Автор: Васюха Людмила Page 44 of 46

Серед різноманіття інфекційних захворювань, відомих у сучасному світі, гострі респіраторні вірусні інфекції, у тому числі грип, займають перше місце. Грип – вірусне захворювання, швидко розповсюджується повітряно-крапельним шляхом при близькому спілкуванні, розмові, кашлі, чханні. Особливу небезпеку представляють місця масового скупчення людей, переповнений громадський транспорт, великі колективи.

Захворювання на грип починається настільки гостро, що хворий може з точністю вказати день і навіть годину, коли він відчув себе погано: різкий підйом температури тіла до високих цифр, головний і м’язовий біль, різь у очах, світлобоязнь. У інших людей приєднується кашель, нежить, чхання. Хтось одужує через 5-7 днів, а комусь і двох тижнів замало. Все залежить від імунітету організму, від наявності у людини хронічних захворювань, від приєднання вторинної інфекції. Небезпеку представляють ускладнення, що розвиваються з боку ЛОР-органів, бронхо-легеневої, серцево-судинної систем, нирок, суглобів. Будь-які органи та системи організму можуть стати органами підвищеного ризику для виникнення запального процесу.

Грип – це гостра вірусна інфекція, що легко розповсюджується від людини до людини. Вірус грипу циркулює по всьому світі, і ним може захворіти будь-яка людина різної вікової категорії. Грип викликає щорічне сезонне підвищення захворюваності, пік якого приходиться на зиму, інколи на весну.

Для сезонного грипу характерна раптова поява високої температури, сухий кашель, нежить, біль у м’язах, сильне нездужання. Більшість людей одужує за тиждень без будь-якої медичної допомоги. Проте грип може привести до смерті людей із групи підвищеного ризику. Період між інфікуванням і захворюванням, відомий як інкубаційний період, триває біля двох днів.

Грип передається повітряно-крапельним шляхом, через брудні руки і здатний швидко розповсюджуватися у школах, будинках для літніх людей, у великих колективах тощо. Для запобігання передачі люди повинні прикривати рот і ніс носовою хустинкою під час кашлю, при чханні і регулярно мити руки.

При перших симптомах дуже важливо швидко зреагувати і запобігти розвиткові інфекції. Необхідно негайно звернутися до лікаря. Лікування грипу – це комплекс процедур, що дозволить знешкодити вірус і відновити нормальне функціонування організму з мінімальними ускладненнями. Проте лікування може призначити тільки лікар.

При зараженні грипом варто дотримуватися наступного алгоритму.

По-перше, хворобу не можна переносити на ногах, тому в цей період необхідно дотримуватися постільний режим і побільше спати.

По-друге, потрібно дотримуватися питного режиму. Адже під час хвороби спостерігається підвищене потовиділення, це може привести до зневоднення. Тому пити треба багато, щоб підтримати водно-сольовий баланс. Чаї, соки, морси, чисту воду – треба вживати в достатній кількості.

Також необхідно щодня проводити вологе прибирання в кімнаті, де лежить хворий, регулярне провітрювання. Ці заходи допоможуть легше перенести хворобу і сприятимуть швидшому одужанню.

Крім вищезазначених методів лікування, існує медикаментозна терапія. Прийом лікарських препаратів повинен бути усвідомленим і рекомендованим лікуючим лікарем. Самостійно приймати таблетки протипоказано. На сьогодні немає дефіциту у виборі ліків, що усувають вірусні і застудні захворювання.

Для того, щоб мінімізувати ймовірність захворіти на грип і можливість ускладнень, лікарі радять з метою профілактики робити щеплення.

Діагностика, лікування, профілактика гострих респіраторних вірусних інфекцій залишається актуальною проблемою охорони здоров’я не тільки в Україні, але й у більшості країн світу. Поява нових серотипів вірусів, високий рівень захворюваності, необхідність почати лікування у перші години після звернення хворого до лікаря – ось далеко не повний перелік труднощів, що очікують на лікарів.

Це розуміють і вчені, саме тому спеціалісти всього світу роблять усе можливе, щоб вивчити дану епідеміологічну ситуацію з приводу грипу, провести відповідні дослідження і зробити епідеміологічний прогноз.

