





Щороку 18 травня відзначається Всесвітній день вакцини проти ВІЛ. Мета проведення цього дня – привернення уваги громадськості до важливості проблеми розробки вакцини проти ВІЛ/СНІДу.
Поняття «ВІЛ» та «СНІД» взаємопов’язані та взаємозумовлені. Захворювання первинно спричинюється проникненням в організм вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), характеризується ураженням основних клітин імунної системи з поступовим кінцевим виснаженням імунологічних механізмів захисту та розвиток проявів синдрому набутого імунодефіциту (СНІД).
Збудник ВІЛ-інфекції був відкритий у 1983 році. З того часу постійно ведеться пошук вакцини від захворювання. Але цей пошук ускладнюється деякими факторами. Як відомо, переважна більшість вакцин спрямовані на вироблення антитіл, які нейтралізують інфекційний агент, коли той потрапляє в організм. Але така концепція не працює у випадку ВІЛ: специфічні антитіла не здатні його нейтралізувати. У процесі життєвого циклу ВІЛ відбувається величезна кількість мутацій, тож вироблені антитіла швидко стають неефективними проти нових вірусів. Щодня продукуються мільйони нових вірусів, і кожен з них дещо відрізняється від попередньої генерації. Тому перспективним є винайдення вакцини, яка буде спрямована на вироблення антитіл до найбільш стабільної структурної частини ВІЛ, яка не змінюється в ході реплікації.
Ще одним фактором є існування різних субтипів ВІЛу, як поширені у різних регіонах світу. Наприклад, субтип В поширений у Північній Америці та Європі, субтип С — у Південній та Східній Африці, тож вакцина повинна бути ефективною проти всіх субтипів вірусу.
Отож, у сучасному світі кожен може зробити так, щоб ВІЛ не став його особистою проблемою та проблемою її близьких людей. Для цього необхідно слідувати ряду правил, які можна віднести до профілактичних заходів, а саме: дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої поведінки (зокрема вживання ін’єкційних наркотиків), уникання незахищеного статевого акту, а також свідоме ставлення до свого здоров’я.
Для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ, Центр громадського здоров’я МОЗ України спільно з партнерськими організаціями реалізує Національну програму доконтактної профілактики. Доконтактна профілактика (pre-exposure prophylaxis, PrEP) — це прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. Доконтактна профілактика (ДКП, PrEP) ефективна за умови щоденного прийому, але не забезпечує 100% захисту від ВІЛ-інфекції.
Існує безліч міфів про ВІЛ/СНІД. Які з них є правдивими?
Ні, ВІЛ не передається через обійми, поцілунки або доторки, столові прибори, питний фонтанчик, особисті предмети і т.д. ВІЛ передається через статевий акт, кров та може передаватись від матері до дитини.
Незважаючи на те, що цей вірус передається через кров, в ході декількох досліджень вчені встановили, що ви не можете його отримати через укус комах з двох причин:
3. Нема симптомів – нема ВІЛ-інфекції
Людина може жити 10-15 років без прояву будь-яких симптомів.
4. Люди з ВІЛ помирають рано
Дедалі більше людей, які знають, що у них є ВІЛ, і дотримуються призначеного ним лікування, живуть нормальним повноцінним життям.
За даними Об’єднаної програми ООН по ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС), 47% всіх ВІЛ-інфікованих живуть з пригніченим вірусом, а це означає, що кількість вірусу імунодефіциту людини у них в крові настільки мізерна, що він не проявляється в аналізі крові.
До того ж ВІЛ-позитивні люди з пригніченим вірусом не можуть передавати його здоровим, навіть через статевий акт.
5. ВІЛ-позитивні матері завжди передають вірус своїм дітям
Не обов’язково. У жінки з пригніченим вірусом імунодефіциту можуть народитися здорові діти.
