10 лютого медична спільнота відначає Міжнародний день боротьби з
епілепсією.
Епілепсія (від грец. epilambano – схопити, нападати) – хронічне захворювання,
що проявляється різноманітними судомними і несудомними нападами, а також
типовими змінами особистості, психозами, у особливо тяжких випадках розвитком
специфічного слабоумства.
Вперше епілепсію описав Гіппократ (460-377 р. до н.е.), який пов’язував її з
ураженням головного мозку і вважав спадковою патологією. Уявлення людей
вражала важкість і своєрідність великого судомного епіліптичного нападу, який
найчастіше стається раптово при різних ситуаціях, часто при великому скупченні
людей. Вражені виглядом нападу, люди вважали, що це не хвороба, а прокляття,
покарання за гріхи. Суспільство відкидало від себе людей, які страждали нападами
епілепсії. Але негативне ставлення до таких хворих неприпустимо! Потрібно
нагадати, що серед хворих епілепсією були не тільки психічно збережені і здібні, але
і талановиті люди. Страждали на епілепсію Піфагор, Демократ, Сократ, Олександр
Македонський, Юлій Цезарь, Плутарх, Авіцена (Ібн Сіна), Петро Перший,
Наполеон, Мольєр, Ф.М. Достоєвський, Ван Гог та ін.
В більшості розвинутих країн щороку реєструється 50-70 випадків
захворюваності єпілепсією на 100 тис. населення. Чисельний показник поширеності
епілепсії складає 5-10 випадків на 1000 населення. В Україні зареєстровано більше
100 тис. хворих епілепсією, що складає, як вважають лікарі, лише п’яту частину
реальних показників. В Україні історично склалося, що хворих з епілепсією лікують
психіатри. Для соціально активної людини отримати ярлик психічно хворого –
страшно, бо це означає осудження оточуючих. У розвинутих країнах психіатри
лікують тільки тих хворих епілепсією, у яких з’явились психічні відхилення, що
складає 20-30% від загальної кількості.
У 1995 рокі в Україні була створена Українська протиепілептична Ліга, у 1997
році вона була прийнята в склад Міжнародної Ліги. Важливими у діяльнлсті Ліги є
вирішення наукових питань – класифікації, створення рекомендацій з лікування і
діагностики епілепсії, соціальної реабілітації хворих.
Найбільш типовим напад відбувається наступним чином: людина раптово падає,
обличчя і тіло охоплюють тонічні судоми, складається враження загальної напруги.
Очі закочуються і застигають. З ротової порожнини йде кров’яниста піна, надалі
судоми тонічні змінюють на клонічні і хворий б’ється головою і руками об поверхню.
Найбільш простий напад епілепсії – абсанс (absance – відсутність),
короткотривала втрата свідомості. Хворий застигає, але не падає, продовжує стояти
або сидіти, зберігаючи те положення тіла, при якому застиг його напад. Очі на мить
застивають, хворі не реагують на звернення до них. Після закінчення нападу,
більшість хворих не пам’ятає про напад і продовжують свою справу або розмову ніби
нічого не трапилось.

Загрозливим ускладненням епілепсії є епілептичний статус. Загальновідомо,
що кількість нападів у хворих може бути різною. В одних хворих виникають 2-3 рази
на рік, у інших раз в тиждень, або декілька разів в місяць. Але буває, що напади
виникають багато разів протягом доби. Вони йдуть один за одним – розвивається
епілептичний статус. Хворий весь час непритомний, якщо не надати йому медичну
допомогу може померти.
Факторами, які можуть спровокувати напад, є самостійне припинення
приймання протисудомних препаратів, надмірні емоційні навантаження, захоплення
комп’ютерними іграми, тривале недосипання, голодування або переїдання, гострі і
солоні страви, харчові домішки, відкритий вогонь, яскраві спалахи, алкоголь,
наркотики, кофеїн, паління, перенесення інфекційних захворювань, травматичні
ураження головного мозку та ін.
Дієта хворих єпілепсією повинна бути різноманітною і мати достатню кількість
клейковини, овочів та фруктів. Хворим нарівні з молочно-рослинною дієтою,
потрібно вживати м’ясо і інші білкові продукти. М’ясо та рибу потрібно вживати
помірно, і бажано, у вигляді варених страв.
Хворим епілепсією, крім усього вищезазначеного, рекомендується також
уникати погано провітрюваних приміщень, переохолодження, своєчасне запобігання
гарячки, яка може спровокувати напад, вести здоровий спосіб життя, уникати
стресів, підвищувати імунітет, мати дозовані фізичні навантаження, гуляти на
свіжому повітрі.
Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка нараховує понад
100000 книг, де можна отримати відповіді на медичні вузькогалузеві
запитання.

