Всесвітній день донора крові відзначається 14 червня. У цей день у 1868 р.  народився  Карл Ландштейнер, австрійський лікар, імунолог, лауреат Нобелівської премії за відкриття груп крові людини.

На зображенні може бути: одна або кілька осіб та текст

З відкриттям груп крові, її переливання як лікувальний метод став швидко розвиватися. Перше пареливання з урахуванням груп сумісності зроблено у 1909 р. американським хірургом Дж. Крайл.

Разом з відкриттям К.Ландштейнера, крупною історичною подією є пропозиція В.А. Юревіча і Н.К. Розенгарта у 1910 році, а також А. Юстена з Брюсселя у 1914 році для запобігання згортанню крові при переливанні додавати до неї цитрат натрію. Цей метод значно спростив техніку переливання.

Всесвітній день донора координується та фінансується такими великими організаціями, як Всесвітня Організація Охорони здоров’я, Міжнародна Асоціація організацій донорів крові, Міжнародна Федерація Червоного Хреста і Червоного Півмісяця і Міжнародне Співтовариство Переливання Крові. Всі разом вони представляють 192 держави, 181 національне співтовариство Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, 50 добровільних організацій донорства крові та фахівців з переливання крові з усього світу.

Всесвітній день донора – це унікальна можливість віддячити цих особливих людей, що добровільно віддають свою кров. Донори регулярно здають свою кров, даючи можливість усім пацієнтам, що вимагають переливання, одержати здорову кров.

Можливості переливання безпечної крові в різних країнах  далеко не однакові. У значній мірі вони залежать від наявності належної програми безпечного донорства крові.

Країни з більш високим рівнем доходу на душу населення мають більш високі показники донорства та більше число добровільних, безоплатних донорів, що, як показує практика, є найбезпечнішими донорами.

Потреби в крові виникають в результаті отриманих травм або опіків, у ході операцій на серці або пересадки внутрішніх органів, від ускладнень під час вагітності та пологів, а також при проходженні лікування за допомогою продуктів крові при лейкемії, раку або інших захворюваннях.

З урахуванням  старіючого населення, а також успіхів медицини в області деяких видів лікування і методик, для яких потрібне переливання крові, попит на кров у країнах  продовжує рости.

Кров є складною речовиною, яку можна розкласти на багато складових частин. Основними компонентами крові є червоні клітки, тромбоцити та плазма, що, у свою чергу, складається з ряду протеїнів.

Усі ці компоненти мають різне призначення та використовуються в залежності від групи крові пацієнта і стану його здоров’я.

Червоні кров’яні клітки можна зберігати тільки 35 днів, а тромбоцити – тільки 5 днів, тому  вкрай необхідно регулярне поповнення запасів свіжої крові.

Усього лише півлітра донорської крові може врятувати життя трьох людей.

Щоб стати донором потрібно: вік від 18 до 60 років; вага  не менш 50 кг. Причини тимчасової заборони від донорства: після ОРЗ – 1 місяць; після щеплень – 1 місяць; після операції, народження дитини – 1 рік; після татуювання або пірсингу – 1 рік.

Причини постійної заборони від донорства: захворювання крові; перенесені або наявні вірусні гепатити; короткозорість більше 6 діоптрій; психічні захворювання; алкоголізм та наркозалежність; гіпертонічна хвороба.

Максимальний об’єм зданої одноразово крові не перевищує 450 мл.

Повне відновлення складу крові відбувається протягом 30-40 днів.

Для здорової дорослої людини процес кровоздачі абсолютно безпечний та не наносить шкоди організму.

Більшість медиків вважає, що донорство корисне і сприяє омолодженню організму донора.

Список рекомендованої літератури з фонду нашої бібліотеки:

Андреев С. И. Кондиционирование потенциального донора // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. – 2018. – № 5. – С. 189–190.

Андреев С. И. Роль трансплантат–координатора: беседа с семьей потенциального донора // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. – 2018. – № 5. – С. 184–188.

Бойко Т. Організовуємо роботу з донором крові: зразок СОП // Довідник головної мед. сестри. – 2019. – № 12. – С. 11–18.

Бублий Ю. С. Оценка когнитивного, депрессивного и тревожного состояний у первичных доноров крови = Assessment of cognitive, depressive and anxiety disorders in primary blood donors / Ю. С. Бублий // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа. – 2019. – Том 5, № 2. – С. 177–182.

Времена года и повышение активности аланинаминотрансферазы у доноров крови / И. Г. Чемоданов [и др.] // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа. – 2019. – Том 5, № 1. – С. 30–33.

Гуторова Н. Безоплатне донорство крові та її компонентів як благодійність роботодавців // Український медичний часопис. – 2020. – № 4. – С. 8–10.

Державна служба України з питань праці. Пільги для донорів крові. Офіційно / Державна служба України з питань праці // Журнал заступника головного лікаря. – 2019. – № 4. – С. 61.

Дерпак Ю. Ю. Диагностика нарушений обмена микроэлементов у активных доноров крови // Гематология. Трансфузиология. Восточная Европа = Hematologe. Transfusiology. Eastern Europe. – 2018. – Том 4, № 4. – С. 482–487.

Ільющенкова К. О. Договір як підстава виникнення правовідносин донорства = A Contract as a Ground for Legal Relations of Donation Emergence / К. О. Ільющенкова // Медичне право. – 2018. – № 1. – С. 22–31.

Квіт Н. М. Правове регулювання поняття біологічних матеріалів як складової біобанку та їх співвідношення з анатомічними матеріалами = Legal regulation of the biological materials concept as an integral part of a biobank, and their relation with anatomical materials / Н. М. Квіт // Медичне право. – 2019. – № 2. –  С. 35–46.

Кравченко Л. Донор у закладі: надаємо пільги та оплачуємо відсутність // Управління закладом охорони здоров’я. – 2019. – № 3. – С. 21–24.

Красавцев Е. Л. Характеристика доноров, у которых выявлены HBsAg и aHCV // Клиническая инфектология и паразитология. – 2018. – Том 7, № 2. – С. 266–271.

Пам’ятка для донора крові // Довідник головної мед. сестри. – 2020. – № 8. – С. 37.

Перехрестенко П. М. Стан служби крові України у 2018 р. // Український медичний часопис. – 2020. – Т. 2, № 1. – С. 23–25.

Телець Ю. Група крові не на рукаві: 4 кейси визначать, чи вмієте ви працювати з донорами // Довідник головної мед. сестри. – 2020. – № 8. – С. 29–36.

Ухвалено стратегію розвитку національної системи крові // Практика управління медичним закладом. – 2019. – № 4. – С. 19–20.

Фармакологическая протекция органов на донорском этапе / Р. П. Лавринюк [и др.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. – 2019. – № 4. – С. 45–55.

Шпуганич І. І. Анонімність донорства: національне правове регулювання та міжнародний досвід // Медичні перспективи. – 2020. – Т. 25, № 3. – С. 198–204.

Як стати донором // Журнал головної медичної сестри. – 2018. – № 6. – С. 66–69.