Міжнародний день боротьби з анорексією

Міжнародний день боротьби з анорексією відзначають 16 листопада. Анорексія ( або анорексія нервова ) – це не просто “відмова від їжі”. Це складний психологічний і фізичний розлад, який змінює не лише тіло, а й мислення, і може мати серйозні наслідки для здоров’я.

Зараз на анорексію хворіють 0,3 % населення, і цей показник лише росте, через постійний негативний вплив мас-медіа на самооцінку людини. Саме бажання мати “ідеальне” тіло призводить до того, що люди з анорексією не знають кол зупинитись. Їм завжди здається, що вони недостатньо худі.

При нервовій анорексії пацієнти часто мають супутні психологічні розлади. Тому важливо розуміти, що тут також, в першу чергу, необхідна робота з психотерапевтом, щоб не тільки усунути симптоми анорексії, а і попрацювати надпсихологічними причинами її виникнення.

Анорексія часто починається невинно – з бажання “трохи схуднути” чи “поправити фігуру”. Але поступово контроль над вагою стає основною метою, а кожен грам на вагах – головним ворогом.

Люди з анорексією відчувають:

  1. Контроль. Відчуття, що можна керувати своїм життям через контроль ваги.
  2. Страх. Жах перед їжею та набором ваги.
  3. Спотворене сприйняття. Навіть у виснаженому стані вони можуть бачити себе “товстими”.
  4. Самоізоляцію. Вони уникають компаній, де є їжа, і можуть ховати свою боротьбу від інших. При анорексії організм починає буквально “поїдати” сам себе, щоб вижити.

Це впливає на всі системи тіла:

  • Серце уповільнює свій ритм.
  • Волосся випадає, нігті стають ламкими.
  • З’являється постійне відчуття холоду ( через низький рівень жиру ).
  • У жінок припиняється менструація.
  • Мозок страждає: концентрація знижується, з’являється депресія, тривожність.

Головними ознаками нервової анорексії є:

  • відмова від прийому їжі;
  • штучно викликане блювання;
  • прийом проносних засобів;
  • виснаження фізичними вправами;
  • розлади з боку статевих залоз;
  • нервово-психічні порушення – різкі зміни настрою, роздратування, депресія, порушення сну.

Люди можуть одужати від анорексії, хоча це вимагає часу та професійної допомоги. Головне – помітити ознаки та звернутися до фахівців. Терапія, підтримка близьких і відновлення здорового ставлення до тіла можуть повернути людину до життя.

Дана інформація взята з фонду нашої бібліотеки, яка нараховує понад 100000
книг, де можна отримати відповіді на медичні вузькогалузеві запитання.

Рекомендована література:

  1. Грачев В.В. Депрессивные состояния в периоде развернутых клинических
    проявлений нервной анорексии у подростков / В.В. Грачев // Журнал
    неврологиии и психиатрии. – 2014. – No9. -С.9-14
  2. Коморбидные состояния при нервной анорексии // З турботою про дитину.
    – 2016. – No1. -С.15-17
  3. Марилов В.В. Патологический страх массы тела – необходимый критерий
    для диагностики нервной анорексии / В.В. Марилов // Журнал неврологии
    и психиатрии. – 2015. – No4. – С.88-94
  4. Нервная анорексия в практике педиатра // Лечащий врач. – 2016. -No1. –
    С.36-40
  5. Николаев А.Ю. Особенности поражения почек при злоупотреблении
    салуретиками и неконтролируемом голодании при анорексии / А.Ю.
    Николаев // Терапевтический архив. – 2014. -No6. -С.84-87