Всесвітній день мозку проголошений в 2014 році Всесвітньою федерацією неврології (World Federation of Neurology), Всесвітня федерація неврології  з’явилася у 1957 року в столиці Бельгії Брюсселі.

Заходи дня спрямовані на підвищення обізнаності громадян про важливість здоров’я мозку, необхідність досліджень  захворювань мозку і методів їх діагностики, лікування, профілактики.

 Здоров’я мозку – важлива складова загального стану людини. Саме мозок забезпечує нашу здатність спілкуватися, ухвалювати рішення, вирішувати проблеми і вести активне життя. Оскільки мозок контролює стільки повсякденних функцій, це, вочевидь, один із найцінніших органів у людському організмі.

Не зважаючи на прогрес медицини та зроблені наукові відкриття, головний мозок і множинні аспекти, пов’язані з його роботою, продовжують залишатися загадкою. Головний мозок фактично є командною структурою, завдяки якій здійснюється робота всіх органів людини, тому будь – який збій в роботі головного мозку вмить позначається на життєздатності людини.

 Мозок розвивається протягом усього життя людини. Під час активної розумової діяльності розростається нейрона мережа і відбувається утворення нових нейронів. Захворювання нервової системи людини, у тому числі захворювання головного мозку несуть для людини тяжкі наслідки, передбачити які деколи важко. В наслідок цих захворювань людина може відчувати страждання, нервові переживання, втратити працездатність, стати інвалідом. Саме тому здоров’ю головного мозку неврологи надають таке велике значення. Систематизуючи наявні знання, спираючись на наукові відкриття, використовувючи передові технології в області медичного устаткування і фармакології, фахівці обмінюються досвідом. Здійснюють пошук найбільш ефективних способів діагностики і лікування захворювань головного мозку.

Варто звернути увагу на статистичні дані ВООЗ щодо поширення патології головного мозку (цереброваскулярні захворювання, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона та інші) й одразу постає питання профілактики здоров’я мозку. Організувати його не складно. Слід виконувати ряд основних вимог, серед яких:

– корекція артеріального тиску;

– фізіологічний нічний сон;

– помірні фізичні навантаження;

– відмова від алкоголю та паління;

– раціональне харчування;

– активне розумове навантаження;

– уникання стресогенних факторів – стрес завдає потужного удару по здоров’ю мозку, тому потрібно контролювати свої емоції, а в стані хронічного стресу або інших емоційних розладів звертатися до психотерапевта.

Доступ до профілактики та медичної допомоги є важливим для здоров’я мозку. Це дає змогу завчасно розпізнати проблеми, забезпечити належне лікування та запобігти подальшим проблемам зі здоров’ям.

Але, на жаль, не завжди профілактичні заходи є достатніми. З поширенням нових та удосконаленням існуючих методів діагностики, лікарі мають змогу більш глибоко й досконало вивчати патологію головного мозку. А це, у свою чергу, дозволяє розробляти нові методи лікування.

Не чекайте критичного моменту, проходьте профілактичні огляди і вчасно звертайтеся за медичною допомогою.

Декілька дивовижних фактів про мозок людини:

  1. Мозок ніколи не перестає змінюватися. Дослідження показало, що мозок дорослого має здатність створювати нові нервові шляхи, так як і мозок дитини. Лише 5 хвилин без кисню можуть спричинити серйозне пошкодження мозку.
  2. Мозок у інтровертів та екстравертів різний. Інтроверсія та екстраверсія є результатом різних з’єднань в мозку. Різниця полягає в тому, як вони обробляють подразники. Стимуляція, що надходить у наш мозок, обробляється по – різному на основі особистості. Для інтровертів стимули протікають через довгий, складний шлях у областях мозку, пов’язаних з плануванням, запам’ятовуванням та вирішенням проблем. А от для екстравертів шлях набагато коротший. Він проходить через територію, де проходить відчуття смаку, дотику, візуальна та слухова сенсорна обробка. Більш того, різниця в системі дофаміну в мозку екстраверта стимулює їх шукати новизну, ризикувати, насолоджуючись незнайомими або дивовижними ситуаціями більше, ніж інтроверти.
  3. Великий об’єм нейронних зв’язків. У мозку міститься близько 1 мільярда нейронів, і кожен нейрон утворює близько 1000 зв’язків з іншими нейронами.
  4. Потужність мозку. Людському мозкові потрібно 20% від швидкості обміну речовин (метаболізм), тобто від загальної кількості енергії, яку тіло витрачає у спокої за один день.
  5. Алкоголь впливає на пам’ять. Алкоголь, перш за все, руйнує здатність утворювати нові довготривалі спогади. Якщо збільшити кількість спожитого алкоголю, це призведе до зменшення об’єму пам’яті. Якщо ви споживали алкоголь і не пам’ятаєте, що сталося вчора ввечері, це відбувається не тому, що ви щось забули. Це тому, що алкоголь зробив ваш мозок нездатним утворити нові спогади.
  6. Мозок розвивається з неймовірною швидкістю. Під час розвитку немовляти кожну хвилину з’являються 250 000 нейронів. До 2 – річного віку мозок становить близько 80% від розміру дорослого мозку.
  7. Швидкість роботи мозку. Інформація у мозку в різних типах нервових клітин проходить з різною швидкістю. Ці сигнали можуть мати повільну швидкість, можуть передавати 1000 нервових імпульсів в секунду.
  8. Мозок не відчуває болю. Хоча будь – який біль обробляється у мозку, сам мозок не має больових рецепторів і не відчуває болю. Він являється інструментом, який тіло використовує для виявлення болю. Це пояснює можливість хірургічного втручання в мозок без наркозу, і в цей час пацієнт не буде відчувати болю чи дискомфорту.
  9. Мозок – потужній комп’ютер. На даний час  не існує комп’ютера, який може виконувати моделювання активності мозку в реальному часі.
  10. Мозок – радіопередавач. Людський мозок також є радіопередавачем, який посилює вимірювану електричну хвилю. По суті, він продовжує надсилати ці сигнали навіть протягом 37 годин після смерті.

Список рекомендованої літератури:

  1. Зозуля І. С. Стовбур головного мозку: фізіологічні та патологічні аспекти / І. С. Зозуля, А. І. Зозуля, А. О. Волосовець // Український медичний часопис. – 2021. – №4. – С. 14 – 19.
  2. Марков Ю. І. Смерть мозку: еволюція поняття та актуальність проблеми / Ю. І. Марков // Медицина невідкладних станів. – 2020. – Т. 16, №3. – С. 117.
  3. Нейроінтерфейс: мозок + комп’ютер // Фармацевт практик. – 2020. – №12. – С. 8 – 10.
  4. Огляд світової практики діагностики смерті мозку / Г. В. Курочка та ін. // Медицина неотложных состояний. – 2018. – №5. – С. 49 – 54.
  5. Поліщук Я. Стереозображення – фітнес для мозку, релакс для очей / Я. Поліщук // Довідник головної медичної сестри. – 2019. – №9. – С. 49 – 50.
  6. Ткаченко Т. Як кишкова мікробі ота впливає на мозок? / Т. Ткаченко // Фармацевт практик. – 2020. – №1. – С. 14 – 16.
  7. Фактори ризику клінічного погіршення при забоях головного мозку / М. Є. Поліщук та ін. // Патологія. – 2020. – Том 17, №1. – С. 4 – 9.
  8. Хвороба дрібних судин головного мозку: сучасна тактика ведення пацієнтів / підгот. Т. Чистик // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – №3. – С. 60 – 62.