Список використаних джерел

Визначено штами грипу в 2020 році // Журнал головної медичної сестри. – 2019. – N 8. – С. 53

Восемь фактов, которые необходимо знать о пандемическом гриппе (11 марта 2019 г.) // Клиническая инфектология и паразитология. – 2019. – Том 8, N 2. – С. 274-275

Грип vs ГРВІ: як розрізнити // Довідник головної мед. сестри. – 2019. – N 12. – С. 24

Грип в Україні: підсумки сезону 2018-2019 pp. і прогноз наступної епідемії = Influenza in Ukraine: the Results of the Season 2018-2019 and Forecast for the Next Epidemy / А. П. Мiроненко [та ін.] // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2019. – N 7. – С. 5-7

Грип наближається // Лабораторна справа. – 2019. – N 6. – С. 53-57

Грип та питання вакцинації дітей = Flu and vaccination issues for children / С. О. Никитюк [та ін.] // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2019. – N 3. – С. 73-76

Епідсезон 2019/2020: що треба знати про штами грипу: пам’ятка // Довідник головної мед. сестри. – 2019. – N 11. – С. 27

Клинический случай успешного лечения тяжелой внебольничной пневмонии, ассоциированной с вирусом гриппа ВН3N2 / Е. Н. Клигуненко [и др.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. – 2019. – N 3. – С. 165-168

Міжнародні дослідження механізму противірусної дії та клінічної ефективності препарату Амізон // Український медичний часопис. – 2020. – Т. 1, № 1. – С. 56-57

ОРИ, грипп – инфекционные осложнения, опыт 2009-2019 гг. / В. М. Мавродий [и др.] // Сімейна медицина. – 2019. – № 5/6. – С. 19-24

Редькін Р. ГРВІ у період COVID-19: на що звернути увагу фармацевту? // Фармацевт практик. – 2020. – № 7/9. – С. 30-32

Трихліб В. І. Деякі питання щодо грипу в Україні // Актуальна інфектологія. – 2019. – Том 7, N 5. – С. 53-63

Універсальна вакцина проти грипу успішно пройшла фазу ІІ клінічних випробувань // Фармацевт практик. – 2020. – № 3. – С. 43

Чому під час грипу не варто приймати антибіотики? // Фармацевт-практик. – 2019. – № 7/8. – С. 31

Прокрастинація (від лат. procrastinare «затримка, відкладання»; від лат. procrastinatio з тим же значенням, сходить до cras «завтра» чи crastinum «завтрашній» + pro- «для, ради») — психологічний термін, що означає схильність людини відкладати неприємні завдання на потім, тяжіння до справ, що приносять більше задоволення або швидший результат.

Прокрастинатори — люди, схильні відтерміновувати виконання завдань, перекладати відповідальність на інших, працювати хаотично, без плану, або лише під натхненням чи за настання дедлайну.

Для багатьох людей відкладання чогось – це спосіб життя.  Що складніша дія чи рішення, то легше вступити до ліги прокрастинаторів. Час від часу ми всі практикуємо відкладання на поті. Сучасний світ вимагає швидкого вирішення великої кількості завдань, і люди, перебуваючи в постійній напрузі, відчувають бажання відкласти виконання справ на потім. Це призводить до того, що виконання частини справ постійно відкладається, і людина робить все в останній момент. Виникає стрес, серед основних психологічних причин якого є підсвідомий страх неуспіху, недостатня мотивація, прагнення втекти від неприємних переживань. Відкладання справ найчастіше супроводжується неспокоєм, тривогою, дратівливістю і навіть депресією.

«Феномен прокрастинації – це виключно внутрішня емоційна реакція на те, чого ми не хочемо робити», — запевняє Тім Пихиль (Tim Pychyl), автор «Рішення головоломки прокрастинації». Що більш неприємною є проблема, то більшою є ймовірність, що ви будете зволікати з її вирішенням.

Які проблеми ми відкладаємо на потім

Пихиль визначив сім ознак задач, вирішення яких ми воліємо відкласти.
1. Нудні
2. Неприємні
3. Складні
4. Незрозумілі
5. Неструктуровані
6. Від виконання яких ми не відчуваємо задоволення
7. Які не мають значення особисто для нас

На неврологічному рівні прокрастинація не має логічного пояснення – це результат роботи емоційної частини вашого мозку (лімбічна система), яка пригнічує раціональну частину (префронтальна кора).

Логічна частина вашого мозку здається в той момент, коли замість роботи ви заходите на Facebook або обираєте перегляд чергового сезону улюбленого серіалу замість прибирання вдома.

Методи боротьби

Як допомогти раціональній частині мозку перемогти в «поєдинку» над емоціями? В пошуках відповіді на це питання Кріс Бейлі впродовж року досліджував та тестував на собі багато методик особистої ефективності: працював по 90 годин на тиждень, медитував 30 хвилин щодня, місяць пив лише воду, користувався смартфоном тільки годину на день і намагався жити в повній ізоляції.

За підсумками експерименту він написав книжку «Мій продуктивний рік», де виділив п’ять продуктивних методів для боротьби з прокрастинацією.

