Міжнародний день розсіяного склерозу був встановлений Міжнародною  федерацією  розсіяного склерозу.

Серед хвороб нервової системи розсіяний склероз (РС) з його мінливим перебігом займає четверте місце за поширеністю після гострих порушень мозкового кровообігу, епілепсії та паркінсонізму, а в молодому віці – друге місце після епілепсії. В усьому світі налічується близько 3 млн хворих на РС. Спостерігається  тенденція до  подальшого зростання поширеності захворювання на РС  у різних країнах Європи та Північної Америки. До того ж вона неоднакова в різних регіонах земної кулі: найнижча в зоні екватора і збільшується з віддаленням від нього на північ. Усю територію України слід віднести до зони середнього ризику поширення РС.

Розсіяний склероз – прогресуюче захворювання, пов’язане з дегенерацією мієліну. Воно вражає зоровий нерв, а також головний і спинний мозок. Організм виробляє антитіла на власну нервову систему, що порушує та руйнує мієлін (захисну плівку нерва, його ізоляцію, яка не дозволяє губитися сигналу). Цей процес порушує взаємозв’язок між мозком та іншими частинами тіла. Зрештою пошкоджуються самі нерви, а це незворотний процес, що призводить до порушення основних функцій людини – пересування, координації, чутливості, зору.

У багатьох країнах РС є  основною причиною інвалідності в осіб молодого віку. Понад  60% пацієнтів із РС протягом 20 років стають недієздатними внаслідок цього захворювання. РС накладає значний відбиток на якість життя пацієнтів, їхньої родини, а також призводить до значних економічних витрат. РС  уражає людей молодого віку, негативно впливаючи на кар’єру, пошук партнера, народження дітей.

Діагностика РС дуже складна, бо немає специфічних ознак, які б дали змогу розпізнати його в початковій стадії. У ранній стадії демієлінізуючим процесом уражаються нервові волокна зорового аналізатора, пірамідних шляхів, задніх канатиків спинного мозку. Щоб уточнити інтенсивність демієлінізуючого процесу, у початковій стадії  захворювання проводять клінічні спостереження, повторні огляди хворих, застосовують нейрофізіологічні методи дослідження зорових, рухових і чутливих функцій. Для пізньої стадії хвороби характерні три симптоми: ритмічне скорочення очних яблук при відведенні їх у сторону, особливе тремтіння рук та зміна вимови.

Фундаментальні дослідження в галузі імунології, біохімії, генетики зробили вагомий внесок в розуміння патологічної фізіології РС, визначення основних джерел і етапів ушкодження тканини мозку, уточнення механізмів розвитку демієлінізуючого процесу. Це сприяло розробці нових терапевтичних підходів, здатних впливати на розвиток патологічного процесу в разі РС, що дало можливість реально підвищити якість життя пацієнтів, збільшити терміни збереження ними працездатності.

Хворі на РС потребують постійного медичного нагляду, періодичних обстежень і проведення комплексних терапевтичних заходів.

Лікування хворих на РС проводять так, щоб можна було впливати на різні ланки ушкоджених центральних рухових систем.

Важливе значення має правильне і раціональне харчування хворих, яке повинне компенсувати нестачу речовин, потрібних для синтезу мієліну. Воно повинно бути різноманітним, вітамінізованим, з широким набором продуктів як  тваринного, так і рослинного походження. Переважати має білкова дієта, в основному м’ясо-молочні продукти, а також овочі та фрукти.

Цілеспрямована реабілітація є частиною медичного лікування і розкриває широкі можливості для організації допомоги хворим на розсіяний склероз.

Список рекомендованої літератури:

COVID 19 у пацієнта з розсіяним склерозом: чи відіграє імуносупресія захисну роль? // НейроNEWS. – 2020. – № 5. – С. 13.

Бараненко О. М. Розсіяний склероз і вагітність // Український медичний часопис. – 2020. – № 4. – С. 33–37.

Боженко М. І. Больові синдроми як важливий елемент у формуванні структури якості життя пацієнтів із розсіяним склерозом // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2020. – Т. 8, № 1/2. – С. 98.

Гичка К. М. Зміна глікозильних детермінант імуноглобулінів у хворих на розсіяний склероз як діагностичний маркер захворювання // Міжнародний неврологічний журнал. – 2020. – Т. 16, № 1. – С. 43–50.

Западнюк Б. В. Чи можна вилікувати розсіяний склероз? // Практикуючий лікар. – 2019. – № 1. – С. 62–63.

Колпаков Є. Розсіяний склероз – вирок для українців? // Практика управління медичним закладом. – 2018. – № 5. – С. 64–65.

Копчак О. О. Особливості когнітивних порушень у хворих на розсіяний склероз // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – № 1. – С. 93–101.

Кривецька І. І. Стан когнітивних функцій у хворих на розсіяний склероз із супутньою патологією щитоподібної залози: тези доповідей науково–практичної конференції з міжнародною участю “Ендокринні та неврологічні захворювання: проблеми коморбідності” (13–14 вересня 2018 року, м. Чернівці) // Міжнародний ендокринологічний журнал. – 2018. – Т. 14, № 4. – С. 145.

Негрич Н. О. Алгоритм використання комплексу лабораторних біомаркерів у хворих на розсіяний склероз із діагностичною та прогностичною метою // Міжнародний неврологічний журнал. – 2018. – № 3. – С. 32–40.

Негрич Т. Больові та вертеброгенні синдроми у хворих на розсіяний склероз (огляд літератури) // Медичні науки : праці наукового товариства ім. Т. Шевченка. – 2018. – Т. 52, № 1. – С. 46–56.

Особенности поражения зрительного нерва и сетчатки у пациентов с рассеянным склерозом / Т. В. Качан [и др.] // Офтальмология. Восточная Европа. – 2020. – Том 10, № 3. – С. 328–335.

Пирогова В. І. Медико–соціальний портрет жінок репродуктивного віку, хворих на розсіяний склероз // Здоровье женщины. – 2019. – № 10. – С. 16–21.

Розсіяний склероз в Україні: персоналізована стратегія лікування // НейроNEWS. – 2020. – № 5. – С. 54–57.

Розсіяний склероз ізсередини: проблеми пацієнтів та можливі шляхи їх подолання. За матеріалами 3–го Форуму груп захисту інтересів пацієнтів (11 вересня 2019 р., Стокгольм, Швеція) // НейроNEWS. – 2019. – № 9. – С. 20–22.

Розсіяний склероз: не будь за бортом життя // Фармацевт практик. – 2019. – № 5. – С. 21.

Рудковська О. Д. Розсіяний склероз: новий погляд на етіопатогенез та лікування // Міжнародний неврологічний журнал. – 2019. – № 6. – С. 69–72.

Соколова Л. І. Взаємозв’язок між рівнем спастичності та втомою у хворих на розсіяний склероз // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. – 2020. – Т. 8, № 1/2. – С. 85.

Терапевтична ефективність терифлуноміду в пацієнтів із рецидивуючо–ремітуючим розсіяним склерозом // НейроNEWS. – 2020. – № 5. – С. 49–53.

Хіміон Л. В. Системний червоний вовчак та розсіяний склероз: два захворювання чи одне? // Сімейна медицина. – 2018. – № 4. – С. 32–39.

Шульга О. Д. Структурні зміни головного мозку на етапі клінічно ізольованого розсіяного склерозу // Український неврологічний журнал = Ukrainian neurological journal. – 2019. – № 1. – С. 26–30.