У вересні 2001 року у Люксембурзі на черговій зустрічі Міжнародної
конференції батьків, чиї діти хворі на онкологічні захворювання, було
прийнято рішення про проведення Міжнародного дня дитини, що хвора на
рак. З 2003 року 15 лютого офіційно вважається Міжнародним днем
дитини, що хвора на рак.

Основна мета цього дня – покращити
інформування суспільства про проблеми дитячих онкологічних хвороб. З
2003 року заходи з нагоди цього дня проводяться і в Україні.
Боротьба з онкологічними захворюваннями – це складна соціальна
проблема, проте, як підтверджує медицина, вплинути на зменшення
захворюваності і смертності від раку можна. Дитячий рак – не смертний
вирок, а виліковна в сучасних умовах хвороба. Досвід європейських країн
доводить, що 75 – 80% дітей з діагнозами злоякісних пухлин і лейкозів мають
шанси знову бути здоровими.
Щороку 175 тис. дітей на нашій планеті отримують діагноз «рак», і майже
90 тис. з них помирають від цього захворювання. Точна кількість нових
випадків невідома, оскільки у багатьох країнах реєструються не всі хворі на рак
діти. Такі цифри просто вражають, адже 70% всіх онкологічних захворювань у
дітей є виліковними, якщо діагностуються та лікуються на ранній стадії. За
даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні щорічно реєструється
близько 1000 нових випадків пухлин і лейкозу у дітей у віці до 14 років, це 10 –
12 хворих на 100 тисяч дитячого населення. Тому злоякісні новоутворення у
дітей залишаються актуальною проблемою і для українського суспільства. За
рівнем захворюваності Україна посідає одне з останніх рангових місць у світі,
проте рівень смертності перевищує аналогічні світові показники, що свідчить
про суттєві проблеми у виявленні, обліку та наданні медичної допомоги дітям зі
злоякісними пухлинами.
У Міністерстві охорони здоров’я України розроблена програма «Здоров’я –
2020», ціль якої є зниження рівня онкологічних захворювань в Україні на 5% та
підвищення рівня виявлення злоякісних пухлин на ранніх стадіях.
Кожна історія хвороби – це дитяче життя, сльози, страждання батьків,
розчарування й водночас присутність маленького промінця надії.
Чинники, які спричиняють онкозахворювання у дітей:
– Перебування дитини на сонці або в зоні дії радіоактивних променів;

– Пасивне куріння, яке завдає такої ж шкоди організму дитини, як і
активне;
– Присутність шкідливих хімічних речовин у навколишньому середовищі
в промислових містах або зонах;
– Неправильне харчування, а особливо велика кількість смажених і
копчених страв, продуктів, до складу яких входять безліч хімічних
добавок, неповноцінний раціон, практично позбавлений свіжих фруктів
і овочів;
– Доведено, що деякі вірусні інфекції сприяють розвитку раку. До таких
вірусів відносять вірус Епштейна – Барра, вірус гепатиту В, а також
вірус герпесу;
– Існує прямий зв’язок між двома десятками генетичних захворювань і
розвитком дитячої онкології. До подібних захворювань відносять
хворобу Дауна, нейрофіброматоз, синдром Кляйнфельтера, Костмана та
інші.
Незважаючи на відносно невелику частоту виникнення злоякісних
пухлин і можливість повного одужання пацієнтів, смертність від них у дітей
залишається високою. Пов’язано це з тим, що, на жаль, більшість дітей
починає лікування на пізніх стадіях захворювання. Основна причина цього
зумовлена слабкою онкологічною настороженістю у батьків по відношенню до
дитини.
Батькам необхідно знати, що дитячий рак – не смертний вирок.
Сучасна медицина здатна протистояти цій жорстокій хворобі. Сьогодні вчасно
пролікована пухлина не є фатальним випадком!
Батьки повинні звертати увагу на такі симптоми: біла пляма в оці,
косоокість, сліпота, вирячені очі; набряк в ділянці живота/таза, голови чи шиї,
набряк кінцівок, яєчок чи залоз; стійке і тривале підвищення температури тіла,
яке з’являється без видимої причини; втрата ваги, слабкість, блідність, легка
поява синців чи кровотечі; біль у кістках, суглобах, спині, виникнення
переломів; порушення ходи, рівноваги чи мовлення, затримка психо –
фізичного розвитку; головний біль, який триває, більше, ніж два тижні з
блюваннями чи без нього; збільшення розмірів голови.
Профілактики онкологічних хвороб у світі немає, тому на першому
плані має бути турбота про здоров’я. Дитині необхідне здорове
збалансоване харчування, повноцінний сон, зведене до мінімуму
спілкування з комп’ютером та мобільним телефоном, регулярні
прогулянки на свіжому повітрі та профілактичні огляди у лікаря.
Боротьба з онкологічними захворюваннями є складною соціальною
проблемою, тому дуже важливо поліпшити інформування суспільства
щодо проблеми дитячих онкологічних захворювань. Категорія дітей з
гематологічними та онкологічними захворюваннями потребує

забезпечення максимально можливого рівня якості життя шляхом
створення міжгалузевої програми реабілітації, у тому числі безперервного
навчання за шкільною програмою під час лікування та подальшої
соціальної реабілітації, наслідком якої має стати їх наступна повноцінна
інтеграція у суспільство.
Батьки повинні знати, що спосіб їх життя, шкідливі звички та
життєві помилки можуть позначитися на здоров’ї їх дітей!

Список рекомендованої літератури:

1. Вейнер М. А. Секреты детской онкологии и гематологии / М. А.
Вейнер, М. С. Кейро; пер. с англ. А. Г. Румянцева. – Москва, 2008. –
272 С.
2. Диагностические и терапевтические стандарты в педиатрической
онкологии / ред. Гюнгера Генце. – Львів: Медицина світу, 2000. – 132
С.
3. Клинические лекции по детской онкологии. Ч. 1 / ред. Л. А. Дурнов. –
Москва: Медицинское информационное агентство МИА, 2004. – 271
С.
4. Клинические лекции по детской онкологии: учеб. пособие для
системы послевузовского проф. образования врачей – педиатров / Под
ред. акад. РАМН Л. А. Дурнова. – М.: Медицинское информационное
агентство, 2006. –
Ч. 2 – 240 С.: ил.

5. Право на жизнь: рак крови у детей // Фармацевт практик. – 2004. –
№3. – С. 56 – 58.
6. Рак щитовидной железы у детей: мифы и реальность // Український
журнал дитячої ендокринології. – 2015. – №3-4. – С. 93 – 94.
7. Руководство по детской онкологии / Под ред. акад. РАМН Л. А.
Дурнова. – М.: «Миклош», 2003. – 504 С.