Рівненська обласна наукова медична бібліотека

Коронавірус викликає низку змін в організмі, які також зачіпають і серцево-судинну систему. Порушення згортання крові спричиняє утворення мікротромбів, зміну жорсткості судинної стінки і є причиною підвищеного артеріального тиску – і це лише деякі наслідки вірусу COVID–19.
Особливо серйозно COVID–19 здатен вдарити по здоров’ю людей, що вже мають захворювання серця та судин. Хвороба може погіршити стабільний стан і спричинити кризу.
Є група інфекційних захворювань міокарду – так звані міокардити, причина яких криється у вірусній, бактеріальній, грибковій інфекціях чи токсинах. Механізм ураження серцевого м’язу пов’язаний із впливом патогенних мікроорганізмів та продуктів їхньої життєдіяльності на тканини серця. Також
пошкодження відбувається на тлі загальної реакції організму на запалення. Під час коронавірусної інфекції ризик ураження серця та серцево-судинної системи в цілому, безсумнівно, високий. Нерідко це приводить до серйозних наслідків, особливо при наявності хронічних серцево-судинних та ендокринних захворювань.
Не можна сказати, що проблеми з серцем та судинами виникають у всіх, хто переніс COVID–19. В першу чергу в групі ризику – люди с серцевими захворюваннями. У людей з такими хронічними захворюваннями, як ішемічна хвороба, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, надлишкова маса тіла – нерідко виникає підвищене тромбоутворення. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця, атеросклеротичним ураженням судин можуть бути повторні інфаркти через мікротромбоз коронарних судин.
Якщо згусток крові потрапив у судини головного мозку, це може закінчитися інсультом. Якщо в легені – тромбоемболією чи інфарктом легень, в інші органи – їх ішемічним ураженням. Тому хворим з хронічними захворюваннями варто бути особливо уважними. Проте потрапити під удар можуть і ті пацієнти, які раніше не мали проблем з серцем та судинами. Тому необхідно стежити за тиском та пульсом, особливо
якщо після хвороби не вдається довго відновитися. Якщо є підвищена втома та втомлюваність, головні болі, а при звичних фізичних навантаженнях з’являються задишка і давлячий біль у серці, серцебиття, відчуття перебоїв, немає ритмічності пульсу – тоді варто звернутися до спеціаліста, щоб розібратися в причинах такого стану. Правильне відновлення після коронавірусу – не менш важливо, ніж грамотне лікування. Недуга довго може нагадувати про себе. Чим скоріше почнеться
реабілітація – тим швидше вдасться повернутися до звичного ритму життя. Після завершення гострого етапу хвороби зберігається слабкість, швидка втомлюваність, порушення сну вночі, зниження пам’яті, різні відчуття у
серці. В кожному випадку потрібен індивідуальний підхід, свої аналізи та рекомендації. Якщо не вдається повернутися до звичного фізичного та емоційного стану, як до захворювання, – тоді слід розпочати відновлення організму. Особливу увагу в цьому випадку слід приділити фізичній активності за рахунок грамотно підібраних вправ і програм тренувань. Не будуть зайвими медичний масаж та фізіотерапевтичні процедури. Безумовно, підбирати відновний комплекс повинен лікар. Сьогодні методом профілактики вірусних інфекцій є вакцинація, а не вітаміни. Вітаміни не виявляють специфічного впливу на вірус. Вони відносяться до лікарських засобів, тому їх повинен призначати лікар після огляду, консультації і після здавання аналізів. Надлишковий прийом цих препаратів може привести до гіпервітамінозу, причому деякі з цих речовин у
великих кількостях стають отруйними.
Для зміцнення серця найкращий вітамін – це активний відпочинок, збалансоване харчування, режим сну, регулярне фізичне навантаження: прогулянки, лікувальна фізкультура, пробіжки, лижі та ковзани. Така фізкультура зміцнить імунітет та підніме настрій.

Список використаних джерел:

1. Батушкін В. В. Фактори смертності хворих на серцево-судинну патологію з коронавірусною інфекцією / В. В. Батушкін, Д. С. Дакалов // Кардиология: от науки к практике. – 2020. – № 1. – С. 91-107.
2. Коронавірусна (COVID) хвороба у дорослих із вродженою хворобою серця: позиційна стаття робочої групи ESC із питань вроджених вад серця та Міжнародного товариства із вроджених вад серця // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. – 2021. – Т. 14, № 1. – С. 48.
3. Осовська Н. Ю. Постковідні зміни в структурі серця й ефективність
вазодилатора Сиднофарм (результати власного дослідження) / Н. Ю. Осовська, Л. А. Олійник // Український медичний часопис. – 2021. – № 3. – С. 63-69.

