Категорія: – Page 5 of 22

Нині існує багато спеціалізованих навчальних закладів, де готують кваліфікований медичний персонал. Проте в XI столітті поняття «медична сестра» і «навчання» були майже несумісними. На території Західної Європи виникали спільноти для жінок, які прагнули допомагати лікарям у догляді за хворими. У Північній Європі першими надавати допомогу хворим почали черниці.

У 1617 році святий Вікентій де Поль заснував спільноту Дочок Милосердя. Перше навчання сестринській справі було організовано у Франції в XVII столітті. Там навчали основ медичних знань та розмежовували поняття «сестра милосердя» й «сиділка». Згодом такі школи поширилися по всій Європі, і до XIX століття їх випускниками стали понад шістнадцять тисяч медичних сестер.

12 травня — Міжнародний день медичної сестри 🌿🏥. З нагоди цього свята Рівненська обласна наукова медична бібліотека підготувала спеціальні виставки документів для професійного розвитку медичних сестер. Також видано спеціалізовані буклети зі списком джерел, де кожен може знайти актуальну інформацію.

Цього дня світ вшановує медичних сестер — людей, які щодня стоять на захисті здоров’я та життя. Дата обрана на честь Флоренс Найтінгейл, яка народилася 12 травня 1820 року. Вона була англійською медсестрою та реформаторкою системи охорони здоров’я, ставши символом милосердя та професіоналізму.

В Україні цей день має особливе значення. Медичні сестри працюють не лише в лікарнях, а й на передовій, демонструючи справжній героїзм.

Вітаємо всіх медичних сестер зі святом та дякуємо за їхню невтомну працю! 💙💛

Фіброміалгія – це хронічне захворювання, яке викликає болі в м’язах і
кістках, порушує сон і викликає загальну втому. Однак, попри свою поширеність,
багато людей навіть не знають, що існує таке захворювання. Щороку 12 травня
весь світ відзначає Всесвітній день обізнаності про фіброміалгію, щоб привернути
увагу до цієї недооціненої хвороби та підтримати тих, хто з нею стикається.
Що таке фіброміалгія?
Фіброміалгія є комплексом розладів, що вражає близько 2 – 5% населення
світу. Це не просто біль, це хронічний стан, який може тривати роками, а в деяких
випадках – все життя. Одні з основних симптомів фіброміалгії включають:
– Постійний біль у м’язах та кістках.
– Хронічну втому, що не минає навіть після відпочинку.
– Порушення сну, які ведуть до безсоння.
– Психоемоційні симптоми, такі як депресія і тривожність.
Важливо розуміти, що фіброміалгія не має єдиної причини. Це
захворювання часто виникає внаслідок поєднання генетичних, екологічних і
психологічних факторів.

Read More

У бібліотеці вшанували пам’ять Михайла Вервеги – знаного хірурга та громадського діяча

Сьогодні, 5 травня, в Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці з глибокою повагою згадували Михайла Івановича Вервегу – видатного хірурга, багаторічного депутата Рівненської обласної ради, людину, чий професійний шлях став прикладом служіння медицині та громаді.

Рівно п’ять років тому, 4 травня 2020 року, на 67-му році життя Михайло Вервега пішов у вічність, залишивши глибокий слід у серцях колег, пацієнтів і всіх, хто мав честь працювати чи спілкуватися з ним.

Народився Михайло Іванович 28 жовтня 1953 року в селі Делятин Надвірнянського району на Івано-Франківщині. Із 1978 року розпочав свою професійну діяльність у Рівненській центральній районній лікарні, де понад чотири десятиліття присвятив хірургії. У 1992 році отримав вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Хірургія», мав публікації у фаховій періодиці, був членом Асоціації хірургів Рівненщини.

Жив у селищі Клевань разом із дружиною Вікторією. Його життя було сповнене турботи про здоров’я інших і водночас відповідального ставлення до громадського служіння.

Упродовж шести скликань мешканці області довіряли йому представляти свої інтереси в Рівненській обласній раді, де він, зокрема, очолював постійну комісію з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства (сьоме скликання). Його професійний і людський авторитет був беззаперечним.

На жаль, останні роки життя він боровся з важкою недугою – гострим лейкозом, але навіть у цей період залишався стійким, відповідальним і небайдужим до життя громади.

