Всесвітній день розповсюдження інформації про проблему аутизму встановлений у резолюції Генеральної Асамблеї ООН № A/RES/62/139, що була прийнята 18 грудня 2007 р. Його відзначають щорічно 2 квітня.

У 1938 р. австрійський педіатр і психіатр Ганс Аспергер на одній зі своїх лекцій з дитячої психології почав використовувати термін, уведений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером. Саме Блейлеру належить сучасне поняття термінології аутизму.

Аутизм – це розлад, який виникає внаслідок порушення розвитку дозрівання синоптичних зв’язків в головному мозку зростаючого організму дитини. Цей розлад характеризується вираженим і всебічним дефіцитом спілкування і соціальної взаємодії, досить обмеженими інтересами, а також часто повторюваними діями. Гостроту цих ознак можна визначити вже у віці до трьох років. Захворювання має генетичний характер і його основні причини поки не відомі науці, однак своєчасна реабілітація дитини з ранніх років його життя дозволяє у багатьох випадках домогтися впевнених результатів у соціальній адаптації, що сприяє більш повноцінному життю.

Приблизно 60 % дітей, хворих на аутизм, котрі своєчасно пройшли лікування у віці 2-4 роки, в подальшому змогли успішно опанувати програму загальноосвітньої школи та досить непогано адаптуватися в суспільстві. Відомо, що 10 % аутичних дітей володіють видатними здібностями. У світовій науці є достатньо тому прикладів. Так, Ейнштейн у дитячому віці тримався відокремлено, не грався з однолітками, до 7 років нав’язливо повторював одні й ті самі речення, в 15 років покинув школу, впродовж усього життя не вмів організувати свій побут і добувати засоби для існування загальноприйнятим шляхом. Ньютон мав труднощі у спілкуванні, хоча добре викладав свої думки на папері. Серед відомих аутистів – Вінсент Ван Гог, Леонардо да Вінчі, Гаррі Труман, Авраам Лінкольн, Вуді Аллен, Боб Ділан і багато інших. Досягнувши значних успіхів у кар’єрному рості, вони залишалися суспільно та сімейно дезадаптованими у зв’язку з проблемами вербальної комунікації. Сьогодні таким людям можна допомогти незалежно від віку, але дуже вавжливою є рання діагностика. Отже, наведемо основні чинники, на які потрібно звернути увагу батькам:

  • Дитина рідко встановлює зоровий контакт або ж встановлює його в незвичний спосіб (наприклад, дивиться скоса на вас чи наче крізь вас).
  • Виявляє значно менше цікавості до навколишнього світу, ніж від неї сподіваються.
  • Переважно бавиться сама, перебуває наче у своєму власному світі.
  • Не наслідує ігри інших дітей, поведінки батьків.
  • Зовсім не виявляє зацікавлення до гри з однолітками.
  • Дитина починала говорити, а потім перестала.
  • Не реагує на прості вказівки, на звертання до неї, хоча її поведінка в інших ситуаціях свідчить про те, що у дитини немає проблем зі слухом.
  • Розвиток мовлення дитини не відповідає її вікові.
  • Механічно повторює почуті слова, наприклад, висловлювання з телепрограм. Повторює їх багаторазово.
  • У спілкуванні не використовує ні жестів, ні міміки.
  • Повторює у відповідь останні слова, з якими до неї звертаються.
  • Надмірно боїться різких звуків (наприклад, шуму порохотяга), часто затуляє при цьому долонями очі, вуха.
  • Не хоче, щоби її торкалися, обіймали, гладили по голові.
  • Має стереотипні рухи, наприклад, клацає пальцями, крутить головою, погойдується.
  • Протестує проти змін у середовищі довкола неї чи в способі життя (наприклад, проти зміни меблів у помешканні чи зміни маршруту, яким ходить у садочок).
  • Надмірно захоплюється числами, датами, поодинокими предметами, однією темою. Їй подобається крутитися на місці, або ж вона захоплюється предметами, що крутяться.
  • Має обмежене коло уподобань, наприклад, бавиться лише одним (часто незвичним) предметом, часто і багаторазово складає в ряд свої іграшки і т.п.
  • Дитину важко зупинити в її повторюванні стереотипних дій чи фраз, відвернути її увагу на щось інше.
  • Прив’язується до незвичних речей, любить бавитися стрічками, камінцями, паличками чи волоссям і т.п.
  • Потребує точного дотримування встановлених ритуалів, різко реагує на будь-які зміни (наприклад, наполегливо вимагає дотримуватися однакової послідовності дій, купуючи щось у крамниці, або ж їсти лише з певного посуду, вдягатися тільки у такий, а не інший одяг, ходити постійно тією самою дорогою і т.п.).

