Випуск 12 – «Серце»

Слово «серце»: мова, що не боїться вразливості

У світі, де раціональність часто переважає, слово серце повертає нас до тілесного, емоційного, духовного центру.

Серце — це не лише орган. Це образ, символ, істина, що звучить у кожному.

Слово серце походить від праслов’янського sьrdьce, спорідненого з середина, суть.

У латині — cor, cordis (звідси core, courage — «серце» і «відвага»).

У грецькій — kardia — звідси кардіологія.

У санскриті — hṛd — серце як місце душі.

Серце — це центр, осередок, вмістилище життя і почуттів.

Символічне значення

  • У багатьох мовах серце — це не лише орган, а й осередок почуттів, волі, пам’яті, любові.
  • У старослов’янських текстах серце часто означає душу, внутрішній світ, моральну сутність.

У культурі

  • «Серце не камінь» — емоційна чутливість.
  • «Від щирого серця» — глибока щирість.
  • «Слухати серце» — довіряти інтуїції.

Мова медицини

  • Серце — як насос, як ритм, як діагноз.
  • Аритмія, інфаркт, реанімація — слова, що тривожать і мобілізують.
  • У медичній етиці — «серце пацієнта» як метафора людяності.
  • У паліативній допомозі — серце як тепло, присутність, останній дотик.

У літературі та культурі

  • У поезії — серце як джерело любові, болю, натхнення.
  • У прозі — як місце вибору, місце пам’яті, місце втрати.
  • У фольклорі — «серце не камінь», «від щирого серця», «серце знає».

Цитата для роздумів

«Серце пам’ятає навіть те, що розум забув».

Слово тижня: Вразливість

Запитання для роздумів:

  • Чи може серце бути сильним, залишаючись вразливим?
  • Які слова торкаються вашого серця — і чому?
  • Що означає «жити серцем» у вашому досвіді?