Свято Міжнародний день офтальмології відзначається в першій декаді серпня. Виникло в 2004 році за ініціативою Медичної Палати Санкт-Петербурга. Святкування Дня офтальмолога подія, присвячена питанням збереження та відновлення зору.

Велика група офтальмологічних захворювань включає в себе патологію повік,  кон’юнктиви, склери, рогівки, кришталика, склистого тіла, райдужної оболонки, сітківки, зорового нерва, окорухового апарату, орбіти, порушення рефракції, захворювання слізних органів, запальні захворювання очей, дальтонізм, потрапляння чужорідних тіл, опіки ока, вади розвитку.

Симптомами, характерними для багатьох офтальмологічних захворювань є сльозотеча, почервоніння очей (при запальних процесах, захворюваннях слізного апарату), зниження гостроти зору (внаслідок ураження заломлюючої системи ока, сітківки або зорового тракту), косоокість (в результаті зниження або підвищення тонусу окорухових м’язів або ураження нервів, що інервують їх), поява в полі зору темних плям або спалахів (в разі патології сітківки, кришталика, зорових нервів або іноді – ураженні потиличної частки головного мозку).

Однією з найбільш поширених причин втрати зору залишається глаукома.

Це небезпечне хронічне захворювання очей, що проявляється періодичним або постійним підвищенням внутрішньоочного тиску з наступним ушкодженням зорового нерва, яке призводить до прогресуючої незворотної втрати зору. Найчастіше хвороба розвивається у віці після 40 років, у 85% випадків на початкових стадіях перебігає безсимптомно.

Тому вкрай важливо щорічно хоча б один раз проходити обстеження у офтальмолога, зокрема, з вимірюванням внутрішньоочного тиску.

Існує безліч міфів про те, як можна нашкодити зоу і про те, як його покращити.

Ми наведемо декілька з них.

“Не сиди близько до екрана телевізора, бо зіпсуєш зір!” – чули таке колись у дитинстві від батьків чи інших родичів?

А про те, що морква покращує зір? А про шкідливість читання лежачи?

За даними ВООЗ, проблеми з зором мають близько 300 мільйонів людей у світі.

З них 43% – в тому числі 12 мільйонів дітей – мають порушення рефракції: короткозорість (міопія), далекозорість (гіперметропія) та астигматизм.

Одна з реальних причин порушення зору – генетика. Фізіологічна причина короткозорості –неправильний розмір очного яблука та дефекти системи фокусування.

Однією з причин погіршення зору вважають екрани телевізорів, монітори комп‘ютерів та дисплеї смартфонів.

Проте науковці не знайшли прямого зв»язку між короткозорістю та часом проведеним за гаджетами.

Та не виключено, що ми можемо відчувати певні симптоми, як-от напруження, сухість очей чи подвоєння зображення.

Зазвичай вони тимчасові і не впливають на розвиток хвороб ока.

В сукупності такі симптоми називають комп‘ютерним зоровим синдромом. Він часто зустрічається в користувачів комп’ютерів – по всьому світу їх мають близько 60 мільйонів людей.

Наукового підтвердження не знайшла інформація, що шкідливо дивитися на монітори у темряві.

Відповідно й читання при поганому світлі або лежачи також не може призвести до хвороб очей.

Багато батьків вважають, що погіршити зір може сидіння на задній парті. Але бажання посадити дитину на першу парту не виправдане.

Дивитись на віддалені предмети – нормальна функція ока, тому нашкодити зору задня парта не зможе.

Сидіння ж за першою партою бажане дітям, що мають вади зору, які не підлягають корекції.

Про моркву та чорницю, та вітаміни, що знаходяться в них і сприяють поліпшенню зоу.  По-перше, їх дефіцит має бути дуже великий, щоб мати негативний вплив.

У зворотній бік це не працює також, лікування проблем із зором поїданням кілограмів моркви не принесе результату. Те саме стосується і чорниці. Ніякі біологічно активні добавки та фітопрепарати теж не матимуть ефекту.

Очі дозволяють не губити з поля зору безліч дрібниць, проте часто самі залишаються поза нашою увагою.

Щоб зменшити ризики погіршення зору, повноцінно та збалансовано харчуйтесь, стежте за вагою, залиште шкідливі звички, як-от, куріння та ходіть на прогулянки.

Останній пункт навіть важливіший, ніж здається. Дослідження показують: міопія прогресує повільніше у дітей, які частіше бувають на свіжому повітрі.

Список використаної літератури:

1 Актуальные проблемы офтальмологии; Медицина – Москва, 2014. – 304 c.
2. Глазные болезни. Основы офтальмологии; Медицина – Москва, 2012. – 560 c.
3. Неотложная офтальмология; ГЭОТАР-Медиа – Москва, 2011. – 200 c.
4. Офтальмология; ГЭОТАР-Медиа – Москва, 2015. – 352 c.
5. Офтальмология. Национальное руководство; ГЭОТАР-Медиа – Москва, 2014. – 822 c.
6. Бездетко П. А., Зубарев С. Ф., Панченко Н. В. Диагностический справочник офтальмолога; Феникс – Москва, 2014. – 352 c.
7. Бирич Т. А., Марченко Л. Н., Чекина А. Ю. Офтальмология; Вышэйшая школа – Москва, 2015. – 576 c.
8. Герхард К. Ланг Офтальмология. Карманный справочник-атлас; Практическая медицина – Москва, 2013. – 840 c.
9. Джек Дж. Кански, Боулинг Брэд Офтальмология. Атлас-справочник; Медицинская литература – Москва, 2011. – 184 c.