Зима – це час підвищеного травматизму. Час ожеледиці з мінімальною тривалістю світлового дня, час піку вірусних інфекцій і загострення різних хронічних захворювань. В сукупності ці фактори приводять до зниження уваги, захисних сил організму і навпаки, підвищенню травматизму. Погіршення стану проїжджої частини позначається на збільшення частоти дорожніх пригод і зростання числа постраждалих.
Найбільш часті ушкодження при цьому: черепно-мозкові травми, переломи кісток кінцівок, поєднані травми. Згідно із статистичними даними, на зимовий травматизм припадає до 15-20% захворюваності із тимчасовою втратою працездатності.
З настанням зими, з випадінням снігу частота звернень за допомогою у медичні заклади з приводу травм збільшується у декілька разів. Постраждалі переважно люди працездатного віку.
Відомо, що можливість впливу на рівень травматизму з боку медиків складає не більше 10%, а решта залежить від інших факторів, які можна розділити на внутрішні та зовнішні. До зовнішніх факторів можна віднести екологію, стан місць помешкання, робочих зон, зон відпочинку, стан тротуарів та проїжджих частин, справності машин та механізмів тощо.
Внутрішніми факторами є дотримання техніки безпеки, принципів безпечної життєдіяльності, правил дорожнього руху, принципів тверезого способу життя.
Якщо змінити низку внутрішніх і зовнішніх факторів, можна убезпечити себе від травмування у зимовий час. І якщо перша група причин найчастіше не залежить від нас особисто, то дотримуватися внутрішніх факторів ми в змозі самі.
Значна частина травм пов’язана з громадським транспортом. Підсковзуються і падають як при вході у транспорт, так і при виході з нього. Особливо небезпечними можуть бути падіння зі слизьких сходів. Діти та молодь також полюбляють проїхатися по слизькій доріжці. В таких випадках може бути забій. Хоча і не завжди.
Найчастіше зустрічається перелом променевої кістки у відповідному місці, переломи ніг, рук, ключиці, ребер, черепно-мозкові травми тощо.
Переломи кінцівок виникають через те, що коли людина падає, вона інстинктивно виставляє вперед руку чи ногу і падає на них усією вагою свого тіла. У жінок сприяє падінню взуття на високих підборах. Найчастіше до переломів схильні люди похилого віку через вікові особливості їх скелету. Адже з віком кістки стають крихкі і навіть невеличкий удар може викликати перелом будь-якої частини тіла. Сама найтяжча за своїми наслідками травма – це перелом шийки стегнової кістки. Тому літнім людям у несприятливу погоду на вулицю краще не виходити.
Під час ожеледиці найкраще залишитися вдома, а якщо є необхідність вийти на вулицю – слід одягнути зручне взуття з плоскою підошвою, уникати поспіху, обходити небезпечні ділянки стороною, під час виходу з транспорту чи з будинку слід триматися за поручні або попросити перехожих про допомогу.
Обтяжливим фактором травматизму є стан алкогольного сп’яніння, що супроводжує травмування у третині випадків. У зимовий період алкогольне сп’яніння може стати причиною переохолодження і обмороження кінцівок.
Як потрібно правильно падати?
Якщо відчуваєте, що падаєте, потрібно постаратися присісти – так зменшиться висота падіння. Крім того, в момент падіння потрібно згрупуватися – підтягнути підборіддя до грудей, прибрати кисті рук до черева, притиснути лікті до боків. Головна умова для правильного виконання – не боятися можливих забоїв. Якщо, підсковзнувшись, ви втратили рівновагу, в жодному разі не падайте на витягнуті руки. Намагайтеся зробити поворот в сторону так, щоб впасти на бік. Так можна убезпечити хребет, таз і кінцівки від перевантажень.
Якщо доводиться падати зі сходів, важливо захистити обличчя і голову: їх слід прикрити руками. Не намагайтеся загальмувати падіння, розчепіривши руки та ноги – це лише збільшить кількість переломів.
Як запобігти можливим травмам?
Запобігання травмуванню відноситься до профілактики. Це в значній мірі знижує їх кількість. Насамперед – взуття. Щоб підошва не була слизькою, можна звернутися у взуттєву майстерню, де майстер зможе прощипувати взуття і воно не буде ковзатися. Або можна придбати протиожеледні накладки.