Сьогоднішнє вшанування пам’яті в бібліотеці було щирим проявом вдячності лікарю, наставнику, колезі, людині з великої літери.
Михайло Іванович Вервега залишив приклад, гідний наслідування – у професії, у житті, в людяності.

Світла пам’ять.

Всесвітній день боротьби з булінгом ( День рожевої сорочки ).

2 травня відзначають День боротьби з булінгом. Це ще одна подія у низці
антибулінгових заходів протягом року у світі.
Булінг – це цькування, реальна біда, з якою стикаються школярі та підлітки у
колективі. Це ситуація, за якої дитині-жертві навмисно роблять боляче, знущаються,
морально нівечать.
День боротьби з булінгом був започаткований у Канаді Девідом Шепердом та
Тревісом Прайсом у 2007 році. Вони принесли до школи рожеві сорочки та
запропонували однокласникам їх одягти. Це було зроблено через те, що діти
зацькували свого товариша за те, що підліток прийшов до школи у рожевій сорочці.
Тепер цей одяг став символом свята. Пізніше День боротьби з булінгом офіційно
запровадила ООН.

Read More

🐟 2 травня — Всесвітній день тунця 🐟
Світ відзначає важливість збереження тунця — риби, яка є цінним джерелом білка для
мільйонів людей і водночас потребує відповідального вилову.
🌀 Тунець — не лише кулінарний делікатес, а й символ сталого рибальства,
міжнародного співробітництва та охорони океанів.
👉 Ми підготували для вас презентацію про роль тунця в екосистемі та чому його
захист — справа кожного:
📖 [https://www.calameo.com/read/007874684f620fde345a0]
#ВсесвітнійДеньТунця #WorldTunaDay #UN #екологія #сталийрозвиток
#ОхоронаОкеану

🐺 Домашні собаки — це вовки?
Так! Точніше — нащадки вовків, які пройшли шлях від хижих диких звірів до вірних
друзів людини.
📜 У презентації https://www.calameo.com/read/0078746841b3f5e85cd11 ви дізнаєтесь:
✔️ Як і коли почалося одомашнення
✔️ Чому саме вовки стали собаками
✔️ Про роль собаки в житті людини
✔️ Цікаві факти
🔗 Переглянути презентацію: [посилання на Calameo — вставиш тут]
🐶 Собаки — це наші компаньйони, рятувальники, охоронці та друзі вже десятки тисяч
років. Давай дізнаємось більше про їхню історію разом!

Щорічно 30 квітня у світі відзначається Всесвітній день мобільності та доступності (World Day for Mobility and Accessibility), започаткований у 2011 році з метою привернення уваги до проблем людей, які стикаються з обмеженнями у пересуванні.

До маломобільних груп населення належать особи з постійними або тимчасовими порушеннями опорно-рухового апарату, зору, слуху, а також вагітні жінки, особи похилого віку, батьки з дітьми віком до 7 років та ті, хто їх супроводжує. Усі ці люди мають повне право на безпечний і зручний доступ до інфраструктури — як у публічному, так і в приватному середовищі.

Нажаль, архітектурна, транспортна та інформаційна недоступність залишається серйозною перешкодою для реалізації базових прав і свобод громадян. Недостатня кількість пандусів, ліфтів, адаптованих транспортних засобів, відсутність візуальних і звукових підказок — усе це обмежує участь маломобільних осіб у суспільному житті.

Термін «мобільність» (від лат. mobilis — рухливий) визначає здатність до руху, що включає фізичну, функціональну та соціальну компоненти. Водночас доступність — це не створення спеціальних умов для окремих категорій громадян, а базовий елемент інклюзивного середовища, який гарантує рівність можливостей для всіх.

Організація безбар’єрного середовища є не лише питанням соціальної справедливості, а й ключовим елементом сталого розвитку суспільства.
Доступність — це універсальна цінність, яка стосується кожного.

