Коронавірус викликає низку змін в організмі, які також зачіпають і серцево-судинну систему. Порушення згортання крові спричиняє утворення мікротромбів, зміну жорсткості судинної стінки і є причиною підвищеного артеріального тиску – і це лише деякі наслідки вірусу COVID–19.
Особливо серйозно COVID–19 здатен вдарити по здоров’ю людей, що вже мають захворювання серця та судин. Хвороба може погіршити стабільний стан і спричинити кризу.
Є група інфекційних захворювань міокарду – так звані міокардити, причина яких криється у вірусній, бактеріальній, грибковій інфекціях чи токсинах. Механізм ураження серцевого м’язу пов’язаний із впливом патогенних мікроорганізмів та продуктів їхньої життєдіяльності на тканини серця. Також
пошкодження відбувається на тлі загальної реакції організму на запалення. Під час коронавірусної інфекції ризик ураження серця та серцево-судинної системи в цілому, безсумнівно, високий. Нерідко це приводить до серйозних наслідків, особливо при наявності хронічних серцево-судинних та ендокринних захворювань.
Не можна сказати, що проблеми з серцем та судинами виникають у всіх, хто переніс COVID–19. В першу чергу в групі ризику – люди с серцевими захворюваннями. У людей з такими хронічними захворюваннями, як ішемічна хвороба, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, надлишкова маса тіла – нерідко виникає підвищене тромбоутворення. У пацієнтів з ішемічною хворобою серця, атеросклеротичним ураженням судин можуть бути повторні інфаркти через мікротромбоз коронарних судин.
Якщо згусток крові потрапив у судини головного мозку, це може закінчитися інсультом. Якщо в легені – тромбоемболією чи інфарктом легень, в інші органи – їх ішемічним ураженням. Тому хворим з хронічними захворюваннями варто бути особливо уважними. Проте потрапити під удар можуть і ті пацієнти, які раніше не мали проблем з серцем та судинами. Тому необхідно стежити за тиском та пульсом, особливо
якщо після хвороби не вдається довго відновитися. Якщо є підвищена втома та втомлюваність, головні болі, а при звичних фізичних навантаженнях з’являються задишка і давлячий біль у серці, серцебиття, відчуття перебоїв, немає ритмічності пульсу – тоді варто звернутися до спеціаліста, щоб розібратися в причинах такого стану. Правильне відновлення після коронавірусу – не менш важливо, ніж грамотне лікування. Недуга довго може нагадувати про себе. Чим скоріше почнеться
реабілітація – тим швидше вдасться повернутися до звичного ритму життя. Після завершення гострого етапу хвороби зберігається слабкість, швидка втомлюваність, порушення сну вночі, зниження пам’яті, різні відчуття у
серці. В кожному випадку потрібен індивідуальний підхід, свої аналізи та рекомендації. Якщо не вдається повернутися до звичного фізичного та емоційного стану, як до захворювання, – тоді слід розпочати відновлення організму. Особливу увагу в цьому випадку слід приділити фізичній активності за рахунок грамотно підібраних вправ і програм тренувань. Не будуть зайвими медичний масаж та фізіотерапевтичні процедури. Безумовно, підбирати відновний комплекс повинен лікар. Сьогодні методом профілактики вірусних інфекцій є вакцинація, а не вітаміни. Вітаміни не виявляють специфічного впливу на вірус. Вони відносяться до лікарських засобів, тому їх повинен призначати лікар після огляду, консультації і після здавання аналізів. Надлишковий прийом цих препаратів може привести до гіпервітамінозу, причому деякі з цих речовин у
великих кількостях стають отруйними.
Для зміцнення серця найкращий вітамін – це активний відпочинок, збалансоване харчування, режим сну, регулярне фізичне навантаження: прогулянки, лікувальна фізкультура, пробіжки, лижі та ковзани. Така фізкультура зміцнить імунітет та підніме настрій.

Список використаних джерел:

1. Батушкін В. В. Фактори смертності хворих на серцево-судинну патологію з коронавірусною інфекцією / В. В. Батушкін, Д. С. Дакалов // Кардиология: от науки к практике. – 2020. – № 1. – С. 91-107.
2. Коронавірусна (COVID) хвороба у дорослих із вродженою хворобою серця: позиційна стаття робочої групи ESC із питань вроджених вад серця та Міжнародного товариства із вроджених вад серця // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. – 2021. – Т. 14, № 1. – С. 48.
3. Осовська Н. Ю. Постковідні зміни в структурі серця й ефективність
вазодилатора Сиднофарм (результати власного дослідження) / Н. Ю. Осовська, Л. А. Олійник // Український медичний часопис. – 2021. – № 3. – С. 63-69.

4. Позиція Всеукраїнської асоціації кардіологів України щодо серцево-судинних захворювань під час пандемії COVID-19 // Український кардіологічний журнал. – 2020. – Том 27, № 2. – С. 9.
5. Свінцицький І. А. Серцево-судинні наслідки коронавірусної хвороби 2019: особливості клінічного перебігу, діагностики, лікування // Практикуючий лікар. – 2021. – № 2 спецвип. – С. 24-27.
6. Ткаченко Л. О. Потенційні впливи коронавірусів на серцево-судинну систему в умовах пандемії COVID-19 / Л. О. Ткаченко, О. А. Єпанчінцева, Б. М. Тодуров // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. – 2020. – № 2. – С. 5-17.
7. Частота виявлення порушень серцевого ритму в пацієнтів, які перенесли інфекцію COVID-19, за даними добового моніторування електрокардіограми /
В. О. Збітнєва [та ін.] // Запорож. мед. журн. – 2021. – Том 23, № 6. – С. 759-765.