На даний момент немає таких ліків, які б могли вилікувати ВІЛ-інфекцію, але існує певна терапія, що дозволяє стримувати активність вірусу і підтримувати імунну систему.
Список використаної літератури
Жодна спеціальність у світі не пов’язана так тісно з болем, стражданням людини, як спеціальність медичної сестри/медичного брата. Медична сестра/медичний брат завжди поряд із хворим, завжди готова надати йому допомогу. Жертовність, милосердя, знання своєї справи притаманні саме такій людині, що обрала цей фах – медсестринство.
Медичні сестри/медичні брати – найчисленніший загін фахівців охорони здоров’я. Тільки у Європі понад 5 млн. медичних сестер/медичних братів, в Україні біля 400 тис.
У 1987 р. на Нараді національних представників Міжнародної ради медсестер було прийняте формулювання сестринської справи: «Сестринська справа є складовою частиною системи охорони здоров’я і включає в себе діяльність по зміцненню здоров’я, профілактиці захворювань, наданню психосоціальної допомоги та догляду за особами, які мають фізичні та психічні захворювання, а також непрацездатними усіх вікових груп. Така допомога надається медичними сестрами/медичними братами як у лікувальних, так і в інших установах, а також у дома – всюди де є потреба».
Міжнародне визнання отримало і визначення сестринської справи надане у своїй книзі «Основні принципи діяльності медичної сестри по догляду за пацієнтами» (1981) американською медичною сестрою, викладачкою та дослідником В. Хендерсон: «Унікальним завданням медичної сестри є надання допомоги людині, хворій чи здоровій, у межах усього, що має відношення до здоров’я, видужання або спокійної смерті, того що зробив би собі сам хворий, маючи необхідні сили, знання та волю. І робиться це таким чином, щоб пацієнт знову якнайшвидше став самостійним.
Минулого року у травні місяці в Україні у м. Львів відбувся ювілейний Х Міжнародний конгрес медсестринства, учасники якого обговорювали перспективи розвитку медичної страви, в т.ч. і України. Пройшов непростий рік, який випробовував медичних сестер на мужність, стійкість та високий професіоналізм. Медичні сестри/медичні брати відповідально та добросовісно виконують свої обов’язки і нині.
Колектив Рівненської обласної наукової медичної бібліотеки щиро вітає медичних сестер/медичних братів з професійним святом. Прийміть безмежну вдячність за вашу невтомну працю, добрі та чуйні серця, врятовані життя та повернуте здоров’я!
10 травня проводиться Всесвітній день меланоми – найбільш небезпечного і агресивного з онкологічних захворювань, яке може розвинутися в будь-якому віці. Метою проведення Всесвітнього дня меланоми є підкреслення зростаючої поширеності злоякісної пухлини.
Меланома – це злоякісна пухлина, що розвивається з меланоцитів – пігментних клітин, які продукують меланін. В більшості випадків пухлина локалізується на шкірі, рідше – на слизових оболонках. Меланома через лімфу і кров може розповсюдитись в усі органи. Метастази з’являються протягом першого року захворювання та поширюються в лімфатичні вузли, легені, печінку, кістки, головний мозок
Ризик розвитку даного захворювання залежить від наступних факторів:
Ризик розвитку меланоми також пов’язаний із фототипом шкіри. Усього існує 6 фототипів шкіри:
1 фототип– сонячний опік завжди виникає після короткочасного (до 30 хв) перебування на сонці; загар ніколи не набувається
2 фототип – сонячні опіки виникають легко; загар можливий, хоча і з труднощами.
3 фототип – можливі незначні опіки; розвивається хороший рівний загар.
4 фототип – ніколи не буває сонячних опіків; легко виникає загар
5 фототип – смаглява від природи шкіра.
6 фототип – чорна шкіра вихідців з Африканського континенту
Найбільш схильні до захворювання люди з першим та другим фототипами шкіри, а найменш – люди з п’ятим і шостим фототипами.
