Прокрастинація – психологічний термін, що означає звичку постійно
відкладати неприємні завдання на потім та тяжіння до справ, що приносять
більше задоволення та швидкий результат.
Ця звичка настільки негативно
впливає на якість нашого життя, що психологи виокремили міжнародний день
прокрастинації з метою привернення уваги до проблеми.
Прокрастинатори постійно відтерміновують виконання завдань, працюють без
плану, перекладають відповідальність на інших. Достатньо порівняти список,
що було вами намічено зробити і того, що зроблено, щоб зрозуміти, чи близькі
ви до стану прокрастинації.
Спостерігають декілька видів прокрастинації: Розслаблена – коли людина
замість виконання потрібної роботи відволікається на розваги, сон,
відпочинок. Побутова – відноситься до повсякденних справ людини, які
необхідно регулярно виконувати (прибирання, прання, приготування їжі,
покупки ). Локальна – прийняття будь-якого рішення відкладається на потім.
Чим більше вибір, тим складніше прийняти рішення.
Академічна – в області навчання і наукової діяльності ( відкладання виконання
домашніх завдань, підготовка до іспитів в останню ніч). Особиста –
відкладання на потім візиту до родичів, забудькуватість привітати когось із
близьких, зателефонувати. Комплексна – відноситься до всіх видів
прокрастинації разом, коли відкладання людиною своїх справ у всіх сферах
життєдіяльності стало хронічним.
Прокрастинація – це не хвороба, вона не лікується, але людині, що потрапила
в її пастку, дуже сильно заважає жити і ефективно реалізовувати внутрішній
потенціал. Її причини в наступному:
Перфекціонізм або ” комплекс відмінника”- складна справа викликає у
людини страх не впоратися з ним або отримати погані результати його
виконання.
Низька самооцінка – людина не береться за справу, тому що не впевнений в
своїх силах.
Але варто тільки людині попрацювати над своєю самооцінкою, як він відразу
ж стає більш продуктивним.
Бунт проти більшості, протистояння – незгоду з думкою більшості викликає
бажання вчинити не так, як всі. Такі бунтарі завжди чимось незадоволені.
тому потрапляють в пастку байдикування.
Низький рівень мотивації і самоорганізації – якщо людина не знаходить
стимул, мотив виконання роботи, то він постійно таку роботу відкладає. Це
одна з найбільш доведених теорій прокрастинації.
Кожен з нас час від часу відсторонюється від вирішення важливих питань та
відкладає їх на
потім. Але для багатьох це стиль життя. Особливо небезпечно, коли це
стосується власного здоров’я – застерігають психологи та розповідають про
методи профілактики прокрастинації.
Від тимчасової прокрастинації можна позбавитись наступним чином:
Зниження тривожності: регулярний сон, концентрація на досягнутих успіхах,
чай із заспокійливих трав.
Планування свого робочого часу та аналіз виконаного, а особливо
невиконаного.
Визначення пріоритетів. Визначайте, які справи є невідкладними та
потребують негайного
вирішення. Складне завдання можна розкласти на низку завдань та
виконувати їх послідовно. Якщо жодні засоби не спрацьовують, звертайтеся
до психологів.
Психологи нагадують, що девіз успішних людей: не відкладай на завтра те,
що можеш зробити сьогодні.
Рекомендована література:
Джейн Б.Б., Леонора М.Ю. Прокрастинація. Чому ви до неї і що можна
зробити із цим вже сьогодні. / Б.Б. Джейн, М.Ю.Леонора. – Львів: Видавництво
Старого Лева, 2023. – 400 с.
Телець Ю. Не байдикую, а прокрастиную: 5 лайфхаків, як не відкладати
справи “на потім”
/ Ю. Телець // Довідник головної мед. сестри. – 2020. -No6. – С.54-57
Трейсі Брайан. Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший
час. – Харків:
Книжковий клуб “КСД”, 2016. – 111с.
Залишити відповідь