Будьте пильними і будьте здорові!

Список літератури:

  1. Акішина С. В.  “Діти дощу” : [особливі люди – аутисти] / С. В. Акішина // Початкове навчання та виховання. – 2012. – № 16/18. – С. 60–61.
  2. Астапов В. М.  Понятие синдрома раннего детского аутизма / В. М. Астапов // Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии : учебное пособие для слушателей спецфак. по переподготовке работников народного образования по направлению “Психология” / В. М. Астапов. – Москва : Международная педагогическая академия, 1994. – С. 114–116.
  3. Астапов В. М.  Психологические особенности аутичного ребенка / В. М. Астапов // Введение в дефектологию с основами нейро- и патопсихологии : учебное пособие для слушателей спецфак. по переподготовке работников народного образования по направлению “Психология” / В. М. Астапов. – Москва : Международная педагогическая академия, 1994. – С. 116–119.
  4. Аутизм: без майбутнього чи все-таки… / підгот. Наталя Плохотнюк // Голос України. – 2012. – 16 жовт. (№ 194). – С. 14.
  5. Балабан М.  Як навчати “дитину дощу” : [діти-аутисти] / Марина Балабан // Освіта України. – 2014. – 12 трав. (№ 17/18). – С. 13.
  6. Білик Т. П.  Соціальна адаптація дітей з розладом аутистичного спектру : колективний міні-проект / Білик Тетяна Петрівна // Нива знань. – 2018. – № 4. – С. 55–58.
  7. Болденкова Ю. В.  Ігрова діяльність в корекційній роботі з дітьми-аутистам / Ю. В. Болденкова // Педагогіка здоров’я. – 2012. – С. 352–353. – Бібліогр. в кінці ст.
  8. Путівник для батьків дітей з особливими освітніми потребами : навчально-методичний посібник : у 9 кн. Кн. 8. Дитина з аутизмом / А. А. Колупаєва, О. М. Таранченко, Т. В. Сак [та ін.] ; за заг. ред. А. А. Колупаєвої. – Київ : Літопис–ХХ, 2010. – 38 с. – (Інклюзивна освіта).
  9. Скрипник Т. В.  Методика дослідження психічних процесів у дошкільників з аутизмом : методичні рекомендації / Т. В. Скрипник. – Київ : Пед. думка, 2008. – 72 с.
  10. Скрипник Т. В.  Моделювання шкільної ситуації як засіб підготовки до навчання дітей з аутизмом : науково-методичний посібник / Т. В. Скрипник ; Ін-т спеціальної педагогіки АПН України. – Київ : Пед. думка, 2008. – 104 с.
  11. Сухіна І.  Психологічна модель раннього втручання для дітей з аутизмом : посібник / І. Сухіна, І. Риндер, Т. Скрипник ; Інститут спеціальної педагогіки НАПН України ; за ред. І. В. Сухіної. – Київ ; Чернівці : Букрек, 2017. – 192 с.
  12. Яковлева Л. М.  Психологічний супровід дітей-аутистів / Л. М. Яковлева. – Київ : Редакції загальнопед. газет, 2013. – 120 с. – (Бібліотека “Шкільного світу”).