Автор: Васюха Людмила Page 25 of 38

Днями в медичній бібліотеці Рівненська медична академія на чолі з Софією Ігорівною Дундюк-Березіною, викладачем стоматологічних дисциплін, та студентками другого курсу провели масовий захід для дорослої аудиторії, присвячений запобіганню стоматологічних захворювань.

Найнеобхідніша умова для здоров’я зубів та ясен – це підтримка правильної гігієни ротової порожнини. Здорові зуби – це приваблива зовнішність, впевненість та гарне самопочуття. Від стану ротової порожнини залежить здоров’я нашого організму.

Щоденна профілактика, у тому числі правильне чищення зубів, дозволяє запобігти розвитку захворювань ротової порожнини.

Між регулярними візитами до стоматолога кожен із нас має дотримуватися простих рекомендацій, що значно зменшують ризик розвитку карієсу, пародонтозу та інших захворювань ротової порожнини.

Як відбувається профілактика у дорослих?

Профілактика карієсу допомагає зберегти здорові зуби та ясна. Кожні півроку проходити профогляд. Щодня зранку та ввечері чистити зуби, найкраще всього м’якою щіткою. Напрямки руху щiтки повиннi бути рiзнi: горизонтальнi, вертикальнi, подовжнi та поперечнi по жувальних, зовнiшнiх i внутрiшнiх поверхнях зубiв.

Чищення займає мiнiмум 1,5-2 хвилини для того, щоб лiкувальнi компоненти, які мiстяться в зубних пастах, встигли проникнути до емалі зуба або слизової оболонки порожнини рота. Зубну пасту бажано використовувати з фтором, поскільки фтор захищає зуби від карієсу.

Після кожного прийому їжі бажано використовувати ополіскувач або просто полоскати рот теплою водою. Також використовують засоби, призначені для гігієни рота, наприклад, зубну нитку. Кожен місяць змінюйте зубну щітку.

Пам’ятайте, що лікування і профілактика захворювань ясен найбільш ефективні на початку хвороби.

Сьогодні ми знову відчули себе дітьми, легкими і грайливими, наче метелики. А все тому, що до нас на майстер-клас завітали діти з 4 школи, з загону «Смайлик», котрі відвідують дитячий шкільний табір. І виготовляли ми з ними саме метеликів, які ніби символізують літо, з його яскравістю, безтурботністю, легкістю.

Та все-таки навіть влітку ми не забуваємо, що перш за все ми є науковою медичною бібліотекою, покликання якої нести знання. Тому до дітей з Рівненської медичної академії завітали студенти 2 курсу спеціальності «Зубні гігієністи», на чолі з Софією Ігорівною Дундюк-Березіною. Вони докладно і доступно розповіли дітям про гігієну ротової порожнини.

А ще подарували на завершення діткам смачні і корисні смаколики.

Всесвітній день донора крові відзначається 14 червня. У цей день у 1868 р.  народився  Карл Ландштейнер, австрійський лікар, імунолог, лауреат Нобелівської премії за відкриття груп крові людини.

З відкриттям груп крові, її переливання як лікувальний метод став швидко розвиватися. Перше пареливання з урахуванням груп сумісності зроблено у 1909 р. американським хірургом Дж. Крайл.

Разом з відкриттям К.Ландштейнера, крупною історичною подією є пропозиція В.А. Юревіча і Н.К. Розенгарта у 1910 році, а також А. Юстена з Брюсселя у 1914 році для запобігання згортанню крові при переливанні додавати до неї цитрат натрію. Цей метод значно спростив техніку переливання.

Всесвітній день донора координується та фінансується такими великими організаціями, як Всесвітня Організація Охорони здоров’я, Міжнародна Асоціація організацій донорів крові, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і Міжнародне Співтовариство Переливання Крові. Всі разом вони представляють 192 держави, 181 національне співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, 50 добровільних організацій донорства крові та фахівців з переливання крові з усього світу.

Всесвітній день донора – це унікальна можливість віддячити цих особливих людей, що добровільно віддають свою кров. Донори регулярно здають свою кров, даючи можливість усім пацієнтам, що вимагають переливання, одержати здорову кров.

Можливості переливання безпечної крові в різних країнах  далеко не однакові. У значній мірі вони залежать від наявності належної програми безпечного донорства крові.

Країни з більш високим рівнем доходу на душу населення мають більш високі показники донорства та більше число добровільних, безоплатних донорів, що, як показує практика, є найбезпечнішими донорами.

Потреби в крові виникають в результаті отриманих травм або опіків, у ході операцій на серці або пересадки внутрішніх органів, від ускладнень під час вагітності та пологів, а також при проходженні лікування за допомогою продуктів крові при лейкемії, раку або інших захворюваннях.

