КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Автор: Васюха Людмила Page 40 of 46

20 березня – Всесвітній день обізнаності про травми голови

Щорічно в усьому світі більше 5% людей отримують серйозні травми головного мозку в результаті аварій або випадкового удару. Саме тому, щоб привернути уваги до даної проблеми було запроваджено день Всесвітньої обізнаності про травми голови.

Черепно-мозкова травма — стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонки, судин, кісток черепа і зовнішніх покривів голови. До тяжкої черепно-мозкової травми відносять забиття та стиснення головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи.

Перш за все необхідно знати, що робити, як надати першу допомогу потерпілому.

1. Якщо потерпілий лежить обличчям донизу, покладіть його на спину; для цього верхні кінцівки вкладіть над його головою, станьте на коліна біля потерпілого, підкладіть свою руку (ближчу до голови потерпілого) під його ближче плече, охоплюючи долонею потилицю, так щоб забезпечити шийний відділ хребта, а другу руку підкладіть під ближче стегно, охоплюючи долонею друге стегно, після чого оберніть пацієнта.

2. Відновіть прохідність дихальних шляхів без відгинання голови (щоб забезпечити нерухомим шийний відділ хребта) — станьте на колінах за хворим, стабілізуйте його голову та шию (напр., між своїми колінами) та висуньте щелепу вперед або потягніть щелепу за зуби вперед, піднімаючи її ; при необхідності розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

3. Викличте допомогу (тел. 103 або 112).

4. Захистіть шийний відділ хребта від рухів, стабілізуючи весь час голову між своїми колінами або тримаючи її руками. Ручна стабілізація може бути припинена тільки після повної фіксації постраждалого на дошці за допомогою лямок і блоків та жорсткого шийного комірця.

5. Зупиніть кровотечу.

Список літератури:

  1. Агаджанян В.В. Политравма: неотложная помощь и транспортировка Polytrauma. Emergengy aid and transportation // – Новосибирск : Наука, 2008. – 320 с.
  2. Епифанов В.А. Реабилитация в травматологии / – М. : ГЭОТАРМедиа, 2010. – 336 с.
  3. Котельников Г.П. Травматология и ортопедия. Национальное руководство // Учебное пособие – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. – 820 с.
  4. Корнилов Н.В. Травматология и ортопедия: рук. В 4 т. Т. 4: Травмы и заболевания таза, груди, позвоночника, головы. Кровопотеря в ортопедической хирургии. ДТК в травматологии и ортопедии. Принципы экспериментальных исследований. / – СПб. : Гиппократ, 2008. – 624 с.
  5. Корнилов Н.В. Травматология и ортопедия : рук. В 4 т. Т. 3: Травмы и заболевания нижней конечности / – СПб. : Гиппократ, 2008. – 1056 с.
  6. Котельников Г.П. Травматология: нац. рук. Рос. ассоц. ортопедов и травматологов, АСМОК. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : ГЭОТАР-Медиа, 2011. – 1104 с.

У медичній книгозбірні рівняни дізнавалися про історію артрології в дзеркалі нумізматики

Артрологія – розділ анатомії, що вивчає будову кісткових з’єднань. У вужчому значенні артрологія — вчення про суглоби.
Найкраще історію артрології ілюструють різні форми медальєрного образотворчого мистецтва (екзонумія, або паранумізматіка), а медаль стала прообразом пам’ятної (меморіальної) монети.
May be an image of 1 особа та у приміщенні
Ми переглянули каталог з 157 нумізматичних матеріалів. На медалях зустріли портрети основоположників світової артрології, давньоіндійського лікаря Чараки і давньогрецького Аретея, а також українських медиків – Агапіта Печерського, Є.І. Мухіна, А.А. Киселя, Д.Ф. Чеботарьова та інших.
May be an image of одна або кілька осіб, people sitting та у приміщенні
Сьогоднішнє заняття з інформаційної компетентності дало наочний приклад для вивчення історії артрології та посприяло підвищенню рівня освіченості бібліотекарів.

