Всесвітній день хворого на бронхіальну астму має щорічний характер і проводиться 11 грудня. Бронхіальна астма – одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. Вперше Всесвітній день боротьби проти астми став відзначатися в 1998 році в більш ніж 35 країнах і був приурочений до Всесвітнього наради по бронхіальній астмі, що проходила в Іспанії, м. Барселона.

Що таке бронхіальна астма?

Астма — це хронічна хвороба, яка найчастіше проявляється періодичними нападами задишки та свистячими хрипами. Частота та ступінь важкості цих симптомів можуть бути різними. Наприклад, інтервал між нападами може коливатися від однієї години до одного дня. Як правило, напади відбуваються під час фізичної активності або вночі.

Бронхіальною астмою можуть хворіти люди усіх вікових груп, але найчастіше це діти та молодь. Такі тенденції є однаковими як в Україні, так і в інших країнах світу.

Бронхіальна астма розвивається як хронічне запалення дихальних шляхів, а саме бронхів, що призводить до підвищення чутливості нервових закінчень в дихальних шляхах та їх швидкого подразнення. Під час нападу збільшуються слизові оболонки бронхіол, внаслідок чого звужуються дихальні шляхи, людина не може нормально вдихнути повітря чи видихнути.

Симптоми бронхіальної асми

Бронхіальна астма проявляється по-різному. Симптоми можуть турбувати періодично або постійно. Вони включають напади задухи, задишку, сухий і надривний кашель, свистячі хрипи при видиху, біль в грудях.

Окремо виділяють кашльову форму захворювання, коли спостерігається тільки кашель з невеликим виділенням мокроти. Кашель часто посилюється вночі, а вдень — відступає.

Зазвичай напад виникає під впливом певних тригерів. В більшості випадків він розвивається протягом декількох днів, але бувають і неочікувані, сильні напади. Між періодами загострень пацієнт почувається задовільно.

Причини асми

Астма вважається невиліковною хворобою. Проте можна контролювати перебіг захворювання та прояв симптомів. Вченим й досі не вдалося точно визначити основні причини астми. Однак більшість експертів погоджуються, що генетична схильність в поєднанні з зовнішніми подразниками є найбільш поширеними факторами ризику розвитку астми.

Найбільш поширені причини бронхіальної астми:

1)Алергени. Пацієнти, що страждають від алергічного риніту або атопічного дерматиту, мають в 3-5 разів вищий ризик захворіти на бронхіальну астму. І навпаки: бронхіальна астма може спровокувати алергією на певні подразники.

2)Спадкова схильність. Якщо хтось із ваших родичів хворів на астму, то ви автоматично відноситесь до групи ризику.

3)Шкідливі умови праці: вплив хімічних подразників, особливо на робочому місці.

4)Низька вага при народженні та/або куріння матері під час вагітності.

5)Часті респіраторні захворювання.

6)Деякі медикаменти. Аспірин, група протизапальних і знеболюючих препаратів, ліки від тиску (бетаблокатори) також можуть стати причиною брохніальної астми.

7)Ожиріння.

8)Низька фізична активність.

9)Фактори, які сприяють розвитку бронхіальної астми, — це домашні алергени (пил і пилові кліщі, пліснява), домашні тварини (шерсть, пір’я, слина тощо), таргани і засоби побутової хімії.

10)Несприятливі погодні умови (холодне повітря), сильне емоційне (страх або гнів) та фізичне навантаження можуть викликати посилення симптомів або розвиток ускладнень астми.

Профілактика бронхіальної астми

Щоб зменшити ризики бронхіальної астми:

1.слідкуйте за чистотою вдома — регулярно прибирайте і провітрюйте приміщення;

2.стежте за рівнем сухості повітря, за потреби — зволожуйте і фільтруйте його спеціальними приладами;

3.обмежте використання побутової хімії, а під час прибирання користуйтеся гумовими рукавичками і маскою;

4.при перших підозрах на алергію, зверніться до лікаря;

5.оскільки причиною астми можуть стати деякі препарати, не займайтесь самолікуванням, перед прийомом будь-яких ліків радьтеся з лікарем!

6.Будьте активними, навіть якщо ви не займаєтесь спортом, мотивуйте себе гуляти щодня за будь-якої погоди.

Бронхіальна гіперреактивність

Бронхіальна гіперреактивність – патологічний стан бронхів, при якому у відповідь на будь-який зовнішній і внутрішній вплив розвивається бронхіальна обструкція (різке звуження бронхів), повністю або частково оборотна.

В основі патологічного процесу при бронхіальній астмі лежить запальний процес, спровокований контактом слизової оболонки бронхів з алергеном або тригером. В результаті цього відбувається вивільнення медіаторів запалення з клітин-мішеней, під впливом яких розвивається набряк слизової оболонки, збільшення продукції слизу епітелієм бронхів і подальшим бронхоспазмом.