З урахуванням  старіючого населення, а також успіхів медицини в області деяких видів лікування і методик, для яких потрібне переливання крові, попит на кров у країнах  продовжує рости.

Кров є складною речовиною, яку можна розкласти на багато складових частин. Основними компонентами крові є червоні клітки, тромбоцити та плазма, що, у свою чергу, складається з ряду протеїнів.

Усі ці компоненти мають різне призначення та використовуються в залежності від групи крові пацієнта і стану його здоров’я.

Червоні кров’яні клітки можна зберігати тільки 35 днів, а тромбоцити – тільки 5 днів, тому  вкрай необхідно регулярне поповнення запасів свіжої крові.

Усього лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох людей.

Щоб стати донором потрібно: вік від 18 до 60 років; вага  не менш 50 кг. Причини тимчасової заборони від донорства: після ОРЗ – 1 місяць; після щеплень – 1 місяць; після операції, народження дитини – 1 рік; після татуювання або пірсингу – 1 рік.

Причини постійної заборони від донорства: захворювання крові; перенесені або наявні вірусні гепатити; короткозорість більше 6 діоптрій; психічні захворювання; алкоголізм та наркозалежність; гіпертонічна хвороба.

Максимальний об’єм зданої одноразово крові не перевищує 450 мл.

Повне відновлення складу крові відбувається протягом 30-40 днів.

Для здорової дорослої людини процес кровоздачі абсолютно безпечний та не наносить шкоди організму.

Більшість медиків вважає, що донорство корисне і сприяє омолодженню організму донора.

Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:

Андреев С. И. Кондиционирование потенциального донора // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. – 2018. – № 5. – С. 189–190.

Андреев С. И. Роль трансплантат–координатора: беседа с семьей потенциального донора // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. – 2018. – № 5. – С. 184–188.

Бойко Т. Організовуємо роботу з донором крові: зразок СОП // Довідник головної мед. сестри. – 2019. – № 12. – С. 11–18.

Бублий Ю. С. Оценка когнитивного, депрессивного и тревожного состояний у первичных доноров крови = Assessment of cognitive, depressive and anxiety disorders in primary blood donors / Ю. С. Бублий // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа. – 2019. – Том 5, № 2. – С. 177–182.

Времена года и повышение активности аланинаминотрансферазы у доноров крови / И. Г. Чемоданов [и др.] // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа. – 2019. – Том 5, № 1. – С. 30–33.

Гуторова Н. Безоплатне донорство крові та її компонентів як благодійність роботодавців // Український медичний часопис. – 2020. – № 4. – С. 8–10.

Державна служба України з питань праці. Пільги для донорів крові. Офіційно / Державна служба України з питань праці // Журнал заступника головного лікаря. – 2019. – № 4. – С. 61.

Дерпак Ю. Ю. Диагностика нарушений обмена микроэлементов у активных доноров крови // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа = Hematologe. Transfusiology. Eastern Europe. – 2018. – Том 4, № 4. – С. 482–487.

Ільющенкова К. О. Договір як підстава виникнення правовідносин донорства = A Contract as a Ground for Legal Relations of Donation Emergence / К. О. Ільющенкова // Медичне право. – 2018. – № 1. – С. 22–31.

Квіт Н. М. Правове регулювання поняття біологічних матеріалів як складової біобанку та їх співвідношення з анатомічними матеріалами = Legal regulation of the biological materials concept as an integral part of a biobank, and their relation with anatomical materials / Н. М. Квіт // Медичне право. – 2019. – № 2. –  С. 35–46.

Кравченко Л. Донор у закладі: надаємо пільги та оплачуємо відсутність // Управління закладом охорони здоров’я. – 2019. – № 3. – С. 21–24.

Красавцев Е. Л. Характеристика доноров, у которых выявлены HBsAg и aHCV // Клиническая инфектология и паразитология. – 2018. – Том 7, № 2. – С. 266–271.

Пам’ятка для донора крові // Довідник головної мед. сестри. – 2020. – № 8. – С. 37.

Перехрестенко П. М. Стан служби крові України у 2018 р. // Український медичний часопис. – 2020. – Т. 2, № 1. – С. 23–25.

Телець Ю. Група крові не на рукаві: 4 кейси визначать, чи вмієте ви працювати з донорами // Довідник головної мед. сестри. – 2020. – № 8. – С. 29–36.

Ухвалено стратегію розвитку національної системи крові // Практика управління медичним закладом. – 2019. – № 4. – С. 19–20.

Фармакологическая протекция органов на донорском этапе / Р. П. Лавринюк [и др.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. – 2019. – № 4. – С. 45–55.

Шпуганич І. І. Анонімність донорства: національне правове регулювання та міжнародний досвід // Медичні перспективи. – 2020. – Т. 25, № 3. – С. 198–204.

Як стати донором // Журнал головної медичної сестри. – 2018. – № 6. – С. 66–69.