Мозирська “чупакабра” – що говорить наука?

В останні роки в інтернеті часто з’явилася легенди про надприродного хижака чупакабру. В одній з них говорилося, що чупакабра з’явилася в 1950-х роках в Америці. На сьогоднішній день, її слід бачили по всій планеті, у тому числі на території нашого сусіда, Білорусі.
Донедавна це залишалося незрозумілим, що насправді було білоруською “чупакаброю”, але в 2017 році, на місці нападу “чупакабри” на домашніх тварин в Мозирському районі, науковцям вдалося отримати зразки шерсті цієї тварини.
Вчені провели ряд досліджень й з’ясували до якого сімейства відносяться “чупакабри”. Якщо Вам цікаво дізнатися про деталі цього наукового відкриття, замовляйте електронну копії статті “Мозирська “чупакабра” – що говорить наука?” на свою електронну пошту або месенджери. Послуга безкоштовна. Звертайтеся на email nmi.ronmb@gmail.com або (063) 38-09-527 (viber).

Всесвітній тиждень знань про мозок

«Люди повинні знати, що саме через мозок, і тільки через мозок виникають наші радощі, задоволення, сміх та жарти, так само як наші прикрощі, біль, печалі та сльози. Завдяки мозку ми набуваємо мудрість і знання, бачимо та чуємо, відрізняємо потворне від прекрасного, погане від хорошого, смачне від пісного…»

Гіппократ

Гіппократ здогадався, що людський мозок є одним із найскладніших та найзагадковіших і водночас найдосконаліших творінь природи. У свій час Гіппократ та його сучасники й уявити не могли, як далеко ми просунемося у вивченні цього органу. Завдяки технологічним досягненням у нейровізуалізації, медицині, біології, психології і нейронауках в цілому ми змогли розгадати найважливіші таємниці його анатомії і функцій. Однак досі існують багато секретів і питань, на які поки що немає відповідей.

У всьому світі в рамках Всесвітнього тижня мозку (Brain awareness week) проходять заходи для спеціалістів та громадськості, які поширюють знання про діяльність мозку, про його функціонування, захворювання, особливості. В цілому тематика заходів охоплює всі напрямки сучасної неврології, нейрохірургії і психіатрії. Досвідчені фахівці у ці дні читають багато лекцій, проводять майстер–класи не тільки для медиків, біологів, психологів і психіатрів, а й для широкої аудиторії, для всіх бажаючих.

Ці заходи в рамках Brain awareness week проходять щорічно, починаючи з 1995 року. Ініціатором є Федерація європейських нейрофізіологічних громад (Federation of European Neuroscience Societies, FENS), та союз філантропів The Dana Foundation (Нью–Йорк, США). На сьогоднішній день кампанія має понад чотири тисячі партнерів у 99 країнах світу. Українська спільнота нейронаук приєдналася до Всесвітнього тижня мозку у 2010 році.

Підтримку Всесвітньому тижню мозку в Україні надає The Dana Foundation. Програмою передбачені щоденні лекції та майстер–класи від провідних нейровчених.

Головна мета цих днів, що проходять у всьому світі – популяризація знань про мозок і боротьба з розповсюдженням хвороб мозку і нервової системи. Актуальність полягає в тому, що одними із найголовніших причин смертності у всьому світі є серцево–судинні захворювання і захворювання нервової системи. Тиждень мозку триває тиждень, з 12 до 18 березня з майстер–класами і тренінгами. Участь беруть не тільки студенти медичних і біологічних факультетів, а взагалі усі бажаючі. Заходи розраховані також і для школярів. Метою є стимулювання інтересу школярів до сучасних проблем нейробіології, а саме:

  1. Популяризація сучасних досягнень наук про мозок серед школярів і вчителів біології.
  2. Формування наукового світогляду школярів і сприяння в усвідомленому вибори майбутньої професії.
  3. Оцінка результатів самостійної наукової активності школярів у галузі вивчення мозку та заохочення авторів найкращих дослідних чи наукових робіт.

