організм людини фізичних факторів і їх застосування з метою лікування і реабілітації. Її розвитку сприяло вивчення вченими фізичних процесів (електричного струму, впливу магнітного поля, інших видів хвиль тощо на організм людини). Відкриття фізиків були впроваджені у медичну практику, завдяки чому з’явилися фізіопроцедури. Вони мають знеболювальну дію, здатні покращувати центральний та периферичний кровообіг, трофіку тканин, нормалізують порушені реакції імунітету. Використання фізіопроцедур при захворюваннях серцево-судинної системи покращує нервову регуляцію серцевої діяльності, сприяє нормалізації обмінних процесів у міокарді, застосовується для розвантаження міокарда, його тренінгу. При захворюваннях нервової системи фізіотерапія спрямована на нормалізацію функцій центральної та периферичної нервової системи шляхом безпосереднього впливу на нервові структури, а також поліпшення кровообігу і трофіки нервової тканини. Особливе значення має застосування фізіотерапії для відновлення або компенсації порушених рухових функцій при захворюваннях або травмах нервової системи.

В сучасних реаліях  кампанія до Всесвітнього дня фізичної терапії зосереджена навколо реабілітації після COVID-19 та ролі фізичних терапевтів у лікуванні та менеджменті людей, які були уражені COVID-19.

Кампанія зосереджена на наступних ключових повідомленнях:

• Вправи можуть відігравати важливу роль під час відновлення осіб при COVID-19.
• Як експерти з руху, фізичні терапевти можуть порадити людям, які вправи найкраще їм допоможуть при відновленні.
• Люди, які мали важке захворювання на COVID-19 будуть потребувати реабілітації та фізичної терапії для відновлення після тривалого лікування.
• Використовуючи телемедицину можна допомогти людям отримати доступ до фізичної терапії та менеджменту при COVID-19.
• Телемедицина може бути ефективною так само, як і звичайні методи надання медичної допомоги для покращення фізичної функції.

Список літератури:

1. Белая Н.А. – Лечебная физкультура и массаж. “Советский спорт” 2001 – 213 с.
2. Белова А.Н. – Руководство по реабилитации больных с двигательными нарушениями (2 тома)Том 1. “Антидор” 1998 – 154 с.
3. Боголюбов В. М., Зубкова С. М. Адаптивные изменения в организме при действии физических факторов // Мед.реабилитация, курортология, физиотерапия. — 1995. — № 1. — С. 5–9.
4. Боголюбов В.М. Физиотерапия и курортология. – в 3 т. – Бином. – 2008. – 408 с.
5. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н. – Общая физиотерапия. 2 –235 с.
6. Вітенко І.С., Чабан О.С., Бусль О.О. Сімейна медицина: психологічні аспекти діагностики, профілактики і лікування хворих. –Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 186 с

Восени починається сезон горіхів, які збагачують раціон мікроелементами, вітамінами, корисними жирами, білками.

 Волоські горіхи – найпопулярніший і широко доступний сорт, який вважається найкориснішим.

Вчені зі США та Іспанії встановили, що щоденне вживання волоських горіхів знижує рівень поганого холестерину і ризик розвитку серцево-судинних захворювань.

Як відомо, волоські горіхи багаті на альфа-ліноленову кислоту, яка відноситься до класу омега-3-ненасичених жирних кислот. Раніше було доведено, що в осіб, які регулярно вживають в їжу горіхи, рідше розвиваються серцеві захворювання та рідше бувають інсульти.

Під час нового дослідження фахівці з’ясували причину. Виявилося, що волоські горіхи не тільки знижують рівень поганого холестерину, а й змінюють співвідношення розмірів його частинок на краще.

“Частинки холестерину ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) бувають різних розмірів. Маленькі щільні частинки частіше пов’язані з атеросклерозом, зубним нальотом чи жировими відкладеннями, які накопичуються в артеріях”, – уточнив керівник дослідження Еміліо Росо, директор Клініки ліпідів Служби ендокринології та харчування Клінічної лікарні Барселони.