8 червня проводиться Всесвітній тиждень серцевого ритму. Проходить з вівторка першого повного тижня червня. Мета – поліпшення діагностики, лікування і якості життя тих, хто страждає на аритмію. Ці червневі заходи у першій декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

Наше серце скорочується в середньому від 60 до 90 разів на хвилину. Воно працює і качає кров протягом усього життя.

Для здорового функціонування серце повинне скорочуватись через однакові проміжки часу. Якщо частота, ритмічність і черговість серцевих скорочень змінюється, це називають порушенням серцевого ритму або аритмією. На перший погляд в аритмії немає нічого небезпечного чи страшного. Проте якщо серце скорочується частіше, ніж необхідно, воно зношується набагато швидше.

Якщо ж навпаки, воно скорочується повільніше, виникає проблема у забезпеченні достатнього руху крові та кисню в організмі. Існують також групи аритмій, що значно підвищують ризик інсульту або хронічної серцевої недостатності.

Як зрозуміти, що у вас аритмія?

Зазвичай ми не звертаємо уваги на биття серця, не відчуваємо його. Це означає, що жодних проблем із найважливішим органом у нас немає. Проте при аритмії не зважати на власне серцебиття буде важко. Адже аритмія супроводжується болем або дискомфортом в області серця. Прискорюється або сповільнюється серцебиття, ритм роботи серця є нерегулярним, з’являється відчуття задухи, недостатності повітря. Можуть траплятися періодичні запаморочення, втрата свідомості.

Не завжди на початковій стадії існують відчутні симптоми порушення ритму серця. Хвороба може протікати безсимптомно, а ускладнення бувають важкими (інфаркт, інсульт, тромбоемболія легеневої артерії тощо). Тому огляди у лікаря-кардіолога та своєчасна електрокардіограма дуже важливі для профілактики.

Причини аритмії

Найчастіше причинами виникнення аритмії є підвищений тиск (артеріальна гіпертензія), ішемічна хвороба серця (сюди входять також її прояви: інфаркт міокарда, стенокардія), серцева недостатність, міокардит. Спровокувати аритмію можуть знижений або підвищений вміст електролітів у крові (калій, магній, натрій, кальцій), захворювання ендокринної системи, цукровий діабет, хвороби дихальної системи, часті стреси.

Причиною може бути також зловживання тютюном, алкоголем, антибіотиками, наркотичними речовинами і навіть кофеїном. Оскільки спектр хвороб, котрі викликають порушення серцевого ритму, є досить широким, то для визначення першопричини необхідне якісне і детальне обстеження. Лише після нього лікар зможе поставити діагноз, включаючи вид і ступінь аритмії.

При порушеннях серцевого ритму уникнути тяжких ускладнень, своєчасно їм запобігти можна лише одним шляхом – регулярними оглядами у лікаря-кардіолога. Це дозволить розпізнати проблему ще до того, як з’являться симптоми. Лікування в такому разі буде значно ефективнішим.

Список використаної літератури

1. Ардашев В.Н. Лікування порушень серцевого ритму. – М.: Медпрактика-му, 2005.
2. Андрєєв Н.А. Аритмії серця. Діагностика / Н.А. Андрєєв, К.К. Пічкур. – М .: Зинатне, 1985. – 239 c.
3. Сычев О.С. Основные принципы ведения пациентов с желудочковыми аритмиями // Здоров’я України. – 2009. – №10. – С. 33–35.
4. Руководство по нарушениям ритма сердца / Под ред. Е.И. Чазова, С.П. Голицына. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. – 416 с.
5. Суправентрикулярні пароксизмальні тахікардії: стандарти діагностики, невідкладної допомоги та профілактики згідно з даними доказової медицини // Внутрішня медицина. – 2007. – №2. – С. 28–34.

У першу п’ятницю червня відзначають Європейський день зубних техніків. Це свято було засноване Європейський об’єднанням стоматологів –ортопедів з метою популяризації престижу професії стоматолога та сучасниї інноваційних стоматологічних технологій та послуг.

Для популяризування професії зубного техніка – це важливий день, адже цю професію дуже часто плутають з професією стоматолога або зубного лікаря. Але зубний технік майже не зустрічається з пацієнтами, він не лікує, а виготовляє протези та ортодонтичні апарати. Саме зубний технік забезпечує для пацієнта новий функціональний стоматологічний пристрій і впевненість, яка приходить з ідеальними естетичними рішеннями для кожної людини.

Рівненська обласна наукова медична бібліотека щиро вітає зубних техніків з їх професійним святом та бажає, щоб ваша сумлінна праця та терпіння увінчалися визнанням, шаною і достатком, а тепло людської вдячності і поваги зігрівало вас і додавало сили та енергії, впевненості у собі та справі, якою займаєтесь!