Популяризація наукових знань через розмову з професіоналами про складні проблеми важлива для формування наукового світогляду учнів та студентів, для протидії оманливим теоріям та уявам.

Ознайомчі лекції розповідають про мозок, його діяльність: як з ним правильно поводитися, щоб він якомога довше працював, як зберегти психічне та нервове здоров’я. Серед цікавих для молоді тем — чи варто вживати наркотики, на сьогодні це популярно серед молодих людей. Також лекції розповідають про те, як досліджується мозок, про сучасні методи його вивчення.

Актуальність досліджень мозку важко переоцінити, тому що за останні 20 років у світі значно зросла кількість таких тяжких захворювань, як хвороба Альцгеймера і хвороба Паркінсона. Почастішали інсульти — в Україні їх кількість в рази випереджає аналогічні показники в Європі та США. Те саме можна сказати про захворювання нервової системи.

Тобто, перед наукою стоїть багато викликів, і ми хочемо адекватно на них реагувати, оскільки наші лікарі щоденно приймають пацієнтів, спілкуються з людьми і розуміють ситуацію зсередини.

Також важливим завданням Тижня мозку є популяризація наукових знань серед населення. З цим у нас не все так добре, тому що рівень розуміння процесів, що відбуваються в організмі людини, знань про те, як потрібно поводитися зі своїм тілом, залишається низьким. Тому необхідно надавати людям наукову і достовірну інформацію.

Список рекомендованої літератури

Берсенев В. А. Сто мільярдів – у довічне користування. Як зберегти та відновити працездатність мозку / В. А. Берсенев. – К.: СМП “Аверс”, 2006. – 60 с.

Взрыв мозга // Рубежи здоровья. – 2017. – № 18. – С. 20–21.

Коваленко О. Головний мозок . Вища нервова діяльність. Клінічне дослідження вищих мозкових функцій // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2010. – № 4. – С. 10–15.

Коваленко О. Головний мозок. Кора головного мозку // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2010. – № 3. – С. 22–23.

Мозг: мышца, которую нужно тренировать. – Киев: ООО “Издательский дом “Здоровый образ жизни”, 2020. – 126 с. – (Библиотечка “ЗОЖ”: Предупреждение плюс Украина, приложение к газете “ЗОЖ”, №6, 2020 г.).

Мозг женщин стареет медленнее, чем мозг мужчин // Медичні аспекти здоров’я чоловіка. – 2019. – № 1. – С. 40.

Нейроинтерфейс и наш мозг / подгот. И. А. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – № 6. – С. 111–112.

Нейроінтерфейс: мозок + комп’ютер // Фармацевт практик. – 2020. – № 12. – С. 8–10.

Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава первая: Невольные движения = Reflexes of the brain. Chapter I: involuntary movements / И. М. Сеченов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2017. – № 3/4. – С. 100–120.

Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава вторая. Произвольные движения = Reflexes of the brain. Chapter II. Voluntary movements / И. М. Сеченов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2018. – № 3/4. – С. 66–101.

Столяренко А. М. Функціональні особливості головного мозку та психофізіологічних реакцій у хворих на ігрову інтернет–залежність // Медична психологія = Медицинская психология. – 2018. – Том 13, № 4. – С. 8–11.

Чому після тривалої самотності важко повернутися до соціального життя? // Фармацевт практик. – 2018. – № 6. – С. 47.