Коли тане сніг, з’являються калюжі, а гризуни стають активними — зростає ризик
заразитися лептоспірозом 🦠
Це небезпечна інфекція, яка передається через воду, заражену сечею пацюків, собак
чи свиней.
🔍 Як можна заразитися?
• Пройти по калюжі в порваному взутті
• Працювати на городі без рукавичок
• Пити воду з річки чи ставка
• Отримати подряпину від хворої тварини
😷 Симптоми у людини:

Read More

28 квітня

День працівників швидкої допомоги

Історія швидкої допомоги в Україні почалася в 1881 році – тоді в Києві, в міській управі на Хрещатику створили “Гурток київських лікарів з метою нічних чергувань”. Понад 20 років там безкоштовно допомагали при нещасних випадках і травмах. У 1890 році швидку допомогу почали надавати у Львові, а в 1903 – в Одесі.

Перша станція швидкої медичної допомоги з’явилася в Києві 30 червня 1902-го – тут вже були обладнані приймальня, хірургія, перев’язувальна, аптека, стерилізаційна. Коли почалася Друга світова, станція швидкої якийсь час не працювала, але вже в 1943-му знову почала надавати допомогу, з’явився навіть “стаціонар на колесах” – автомобіль з лабораторією і сучасним обладнанням.

Сьогодні працівники швидкої допомагають тисячам пацієнтів на добу. Сильно зросло навантаження на медиків під час війни – їм часто доводиться ризикувати собою, щоб врятувати життя інших людей в гарячих точках.

На сьогодні визначено чотири категорії звернень до швидкої. Від того, до якої категорії належить звернення, залежить спосіб реагування медиків та швидкість прибуття допомоги.

Критичні – це звернення при невідкладних станах, що безпосередньо загрожують життю, потребують виконання реанімаційних заходів. Йдеться про невідкладні стани, які супроводжуються відсутністю дихання, неефективним диханням, ознаками масивної крововтрати/кровотечі. У разі такого звернення бригада екстреної допомоги повинна прибути до хворого за 10 хвилин.

Екстрені – це звернення при невідкладних станах, що несуть загрозу життю та здоров’ю людини і можуть призвести до різкого погіршення стану здоров’я в разі несвоєчасного надання екстреної медичної допомоги. Такі стани супроводжуються порушенням свідомості, ознаками кровотечі, ознаками гострого коронарного синдрому, ознаками гострого мозкового інсульту, розладами дихання, іншими скаргами та ознаками, які визначені як екстрені, відповідно до переліку причин звернень та скарг про необхідність надання екстреної медичної допомоги. У разі такого звернення бригада екстреної допомоги повинна прибути до хворого за 20 хвилин.

Read More

5 квітня — День обізнаності про волосяні грудки у тварин
Кожен котик — маленький пухнастий янгол, але навіть вони мають свої “вовняні”
проблеми. Волосяні грудки (hairballs) — це скупчення шерсті в шлунку, які утворюються
в результаті вилизування. Найчастіше ця проблема стосується котів, особливо
довгошерстих.
Хоч це й здається дрібницею, надмірна кількість шерсті в травному тракті може
викликати блювоту, запори або навіть серйозні ускладнення.

Read More

24 квітня — Всесвітній день захисту лабораторних тварин.
Щороку, 24 квітня, міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день захисту
лабораторних тварин. Цей день покликаний привернути увагу до етичних аспектів
використання тварин у наукових дослідженнях та сприяти впровадженню
альтернативних методів, що не завдають шкоди живим істотам.

До списку основних видів лабораторних тварин, що використовуються в експериментах,
входять такі види:
 лабораторні щури;
 лабораторні миші;
 лабораторні кролики;
 лабораторні морські свинки;
 різні види хом’яків,
До додаткових – птахи, полівки, коні, мавпи, собаки, кішки, барани, віслюки.

Лабораторні тварини використовуються для вивчення ефективності та безпеки лікарських
препаратів. Основними умовами для правильного вибору релевантного виду лабораторної
тварини для дослідження є:

Read More

📚 Вітаємо з Всесвітнім днем книги і авторського права!
23 квітня — свято всіх, хто створює, читає, зберігає і поширює книги.
Це день письменників і читачів, вчителів і бібліотекарів, видавців і всіх, хто вірить у силу слова.

Нехай книжки надихають, відкривають нові світи й дарують радість!
Подаруйте сьогодні близьким вам людям книгу — і, можливо, троянду 🌹

23 квітня світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Чому саме 23 квітня і чому так важливо на світовому рівні запроваджувати такий день, спробуємо розібратися далі.

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт.

Read More