За статистикою, в усьому світі середньорічний темп приросту захворюваності на меланому становить близько 5%. У той час як метод ранньої діагностики дуже простий. Дерматоскопія – огляд родимок за допомогою спеціального приладу – проводиться під час консультації і не забирає багато часу. Дерматоскоп дозволяє багаторазово збільшити новоутворення і оцінити його структуру.
Для кращого запам’ятовування ознак переродження невусів (родимок) у меланому створено шкалу «ABCDE» та шкалу «АКОРД»:
;• C (Colour) – колір невуса на різних ділянках різний;
Щоб попередити розвиток меланоми:
Список використаної літератури


Страсна свічка (або як казали громова, громничка, громниця) мала особливе значення для українців. Таку свічку святили на вечірній у Чистий четвер. Повернувшись із церкви з нею обходили все своє господарство: стайню, клуню, комору, скрізь накопчували хрести при вході та на вікнах, що мало би оберігати від нечистої сили.
Цю ж саму свічку брали наступного дня у Страсну п’ятниця, коли виносили плащаницю. Тоді вона набувала магічної сили: запалюючи її, згідно з уявленнями, можна було уникнути згубних наслідків грози, повені, пошесті, землетрусу, загасити пожежу, припинити епілептичний напад.
Тож традиційно напередодні Чистого четверга у Рівненській обласній науковій медичній бібліотеці відбувся майстерклас із виготовлення та прикрашання страсних свічок.
Кожен учасник мистецького заходу виготовив та задекорував свічку із запашної вощини на свій смак, у кожного вона вийшла унікальною.
Отож вже завтра ми понесемо до церкви власноруч прикрашену страсну свічку, яка з вірою та молитвою стане оберегом сімейної злагоди, благополуччя, захистом від злих сил і хвороб.
Про це на онлайн-конференції, яку організував Укрінформ, розповіла епідеміологиня, завідувачка кафедри епідеміології Львівського НМУ ім. Данила Галицького, головний спеціаліст МОЗ за спеціальністю «Епідеміологія» Наталія Виноград.
«Там з’явився новий штам, індійський, з яким теж пов’язують різке зростання і погіршення епідситуації. На початку на той штам ніхто особливо не звернув увагу, здавалося, що за тими мутаціями, які там сталися, не дуже воно прописується, що буде зміна клінічної картини або параметрів, скажімо зі заразливістю. На превеликий жаль, тривога є ще в тім, що цей індійський штам реєструється в багатьох європейських країнах. Я звертаю увагу на європейський континент, бо Україна тут. Він є поруч з нами, в Чехії, він є вже в семи європейських країнах, де підтвердили», – розповіла Виноград.
Вона зауважила, що зараз в Індії, Непалі, Шрі-Ланці, країнах південно-східної Азії регіону спостерігається суттєва зміна епідемічної ситуації з дуже високими показниками захворюваності і летальності.
«У порівнянні з попереднім тижнем зросла на 90%. Це найбільше зростання, яке мала територія за весь час, як і тенденція до зростання захворюваності, у порівнянні з попереднім тижнем там є зростання на 67%», – сказала Виноград.
Вона наголосила, що серед ризиків поширення нового штаму — міграція населення, зокрема студентів з Індії, а також туристичний потік в цю частину світу, який є попри пандемію.
Епідеміологиня також додала, що зараз у світовий епідпроцес дуже швидко заходять острівні держави, наприклад Мальдіви, де останніми тижнями спостерігається зростання захворюваності.
«Це свідчить про те, що це міграційні процеси, туди прилітають на відпочинок, і є занесення інфекції. На превеликий жаль, ці території стали територіями високого ризику зараження», – сказала Виноград.
Як повідомляв Укрінформ, станом на 26 квітня у світі зареєстровано 147 184 492 випадки захворювання на COVID-19, померло 3 108 705 осіб, одужало 84 905 5723 особи.
© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»
Rivne Design. 2020.