Не поспішати – золоте правило. Де поспіх – там проблеми. Виходити з дому варто раніше, ніж зазвичай. І якщо ви затримуєтесь – не слід переживати, декілька хвилин можуть відіграти роль у збережені здоров’я і навіть життя.
Важливо навчити дитину дотримуватися правил техніки безпеки під час катання на лижах, санчатах, ковзанах. Дорослим необхідно вміти надати першу допомогу дитині.
Увага і обережність є основними засобами для профілактики травматизму, і не тільки зимового. Пам’ятайте, що ваше здоров’я залежить від вас.
Список рекомендованої літератури
Борисова І. С. Аналіз показників травматизму в Україні та Дніпропетровській області за 2017 рік // Міжнародний медичний журнал. – 2018. – Том 24, N 3. – С. 69-72.
За кермом велосипеда: обережно, травма! // Фармацевт практик. – 2020. – № 5. – С. 1.
Зимовий травматизм: поради з профілактики та знеболювання // Фармацевт практик. – 2019. – № 11. – С. 8.
Ибрагимов Ф. И. Повреждение таза и острый респираторный дистресс-синдром у больных с тяжелой сочетанной травмой // Клінічна хірургія. – 2019. – Том 86, N 5. – С. 39-42.
Клепач М. С. 70 років заснування і розвитку ортопедо-травматологічної служби Івано-Франківщини // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2018. – N 1. – С. 89-91.
Льовкін О. А. Ультразвук-асистована техніка в невідкладній травматології // Медицина неотложных состояний. – 2018. – № 1. – С. 127-130.
Мартинюк А. Winter is Coming: про що потурбуватися на початку осінньо-зимового періоду // Управління закладом охорони здоров’я. – 2018. – N 9. – С. 65-67.
Ожеледиця: правила поведінки // Журнал головної медичної сестри. – 2018. – № 12. – С. 68-69.
Ортопедо-травматологічна служба Рівненської області: ортопедо-травматологічне відділення – основний лікувально-діагностичний та організаційно-методичний центр служби / ред. Б. С. Денисюк. – Рівне, 2009. – 32 с.
Основні закономірності дитячого травматизму (за даними травмпункту Тернопільської обласної дитячої лікарні) / М. Д. Процайло [та ін.] // Хірургія дитячого віку. – 2018. – N 2. – С. 14-17.
Основні закономірності дитячого травматизму (за даними травмпункту Тернопільської обласної дитячої лікарні) / М. Д. Процайло [та ін.] // Хірургія дитячого віку. – 2018. – N 2. – С. 14-17.
Пономаренко О. В. Вибір методу реконструкції дефектів покривних тканин тулуба та кінцівок у травмованих хворих // Вісник наукових досліджень. – 2018. – N 3. – С. 62-65.
Посадова інструкція лікаря-ортопеда-травматолога І кваліфікаційної категорії (код КП 2221.2) // Управління закладом охорони здоров’я. – 2018. – N 10. – С. 34-37.
Пузько В. Лікарняний із травмпункту без підпису головлікаря: чи оплачувати: запитання-відповідь // Управління закладом охорони здоров’я. – 2018. – N 10. – С. 70-71.
Рой І. В. Сучасний стан і проблемні питання реабілітації в травматології та ортопедії // Вісник ортопедії, травматології та протезування. – 2019. – № 1. – С. 52-57.
Сулима В. С. Сучасний тренд викладання дисципліни “травматологія та ортопедія”. Next Level // Травма. – 2020. – Том 21, N 2. – С. 93-99.
Фактори ризику клінічного погіршення при забоях головного мозку / М. Є. Поліщук [та ін.] // Патологія. – 2020. – Том 17, N 1. – С. 4-9.
Частота ускладнень лікування діафізарних переломів кінцівок за даними Харківської травматологічної МСЕК / О. К. Попсуйшапка [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. – 2020. – N 1. – С. 20-25.
Шипков Н. Н. Неотложная травматология в очаге массового поражения при множественных и сочетанных повреждениях. – Москва: Издательство БИНОМ, 2015. – 608 с.
Залишити відповідь