4. Позиція Всеукраїнської асоціації кардіологів України щодо серцево-судинних захворювань під час пандемії COVID-19 // Український кардіологічний журнал. – 2020. – Том 27, № 2. – С. 9.
5. Свінцицький І. А. Серцево-судинні наслідки коронавірусної хвороби 2019: особливості клінічного перебігу, діагностики, лікування // Практикуючий лікар. – 2021. – № 2 спецвип. – С. 24-27.
6. Ткаченко Л. О. Потенційні впливи коронавірусів на серцево-судинну систему в умовах пандемії COVID-19 / Л. О. Ткаченко, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. – 2020. – № 2. – С. 5-17.
7. Частота виявлення порушень серцевого ритму в пацієнтів, які перенесли інфекцію COVID-19, за даними добового моніторування електрокардіограми /
В. О. Збітнєва [та ін.] // Запорож. мед. журн. – 2021. – Том 23, № 6. – С. 759-765.

Щороку в другий понеділок лютого –Міжнародний день боротьби з епілепсією. 2022 року подія випадає на 14 лютого. Епілепсія є неінфекційним хронічним захворюванням мозку, від якого страждає близько 50 млн людей по всьому світі. Ця хвороба характеризується періодичними нападами зі втратою свідомості і судомами.

Нині все ще існує поширений, але позбавлений наукової основи міф про те, що епілепсія є невиліковним захворюванням. Згідно зі світовою статистикою, застосування сучасних протиепілептичних препаратів допомагає знизити ймовірність виникнення нападів у 65% хворих! Таким чином, адекватна терапія, підібрана грамотним лікарем, і чітке виконання рекомендацій пацієнтом дозволяє запобігти як соціальних, так і медичних наслідків захворювання. Це в свою чергу дає можливість пацієнтам з епілепсією здобути освіту і роботу, створити сім’ю і мати дітей.

10 поширених міфів про епілепсію

Список літератури:

COVID-19 створив чимало загроз для людини. Одна з них – це загроза епідемії онкологічних захворювань. Світова медична спільнота не має права її ігнорувати. Забезпечення безперервної онкологічної допомоги в умовах боротьби з COVID-19 є для багатьох країн світу неймовірно складним завданням.

У наш час в світі припадає приблизно третина всіх випадків COVID-19 та пов’язаних з ними летальних випадків. Станом на 2021 рік у світі від онкологічних захворювань померло понад десять мільйонів чоловік. Це неприпустимо багато, якщо врахувати, що цих смертей можна було уникнути.

Пандемія COVID-19 багато в чому вплинула на ситуацію з онкологічними захворюваннями в світі. Часто це називають “смертельною взаємозалежністю”. Обмеження поїздок і величезне навантаження на системи охорони здоров’я, що зайняті боротьбою проти COVID-19, привели до перебоїв у наданні онкологічної допомоги у всьому світі. Це дається взнаки щодо шансів вилікуватися і вижити мільйонам хворих.

Деякі країни зіткнулися з дефіцитом препаратів для лікування раку. В багатьох країнах, навіть гарно забезпечених ресурсами, спостерігається значне зниження показників діагностики нових випадків. Висока вартість лікарських засобів та лікування створює проблеми навіть для країн з високим рівнем доходів.

Наслідки пандемії для ситуації з онкологічними захворюваннями в світі можна назвати катастрофічними. Лікарі своїми очима побачили реальні наслідки ігнорування проблеми неінфекційних захворювань, таких як рак.

Сьогодні світова медична спільнота повинна об’єднати зусилля для підвищення ефективності заходів по профілактиці та боротьби з онкологічними захворюваннями. І також допомогти особам, що формують політику, можливість приймати правильні рішення для ефективної протидії раку.

Ця концепція є одним з найважливіших елементів, спрямованих на просування ефективних підходів щодо охорони здоров’я громадян за допомогою спільних дій для покращення здоров’я.

Ефективні підходи передбачають п’ять елементів: профілактика, раннє виявлення, загальний доступ до діагностики та лікування, паліативна допомога і особлива увага до виявлених даних.

Онкологічній службі необхідні зміни на кожному етапі і заходи по боротьбі з раком. Це смілива і реалістична концепція. Медична спільнота  прагне до того, щоб рак перестав бути смертельною хворобою, і щоб смерть від онкологічних захворювань більше не вважалася звичайною, в порядку речей.

Насамперед, потрібно спрямувати зусилля на проблеми дитячого раку, раку шийки матки та раку молочної залози. Варто прагнути до зміцнення співробітництва і партнерства, посилення політичного лідерства, залучення молоді та громадянського суспільства до означених проблем.

Сьогодні можна з користю застосувати досвід пандемії COVID-19 та активізувати заходи щодо профілактики і боротьби з раком. На сьогоднішній день неможливо ліквідувати рак, проте можна зробити так, щоб він перестав призводити до смертельного результату.

 Використані джерела з фондів медичної бібліотеки:

Особливості імунологічної відповіді в онкологічних хворих на COVID-19 / О. К. Дуда [та ін.] // Актуальна інфектологія. – 2020. – Том 8, № 5/6. – С. 136-137.