Щорічно в усьому світі більше 5% людей отримують серйозні травми головного мозку в результаті аварій або випадкового удару. Саме тому, щоб привернути уваги до даної проблеми було запроваджено день Всесвітньої обізнаності про травми голови.
Черепно-мозкова травма — стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонки, судин, кісток черепа і зовнішніх покривів голови. До тяжкої черепно-мозкової травми відносять забиття та стиснення головного мозку, внутрішньочерепні крововиливи.
Перш за все необхідно знати, що робити, як надати першу допомогу потерпілому.
1. Якщо потерпілий лежить обличчям донизу, покладіть його на спину; для цього верхні кінцівки вкладіть над його головою, станьте на коліна біля потерпілого, підкладіть свою руку (ближчу до голови потерпілого) під його ближче плече, охоплюючи долонею потилицю, так щоб забезпечити шийний відділ хребта, а другу руку підкладіть під ближче стегно, охоплюючи долонею друге стегно, після чого оберніть пацієнта.
2. Відновіть прохідність дихальних шляхів без відгинання голови (щоб забезпечити нерухомим шийний відділ хребта) — станьте на колінах за хворим, стабілізуйте його голову та шию (напр., між своїми колінами) та висуньте щелепу вперед або потягніть щелепу за зуби вперед, піднімаючи її ; при необхідності розпочніть серцево-легеневу реанімацію.
3. Викличте допомогу (тел. 103 або 112).
4. Захистіть шийний відділ хребта від рухів, стабілізуючи весь час голову між своїми колінами або тримаючи її руками. Ручна стабілізація може бути припинена тільки після повної фіксації постраждалого на дошці за допомогою лямок і блоків та жорсткого шийного комірця.
5. Зупиніть кровотечу.
Список літератури:
«Люди повинні знати, що саме через мозок, і тільки через мозок виникають наші радощі, задоволення, сміх та жарти, так само як наші прикрощі, біль, печалі та сльози. Завдяки мозку ми набуваємо мудрість і знання, бачимо та чуємо, відрізняємо потворне від прекрасного, погане від хорошого, смачне від пісного…»
Гіппократ
Гіппократ здогадався, що людський мозок є одним із найскладніших та найзагадковіших і водночас найдосконаліших творінь природи. У свій час Гіппократ та його сучасники й уявити не могли, як далеко ми просунемося у вивченні цього органу. Завдяки технологічним досягненням у нейровізуалізації, медицині, біології, психології і нейронауках в цілому ми змогли розгадати найважливіші таємниці його анатомії і функцій. Однак досі існують багато секретів і питань, на які поки що немає відповідей.
У всьому світі в рамках Всесвітнього тижня мозку (Brain awareness week) проходять заходи для спеціалістів та громадськості, які поширюють знання про діяльність мозку, про його функціонування, захворювання, особливості. В цілому тематика заходів охоплює всі напрямки сучасної неврології, нейрохірургії і психіатрії. Досвідчені фахівці у ці дні читають багато лекцій, проводять майстер–класи не тільки для медиків, біологів, психологів і психіатрів, а й для широкої аудиторії, для всіх бажаючих.
Ці заходи в рамках Brain awareness week проходять щорічно, починаючи з 1995 року. Ініціатором є Федерація європейських нейрофізіологічних громад (Federation of European Neuroscience Societies, FENS), та союз філантропів The Dana Foundation (Нью–Йорк, США). На сьогоднішній день кампанія має понад чотири тисячі партнерів у 99 країнах світу. Українська спільнота нейронаук приєдналася до Всесвітнього тижня мозку у 2010 році.
Підтримку Всесвітньому тижню мозку в Україні надає The Dana Foundation. Програмою передбачені щоденні лекції та майстер–класи від провідних нейровчених.
