Захворюваність  населення на злоякісні новоутворення невпинно зростає в усьому світі,

у тому числі і в Україні. Смертність від онкологічних захворювань в Україні посідає друге місце після захворювань серцево-судинної системи.

Статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать, що у світі щорічно реєструється до 6 млн первинно діагностованих злоякісних  захворювань, а смертність від них становить понад 4 млн осіб.

Боротьба з цією тяжкою хворобою є  пріоритетним завданням клінічної онкології.

В Україні створено єдину систему організації онкологічної служби, яка має державну, обласні та периферійні ланки.

Злоякісна пухлина – патологічне розростання тканин організму, основною властивістю якої є здатність до невпинного росту за рахунок розмноження клітин. Злоякісні пухлини швидко ростуть, проростають у прилеглі здорові тканини, спричиняють загальну інтоксикацію, метастазують ( клітини пухлин проникають у просвіт лімфатичних та кровоносних судин), часто рецидивують.

У структурі хвороби чоловічого населення перші 5 місць займають злоякісні пухлини легень, шлунка, шкіри, лімфатичної та кровотворної тканини, а у жіночого населення- рак молочної залози, шкіри, тіла матки. шлунка, шийки матки.

Помічено, що кількість злоякісних пухлин збільшується з віком. Пояснюється це зниженням імунітету і більшою тривалістю дії канцерогенних факторів.

Епідеміологія раку безпосередньо стосується етіології злоякісних пухлин.

Етіологія новоутворень – це наука, що вивчає фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, які  спричиняють виникнення пухлин і називаються канцерогенами. Схематично канцерогенні фактори поділяють на  три основні групи:фізичні, хімічні та біологічні.

Науці відома велика кількість хімічних речовин, які можуть бути канцерогенними.

Великої шкоди організму завдає куріння і надмірне вживання алкоголю.

Із фізичних чинників особливої уваги заслуговує  іонізуюче випромінювання. Також внаслідок зменшення озонового шару атмосфери Землі і появи так званих ” озонових дір” збільшився потік і активність ультрафіолетових променів Сонця.

До біологічних канцерогенів належать віруси, паразити, продукти деяких грибків.

Розробка правильної стратегії лікування онкологічних хвороб має таке ж важливе значення для хворого, як і рання діагностика. Існують три основні методи лікування: хірургічний, променева терапія, медикаментозна терапія, яка включає хіміо- і гормонотерапію.

Раціональна комбінація цих трьох методів дозволяє досягти найкращих результатів лікування.

Профілактика захворювання – це найголовніший етап. Запобігти захворюванню завжди легше, ніж  лікувати його .

Профілактичні заходи поділяють  на дві групи:

Первинна профілактика раку передбачає здійснення програм охорони природи від забруднення канцерогенними речовинами, здійснення заходів і навчання населення правил здорового способу життя ( оптимальний режим харчування, відмова від куріння, зловживання алкоголем).

Установлено зв’язок  розвитку низки ракових хвороб  з надмірно висококалорійним харчуванням ( високий рівень тваринних жирів). Наслідком такого харчуавння є надмірна маса тіла. У таких пацієнтів збільшується ризик розвитку раку товстої кишки, жовчного міхура, передміхурової залози, молочної залози, матки.

Рекомендовано не допускати збільшення маси тіла, обмежити споживання тваринних жирів, копчених і солоних продуктів. Треба їсти побільше овочів, фруктів, зелені, продуктів із підвищеним вмістом клітковини, які забезпечують організм вітамінами і антиканцерогенами.

Вторинна профілактика раку здійснюється переважно медичним персоналом і спрямована на виявлення хворих з  передраковими станами, доброякісними пухлинами, ранніми стадіями раку з наступною їх санацією. Для цього використовують сучасні методи діагностики: рентгенологічні, ультразвукові, ендоскопічні, лабораторні та інші.

До профілактичних заходів слід віднести і різноманітні форми санітарно-освітньої роботи, які покликані виявляти доклінічні форми пухлин, що не проявляються клінічними ознаками. Прикладом може бути самообстеження молочних залоз.

Список рекомедованої літератури:

Кулініч Г.В. Особливості гематологічних та імунних порушень при комбінованому  лікуванні хворих на рак грудної залози з ризиком розвитку пізніх променевих ушкоджень / Г.В. Кулініч // Український радіологічний та онкологічний журнал. – 2022. -№4. – С.39-51

Лукач Е.В. Матриксні металопротеїнази та їх інгібітори в діагностиці та лікуванні хворих на рак гортані / Е.В. Лукач // Оториноларингологія. – 2023. – №3. – С.54-63

Медулярний рак щитоподібної залози: особливості лікувально-тактичних підходів та післяопераційного менеджменту пацієнтів. // Ендокринологія. – 2023. – №3. – С.254-269

Мужичук О.В. Практичні рекомендації щодо лікування хворих на рак грудної залози / О.В. Мужичук, І.М. Пономарьов // Український радіологічний та онкологічний журнал. – 2022. -№4. – С. 75-88

Онкологія сьогодні: від діагностики до лікування // Клінічна онкологія – 2019. -№3. – С.76-88

Осинський Д.С. Боротьба з раком: нові надії / Д.С.Осинський // Мистецтво лікування. – 2018. – №4. – С.18-19

Рак апендикулярного відростка: актуальність, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Результати власного клінічного спостереження // Перинатологія і Педіатрія. – 2022. – №2. – С.65-70

Шпарик Я.В. Рак підшлункової залози: інновації заради життя / Я.В. Шпарик // Клінічна онкологія.  – 2023. – №1. – С.13-16