Рекомендована література:

1. Бабкина Ю. А. Влияние COVID 19 на течение эпилепсии и возникновение
приступов de novo // НейроNEWS. – 2020. – No 10. – С. 9-16.
2. Бабкіна Ю. А. Епілепсія: від ранніх уявлень про хворобу до сучасних поглядів
// НейроNEWS. – 2021. – No 3. – С. 10-13.
3. Бабкіна Ю. А. Нове в епілептології // НейроNEWS. – 2021. – No 7. – С. 10-13.
4. Дедишина Л. Життя у фіолетових барвах // Фармацевт практик. – 2021. – No 3. –
С. 14-15.
5. Деякі фармакоекономічні аспекти епілепсії у дорослих / А. Є. Дубенко [та ін.]
// Клініч. фармація. – 2020. – Том 24, No 3. – С. 30-38.
6. Дубенко А. Є. Формулювання діагнозу “епілепсія”. Початок лікування. Перша
монотерапія // Міжнародний неврологічний журнал. – 2020. – Т. 16, No 5. – С.
81-88.

7. Еволюція епілепсії: складні питання нейропсихіатричних розладів //
НейроNEWS. – 2021. – No 7. – С. 14-18.
8. Купко Н. Підходи до лікування епілепсії у дітей і дорослих пацієнтів //
НейроNEWS. – 2020. – No 7. – С. 8-11.
9. Купко Н. Порівняльна ефективність протиепілептичних препаратів //
НейроNEWS. – 2021. – No 6. – С. 42-45.
10. Лікування депресії у дорослих з епілепсією // НейроNEWS:
Психоневрология и нейропсихиатрия. – 2023. – No8. – С.36-40
11. Мар’єнко Л. Б. Пізня епілепсія: особливості діагностики та лікування //
Український медичний часопис. – 2021. – No 1. – С. 63-65.
12. Мар’єнко Л.Б. Продовження лікування після невдачі із першим
протинападовим препаратом / Л.Б. Мар’єнко // Укр. мед. часопис. – 2023.
-No6. – С.43-47
13. Марьенко Л. Б. Психологические особенности и приверженность к лечению
больных эпилепсией с неконтролируемыми припадками / Л. Б. Марьенко, А. А.
Вовк // Психиатрия, психотерапия и клиническая психология. – 2021. – Том 12,
No 2. – С. 269-280.
14. Настанови щодо лікування епілепсії у дорослих і педіатричних пацієнтів //
НейроNEWS. – 2021. – No 5. – С. 49-58.
15. Наумова Г. И. Перспективы применения леветирацетама с контролируемым
высвобождением активного вещества: новая форма Левипил XR в клинической
практике / Г. И. Наумова // Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа. –
2021. – Том 11, No 2. – С. 268-291.
16. Неочевидні ефекти блокатора лейкотрієнових рецепторів монтелукасту:
фригопротекторні та протисудомні властивості / С. Ю. Штриголь [та ін.] //
Медичні перспективи. – 2021. – Т. 26, No 2. – С. 19-25.
17. Скринінгове дослідження нових похідних тіазолідинону на протисудомну
активність / М. В. Міщенко [та ін.] // Запорож. мед. журн. – 2020. – Том 22, No 6.
– С. 840-846.
18. Сучасне лікування епілептичних енцефалопатій у дітей раннього віку //
Здоров’я дитини. – 2023. – No5. -С. 7-15
19. Тактика обследования и лечения эпилепсии у пожилых пациентов с
когнитивными нарушениями и деменцией. Обзор литературы / Ф. П.

Хлебоказов [и др.] // Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа. – 2021. –
Том 11, No 2. – С. 225-233.
20. Танцура Л.М. Аутоімунні механізми розвитку епілепсії. Діагностика та
лікування на сучасному етапі / Л.М. Танцура // Укр. мед. часопис. – 2024.
– No2. – С.49-55