Головна мета цих днів, що проходять у всьому світі – популяризація знань про мозок і боротьба з розповсюдженням хвороб мозку і нервової системи. Актуальність полягає в тому, що одними із найголовніших причин смертності у всьому світі є серцево–судинні захворювання і захворювання нервової системи. Тиждень мозку триває тиждень, з 12 до 18 березня з майстер–класами і тренінгами. Участь беруть не тільки студенти медичних і біологічних факультетів, а взагалі усі бажаючі. Заходи розраховані також і для школярів. Метою є стимулювання інтересу школярів до сучасних проблем нейробіології, а саме:
Популяризація наукових знань через розмову з професіоналами про складні проблеми важлива для формування наукового світогляду учнів та студентів, для протидії оманливим теоріям та уявам.
Ознайомчі лекції розповідають про мозок, його діяльність: як з ним правильно поводитися, щоб він якомога довше працював, як зберегти психічне та нервове здоров’я. Серед цікавих для молоді тем — чи варто вживати наркотики, на сьогодні це популярно серед молодих людей. Також лекції розповідають про те, як досліджується мозок, про сучасні методи його вивчення.
Актуальність досліджень мозку важко переоцінити, тому що за останні 20 років у світі значно зросла кількість таких тяжких захворювань, як хвороба Альцгеймера і хвороба Паркінсона. Почастішали інсульти — в Україні їх кількість в рази випереджає аналогічні показники в Європі та США. Те саме можна сказати про захворювання нервової системи.
Тобто, перед наукою стоїть багато викликів, і ми хочемо адекватно на них реагувати, оскільки наші лікарі щоденно приймають пацієнтів, спілкуються з людьми і розуміють ситуацію зсередини.
Також важливим завданням Тижня мозку є популяризація наукових знань серед населення. З цим у нас не все так добре, тому що рівень розуміння процесів, що відбуваються в організмі людини, знань про те, як потрібно поводитися зі своїм тілом, залишається низьким. Тому необхідно надавати людям наукову і достовірну інформацію.
Список рекомендованої літератури
Берсенев В. А. Сто мільярдів – у довічне користування. Як зберегти та відновити працездатність мозку / В. А. Берсенев. – К.: СМП “Аверс”, 2006. – 60 с.
Взрыв мозга // Рубежи здоровья. – 2017. – № 18. – С. 20–21.
Коваленко О. Головний мозок . Вища нервова діяльність. Клінічне дослідження вищих мозкових функцій // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2010. – № 4. – С. 10–15.
Коваленко О. Головний мозок. Кора головного мозку // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2010. – № 3. – С. 22–23.
Мозг: мышца, которую нужно тренировать. – Киев: ООО “Издательский дом “Здоровый образ жизни”, 2020. – 126 с. – (Библиотечка “ЗОЖ”: Предупреждение плюс Украина, приложение к газете “ЗОЖ”, №6, 2020 г.).
Мозг женщин стареет медленнее, чем мозг мужчин // Медичні аспекти здоров’я чоловіка. – 2019. – № 1. – С. 40.
Нейроинтерфейс и наш мозг / подгот. И. А. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – № 6. – С. 111–112.
Нейроінтерфейс: мозок + комп’ютер // Фармацевт практик. – 2020. – № 12. – С. 8–10.
Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава первая: Невольные движения = Reflexes of the brain. Chapter I: involuntary movements / И. М. Сеченов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2017. – № 3/4. – С. 100–120.
Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава вторая. Произвольные движения = Reflexes of the brain. Chapter II. Voluntary movements / И. М. Сеченов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2018. – № 3/4. – С. 66–101.
Столяренко А. М. Функціональні особливості головного мозку та психофізіологічних реакцій у хворих на ігрову інтернет–залежність // Медична психологія = Медицинская психология. – 2018. – Том 13, № 4. – С. 8–11.
Чому після тривалої самотності важко повернутися до соціального життя? // Фармацевт практик. – 2018. – № 6. – С. 47.
© «Рівненська обласна наукова медична бібліотека»
Rivne Design. 2020.