З настанням літнього сезону більшість громадян мріє про відпочинок, відпустки, пов’язані з ними розмаїття вражень і приємних спогадів. У цю пору можна розширити раціон вживання різноманітних фруктів та овочів, наситити організм вітамінами. Та водночас саме влітку зростає ризик виникнення харчових отруєнь та гострих кишкових інфекційних хвороб.
Що таке кишкові інфекції і звідки вони беруться?
До гострих кишкових інфекцій належить велика група захворювань, що протікають з ознаками інтоксикації і ураження шлунково-кишкового тракту. Збудниками кишкових інфекцій є окремі групи бактерій (шигели, сальмонели та ін), умовно-патогенні мікроби (стафілококи, протей), віруси (ротатвіруси, ентеровіруси і т.д.), гельмінти (лямблії, амеби). Найпоширенішими кишковими інфекціями є: дизентерія, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, ротавірусна і ентеровірусні інфекції.
Збудники кишкових інфекцій тривалий час існують в ґрунті, воді, столовому посуді, меблях та на інших різних предметах, продуктах харчування, особливо при порушенні температурного режиму, швидко розмножуються в молочних продуктах, м’ясному фарші, холодці, киселю, а також у воді.
В організм здорової людини збудники кишкової інфекції потрапляють разом з їжею, водою або через брудні руки. Найчастіше факторами передачі кишкової інфекції стають готові страви, молоко і молочні продукти, кондитерські вироби, які готуються «із запасом», що призводить до накопичення у продуктах збудників інфекційних захворювань.
До прикладу, дизентерія може виникнути після вживання некип’яченого молока, сиру або сметани; кишкова паличка потрапить в організм людини разом з неякісним кефіром або йогуртом; стафілококова інфекція комфортно себе почуває у зіпсованих тортах з кремом; збудники сальмонельозу – через будь-які заражені продукти: куряче м’ясо і яйця, варену ковбасу, сосиски, погано промиті або вимиті брудною водою овочі та зеленину. При цьому наявність збудників та процес їх розмноження в продуктах харчування не впливає на смакові якості продукту.
Джерелом інфекції при всіх цих захворюваннях є хвора людина та носій інфекції. Характерною загальною рисою цих інфекцій є наявність бактеріоносійства, тобто здатність збудника жити і розмножуватись в кишківнику людини, не викликаючи ознак захворювання. Бактеріоносії мають велике значення в розповсюдженні інфекційних хвороб, оскільки вони здатні виділяти збудника у великій кількості, при цьому виявити їх можливо лише при бактеріологічному обстеженні. Тварини також часто є переносниками патогенних мікроорганізмів, які викликають інфекційні захворювання та харчові отруєння.
Необхідно відзначити, що харчові отруєння найчастіше виникають раптово, нерідко захоплюючи значний контингент осіб.
Основною причиною є елементарне недотримання правил особистої гігієни, технології приготування страв, умов та термінів зберігання сировини та готових страв, вживання неякісних харчових продуктів, які містять в собі збудник захворювання, залучення до приготування страв випадкових осіб, котрі не обізнані з елементарними правилами особистої гігієни, зберігання харчових продуктів в антисанітарних умовах, без належного температурного режиму.
При гострих кишкових інфекційних захворюваннях та харчових отруєннях ефективність профілактичних заходів залежить від рівня гігієнічних знань населення та дотримання гігієнічних правил.
Щоб уникнути зайвих проблем, потрібно дотримуватися таких заходів безпеки:
- не вживайте продукти і напої при найменшій підозрі щодо їх недоброякісності та з вичерпаними термінами зберігання;
- не беріть в дорогу при здійсненні подорожі та на відпочинок продукти, що швидко псуються (особливо ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби або інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні);
- при купівлі харчових продуктів обов’язково звертайте увагу на терміни та умови їх зберігання.
- не купуйте продукти харчування на стихійних ринках або з рук у приватних осіб;
- розливне молоко, куплене на базарі, перед вживанням обов’язково слід кип’ятити;
- не вживайте невідомі гриби, дикорослі ягоди, трави та інші рослини;
- не готуйте страви із запасом, приготовані страви споживайте відразу;
- не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, ставків, невідомих підземних джерел водопостачання, поверхневих вод тощо;
- перед приготуванням їжі та перед її вживанням слід завжди мити руки з милом;
- ретельно проварюйте, тушкуйте і просмажуйте харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням;
Пам’ятайте, що тільки чітке дотримання гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути харчового отруєння та зараження кишковими інфекціями.
Список використаних джерел:
Актуальні проблеми сучасної епідеміології і профілактики холери та гострих кишкових інфекційних хвороб, викликаних вібріонами не–О1 групи / Ю. Новохатній [та ін.] // Актуальна інфектологія. – 2019. – Том 7, № 2. – С. 60.
Використання математичного моделювання в епідеміологічному нагляді за гострими кишковими інфекціями / Н. Г. Малиш [та ін.] // Актуальна інфектологія. – 2019. – Том 7, N 1. – С. 27–33.
Діагностика та профілактика ешерихіозу // Довідник головної мед. сестри. – 2019. – № 10. – С. 22.
Корольова М. І. Вплив антисекреторного препарату рацекадотрил на перебіг гострих кишкових інфекцій / М. І. Корольова, О. М. Чемич, М. Д. Чемич // Актуальна інфектологія. – 2019. – Том 7, № 5. – С. 94–95.
Кунинець О. Ешерихіоз: симптоми, діагностика та профілактика інфекції // Довідник головної мед. сестри. – 2019. – № 10. – С. 19.
Мороз Л. В. Адаптаційні можливості та реактивність організму пацієнтів похилого віку на фоні гострої кишкової інфекції, спричиненої умовно–патогенними мікроорганізмами, з урахуванням етіологічного фактора / Л. В. Мороз, М. О. Шостацька, О. А. Гнатюк // Український медичний часопис. – 2019. – Т. 2, № 5. – С. 25–38.
Нифуроксазид: эффективность в терапии при острых кишечных инфекциях у детей // Український медичний часопис. – 2018. – Т. 1, № 3. – С. 81.
Острые диареи – разнообразие возбудителей на юге Украины / Е. В. Козишкурт [и др.] // Клиническая инфектология и паразитология. – 2019. – Том 8, № 4. – С. 463–469.
Пронько Н. В. Клинико–эпидемиологические особенности клебсиеллезной инфекции у детей на современном этапе / Н. В. Пронько, Ю. П. Красько // Актуальна інфектологія. – 2019. – Том 7, № 3. – С. 33–37.
Сучасні епідеміологічні особливості синдрому гемоколіту при гострих кишкових інфекціях у дітей раннього віку / Т. М. Пахольчук [та ін.] // Актуальна інфектологія. – 2020. – Том 8, № 5/6. – С. 162–163.
Усачева Е. В. Энтеровирусные инфекции без поражения нервной системы: современные особенности / Е. В. Усачева, Е. В. Рябоконь, Д. А. Задирака // Клиническая инфектология и паразитология. – 2019. – Том 8, № 3. – С. 292–300.
Энтеральная недостаточность при перитоните, шкала оценки энтеральной недостаточности II / В. А. Сипливый [и др.] // Харківська хірургічна школа. – 2019. – № 1. – С. 54–59.
