За даними ВООЗ, рак молочної залози є найпоширенішим раковим захворюванням серед жінок як в розвинених, так і в країнах, що розвиваються.

Рак молочної залози – злоякісна епітеліальна пухлина. Розрізняють декілька клінічних форм раку молочної залози:

  • Початкову(непальпабельну)
  • Вузлувату
  • Дифузну
  • Рак Педжета

Початкова форма раку молочної залози є до клінічною стадією розвитку пухлини, і її діагностика базується на застосуванні додаткових спеціальних методів обстеження – мамографії, УЗД, біопсії. Більше половини часу розвиток раку відбувається приховано, формування пухлини величиною в 3 см. проходить декілька років. Реальною можливістю, що забезпечує збільшення частоти раннього розпізнавання пухлин, є систематичне профілактичне обстеження жінок, які входять до групи підвищеного ризику.

Вузлувата форма раку клінічно проявляється наявністю щільного вузла в тій чи іншій ділянці молочної залози. Часто спостерігаються ураження шкіри:зморшкуватість, втягнення шкіри над пухлиною, симптом «лимонної кірки», деформація соска та самої молочної залози, а також збільшення лімфатичних вузлів у паховій та надключичній ділянках.

Дифузний рак включає набряково-інфільтративну, панцирну, маститоподібну і бешихоподібну форму. Всі ці форми характеризуються деформацією молочної залози та шкірного покриву, множинними пухлинними вузлами та швидким перебігом процесу з несприятливими прогнозами.

Рак Педжета супроводжується ураженням соска та ареоли. Нерідко його приймають за екзему соска. Початок ракового процесу може тривати від декількох місяців до 3 років і більше. У паховій ділянці можуть пальпуватись метастатичні лімфатичні вузли.

До факторів, які сприяють виникненню раку молочної залози, належать:

  • Раннє настання менструацій та пізнє їх припинення
  • Відсутність статевого життя і вагітностей, або ж пізня вагітність(після 35 років)
  • Штучне переривання вагітності
  • Короткочасні лактації або відмова від грудного вигодовування
  • Застосування гормональних та хімічних контрацептивів, особливо довготривале, а також у віці 13-19 років та до перших пологів
  • Генетичні фактори –  у 5—10% рак є спадковим.

До факторів, що збільшують ризик захворіти, належать:

  • Дисфункція щитоподібної залози, гіпофізу, надниркових залоз, яєчників
  • Значне збільшення маси тіла (понад 90 кг) у жінок менопаузального віку
  • Нестача вітамінів А, С, Е, селену
  • Вживання алкоголю,куріння
  • Запальні процеси статевих органів, пухлини яєчників і матки
  • Травмування залози, перенесений мастит (рубці).

Діагностика раку молочної залози базується на клінічних даних (огляд,пальпація), скринінгу і даних додаткових методів обстеження:

  • Рентгенологічного
  • Морфологічного
  • Ультразвукового
  • Термографічного
  • Радіонуклідного
  • Нових методів( цифрова мамографія, комп’ютерна томографія, ядерно-магнітно-резонансна томографія, позитронно-емісійна томографія)

Існує три методи скринінгу:

  • Самообстеження молочних залоз
  • Клінічне обстеження молочних залоз
  • Мамографія

Варто  наголосити, що саме самообстеження має величезне значення у діагностиці захворювання. Якщо в жінки збережена менструальна функція, то самообстеження необхідно проводити раз на місяць через 7-10 днів після закінчення менструації. Якщо вже встановилась менопауза або менструальні цикли стали нерегулярними, проводити це необхідно раз у місяць у фіксований день.

Рак молочної залози у чоловіків зустрічається приблизно у 100 разів рідше, ніж у жінок. У патогенезі певну роль відіграють спадковість, повторні травми, порушення обміну речовин. Підвищений ризик захворіти мають чоловіки, які тривалий час приймали естрогенні препарати, а також при хронічних гепотопатіях і порушенні процесів інактивації гормонів, наприклад, при цирозі печінки. Прогноз захворювання у чоловіків гірший, ніж у жінок. Рецидиви і віддалені метастази виникають значно частіше, незважаючи на більший об’єм оперативного втручання.

Список використаної літератури

  1. Бондар Г. В. Первинно-неоперабельний рак молочної залози / Г. В. Бондар, І. Є. Сєдаков, В. Г. Шлопов. – Донецьк: Каштан, 2005. – 348 с.
  2. Дрижак В. І. Гормони і рак молочної залози / В. І. Дрижак. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 172 с.
  3. Дрижак В. І. Рак молочної залози / В. І. Дрижак, М. І. Домбрович. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. – 152 с.
  4. Летягин. В. П. Первичные опухоли молочной железы. Практическое руководство по лечению / В. П. Летягин.. – Москва: Миклош, 2004. – 332 с.
  5. Маммология: национальное руководство/под ред. В.П. Харченко, Н. И. Рожковой. – Москва: ГЭОТАР-Медиа, 2009. – 328 с.
  6. Семиглазов В. Ф. Неоадьювантное и адьювантное лечение рака молочной железы / В. Ф. Семиглазов, В. В. Семиглазов, А. Е. Клетсель. – Москва: Медицинское информационное агенство, 2008. – 288 с.