З 2011 року 25 червня світова спільнота відзначає Всесвітній день вітіліго. Понад 100 мільйонів людей, хворих на вітиліго, страждають від соціальних упереджень та важкого психологічного тягаря, стають жертвами дискримінації через це захворювання. День 25 червня було обрано на відзначення пам’яті про видатного співака Майкла Джексона, який страждав на цю недугу до самої смерті у 2009 році.

Вітіліго – це хронічне захворювання шкіри, в сучасній системі дерматологічних хвороб воно відноситься до групи шкірних дисхромій (грец. Dyschromiacutis  – порушення пігментації). Окремі ділянки дерми при вітіліго знебарвлюються, втрачаючи свій природний колір внаслідок втрати функцій меланоцитів – руйнування пігменту меланіну.

Візуально вітіліго проявляється у вигляді білих плям і «строкатості» на шкірі, і хоча саме по собі це захворювання не несе серйозної загрози здоров’ю людини, воно створює сильний психологічний дискомфорт – як у самого пацієнта, так і у тих, що оточують його людей.

Причини розвитку вітіліго в даний час ще не вивчені повністю, хоча є офіційна статистика про цей вид дерматозу:

  • Вітіліго може проявлятися в будь – якому віці, але в першу чергу в групі ризику знаходяться люди10 – 30 – річного віку (до 50% всіх випадків дебюту захворювання);
  • Вітіліго не має расової градації, вражаючи людей з будь – яким кольором шкіри;
  • В цілому від вітіліго страждає 3% населення планети;
  • Жінки більш схильні до цього захворювання, ніж чоловіки;
  • Крім шкірного покриву, вітіліго також може вражати сітківку очей, волосся і навіть мозкову оболонку, хоча такі випадки відзначаються вкрай рідко.

Причини вітіліго

З приводу причини виникнення вітіліго існує кілька теорій:

1). Аутоімунна теорія: руйнування меланоцитів (клітин шкіри, що містять меланін) в результаті неправильно функціонують клітини імунної системи.

2). Нейрогенна теорія: пошкодження меланоцитів через діяльність нервової системи.

3). Генетична теорія: вітіліго викликається генетичною схильністю.

Також сучасна медицина з високою ймовірністю виділяє кілька тригерних факторів («пускових механізмів») виникнення і розвитку вітіліго:

  • Спадкові відхилення в обміні речовин;
  • Недостатнє харчування в період внутрішньоутробного розвитку, пошкодження плоду;
  • Збої в роботі щитовидної залози, наднирників та інших залоз і систем внутрішньої секреції;
  • Недолік харчування тканин на тлі хронічних захворювань органів травлення;
  • Стреси, що тягнуть за собою судинні розлади і порушення обміну речовин в клітинах.

Крім того, серед можливих причин захворювання відзначають також вплив на шкіру різних хімічних речовин і прийом деяких ліків. Сукупність декількох з перерахованих факторів збільшує ризик розвитку вітіліго.

Основним симптомом вітіліго є поява на шкірі характерних білих плям (їх відтінок може варіюватися від молочно – білого до синюватого або кольору  слонової кістки) з чітко окресленими кордонами. Найчастіше ці плями локалізуються на обличчі, руках і ногах, а також в паховій зоні. У деяких випадках плями можуть утворюватися і на слизових оболонках, волосистих ділянках голови, а також  в зоні вусів і бороди у чоловіків. Єдині ділянки шкіри, на яких ніколи не проявляється вітіліго – це підошви стоп і долоні.

Депігментація при вітіліго підрозділяється на кілька різновидів:

  • Плями трьох різних відтінків білого кольору з пигментированним контуром.
  • Плями чотирьох відтінків, обмежені «бордюром» більш темного кольору.
  • Плями, що представляють собою запалені ділянки шкіри, обмежені трохи піднятим контуром.
  • Плями з блакитним забарвленням.

Крім основного симптому (плям на шкірі), вітіліго можуть супроводжувати і інші захворювання і стану організму:

  • Облисіння гнездного типу;
  • Посивіння або освітлення волосся на уражених ділянках;
  • Хореоретініт – захворювання очей, що характеризується запаленням заднього очного відділу і сітківки;
  • Псоріаз;
  • Плоский лишай;
  • Склеродермія;
  • Порушення процесів потовиділення, зникнення реакцій шкіри на холод та інші подразники;
  • Зникнення деяких м’язово – волоскових і судинного рефлексів;
  • Різні дерматити;
  • Зниження можливості печінки протистояти токсичним речовинам.

Саме по собі захворювання не заразне, а також практично не викликає фізичний дискомфорт – болі або інших суб’єктивних відчуттів. Лише в 10% випадків пацієнти скаржаться на свербіж уражених ділянок шкіри, але, найімовірніше, ця сверблячка є результатом впливу сонячних променів на шкірні плями.

 

 

Список рекомендованої літератури:

 

  1. Калюжна Л. Д., Білоклицька Г. Ф. Хвороби шкіри обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та червоної облямівки губ / Навч. посіб. – К.: Грамота, 2007. – 280 с.: іл.
  2. Ковальчук М. Т. Хвороби шкіри. Кольоровий атлас. – Тернопіль, ТДМУ, 2008. – 208 с.
  3. Особливості фототерапії хворих на вітиліго / Р. Ф. Айзятулова та ін. // Дерматологія та венерологія. – 2018. – №3. – С. 81.
  4. Савчак В., Галникіна С. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом: Підручник. – Тернопіль: ТДМУ, Укрмедкнига, 2009. – 508 с.: 59, кольорі люстр. 24 с., табл. 9, бібліогр. 12 назв.
  5. Савчак В. І. , Ковальчук М. Т. Хвороби шкіри в практиці сімейного лікаря: Посібник. – Тернопіль: ТДМУ, 2005. – 398 с. + 70 с. вкл.
  6. Шкірні та венеричні хвороби. Підручник. За редакцією М. О. Дудченка. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2007. – 240 с.: Іл.