1 березня – відзначається Всесвітній день імунітету. Цей день став відзначатися спочатку медичною громадськістю за ініціативою Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я (ВООЗ) з 2002 року з метою привернення суспільної уваги до проблем, пов’язаних з поширеністю різних імунних захворювань, залучення суспільства до створення умов для збереження і зміцнення імунітету. Велика робота в цьому напрямку ведеться з імунізації – створенню штучного імунітету.

День обраний невипадково – на початку весни проблеми, пов’язані з ослабленням функцій імунної системи, виражені особливо яскраво.

Мета Всесвітнього дня імунітету – інформувати населення про значення, особливості функціонування імунної системи і способи її зміцнення (насамперед, зміна способу життя).

Саме слово «Імунітет» походить від латинського слова «immunitas» і означає – звільнення.

Імунітет – здатність імунної системи зберігати цілісність і сталість внутрішнього середовища організму.

Загальну тенденцію до підвищення імунопатологій пов’язують з впливом чинників навколишнього середовища, зокрема з погіршенням екологічної ситуації.

В силу дії ряду факторів (стрес, метаболічні порушення, гіподинамія і т. д.) загальна імунологічна опірність людей поступово знижується, що проявляється зростанням імунозалежних захворювань. Проявами порушень у роботі імунної системи є часті застуди, тривале підвищення температури, синдром хронічної втоми, больові відчуття в суглобах і м’язах, збільшені лімфовузли. Крім того, до явних ознак імунодефіциту відносять часті рецидиви або хронізацію захворювань, зокрема отоларингологічних, гінекологічних тощо. Серед тривожних ознак також можна назвати порушення сну, частий головний біль, поява висипань на шкірі.

Важливими для формування і зміцнення імунітету є  здоровий спосіб життя, достатній сон, свіже повітря, рух, загартовування, а також збалансоване раціональне харчування. Корисним буде вживання сирих овочів, фруктів та ягід, молочних продуктів, м’яса, риби, бобових, горіхів, продуктів бджільництва, зелені. А ще важливі позитивні емоції, оптимізм, гарний настрій, задоволення життям.

Зміцнювати захист свого організму за допомогою імуномодуляторів, навіть рослинного походження, можна робити тільки після консультації лікаря.

Існує також профілактика імунітету, специфіка якої полягає в тому, що, попереджаючи або своєчасно коректуючи порушення імунітету, можна запобігти виникненню захворювань багатьох органів і систем.

Система імунітету починає створюватися ще в утробі матері. І навіть після народження дитина деякий час знаходиться під захистом імунітету, отриманого від матері через плаценту, а пізніше при харчуванні материнським молоком.

Потім будь-який контакт з мікроорганізмом або алергеном запам’ятовується імунною системою і на кожен вірус або бактерію відповідь буде своя, суто специфічна.

На цьому будується система вакцинації. Організму не потрібно переносити такі важкі хвороби як поліомієліт, дифтерія, кір, коклюш та ін.

Вакцинація створює “імунну пам’ять”. Щеплені люди іноді теж хворіють, але важких ускладнень від інфекцій імунна система не допустить.

Імунітет, що накопичується протягом усього життя після перенесених хвороб або щеплень, називається набутим. Існує також вроджений імунітет – генетично успадковується несприйнятливість до хвороби.

Всесвітній день імунітету – це ще одна можливість підкреслити важливість і значущість здорового способу життя, збереження головного ресурсу людства – здоров’я. Адже здоровий імунітет дозволяє людині уникнути більшості захворювань, прожити здорове і повноцінне життя.

Використана література:

  1. Анафілаксія. Монографія за редакцією проф. Кузнецової Л.В., проф. Бабаджана В.Д., проф. Зайкова С.В. та інші. – Київ. – 2014. – 228 с.
  2. Літус В.І. Система імунітету за умов мікромеркуріалізму та його корекції. – Монографія. – Київ, ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2013. – 294 с.
  3. Кузнецова Л.В. Оцінка антигістамінних лікарських засобів при лікуванні хворих на алергодерматози //Методичні рекомендації. – Київ. – 2013. – 31 с.
  4. Імунологія. Національний підручник за загальною редакцією Кузнецової Л.В., Бабаджана В.Д.,Літус В.І. – Київ. – 2015. – 584 с.
  5. Особливості діагностики та лікування кропив’янки в алергологічній практиці. – Монографія за редакцією професора Л.В.Кузнецової. – Київ. – 2012. – 68 с.
  6. Кузнецова Л.В. Клінічна та лабораторна імунологія. – Національний підручник //За загальною редакцією доктора медичних наук, професора Кузнецової Л.В., доктора медичних наук, професора Бабаджана В.Д., доктора медичних наук, професора Фролова В.М. – К.ООО.: “Полиграф плюс”. – Київ. –  2012. – 922 с.
  7. Клінічна імунологія та алергологія. – Навчальний посібник медичних ВНЗ ІV рівня акредитації та медичних факультетів університетів (за редакцією: член-кореспондента АМНУ, д.м.н., професора О.М.Біловола, д.м.н., професора П.Г.Кравчуна, д.м.н., професора В.Д.Бабаджана. д.м.н., професора Л.В.Кузнецової). – Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України як навчальний посібник для студентів вищих медичних закладів ІV рівня акредитації (протокол № 4 від 01.10.2010) – Харків “Гриф”. – 2011. – 550 с.
  8. Кузнецова Л.В. Алгоритм відбору пацієнтів для алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ). – Методичні рекомендації (85.11/213.11) – Київ. – 2011. –  31 с.