Майстерклас, присвяченим Дню весни і любові, пройшов у медичній бібліотеці

Як відомо, шлях до серця чоловіка лежить через шлунок, жінки – через вуха. Наша королева десертів, завідувачка відділу комплектування Вікторія Гетманчук, гармонійно поєднала ці стежки цікавим майстеркласом, присвяченим Дню весни і любові.
Ще звечора Вікторія напекла смачного медового печива у формі вісімок та капель, “накрутила” домашнього зефіру та безе, все дбайливо розклала у контейнери, підготувала інгредієнти для крем-чізу, щоб вже зранку ми змогли зайнятися створенням кулінарних шедеврів.
May be an image of їжа та у приміщенні
Хто б міг подумати, що змішавши у потрібних пропорціях вершковий сир, вершки та цукрову пудру, вийде легкий наче хмаринка, й дуже смачний крем. Ми усі по черзі, під наглядом коуча, самостійно його виготовляли та наповнювали ним кондитерські мішки.
May be an image of 2 людини та у приміщенні
Хтось тримав кондитерський мішок перший раз в житті, й був приємно вражений коли в результаті виходила краса. А хтось, вже професійною рукою, “малював” на медових коржах сади з різнокольорових квітів, додаючи горішками, рахат-лукум, сухофрукти, зефір та безе.
May be an image of 2 людини, люди стоять та у приміщенні
Було приємно чути від колег похвалу та нею надихатися. Отож шлях до наших сердець, цей МК знайшов й залишився у них приємними спогадами. Зовсім скоро, ми й поласуємо цими десертами handmade й пригостимо ними наших чоловіків, щоб і їм було солодко.
May be an image of їжа та квітка

У медбібліотеці пройшов квест до Міжнародного дня охорони здоров’я вуха та слуху

Сьогодні у нашій медичній бібліотеці пройшов “Квест у бібліотечних лабіринтах”, присвячений Міжнародному дню охорони здоров’я вуха та слуху.
May be an image of 4 людини та у приміщенні
Така форма проведення зустрічей одна з найулюбленіших у нашій книгозбірні. Полюбилися квести студентам Рівненської медичної академії, а також старшокласникам місцевих шкіл.
May be an image of 4 людини, люди стоять, people sitting та у приміщенні
Цього разу темою для бібліотечних баталій між двома командами студентів Рівненської медичної академії став слух та його збереження.
May be an image of 2 людини, люди стоять та у приміщенні
Молодь дізналася про причини, профілактику та лікування вушних захворювань, виконуючи складні й прості завдання.
May be an image of 1 особа, стоїть та у приміщенні
По завершенні, дівчата подякували організаторам та написали нам декілька тем, які їх цікавлять, для підготовки майбутніх квестів.
May be an image of 4 людини, people sitting, люди стоять та у приміщенні

3 березня – Міжнародний день охорони здоров’я вуха та слуху

Впродовж усього життя нас оточує світ, наповнений різними звуками. Одні приносять задоволення, інші умиротворення, треті – радісне збудження, четверті – чіпають до глибини душі. Є також звуки, що створюють огидну какофонію, що породжує суцільні негативні емоції. Але не кожен з нас може чути все це розмаїття завдяки наявності передбачених природою органів слуху. Проблеми в цій сфері є у багатьох, і значні. З даної причини Всесвітньою організацією охорони здоров’я було засновано знаменний день, покликаний звернути увагу громадськості на важливість збереження у людей функції вловлювати звуки. Свято носить назву Міжнародного дня охорони здоров’я вуха та слуху.

Згідно з прогнозами ВООЗ, в найближчі десятиліття кількість людей, що втратили слух, значно збільшиться в усьому світі. 

Від втрати слуху страждають люди, які чують гірше, ніж люди з нормальним слухом – поріг становить від 26 дБ і вище в обох вухах. Є декілька форм втрати слуху: легка, помірна, важка та глибока. Проблеми зі слухом можуть розвиватися в одному або обох вухах, бути вродженими або набутими. Глухота – це найважча форма втрати слуху, коли люди чують дуже мало або не чують взагалі.

Причини.

Вади слуху можуть розвиватися внаслідок деяких генетичних факторів, ускладнень під час пологів, а також в результаті інфекційних хвороб, хронічних вушних інфекцій, прийому певних лікарських засобів, впливу надмірного шуму та в процесі старіння.

Вроджені причини втрати слуху

Вроджені причини – це втрата слуху внаслідок спадкових та неспадкових генетичних факторів, а також ускладнень під час вагітності чи пологів, включно з такими:

  • жінка хворіла на краснуху, сифіліс та деякі інші інфекційні захворювання під час вагітності;
  • низька маса тіла дитини при народженні;
  • асфіксія при народженні (недостатність кисню під час пологів);
  • застосування деяких лікарських засобів під час вагітності (наприклад, аміноглікозидів, цитотоксичних препаратів, діуретиків тощо);
  • важка форма неонатальної жовтяниці (жовтяниці новонароджених), яка може спричинити ураження слухового нерва немовляти.