Автори присвятили свою роботу вивченню того, чи сприяють волоські горіхи здоровому старінню. Вони спостерігали за 708 здоровими особами у віці від 63 до 79 років, які проживали в Барселоні і Каліфорнії.

Учасників розділили на робочу і контрольну групи. Перша протягом 2 років щодня отримувала по півсклянки волоських горіхів. У представників обох груп перевіряли рівень холестерину, а також концентрацію та розмір часток ліпопротеїнів.

Через 2 роки в учасників з робочої групи рівень загального холестерину знизився в середньому на 8,5%, вміст ЛПНЩ – в середньому на 4,3%, а найшкідливіших дрібних частинок ЛПНЩ поменшало на 6,1%. Також у них не зафіксували значного збільшення ваги.

“Щоденне вживання жмені волоських горіхів – простий спосіб зміцнити здоров’я серцево-судинної системи. Багато хто переймається через небажаний набір ваги, коли включає у свій раціон горіхи. Наше дослідження показало, що корисні жири у волоських горіхах не сприяють набору ваги”, – підкреслив Росо.

Раніше повідомлялося, що волоські горіхи сприяють розвитку корисних для кишечника бактерій. Також було установлено, що вони допомагають боротись із депресією.

Джерело: https://ua.korrespondent.net/tech/4392481-nazvano-korysni-vlastyvosti-voloskykh-horikhiv

Щорічно 31 серпня, починаючи з 2001 року, у всьому світі відзначається  Міжнародний день поінформованості про передозування. Представники міжнародних організацій, що займаються профілактикою та підтримкою наркозалежних, привертають увагу суспільства до актуальності цієї проблеми. Кожен рік тисячі людей гинуть від передозування наркотичними препаратами. Символом кампанії виступає срібна стрічка.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), серед тих, хто вживає наркотики внутрішньовенно, передозування опіоїдами – друга після ВІЛ/СНІДу найбільш поширена причина смерті.

У цей день проводяться акції, на яких лікарі розповідають про клінічні симптоми та способи надання першої допомоги постраждалим від передозування.

Що потрібно знати?

• опіоїди – це психоактивні речовини, виготовлені з опійного маку, або їх синтетичні аналоги. Прикладами опіоїдів є морфін і героїн;
• у зв’язку зі своєю фармакологічною дією, опіоїди у високих дозах можуть викликати пригнічення дихання і смерть;
• число людей, які страждають на опіоїдну залежність, в світі складає близько 15 мільйонів.

У зв’язку з їхньою здатністю викликати пригнічення дихання, опіоїди є причиною великої частки випадків смертельної передозування наркотиків у всьому світі. При передозуванні потерпілий може померти або отримати ушкодження головного мозку та/або центральної нервової систем через нестачу кисню. Крім того, в результаті передозування розвиваються легеневі та серцево-судинні захворювання.

Стан передозування опіоїдів можна встановити при поєднанні трьох ознак і симптомів, що називаються «тріадою передозування опіоїдів». Симптомами цієї тріади є точкові зіниці, втрата свідомості та пригнічення дихання.

Смерті в результаті передозування опіоїдами можна запобігти шляхом надання допомоги з підтримки життєво важливих функцій (в першу чергу дихання) і своєчасного введення антагоніста опіоїдів –  Налоксону. Налоксон  -це єдиний медичний препарат, що усуває симптоми передозування наркотиками. Даний препарат не є шкідливим для людей, що не приймають опіоїди та не викликає залежність.

У цей день активісти закликають представників влади та фармакологічних компаній вирішити питання можливості придбання препарату Налоксон в аптеках, який дає можливість рятувати життя людей. Жахлива статистика загиблих також повинна відкрити очі тим, хто ще не до кінця розуміє смертельної загрози, яку несуть наркотики.

Джерело:https://greenpost.ua/news/mizhnarodnyj-den-poinformovanosti-pro-peredozuvannya-skilky-koshtuye-vryatuvaty-lyudske-zhyttya-i36792