Щороку 18 травня відзначається Всесвітній день вакцини проти ВІЛ. Мета проведення цього дня  – привернення уваги громадськості до важливості  проблеми розробки вакцини проти ВІЛ/СНІДу.

Поняття «ВІЛ» та «СНІД» взаємопов’язані та взаємозумовлені. Захворювання  первинно спричинюється проникненням в організм вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), характеризується ураженням основних клітин імунної системи з поступовим кінцевим виснаженням імунологічних механізмів захисту та розвиток проявів синдрому набутого імунодефіциту (СНІД).

Збудник ВІЛ-інфекції був відкритий у 1983 році.  З того часу постійно ведеться пошук вакцини від захворювання. Але цей пошук ускладнюється деякими факторами. Як відомо, переважна більшість вакцин спрямовані на вироблення антитіл, які нейтралізують інфекційний агент, коли той потрапляє в організм. Але така концепція не працює у випадку ВІЛ: специфічні антитіла не здатні його нейтралізувати. У процесі життєвого циклу ВІЛ відбувається величезна кількість мутацій, тож вироблені антитіла швидко стають неефективними проти нових вірусів. Щодня продукуються мільйони нових вірусів, і кожен з них дещо відрізняється від попередньої генерації. Тому перспективним є винайдення вакцини, яка буде спрямована на вироблення антитіл до найбільш стабільної структурної частини ВІЛ, яка не змінюється в ході реплікації.

Ще одним фактором є  існування різних субтипів ВІЛу, як поширені у різних регіонах світу. Наприклад, субтип В поширений у Північній Америці та Європі, субтип С — у Південній та Східній Африці, тож вакцина повинна бути ефективною проти всіх субтипів вірусу.

Отож, у сучасному світі кожен може зробити так, щоб ВІЛ не став його особистою проблемою та проблемою її близьких людей. Для цього необхідно слідувати ряду правил, які можна віднести до профілактичних заходів, а саме: дотримання здорового способу життя, відмова від ризикованої поведінки (зокрема вживання ін’єкційних наркотиків), уникання незахищеного статевого акту, а також свідоме ставлення до свого здоров’я.

Для людей, які мають високий ризик інфікування ВІЛ, Центр громадського здоров’я МОЗ України спільно з партнерськими організаціями реалізує Національну програму доконтактної профілактики. Доконтактна профілактика (pre-exposure prophylaxis, PrEP) — це прийом антиретровірусних препаратів для зниження ризику інфікування ВІЛ. Доконтактна профілактика (ДКП, PrEP) ефективна за умови щоденного прийому, але не забезпечує 100% захисту від ВІЛ-інфекції.

Існує безліч міфів про ВІЛ/СНІД. Які з них є правдивими?

  1. ВІЛ можна заразитись через спільний побут із інфікованим

Ні, ВІЛ  не передається через обійми, поцілунки або доторки, столові прибори, питний фонтанчик, особисті предмети і т.д. ВІЛ передається через статевий акт, кров та може передаватись від матері до дитини.

  1. Комарі можуть переносити вірус

Незважаючи на те, що цей вірус передається через кров, в ході декількох досліджень вчені встановили, що ви не можете його отримати через укус комах з двох причин:

  • Коли комаха вас кусає, вона не впорскує вам кров людини або тварини, яких вона вкусила до цього;
  • ВІЛ-інфекція живе в їхньому організмі лише дуже нетривалий час.

3. Нема симптомів – нема ВІЛ-інфекції

Людина може жити 10-15 років без прояву будь-яких симптомів.

4. Люди з ВІЛ помирають рано

Дедалі більше людей, які знають, що у них є ВІЛ, і дотримуються призначеного ним лікування, живуть нормальним повноцінним життям.

За даними Об’єднаної програми ООН по ВІЛ/СНІД (ЮНЕЙДС), 47% всіх ВІЛ-інфікованих живуть з пригніченим вірусом, а це означає, що кількість вірусу імунодефіциту людини у них в крові настільки мізерна, що він не проявляється в аналізі крові.

До того ж ВІЛ-позитивні люди з пригніченим вірусом не можуть передавати його здоровим, навіть через статевий акт.

5. ВІЛ-позитивні матері завжди передають вірус своїм дітям

Не обов’язково. У жінки з пригніченим вірусом імунодефіциту можуть народитися здорові діти.

  1. ВІЛ можна вилікувати.

На даний момент немає таких ліків, які б могли вилікувати ВІЛ-інфекцію, але існує певна терапія, що дозволяє стримувати активність вірусу і підтримувати імунну систему.

Список використаної літератури

  1. Базові питання добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію: навч. посібник для лікарів / за ред.. І.В. Дзюблик. – К., 2007. – 171 с.
  2. Дослідження причин поширення ВІЛ/СНІДу / [відп. ред. Гордєйко Володимир]. — Київ. : ПРООН, 2008. — 357с.
  3. Інфекційні хвороби: ВІЛ-інфекція/СНІД : зб. нормат. док. / М-во охорони здоров’я, Голов. упр. охорони здоров’я та мед. забезпечення м. Києва, Київ. міськ. наук. інформ.-аналіт. центр мед. статистики ; упоряд. та голов. ред. Заболотько Валентина Миколаївна. — Київ. : МНІАЦ мед. статистики : Медінформ, 2010.
  4. Скачко Б. Г. ВІЛ/СНІД / Б.Г. Скачко. – К. : Медицина, 2006. – 192.