Захворюваність населення на злоякісні новоутворення невпинно зростає в усьому світі,
у тому числі і в Україні. Смертність від онкологічних захворювань в Україні посідає друге місце після захворювань серцево-судинної системи.
Статистичні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я свідчать, що у світі щорічно реєструється до 6 млн первинно діагностованих злоякісних захворювань, а смертність від них становить понад 4 млн осіб.
Боротьба з цією тяжкою хворобою є пріоритетним завданням клінічної онкології.
В Україні створено єдину систему організації онкологічної служби, яка має державну, обласні та периферійні ланки.
Злоякісна пухлина – патологічне розростання тканин організму, основною властивістю якої є здатність до невпинного росту за рахунок розмноження клітин. Злоякісні пухлини швидко ростуть, проростають у прилеглі здорові тканини, спричиняють загальну інтоксикацію, метастазують ( клітини пухлин проникають у просвіт лімфатичних та кровоносних судин), часто рецидивують.
У структурі хвороби чоловічого населення перші 5 місць займають злоякісні пухлини легень, шлунка, шкіри, лімфатичної та кровотворної тканини, а у жіночого населення- рак молочної залози, шкіри, тіла матки. шлунка, шийки матки.
Помічено, що кількість злоякісних пухлин збільшується з віком. Пояснюється це зниженням імунітету і більшою тривалістю дії канцерогенних факторів.
Епідеміологія раку безпосередньо стосується етіології злоякісних пухлин.
Етіологія новоутворень – це наука, що вивчає фактори зовнішнього і внутрішнього середовища, які спричиняють виникнення пухлин і називаються канцерогенами. Схематично канцерогенні фактори поділяють на три основні групи:фізичні, хімічні та біологічні.
Науці відома велика кількість хімічних речовин, які можуть бути канцерогенними.
Великої шкоди організму завдає куріння і надмірне вживання алкоголю.
Із фізичних чинників особливої уваги заслуговує іонізуюче випромінювання. Також внаслідок зменшення озонового шару атмосфери Землі і появи так званих ” озонових дір” збільшився потік і активність ультрафіолетових променів Сонця.
До біологічних канцерогенів належать віруси, паразити, продукти деяких грибків.
Розробка правильної стратегії лікування онкологічних хвороб має таке ж важливе значення для хворого, як і рання діагностика. Існують три основні методи лікування: хірургічний, променева терапія, медикаментозна терапія, яка включає хіміо- і гормонотерапію.
Раціональна комбінація цих трьох методів дозволяє досягти найкращих результатів лікування.
Профілактика захворювання – це найголовніший етап. Запобігти захворюванню завжди легше, ніж лікувати його .
Профілактичні заходи поділяють на дві групи:
Первинна профілактика раку передбачає здійснення програм охорони природи від забруднення канцерогенними речовинами, здійснення заходів і навчання населення правил здорового способу життя ( оптимальний режим харчування, відмова від куріння, зловживання алкоголем).
Установлено зв’язок розвитку низки ракових хвороб з надмірно висококалорійним харчуванням ( високий рівень тваринних жирів). Наслідком такого харчуавння є надмірна маса тіла. У таких пацієнтів збільшується ризик розвитку раку товстої кишки, жовчного міхура, передміхурової залози, молочної залози, матки.
Рекомендовано не допускати збільшення маси тіла, обмежити споживання тваринних жирів, копчених і солоних продуктів. Треба їсти побільше овочів, фруктів, зелені, продуктів із підвищеним вмістом клітковини, які забезпечують організм вітамінами і антиканцерогенами.
Вторинна профілактика раку здійснюється переважно медичним персоналом і спрямована на виявлення хворих з передраковими станами, доброякісними пухлинами, ранніми стадіями раку з наступною їх санацією. Для цього використовують сучасні методи діагностики: рентгенологічні, ультразвукові, ендоскопічні, лабораторні та інші.
До профілактичних заходів слід віднести і різноманітні форми санітарно-освітньої роботи, які покликані виявляти доклінічні форми пухлин, що не проявляються клінічними ознаками. Прикладом може бути самообстеження молочних залоз.
Список рекомедованої літератури:
Кулініч Г.В. Особливості гематологічних та імунних порушень при комбінованому лікуванні хворих на рак грудної залози з ризиком розвитку пізніх променевих ушкоджень / Г.В. Кулініч // Український радіологічний та онкологічний журнал. – 2022. -№4. – С.39-51
Лукач Е.В. Матриксні металопротеїнази та їх інгібітори в діагностиці та лікуванні хворих на рак гортані / Е.В. Лукач // Оториноларингологія. – 2023. – №3. – С.54-63
Медулярний рак щитоподібної залози: особливості лікувально-тактичних підходів та післяопераційного менеджменту пацієнтів. // Ендокринологія. – 2023. – №3. – С.254-269
Мужичук О.В. Практичні рекомендації щодо лікування хворих на рак грудної залози / О.В. Мужичук, І.М. Пономарьов // Український радіологічний та онкологічний журнал. – 2022. -№4. – С. 75-88
Онкологія сьогодні: від діагностики до лікування // Клінічна онкологія – 2019. -№3. – С.76-88
Осинський Д.С. Боротьба з раком: нові надії / Д.С.Осинський // Мистецтво лікування. – 2018. – №4. – С.18-19
Рак апендикулярного відростка: актуальність, клініка, діагностика, лікування, прогноз. Результати власного клінічного спостереження // Перинатологія і Педіатрія. – 2022. – №2. – С.65-70
Шпарик Я.В. Рак підшлункової залози: інновації заради життя / Я.В. Шпарик // Клінічна онкологія. – 2023. – №1. – С.13-16
Залишити відповідь