 Набуті причини втрати слуху

Набуті причини можуть стати причиною погіршення слуху у будь-якому віці:

  • інфекційні захворювання (менінгіт, кір, свинка);
  • хронічна вушна інфекція (наприклад, хронічний середній отит є поширеною причиною втрати слуху серед дітей);
  • скупчення ексудату (рідини) в вусі (середній отит);
  • використання деяких лікарських засобів (наприклад, препаратів для лікування неонатальних інфекцій, малярії, мультирезистентного (стійкого до ліків) туберкульозу та онкологічних захворювань);
  • травми голови або вуха;
  • надмірний шум (наприклад, від обладнання на робочих місцях, вибухів);
  • негативний вплив гучних звуків (наприклад, при використанні аудіо пристроїв, регулярному відвідуванні концертів, нічних клубів, спортивних заходів тощо);
  • старіння;
  • вушна сірка або сторонні предмети, що блокують зовнішній слуховий прохід.

 Профілактика

  • вакцинація дітей згідно з календарем профілактичних щеплень (зокрема – щеплення від кору, менінгіту, краснухи та свинки);
  • вакцинація дівчат підліткового віку та жінок репродуктивного віку проти краснухи;
  • запобігання розвитку цитомегаловірусної інфекції у вагітних жінок, що передбачає дотримання правил гігієни, ранню діагностику та лікування інфекційних захворювань;
  • вчасне виявлення середнього отиту у дітей, надання необхідної медичної допомоги або хірургічне втручання;
  • відмова від застосування лікарських засобів, які можуть мати негативний вплив на слух, а при необхідності, застосування цих засобів тільки за призначенням та під контролем лікаря;
  • рання діагностика вад слуху у новонароджених дітей, які належать до групи високого ризику (якщо у когось із членів сім’ї є вади слуху або дитина народилась з низькою масою тіла, асфіксією, жовтяницею або менінгітом), в разі потреби – призначення належного лікування;
  • зменшення негативного впливу гучних звуків та шуму.

Використана література:

  1. Нейман Л.В. «Анатомия, физиология и патология органов слуха и речи».
  2. Швецов А.Г. «Анатомия, физиология и патология органов слуха, зрения и речи». Великий Новгород, 2006г.
  3. Шипицына Л.М. «Анатомия, физиология и патология органов слуха, речи и зрения». Москва, Академия, 2008г.
  4. Петрова Н.Н. Проблемы профессиональной тугоухости.: Автореф. дисс. … д-ра мед. наук. – СПб., 2010. 48 с.
  5. Сыраева Н.И. К вопросу о лечении хронической сенсоневральной тугоухости / Н.И. Сыраева, С.В. Мовергоз // Успехи совр. естествознания. / 2009. 9. 201.
  6. Лопотко А.И. Общепатологические аспекты повреждения волосковых клеток спирального органа // Архив патологии. – 2004. 1. 44.
  7. Шахова Е.Г. Новые подходы к лечению и профилактике сенсоневральной тугоухости: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. / Е.Г. Шахова. – М.: 2008. – 29 с.
  8. Красюк А.А. Коррекция психосоматических расстройств, обусловленных кохлеовестибулярными нарушениями. Материалы 3-го Международного конгресса. Восстановительная медицина и реабилитация. – 2006. -М., 2006. 114 с.
  9. Золотова Т.В. Клинико-морфологические аспекты сенсоневральной тугоухости в контексте апоптоза // Успехи современного естествознания. – 2008. 5. 24 – 25.
  10. Ушной шум в практике ЛОР-врача / Гуненков А.В., Косяков С.Я. – 2012 – 28 с.

Page 40 of 46

© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»

Rivne Design. 2020.