Поряд з цим у всіх хворих на бронхіальну астму спостерігається структурна перебудова в бронхіальному дереві (ремоделювання), що проявляється гіперплазією келихоподібних (секреторних) клітин слизової оболонки бронхів, гіпертрофією слизових залоз, значним збільшенням кількості виділяється секрету, розростання м’язової тканини, що приводить до потовщення бронхіальної стінки і звуження бронхіального отвору.

Причиною розвитку бронхіальної обструкції є такі процеси:

1.заміщення епітеліальних клітин бронхів клітинами, що продукують слиз, внаслідок чого розвивається набряк бронхіальної слизової оболонки;

2.гіпертрофія м’язової тканини бронхів, яка призводить до потовщення бронхіальної стінки і зменшення бронхіального отвори;

3.продукування значної кількості в’язкого слизу, скупчення якої призводить до утворення слизових пробок;

4.спазм гладких м’язових волокон бронхів, викликаний порушенням вегетативної нейрорегуляціі.

Лікування

Лікування бронхіальної астми – комплексний процес, що включає в себе навчання пацієнта самостійно контролювати перебіг хвороби (проведення пікфлоуметріі в домашніх умовах і оцінювання результатів), його ізоляцію від впливу алергенів і тригерів і фармакотерапію.

Фармакотерапія

Симптоматична терапія – спрямована на усунення нападів ядухи

1.Інгаляційні β2-адреноміметики (симпатоміметики):

2.короткої дії (сальбутамол, фенотерол);

тривалої дії (формотерол, салметерол).

3.М-холіноблокатори (іпратропію бромід, тіотропію бромід).

4.Комбіновані препарати, що містять β2-адреноміметик і М-холіноблокатори (беродуал, дуовент, комбівент).

5.Ксантини короткого (теофілін, еуфілін) і пролонгованої (теотард, теопек) дії.

Базова (основна) терапія – спрямована на усунення запалення в бронхах

1.глюкокортикоїди:

а) інгаляційні (будесонід, беклометазон, флутиказон);

б) системні (преднізолон, дексаметазон, бетаметазон) всередину або внутрішньовенно.

2.Стабілізатори мембран огрядних кліток – похідні кромогліціевой кислоти:

а) монопрепарати (недокромил);

б) в комбінації з β2-адреноміметики (інтал-плюс, дітек).

3.Антагоністи лекотріенових рецепторів (монтелукаст).

Муколітична терапія

Муколітична терапія – застосування відхаркувальних препаратів для прискорення процесу відходження слизу з бронхів (ацетилцистеїн).

АСІТ

При необхідності звертаються до АСІТ (алерген-специфічна вакцинація) – метод лікування БА, при якому шляхом серії введень низьких концентрацій того чи іншого алергену досягають зниження чутливості імунної системи до його впливу і, відповідно, відсутність клінічних проявів при контакті з ним.

Фізіотерапія

Для поліпшення стану пацієнта йому призначається курси баротерапії (вплив на організм підвищеного/зниженого атмосферного тиску в спеціальній барокамері) можуть бути необхідними оксигенотерапія (лікувальний вплив повітря з підвищеним вмістом кисню), голкорефлексотерапії, ЛФК та ​​масаж.

Список літератури:

1)Бронхіальна астма / Регеда М. С., Федорів Я.-Р. М., Трутяк І. Р. — Вид. четверте, доп. та перероблене. — Львів, 2009. — 172 с.

2)Бронхіальна астма. Монографія [Архівовано 16 січня 2017 у Wayback Machine.] / Регеда М. С., Регеда М. М., Фурдичко Л. О., Колішецька М. А., Мироненко С. І. — Вид. п’яте, доп. та перер. — Львів, 2012. — 147 с.

3)Бронхіальна астма в практиці сімейного лікаря / Л. В. Беш, Т. С. Ласиця, О. М. Беш. — Львів: Простір-М, 2018. — 116 с. — ISBN 617-7501-48-9.

4)Бронхіальна астма у дітей: навч. посіб. / [В. Г. Майданник та ін.] ; за ред. В. Г. Майданника, О. І. Сміяна. — Суми: Сум. держ. ун-т, 2017. — 243 с. : іл., табл. — ISBN 978-966-657-663-0

5)Бронхіальна астма у практиці сімейного лікаря / Ласиця О. Л., Ласиця Т. С. — К.: ЗАТ «Атлант UMS», 2001. — 263 с.

6)Фізична реабілітація дітей, хворих на бронхіальну астму: Метод. рек. для фахівців з фіз. реабілітації / Н. О. Івасик; Львів. держ. ін-т фіз. культури, Львів. міська дит. клін. лікарня. — Л., 2003. — 64 c. — Бібліогр.: 50 назв.