Гіппократ здогадався, що людський мозок є одним із найскладніших та найзагадковіших і водночас найдосконаліших творінь природи. У свій час Гіппократ та його сучасники й уявити не могли, як далеко ми просунемося у вивченні цього органу. Завдяки технологічним досягненням у нейровізуалізації, медицині, біології, психології і нейронауках в цілому ми змогли розгадати найважливіші таємниці його анатомії і функцій. Однак досі існують багато секретів і питань, на які поки що немає відповідей.

У всьому світі в рамках Всесвітнього тижня мозку (Brain awareness week) проходять заходи для спеціалістів та громадськості, які поширюють знання про діяльність мозку, про його функціонування, захворювання, особливості. В цілому тематика заходів охоплює всі напрямки сучасної неврології, нейрохірургії і психіатрії. Досвідчені фахівці у ці дні читають багато лекцій, проводять майстер–класи не тільки для медиків, біологів, психологів і психіатрів, а й для широкої аудиторії, для всіх бажаючих.

Отже, що ми знаємо на сьогоднішній день про такий дивний і потужний людський мозок? Розглянемо такі факти:

  • у мозку знаходиться близько 80-100 мільярдів нейронів;
  • у лівій півкулі майже на 200 млн нейронів більше, ніж у правій;
  • нейрони розрізняються за розмірами, від 4 до 100 мкм завширшки;
  • вчені можуть вимірювати активність одного нейрона, це використовують для діагнозу “епілепсія”;
  • сірої речовини більше у мозку жінок;
  • більший % сірої речовини мозку у людей гуманітарного складу розуму;
  • регулярні фізичні вправи призводять до збільшення сірої речовини;
  • сірі клітини мозку стають сірими лиш при відмиранні;
  • мозок живої людини має рожевий відтінок;
  • у чоловіків більше білої речовини та спинномозкової рідини;
  • біла речовина мозку набуває кольору від мієміну, що збільшує швидкість переміщення електричних імпульсів;
  • більше половини мозку складається з жиру;
  • при вазі 1.3 кг мозок складає лише 2%-3% маси тіла;
  • мозок виробляє велику кількість енергії, у сплячому стані він здатен запалити 25 ватну лампочку;
  • розмір мозку не впливає на розумові здібності людини;
  • аксони в мозку кожної людини можуть мати 161000 км та огорнути землю 4 рази;
  • у мозку немає больових рецепторів, тому нейрохірурги можуть різати мозок людини при свідомості;
  • не вірте міф про 10%, ми використовуємо майже 100% нашого мозку;
  • звивини нашого мозку утримують більшу кількість нейронів, що відповідають за пам’ять і думки;
  • хочете більше звивин? – медитуйте, це підвищить самоаналіз та емоційний контроль;
  • втомились читати текст? – позіхайте, це охолоджує мозок, а відсутність сну підвищує його температуру;
  • але навіть змучений мозок може бути продуктивним;
  • інформація в мозку проходить на різних швидкостях від 1.5км до 440км на годину;
  • наш мозок сканує і обробляє складні зображення протягом 13 мілісекунд;
  • ще 15 років тому вчені вважали, що мозок формується в перші роки життя, але недавні дослідження довели, що зміни відбуваються аж до підліткового віку;
  • коли справа стосується вашого мозку, то затримка його розвитку є абсолютно нормальним явищем.

Мозок потрібно постійно розвивати та піклуватися про нього, дотримуватись здорового способу життя, відмовитись від шкідливих звичок, пам’ятати про фізичні вправи, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий сон та відпочинок, збалансоване харчування. Згідно з рекомендаціями фахівців центру громадського здоров’я МОЗ України для покращення розумової здатності потрібно вживати такі продукти, як: жирна морська риба, какао, женьшень, броколі, яблука, сочевиця, хліб з борошна грубого помолу. Для ефективного тренування мозку рекомендується виходити за рамки виконання одноманітних задач, вивчати іноземні мови та гру на музичних інструментах, читати. Корисними будуть подорожі та нові спілкування. Піклуйтеся про свій мозок, та будьте здорові!

Список рекомендованої літератури

Берсенев В. А. Сто мільярдів – у довічне користування. Як зберегти та відновити працездатність мозку / В. А. Берсенев. – К.: СМП “Аверс”, 2006. – 60 с.

Взрыв мозга // Рубежи здоровья. – 2017. – № 18. – С. 20–21.

Коваленко О. Головний мозок . Вища нервова діяльність. Клінічне дослідження вищих мозкових функцій // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2010. – № 4. – С. 10–15.

Коваленко О. Головний мозок. Кора головного мозку // Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. – 2010. – № 3. – С. 22–23.

Мозг: мышца, которую нужно тренировать. – Киев: ООО “Издательский дом “Здоровый образ жизни”, 2020. – 126 с. – (Библиотечка “ЗОЖ”: Предупреждение плюс Украина, приложение к газете “ЗОЖ”, №6, 2020 г.).

Мозг женщин стареет медленнее, чем мозг мужчин // Медичні аспекти здоров’я чоловіка. – 2019. – № 1. – С. 40.

Нейроинтерфейс и наш мозг / подгот. И. А. Евтушенко // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – № 6. – С. 111–112.

Нейроінтерфейс: мозок + комп’ютер // Фармацевт практик. – 2020. – № 12. – С. 8–10.

Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава первая: Невольные движения = Reflexes of the brain. Chapter I: involuntary movements / И. М. Сеченов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2017. – № 3/4. – С. 100–120.

Сеченов И. М. Рефлексы головного мозга. Глава вторая. Произвольные движения = Reflexes of the brain. Chapter II. Voluntary movements / И. М. Сеченов // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2018. – № 3/4. – С. 66–101.

Столяренко А. М. Функціональні особливості головного мозку та психофізіологічних реакцій у хворих на ігрову інтернет–залежність // Медична психологія = Медицинская психология. – 2018. – Том 13, № 4. – С. 8–11.

Чому після тривалої самотності важко повернутися до соціального життя? // Фармацевт практик. – 2018. – № 6. – С. 47.