Цей день направлений на поширення інформації про гомеопатію як форму медицини і роботу над підвищенням її успішності.

Гомеопатія – це альтернативний напрям медицини, що з’явився в Європі наприкінці ХVIII століття. Винахідник гомеопатії німецький лікар Самуеле Ганеман досліджував, як впливають на організм малі дози препаратів, що викликають симптоми, аналогічні симптомам захворювання.

Досі ключовим принципом гомеопатії залишається підхід «подібне лікується подібним». Тобто для лікування хвороби використовують надзвичайно малі дози речовини, яка провокує симптоми, ідентичні до симптомів цієї ж хвороби. Простіше кажучи, тут має спрацювати метод “клин клином”.

Гомеопатія діє безпосередньо на сам організм, відновлює втрачений баланс у ньому. Правильно дібраний гомеопатичний препарат діє як енергетичний імпульс, який заряджає організм на саме зцілення. У чому секрет гомеопатичних препаратів, напевно, в методі, за допомогою якого їх готують, а саме потенціювання та динамізація. Первинною сировиною для виготовлення гомеопатичних препаратів є всі представники мінерального, рослинного і тваринного світу, до того ж найбільш отруйні з них і є найчастіше та широко вживаними й практичними.

Гомеопатичне лікування – це мистецтво і клопітка робота. Вся складність цієї терапії полягає в тяжкості добору придатного, так званого конституційного препарату. Оскільки серединні і високі розведення гомеопатичних препаратів практично не містять молекул діючої речовини, вони діють на іншому, нематеріальному рівні на організм людини і діють лише в тому випадку, коли потрапляють у резонанс із цим організмом.