1. Зверніться до причин прокрастинації

Подумайте, який саме з семи перерахованих вище факторів, можна застосувати до задачі, яку ви відкладаєте. Спробуйте переглянути її, зробивши привабливою для себе.

До прикладу, до процесу написання щоквартального звіту можна додати елемент гри – підраховувати скільки слів вдається написати за 20 хвилин. Якщо ж задача видається невизначеною, то ліпше розбити її на етапи.

2. Працюйте в межах свого рівня спротиву

Припустімо, вам необхідно вивчити велику наукову роботу для наступного проекту. Подумайте, чи зможете ви зосередитись на читанні впродовж години? Надто втомливо? А як щодо 30 хвилин? Скорочуйте період часу, допоки не визначите для себе комфортний відрізок часу.

3. Аби почати, а там воно й піде

Просто почніть виконувати задачу. Часто проблеми, які ми відкладаємо на потім, не настільки погані чи складні, як ми думаємо спочатку. Сам початок змушує провести підсвідому переоцінку, в ході якої ми найчастіше виявляємо менше перешкод, аніж припускали.

4. Визначте «ціну прокрастинації»

Ця тактика працює ліпше всього, коли ви відтерміновуєте великі задачі. Не варто витрачати 20 хвилин на складання переліку того, що ви не бажаєте йти на вечірню пробіжку, проте цей метод допоможе, наприклад, відкладати заощадження.

Перерахуйте всі наслідки того, що ви ніяк не можете відкрити ощадний рахунок, і ефект не змусить на себе чекати.

Також варто скласти перелік того, що ви відкладаєте в професійному та особистісному зростанні та скласти перелік «збитків» від прокрастинації.

5. Відключитися

Наші цифрові девайси – це своєрідний ріг достатку для відволікання від роботи. Іноді для того, щоб зосередитися на роботі, потрібно залишати телефон в іншій кімнаті та вимкнути wifi на комп’ютері.

А вчені Ruhr-Universität Bochum з Німеччини провели дослідження, де аналізували окремі ділянки головного мозку згідно з даними МРТ. Також всі учасники заповнили анкети, у яких було опитування щодо здатності контролювати свої заплановані справи. Дослідники виявили, що у людей, які погано контролюють і відкладають роботу, мигдалеподібне тіло було більших розмірів. А зв’язок між ним та корою головного мозку менш виражений.

 Після своїх спостережень, вони дали декілька порад, які допоможуть подолати звичку «відкладати на завтра»:

1. Починайте із найважливішого.

Насамперед виконуйте ті завдання, які є пріоритетнішими. Ймовірність досягнути успіху низька, якщо робити все й одразу.

2. Не сваріть себе за те, що не встигаєте.

Прокрастинація іноді буває корисна. Дозвольте собі розслабитись. Це дуже важливо для продуктивної роботи.

3. Візьміться за важливу справу на 15 хвилин.

Наш мозок працює так, що найважчим для нас є початок справи. Якщо ж у Вас не вийшло це зробити в перші 15 хвилин – не робіть це.

4. Встановіть власний дедлайн.

Деякі експерти радять встановити власний дедлайн, щоб спонукати себе до дії. Запишіть точний день чи годину, коли необхідно завершити роботу.

5. Складіть спеціальний список справ на випадок, коли ви не можете працювати над проектом.

У вас повинен бути список занять, якими не важко зайнятися. Наприклад, прибрати на робочому столі та інше.

6. Знайдіть мотивацію.

Тільки мотивація є тією внутрішньою силою та енергією, яка допомагає рухатись вперед. Ставте собі цілі! Не бійтесь! Займайтесь улюбленою стравою, і просто мрійте!

Використана література:

1. Бабаута Л. Нет прокрастинации [Электронный ресурс] //http://www.klex.ru/bcb (дата обращения: 12.01.2021)
2. Ковылин В.С. Теоретические основы изучения феномена прокрастинации / В.С. Ковылин // Личность в меняющемся мире: здоровье, адаптация, развитие. – 2013.– № 2 (2). – С. 22-41.
3. Трейсі Б. Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час. – Харків, 2016. – Книжковий клуб «КСД». – 111 с.
4. Шемякина О.О. Влияние прокрастинации на уровень стресса у студентов [Электронный ресурс] // Психология и право. – 2013. – № 4. – URL: http://psyjournals.ru/psyandlaw/2013/n4/66242.shtml (дата обращения: 12.01.2021)
5. Бесчастнов П.С. Прокрастинация [Электронный ресурс] https://stelazin.livejournal.com/108533.html (дата обращения: 12.01.2021)