На епілепсію страждає 1% людства. Проте, за словами експертів, не набагато більше відсотків знає, як себе поводити, коли вони бачать напад у людини. А от усі жахливі розповіді про піну з рота, конвульсії, крики – це більше стереотип та картинка з кіно, ніж реальність.

Коротенька історія цього дня.

Одного разу дев’ятирічна дівчинка Кессіді Меган (Cassidy Megan), яка страждає від епілепсії, вирішила показати іншим людям, що вона нічим не відрізняється від них. За свої дев’ять років дитина вже встигла відчути на собі певне нехтування з боку дорослих і однолітків, які сприймали її захворювання не зовсім адекватно, вважаючи його чимось на зразок легкої форми божевілля. Щоб розвіяти міфи про хвороби, Кессіді в 2008 році придумала «Фіолетовий день» (Purple Day). У цей день, 26 березня, всі охочі можуть висловити підтримку людям, які живуть з діагнозом «епілепсія».

Ініціативу дівчинки підтримала спочатку Асоціація епілепсії Нової Шотландії, а потім й інші організації світу. Вже в 2009 році до Фіолетового дня приєдналися 100 тисяч студентів, близько 100 громадських об’єднань і понад 100 відомих політиків, а телевізійна вежа в Торонто на один вечір забарвилася у фіолетовий колір.

Що треба знати про епілепсію

Епілепсія вважається одним із найпоширеніших хронічних неврологічних захворювань людини. Епілепсія – це хронічний розлад мозкової діяльності, для якого характерні напади, що повторюються.

Ці напади проявляються у вигляді короткочасних мимовільних судом у якійсь із частин тіла або ж по всьому тілу. Іноді людина може зомліти чи втратити контроль за функціями кишечника або сечового міхура.

Напади спричинені надлишком електричних імпульсів у групах клітин різних ділянок мозку. Епілептичні напади можуть мати форму як незначних провалів у пам’яті, так і важких тривалих конвульсій, а також різнитись за частотою, трапляючись як менше разу на рік, так і до декількох випадків у день.

Один-єдиний напад іще не свідчить про епілепсію, 5-10% людей мали протягом життя один напад.

Ознаки нападів мінливі та залежать від того, в якій ділянці мозку починаються порушення. Можуть виникати тимчасові симптоми, наприклад, втрата орієнтації або свідомості, порушення рухових функцій, органів відчуття (зір, слух та смак), зміни настрою та інші.

Люди з епілепсією, як правило, частіше мають інші проблеми фізичного характеру – переломи та забої, а також такі психологічні стани як тривожні розлади та депресія.

У 60% випадків епілепсії неможливо встановити причину виникнення, це так звана – первинна або ідіопатична епілепсія.

Причинами вторинної епілепсії (40% випадків) найчастіше є:

  • пошкодження мозку у передпологовий та післяпологовий періоди внаслідок травми, гіпоксії (нестачі кисню);
  • вроджені відхилення від норми або генетичні стани при наявності вад розвитку головного мозку, які зумовлені цими факторами;
  • важка травма голови;
  • інсульт, в результаті якого до мозку не надходить достатньо кисню;
  • інфекції мозку та мозкових оболонок (менінгіт, енцефаліт, нейроцистицеркоз);
  • деякі генетичні синдроми;
  • пухлини.

Як надати допомогу людині з епілепсією під час нападу

Правильна перша допомога – це дві прості дії: достатньо перевернути людину на бік та покласти щось м’яке під голову, щоб уникнути травми.

При цьому НЕ варто:

  • класти що-небудь у рот: тверді предмети можуть травмувати, пошкодити зуби та ясна, а інколи навіть існує ризик зламати щелепу; під час нападу в людини НЕ може запасти язик;
  • намагатися зупинити напад – напад повинен пройти сам, але обов’язково телефонуйте 103, якщо:

напад триває п’ять хвилин або довше;

  • напади повторюється настільки часто, що у проміжках між ними у людини не відновлюється свідомість (на відміну від серії нападів);
  • коли у людини стається перший напад;
  • коли людина отримує травму під час нападу (наприклад, внаслідок падіння);
  • напад стається, коли людина перебуває у воді;
  • людина вагітна або хвора на діабет.

Список використаної літератури:

Гузева В. И. Эпилепсия и неэпилептические пароксизмальные состояния у детей : руководство / В. И. Гузева. – Москва : Медицинское информационное агенство, 2007. – 568 с. (Шифр 616.853-053.2 Г 93)

Неврология. Стандарты медицинской помощи / сост. А. С. Дементьев [и др.]. – Москва : ГЭОТАР-Медиа, 2016. – 784 с. (Шифр 616.8(035) Н 40)

Дзяк Л. А. Эпилепсия (руководство для врачей) / Л. А. Дзяк, Л. Р. Зенков, А. Г. Кириченко. – К. : Книга-плюс, 2001. – 168 с.

Диагностика и лечение эпилепсии, отягощенной органической энцефалопатией (биопсихосоциальная модель) : пособие для врачей / С. А. Громов, С. К. Хоршев, О. Н. Якунина [и др.]. – СПб. : Изд-во СПб. НИПНИ им. В. М. Бехтерева, 2008. – 19 с

Дубенко А. Е. Варианты трансформации эпилептических приступов / А. Е. Дубенко, О. А. Васильева, Д. П. Коваленко // Укр. вісник психоневрології. – 2011. – Т. 19, вип. 4. – С. 17–21

Дубенко А. Е. Мигрень и эпилепсия: дифференциальная диагностика, коморбидность и сочетанная терапия / А. Е. Дубенко, И. В. Реминяк // НейроNews. – 2009. – № 7. – С. 49–56.